Tribuna/Футбол/Блоги/Футбольний дайджест/11 футболістів XXI століття, яких всі обожнюють

11 футболістів XXI століття, яких всі обожнюють

У цих хлопців не може бути хейтерів.

28 лютого, 15:30
67
11 футболістів XXI століття, яких всі обожнюють

Нещодавно у нас вийшов рейтинг футболістів ХХІ ст, яких всі хейтять, але ми вирішили, що було б справедливо зібрати ще й рейтинг футболістів, яких всі люблять. За який клуб або збірну ви б не вболівали, кожен з цих персонажів заслуговує на повагу та любов.

І тут знову не буде Кріштіану та Мессі.

11 місце – Сон Хин Мін

У Сона, здається, свої особливі рукостискання та святкування голів ледь не із кожним із партнерів. Тут вам і Деле Аллі, разом із Бейлом вони показували букву W в підтримку корейського хлопчика, а із Медісоном святкував вже в його стилі. Кореєць був першим з партнерів, хто підтримав Аллі, після його зізнань у тому, що в дитинстві він пережив сексуальне насильство.

На батьківщині він майже національний герой, але ставлення до нього, як до свого хлопця. Часто можна почути щось на кшталт «наш Хин», наче він грав у сусідньому дворі з усіма корейцями. А коли Сон пройшов обов'язковий курс навчання у корейській армії, то став ще більше своїм, адже у Південній Кореї служба не оминає майже нікого, проте перемога в Азійських іграх дозволила замінити дворічну службу кількамісячним курсом.

10 місце – Давід Сільва

У сезоні 2017/18 не було у світі більше героїчного гравця, ніж іспанець. Поки в лікарні Валенсії лікарі боролися за життя його новонародженого сина Маттео, він виходив на поле, щоб робити різницю у матчах за «Сіті», а потім знову стрибав у літак і летів до дружини. Коли наприкінці сезону він опинився на «Етіхаді» разом із сином, це стало одним із найкращих фото року. Елегантний гравець на полі, він є великою людиною поза ним.

«Одна з причин, через яку я вибрав приїхати до «Сіті», це задоволення працювати з Давидом Сільвою. Коли я був в Іспанії, він грав у «Валенсії». Я тренував «Барселону», але, коли бачив Давіда, думав, що цей хлопець – особливий», – не про кожного Пеп скаже такі слова.

«Давід Сільва – найкращий футболіст, з яким мені доводилося грати», – це вже слова Олександра Зінченка. Колишній партнер по збірній Альваро Негредо взагалі називав Сільву найкращим гравцем в історії «Сіті». У 2016-му на шоу Monday Night Football Юргена Клоппа попросили назвати улюблених гравців не із його команди. Він вимовив лише одне ім'я: «Давід Сілва». Можливо, найбільш недооцінений гравець минулого десятиліття (всього одна нагорода гравця місяця в АПЛ) користувався повагою усіх партнерів і давав інтерв'ю лише для того, аби поговорити про вино, яке він вирощує на Канарських островах. 

Єдині, хто може бути ображеним на Давіда, – фани «Лаціо», адже після «Сіті» перехід у стан римлян вже було майже оформлено, але в останній момент гравець поїхав закінчувати кар'єру в «Сосьєдад». 

9 місце – Садіо Мане

Садіо – один із найпозитивніших гравців у світовому футболі, якого навіть у жорстокій та конкурентній АПЛ любили всі. Свого часу завірусилось фото сенегальця із телефоном з побитим захисним склом та старою провідною гарнітурою. Навіть цей телефон йому подарував Джинні Вейналдум. Але не лише цим він підкорив серця вболівальників. У рідному Сенегалі він просто легенда, власним коштом відреставрував мечеть, де його батько був імамом. Мане глибоко релігійний, тому не вживає алкоголю взагалі. Свого часу світ облетіли кадри, на яких зірка АПЛ миє туалет в тій самій мечеті.

Окрім релігії, Мане вкладається і в інфраструктуру рідного селища, яке навіть за сенегальськими мірками знаходиться у глибокій дірі:

«Навіщо мені десять «Феррарі», 20 годинників з діамантами та реактивні літаки? Що це дасть світові? Я голодував, працював у полі, грав босоніж і не ходив до школи. Тепер я можу допомогти.

Вважаю за краще будувати школи та давати біднякам їжу чи одяг. Я побудував школу та стадіон; ми забезпечуємо одягом, взуттям та їжею людей, які живуть у крайній бідності. Крім того, я даю по 70 євро на місяць людям з дуже бідного сенегальського регіону, щоб зробити свій внесок в економіку моєї родини. Мені не потрібно демонструвати розкішні автомобілі, розкішні будинки, подорожі. Я волію, щоб мої люди отримували трохи з того, що дало мені життя», – розповідав Мане.

Нещодавно Мане одружився з дівчиною, яка не веде жодних соціальних мереж, які і хотів футболіст.

8 місце – Лука Модрич

Хорват далеко не типова зірка «Реала», адже у нього немає гламурної зірковості Кріштіану, Бейла, Бекхема та багатьох інших гравців, які проходили через «Мадрид» за останні десятиліття. Але він заслужив на повагу своєю грою та інтелігентністю. «Якщо нарядити його в короткі шорти, вийде футболіст із 70-х. Він уособлює футбольний вінтаж, який я так люблю. Лука – вид, що вимирає, який потрібно захищати», – сказав про нього якось Хатем Бен-Арфа.

Грою Луки захоплюються навіть топфутболісти, Хорхе Вальдано говорив, що дивлячись за його футболом, думаєш, що такі паси може віддати кожен, але в цьому і полягає магія хорвата – він робить футбол простішим.

«Я ніколи не складу символічну збірну гравців, яких тренував. Подивіться лише на воротарів – Буффон, ван дер Сар, Касільяс, Нойєр. Вже не можу вибрати найкращого. З іншими позиціями буде так само, але в ній точно буде Лука Модрич. Він поєднує видатну техніку з читанням гри та сильним лідерством. До того ж він чудова людина», – база від Карло Анчелотті.

7 місце – Джанлуїджі Буффон

Джіджі не назвеш «ван клаб мен», але для вболівальників «Юве» він не менша легенда, ніж Тотті для «Роми» або Мальдіні для «Мілана». Коли туринці опинилися в Серії Б, він був одним з тих, хто не покинув команду, а був з нею до кінця.

«Я з радістю залишився у «Юве» після вильоту. Це дало людям надію на те, що в житті є щось важливіше за гроші та популярність. Я зробив би це знову», – ділився нещодавно італієць думками в інтерв'ю Жерару Піке.

Тотті зізнався, що зробив би все, аби Буффон перейшов в його «Рому», якби голкіпер вирішив покинути клуб. Навіть поїздка в «ПСЖ» у 40 років не кинула тінь на образ італійця. Він і там зумів закохати в себе французьких вболівальників, зігравши зовсім трішки: «Ернест Гемінгвей писав, що у світі є лише два місця, де ми можемо жити щасливо: вдома та в Парижі. З цього дня ці речі почасти збігатимуться для мене».

Джіджі поїхав завершувати кар'єру в «Парму», де починав свій шлях у Серії А, грав з дітьми колишніх партнерів на полі та підтримував українських переселенців на початку війни. Ну як його не любити?

6 місце – Андреа Пірло

Пірло зіграв у складі трьох непримиримих ворогів, із таким бекграундом його мали б ненавидіти фани більшості італійських клубів, але Андреа – це любов. І справа не лише у трьох асистах на ЧС-2006. Пірло – явище навіть для італійського футболу. «9 липня 2006 року після обіду я поспав, потім пограв у PlayStation, а ввечері виграв чемпіонат світу», – легендарна фраза, яке характеризує гравця.

Коли навіть вибагливі італійці дають тобі прізвиська «архітектор», «професор» та просто «геній», то чи варто говорити ще щось?

Але навіть якщо на секундочку забути про футбол, то в Андреа один із найстильніших акаунтів у футбольному інстаграмі. Хіба це фото не витвір мистецтва?

5 місце – Ікер Касільяс

Голкіпер збірної Іспанії – одна з головних причин, чому каталонці та мадридці, що ладні були вбивати один одного в очних дуелях, ставали монолітом у матчах за збірну. Іноді йому навіть прилітало за надмірну дружбу з Хаві та Пуйолем. Навіть конфлікт з Моурінью і досить скандальний перехід у «Порту» не затьмарив великої кар'єри футболіста.

Показником загальної любові став 2019-й, коли 38-річного кіпера повезли прямо із тренування «Порту» з інфарктом міокарда. Тоді весь футбольний світ ще раз згадав, яку легендарну особу міг втратити. Підтримку гравцю висловила «Барселона», «Ліверпуль», Альваро Арбелоа, з яким у нього були напружені відносини, «Спортинг» і, звісно, мадридський «Реал».

Поцілунок із Сарою Карбонеро на ЧС-2010 став одним із головних хайлайтів турніру. Хоч пара й розійшлися, але вони разом пережили інфаркт Ікера та рак Сари, який діагностували на ранній стадії.

4 місце – Роналдінью

Праймовий Ронні гульбанив не менше, ніж Неймар чи Адріано, потрапляв в тюрму у Парагваї, а про його оргії ходили легенди. Іспанська преса навіть писала, що він зробив пропозицію двом жінкам одночасно, а вони були не проти ділити одного чоловіка. Когось іншого вже б давно назвали ідіотом, але Роналдінью своєю Joga Bonita змусив вибачати йому усе. Аплодисменти на «Бернабеу» дорогого коштують.

Відео із влучаннями бразильця в перекладину стали одним із перших спортивних хітів в історії Ютубу, а бразилець став улюбленим гравцем покоління. Він отримував задоволення від футболу і дарував його всім іншим: «Я не шкодую про своє минуле. Я не думаю, що в мене була б успішніша та краща кар'єра, якби я не ходив на вечірки. Я ні про що не жалкую і всім задоволений. Мені пощастило, що Бог дав мені так багато, і я вважаю себе щасливчиком.

Коли мені наводять приклад Роналду, я відповідаю, що футболіст має бути щасливим, щоб добре грати. І кожен сам обирає, у чому його щастя».

Неймар навіть вклонився Роналдіньо під час однієї з їхніх очних зустрічей у чемпіонаті Бразилії.

3 місце – Андрес Іньєста

«Чи турбує мене те, що я не виграв «Золотий м'яч»? Ні, не турбує. Я вважаю, що повага важливіша за «Золотий м'яч», – заявив Іньєста, коли йшов з «Барси». І дійсно, поваги у нього завжди вистачало. Знаменита посвята Дані Харке після голу у ворота Нідерландів на деякий час навіть примирила «Барсу» та «Еспаньйол». Іньєсті тоді аплодували на всіх стадіонах Іспанії.

«Вибач нам, Андрес», – написав головний редактор «Франс Футболу». «Якщо у світі є гравець, який резюмує всю гру, це Андрес. Для мене Андрес – це футбол. Будь-яка спроба звести важке поняття до чогось одного веде до несправедливості та недомовленості, але якщо робити цей трюк із футболом, то в мене буде лише одна відповідь: Андрес Іньєста це і є футбол. Насправді Андрес Іньєста – це гра, яка навіть дещо більша за футбол», – слова нинішнього помічника і вчителя Гвардіоли Хуанма Лільо.

«Андрес – чарівник. Цим він відрізняється від будь-якого іншого футболіста. Він визначив цілу епоху «Барселони» та збірної Іспанії», – а це вже Серхіо Рамос. І таких од від суперників можна згадувати цілу вічність. Іньєста не просто творив, ми ніколи не бачили від нього симуляцію чи тиску на арбітра, чим могли грішити інші лідери «Барси» Пепа.

Можливо, найкраще про нього сказав Тьєррі Анрі: «Дещо мене завжди вражало в ньому. Якщо він пройде перед тобою у шапці, ти його навіть не впізнаєш. Він ніколи не прагне уваги. Але варто дати йому м'яч – він перетворюється на Супермена»

2 місце – Девід Бекхем

Англієць вже давно вийшов за рамки футболу, АПЛ, «МЮ» чи «Реала», він став іконою сам по собі. Успіх нещодавньої документалки від Netflix ще раз це довів.

Його вже давно обожнюють безвідносно футболу, а його шалені радіокеровані навіси на голову Енді Коулу вже мало хто пригадає. Він – явище. Девід може жартувати із Джеймсом Корденом над своєю культовою рекламою спідньої білизни, приходити на шоу Еллен Дедженерес та розбивати яйце на голові Джиммі Феллона.

Кріш і Мессі можуть мати й більше підписників у соціальних мережах, але чи будуть вони такими ж культовими після того, як завершать із футболом?

1 місце – Н'Ґоло Канте

Француз точно міг би перемогти в номінації «найскромніша зірка світового футболу»

Всі чудово пам'ятають історії, як він соромився фотографуватися із Кубком світу, поки партнери йому його не передали, про те, що гравець довгий час їздив на «Міні Купері», не купуючи дорогих авто, відмовлявся отримувати зарплату через офшори та може прийти на весілля до просто фаната або заночувати у вболівальників, шукаючи мечеть.

«Моя вина, що не вмію говорити ні про себе, ні про своїх близьких, а хороша ця якість чи погана — вирішувати вам», – говорив про скромність Н'Ґоло. Один з перших тренерів гравця казав, що попри його скромність, навколо Канте завжди збирається роздягалка. Якщо ви не підспівували знаменитому чанту про Канте, то у вас немає серця.

Фото: Global Look Press/Shaun Boggust//SVEN SIMON, Irina R. Hipolito/Global Look Press

Інші пости блогу

Всі пости