Кінцевий етап серії Гран-прі із фігурного катання у гіфках. Це дуже красиво

Цей пост написано користувачкою Tribuna.com. Підтримайте її коментарями та плюсиками, а свій пост про будь-який вид спорту ви можете написати ось тут.

***

Ну що, треба щось написати про заключний етап гран-прі NHK Trophy. Так, знаю, що темпи мого оглядонаписання залишають бажати кращого. Беру приклад з пана Джорджа Мартіна, в мене також виникли певні труднощі з Вітрами зими. Зима непомітно підкралась наприкінці листопада і звалилась купа справ. І я така: та що ми на тих гран-прі не бачили, перегляд можна і відкласти. Але NHK, як і сюжетні повороти Мартіна - знайшов, чим здивувати навіть такого досвідченого вболівальника, як я, навіть в такий не гостросюжетний сезон, як оцей.

В кожному виді були свої дивування і навіть охріневання, хіба що в парах традиційно повний штиль. Тож пропоную з них і почати, щоб потім перейти до гостренько-солоденького.

Ой, автор, то ви тільки прикидаєтесь такою зайнятою, купа справ, купа справ. А насправді, ось де вже у вас то фігурне катання і ви не знаєте, як від нього відкосити.

Зізнаюсь тобі, молода японська парниця Юна Нагаока, чиє ім'я я постараюся запам'ятати, на деяких прокатах дійсно виникало бажання піти зайнятись чимось на кшталт прання кросівок, чи прибирання. Угу, аж отак погано. Тому оцініть мою витримку та силу волі.

Але от у вашій парі я бачу перспективи. От як жахнули секвенцію з потрійним рітбергером та двома подвійними акселями, так одразу і побачила. Бо парні елементи то таке, на це потрібен час. Сьогодні ви вщент їх завалили, а завтра вас відправили на стажування до гарного тренера пар і все підтягнеться. А от якщо в парі хтось не стрибає, нажаль, то майже діагноз. То ж Бруно Маркотт, здрастє, не хочете взяти ще одну японську пару? Гарні, слухняні (привчені до лотка). Саме цей текст вже повинна набирати японська федерація та надсилати в Канаду.

Я взагалі сподіваюсь, що в Японії таки прокинеться інтерес до парного катання і вони збагнуть, що в них добрих фігуристів попой жуй, фіг протовкнешся. І що деяких з них можна спробувати поставити в пару.

Ну так, це треба торкатись якоїсь жінки/чоловіка, страх, жах, сором. Але ж то заради слави та медалей! Подивіться в яку зіроньку виріс Ріючи Кіхара. Годі прозябати на задвірках 30-ки чемпіонату! Час діяти!

Хтось скаже, от кому ти все це пишеш? Ніхто ж з них не прочитає. Але я вірю в силу слова запущеного в космос. Ось минулого року я радила юному канадському обдаруванню Келлі Ен Лорін (перестати вищипувати брови комою як бабця за часів молодості) знайти пристойну бровистку - і що ви думаєте? Подіяло!

Вах яка жінка! Ви тільки-но подивіться на ці брови! Хоча, ні не дивіться, ще уведете партнерку.

Це була порада року. Тепер всі мужики у моїх ніг. А хто ще ні, то ми допоможемо. У ніг я сказала!

Ох ця прогресивна Канада! Нам таке не треба. Ребекка, сонечко, а ну ходи, допоможеш своєму пенсіонеру підвестися!

Та залюбки, котику. Зараз додам трошки мотивації. О дивись, голова вже піднялась!

Але жарти жартами, а в пенсіонера Гуарізе ще є порох в порохівницях. Не скажу, що в нього відкрилось прям друге дихання, але полуторне точно. Стрибає, в тигро-леопарди наряджається. Без другого можна було і обійтись, якщо то не леопардові лосіни. Коротше кажучи, знаходиться в шикарній фізичній формі.

І знаєте що, панове оператори? Я би залюбки роздивилась ту фізичну форму з усіх можливих ракурсів та максимальним рівнем наближення камери. Але оце було найкраще, що ми, глядачі, отримали!

Ось що треба було брати на повтори, у повільній дії, з максимальним рівнем зуму! Але замість того, щоб роздивитися в подробицях шикарну дупцю Маттео, ми дізнались, що в нього нема лупи. Яке щастя! Яке полегшення! Дякуємо вам, японськи оператори та режисери трансляції, що б ми без вас робили?!

Подобається мені і інша італійська пара (тім Італі то взагалі кохання та аморе) – Ребекка Гіларді – Філіппо Амбросіні. Красиві, харизматичні, фото її преса можна вішати на холодильник кудись біля преса канадської Лоло, але (він так і не відростив вуса) в програмах цього сезону мені чогось бракує. Можливо, чистих, впевнених прокатів.

Мінерву судді раптово полюбили з першого погляду і продовжують не ображати балами її нову пару. Можливо, стан парного катання в минулому році так налякав суддів, що вони готові любити будь-яку пару з солідними елементами та більш-менш чистим катанням. В будь якому разі, на Чемпіонаті Європи намічається серйозна боротьба та не аби яка конкуренція. Інтрига! А це не може не радувати.

На цьому спокій та передбачуваність закінчується і NHK починає вражати нас «оце так поворотами». І перший такий…Ні не цирк, цирк буде далі. А «Лол, шо це зараз було» трапився в жіночому одиночному, де одразу дві американки заїхали в призи, чого не траплялось бог зна скільки років.

Вакаба, Май, як ви це допустили та ще й у вас вдома?

Як-як, з широкого барського плеча. Забирайте!

Так, це було дуже гостинно з вашого боку. Щоправда, до Май в мене взагалі питання, навіщо було тут виступати? Ти знімаєшся с одного гран-прі, тобто про вихід до фіналу мова вже не йде, тут катаєш так, що видно, що ти чи не долікувалась, чи не дотренувалась. То навіщо? Готувалась би собі спокійно до чемпіонату Японії і не псувала резюме в очах суддів. Ну хіба що, щоб показати мені нову попільно-рожеву сукню с блискучими трусами. Я дуже зворушена, але повір, я би залюбки відклала ці враження до ЧЧК чи ЧС.

Переможницю Еву Марію Зіглер я точно вже десь бачилаю Бо я точно вже десь чула це ім’я. Але чи то вона змінила зачіску, чи то я не впізнаю її в концертному гримі, але таке враження, що бачу вперше. Менш тим, непогана така дівчинка, з непоганими стрибками Принаймні, які не розваляться від ще однієї креветки в раціоні. Щоправда, здається, що перед кожним рухом її трошки б’є струмом.

Але…Знов ж таки про враження. Є в мене таке враження, що судді її ногами (точніше балами) щосили намагались відчепити від п’єдесталу і фіналу бельгійку Ніну. І трошки не розрахували/ Ну як трошки? Взагалі не взяли до уваги, що дівчата то вкрай ненадійний матеріал для тонких суддівських ігор. Бо вони непередбачувані. Вони передбачувано непередбачувано можуть завалити взагалі усе.

Навіть слайдинг мув/

Ооо мені б хотілось бачити вирази їх обличь, як вони синхронно всією суддівською колегією ловлять фейс-палми. Вираз облич в американській федрі, які дали Еві Марії лише один етап гран-прі, теж напевно був красномовний.

Ой лишенько, але ж хто взагалі міг подумати.Та навіть припустити. Та навіть у найсміливіших думках?

Дякуємо срібній призерці Ліндсі Торнгрен за наглядну ілюстрацію. Про Лінсі. Мені сподобалось, як її проапгрейдили в короткій програмі. Саме хореографічно, бо над сукнею, зачіскою ще треба попрацювати. Все ж таки досвідчений, відомий хореограф (я зараз не про всяких маєстр), то інвестиція, яка вартує своїх грошей. Одразу інше враження, не «я тільки з юніорів», а «я взагалі-то претендент на медалі». Нажаль, в довільній трапилися Сутінки і ми повернулися назад до юніорського рівня. Тож бажаю Ліндсі на наступний сезон поставити дві програми рівня головних міжнародних змагань.

Моя персональна біль та розчарування – відсутність кореянок у Фіналі. В мене був такий план! Така стратегія по залученню великих корейських грошей до фк! І шо? План накрився мідним тазом. Що, мої, красунечки, що ви можете сказати з цього приводу?

Що ми страшенно розлючені! І будемо трощити все, що трипиться нам під гарячу руку, тобто ногу!

А якщо по суті? Як корейське фк після минулорічного тріумфу до такого докотилось?

Нічого цензурного- сказати не можу, але хоча б мейкап в мене гарний.

Так, Хаєн, мейкап просто неймовірно гарний, сукня гарна і ти вся така гарна…Але стрибати хто буде? Я все бачила, ти почала матюкатись ще до початку програми. Ми все зрозуміли ще тоді – що кіна не буде. Але якось це не комільфо срібному призеру чемпіонату світу не відбиратися до Фіналу Гран-прі.

Коротше, з цими жінками ніколи не знаєш, коли пан, коли пропав. Прогнози робити марно, тенденції треба відчувати серцем.

А серце мені підказує, що найкращою на NHK Trophy була Сатоко Міяхара, яка вже завершила свою кар’єру. Дивилась її гала номер з насолодою та гіркотою, що такого фігурного катання вже нема…І, дивлячись на оце все та ще в купі з суддівством, і не буде.

Тож залишу тут трошки краси:

Ось бачити, автор, якими ми стали цікавими і інтригуючими? Пссс може ми з вами тогось – зариємо сокиру війни. І нікому не скажемо де.

Глибоко тільки не заривай. Там далі танці підуть і та сокира мені знадобиться. В мене до суддів є серйозна розмова, яку треба підкріпити серйозними аргументами.

От скільки разів я собі казала – ну так, танці зараз не ті, що були. В них перестали їхати, перестали їхати навіть на двох ногах і навіть тримаючись за партнера, а дуети формуються за принципом «Один трошки схожий на фігуриста, а другий красивий» і то в кращому випадку. Прийми, прости і відпусти. Сховай свої гнівні транспаранти «Геть танці з Олімпійської програми» і дивись це все як шоу. Танцюють всі, чи Супермама. А коли стане зовсім нестерпно – сходи предивись Тессу і Скотта.

Але ж ні…Я все ще жую цей кактус. Намагаюсь знайти якісь плюси. Щоправда, поки знаходжу лише мінуси.

На кого ж ти нас покинув Дайс?! Без тебе японські танці осиротіли! І навіть танець від Марини Зуєвой не прикладеш як подорожник до травмованого почуття прекрасного. Що-що ви там кажете? Що ще є бронзовий (а може навіть срібний) призер Олімпіади Тім Колето? Ну от навіщо ви нагадали? Після його сеансу акторської майстерності ISU видалило відео всього ритм танцю від гріха подалі.

Теж мені, налякали їжа голою дупою. В нас всі ходи записані. То ж GO BUSTERS!

Десь тут я зрозуміла, що дивитись танці на тверезу голову рішуче неможливо…

Я б теж зараз бахнула Б52 чи мексиканця…Ви не подумайте, то для заспокоєння нервової системи! В мене вії трясуться накладні і підборіддя (друге).

Панянко, я перепрошую, але ви, коли бахнете, стаєте надто буйною. А мені вас потім додому на собі тягти.

Ох, Сомервілль, оце ти влучно слово підібрав. Ця Емілі Браті дійсно тягне.Тебе. На дно. Американської танцуювальної черги. Як якір. Ех, черговий тонкий-дзвінкий-танцювальний ельф, який ризикує бути розчавленим під натиском партнерки. Печаль.

Офіціантка, ще по одній!

Я знов таки дуже перепрошую, але вам не здається, що вашій дамі вже досить? Вона вже трошки тогось, окосіла. Та й позеленіла…

Не окосіла, а відкрила в собі нові грані танцювальності?

Опача харізмушка! Поперла рідненька!

Говорячи про грані…Хто знов налив ЛеГаку повний гранований стакан? На його тверезу танцювальність дивитись інколи страшно, а після чарочки в хлопця взагалі трапляється стан «Шалена бджілка». А це за один крок від страшного – коли він починає співати в програмі!

Чорта боятись, на танцпол не ходить!

А говорячи про танцювальність, як тут не згадати фінську Юлію, яка свято вірить, що прогресує в цій самій танцювальності. Ну, можливо, в якійсь танцювальності вона і прогресує. Але явно не в тій, що на льоду. Бо як подивлюсь на все, що нижче коліна і на бали…То мені стає соромно за всю критику, що я колись писала на адресу Меріл Девіс та Анни Капелінні.

І щоб ви не назвали мене невиправним хейтером, залишу тут оцю классну штуку руками для інтер’єру блогу. Бо я може і хейтор, але коли класно, тоді класно. І я вмію це визнавати.

До речі, про предмети інтер’єру та взаємодію з ними, панове, я все розумію – мода. Але може годі мацати борти? Їх комусь ще потім мити та протирати!

Ну куди ти?! Оближ той борт! Ти ж не такая, ти ждеш трамвайя! А ми чекаємо на бронзу домашнього Чемпіонату Європи, то ж треба бути хоч трошки оригінальними і не йти на поводу у трендів.

Ггг ну тут справді дуже занятно, як судді чітко розставляють всіх по місцях згідно плану «Омедаліть та випроводити на пенсію». Для краси картинки, задоволення глядача, та щоб не виникало питання «А чому саме їх?», омедаліть намагаються вдома. В минулому році Юлі дали бронзу в Фінляндії, а цього року вибачайте – ЧЄ в Литві, а ми даємо по одній бронзі в руки. То ж тепер черга Елісон та Сайлюса. Все чесно.

Так, так танці все ще спорт. Хоча, після результатів NHK, Шарлен і Марко, напевно, зі мною не погодяться.

Що ж це коїться, люди добрі!!! Ой, а на борті вже чиїсь слюні…

А от Барбара би сто пудів залюбки пішла би зі мною бити суддям морду. Ви вибачайте, що я отак грубо, але в мене нема цензурних слів, одні емоушенси. Єдина пара, де катять обидва партнери, програє Лайлі.

Я намагалась відволіктися…Я сходила передивилась декілька подорожників для душі різних років витримки… Не полегшало. Стало ще гірше!.

Ну все, автор, я розім’ялась! Готові відповісти за базар на адресу нашого танцю та мого катання?

Та шо тут казати? 130 балів…130 балів…Карл!! І бог з ним вже з тим Роккі, який виглядає як показалка, але японці он у захваті. Може, в тому й суть…Може, судді так натякають, що пенсіонери – на вихід, нудлі – в топку, аудиторія бажає видовищ. Так-так, я пам’ятаю, що я сама рішуче голосувала за такі рішення) Але ж треба знати міру…Є ж ще техніка…А це...Це ж обійняти протоколи і довго-довго плакати…Бо я коли дивлюсь на ноги Лайли, мені знов ж таки хочеться вибачатися перед Меріл Девіс, Анною Капелліні та, прости господи, навіть Пенні Кумс.

Якщо судді та дядечки з ISU саме отак бачать майбутнє танців на льоду та їх популяризацію, то мені знов хочеться використати цю підтримку для ілюстрації того, що я думаю с цього приводу.

Вид на майбутнє танців. Картина маслом.

А якщо мені було би треба виразити емоції від перегляду танців на гран-прі в Японії однією гіфкою, я би обрала оцю:

Шок та занавіс (с)

То ж давайте швидше скользимо далі! Щоб забути як страшний сон.

А далі в нас десерт, солодкий рисовий пиріжечок в морі васабі – чоловіче одиночне. Наш постачальник годного контенту no matter what.

Дивлюсь я на небо — та йдумку гадаю:Чому я не сокіл, чому не літаю?

Ой, Кемдан, не повіриш, в мене бувають схожі думки…Ні, ні чому ти не літаєш) А що ти взагалі все ще забув в тому фігурному катанні. Хтось молод та думає, що пік ще попереду. Хтось просто не знає чим ще зайнятися. Але ж будемо відвертими, твій пік, скоріш за все, вже минув та й зайнятись тобі є чим – вчишся в дуже солідному універі. Тож нахіба тобі то фк? А нам нахіба та склейка Тоски та Богеми? Це ж ще треба було до такого додуматися.

Я от теж задаюсь питанням, ну чому ж не літає! Я вже і ростішку давав, і кнут пробував! А ну пішов і стрибнув той квад! А не стрибнеш – ніякого тобі більше швейцарського сиру! І навіть дірок від нього! Ну от знов.

Що? Пустив козлетона. А не треба було сиром погрожувати. Передавили. Зламали морально та гастрономічно.

До речі, невеличка нотатка. В цьому сезоні Денис приймав активну участь в роботі над костюмом та самостійно обрав цій колір так як вважає, що він влучно передає спокусливість. Ну от тепер ви знаєте, які кольори виглядають спокусливо в очах чоловіків. Не дякуйте)

Анастасія, а знаєте, що мене цікавить? Чому коти так люблять розмотувати туалетний папір? Я от спробував – мені не зайшло. Та й рулон швидко скінчився…

І щоб якось відволіктися від цієї назойливої ідеї – піти порозмотувати папір, чи просто замовити величезний пак по акції, пропоную повернутись до теми спокуси)

За спокусу в нас відповідав хлопець з найсолодшим ім’ям, яке наче зійшло зі сторінок дамського роману і от-от розтане у роті – Габріеллє Франжіпані. Нажаль, про катання Габріеллє сказати таке доводиться не часто. Не довелось і цього разу. Але поговоримо про хореографічні засоби виразу спокуси. В чоловіків з цим все просто. Є три базові опції: 1) огладити себе всюди, де дотягнешся; 2) роз’їхатись в щось еротичне; 3) порвати на собі сорочку (щоправда Єгадзе це не допомогло, це було настільки унило та прісно, що я почала сумніватися, що він справді грузин).

Габріеллє обрав варіант 2. Еротишний полушпагат. Чому полу? Ну мабуть брюки не зручні…Поліестр не 100%, все ж таки італієць.

Та ні, просто нащо нам ті травми в стратегічних місцях?

Габріеллє готуйтеся! Зараз буде швейцарська отвєточка! Обережно, обережно, потихеньку, ми ж не хочемо травмуватися самі та травмувати оточуючих, демонструємо суддям свої найвигідніші ракурси.

А якщо не спрацювало – добиваємо лініями та балетністю. Опача і майже леблядь. Чорна!

Якщо ж і це не спрацювало – погрожуйте. Що підете в танці. І розірвете їм там всю чергу і всі шаблони. Ви вже і партнера знайшли.

Сюди так і проситься оце «Aaaand I will aaalwaaayyys loooveee youuuuu!

Ну а так-то вітаємо Лукаса з бронзою! Він був світлою плямою в результатах чоловічого турніру.

Ой автор, я таке знаю, таке знаю…Я таке в суддівських протоколах підгледив. Шок контент без регістрації і смс!

Але я вам не скажу, ще запам’ятаєте, як гонця з поганими новинами, і почнете уважніше придивлятися до моїх програм. То ж посміхайтеся і махайте…Ну десь до фінальної таблиці. А я побіг.

Економід попереджав не дарма…В японській збірній назрівав переворот. Шомі нетактично натякнули на пенсію. От, а кажуть, що в Японії поважають старість та відданість компанії, на яку працюєш. Виходить, брешуть? Бо шо це за раптове прозріння на стрибках Шомича? Ні, я все розумію…Юму треба було проштовхнути до Фіналу. І щоб гарантовано, а не як от з дівчатами. Але, по-перше, якось не красиво вийшло. А по-друге, він би і сам упорався, не треба було для цього так відверто топити Шому. Симпатизую обом фігуристам, тому від цих суддівських ігор ще більш гидко.

Шомич потрошки, не поспішаючи набирає оберти, розкатується, вкатується в сезон…Да і куди йому поспішати? Йому не в фіналі гран-прі рвати треба, що він там не бачив, а десь на чс. І катався він дуже гарно і мені навіть на якусь мить здалось, що я таки зможу проникнутися цими програмами, ну хоча б короткою…Але ні, все ж таки не йокає…

Ображусь на вас – піду в театр. Буду грати водорість. Буду вразливо колихатися.

Шома, не ображайся, але я все ще раджу подумати над фінтом зробити з показалки прогу.

Юма теж набирає від старта к старту…Мене це одночасно тішить і напрягає) Бо я їх всіх люблю, а місць на тому довбаному п’єдесталі всього три!! Але ж який! От навіть суддя в захваті!

Ой Юмочка, ну ви такий, такий няшечка-обаяшечка так би і потріпала за щічки!

І так, класичні програми йому пасують більше. Яка гарна довільна! І Суй/Хань майже не стояли в мене перед очима всю програму, а то показник) Але все ж таки мій фаворит, то програма для гали. Просто шедевр!

Ну от, навіть вийшло закінчити на позитивній ноті)) Все ж таки чоловіче одиночне – то сила!

То ж рушаємо до Фіналу! З вітерцем та позитивом!

А в кого нема такого Маттео, щоб доштовхав до Фіналу, відкриваємо друге (а хтось вже шосте) дихання і повземо хробачками! Вже як хто зможе))