«Клуб, який має порожню кімнату трофеїв, звільнив мене за 2 дні до фіналу». Моурінью знову видав 🔥
Розповів у подкасті про падіння Джеррарда, шанси «Арсенала» в АПЛ та багато іншого.
Головний тренер «Роми» Жозе Моурінью прийшов на подкаст до свого колишнього підопічного – ексхавбека «Челсі» Джона Обі Мікела, який веде власний проєкт на YouTube.
Розмова з «Особливим» видалася напрочуд цікавою та веселою – Tribuna.com зібрала найкращі висловлювання та перли коуча.
🗣 Про відхід з «Тоттенгема»: «Клуб, який має порожню кімнату трофеїв, звільнив мене за 2 дні до фіналу»
«Є багато різних причин, чому йдуть погані результати. Одна з них – коли стосунки між тренером та роздягальнею не є хорошими. Це той момент, коли клуб не може звільнити 20 людей, тож вони звільняють одного. Так було у «Челсі».
Але найбільш дивний випадок з клубом, який має порожню кімнату для трофеїв. Вони звільнили мене за 2 дні до фіналу Кубка англійської ліги («Тоттенгем» у підсумку програв 0:1 «Манчестер Сіті» – прим.). Нумо, «Тоттенгем» ніколи не перемагав. Щось аж 50 років тому, не пам’ятаю коли. Я не зміг провести той фінал.
У мене був план на «Ман Сіті». Іноді вони не спрацьовують, так. Але кожного разу, коли я приїжджав на «Вемблі» з «Челсі», ми перемагали. У 2 з 3 випадків з «МЮ» теж перемагали.
Статистика була хорошою. Це стадіон та атмосфера, з якою я добре пораюся. Коли їдеш на такі великі матчі, то мусиш почуватися комфортно. Не можеш відчувати, що трибуни надто заповнені чи щось таке. Так, я був би ідіотом, якби зараз сказав, що точно обіграв би «Ман Сіті». Але за пару тижнів до того ми виграли у них на нашому полі».
🗣 Про період у «МЮ»: «У клубі досі є люди, про яких після двох місяців я казав, що з ними неможливо чогось досягти»
«Я ні про що не шкодую, бо я віддав все та зробив максимум у «Манчестер Юнайтед». Я люблю клуб, люблю вболівальників, люблю історію клубу – це те, що треба шанувати та цінувати.
Друге місце в АПЛ – це найкращий результат після ери Фергюсона, трофей Ліги Європи – найбільше досягнення клубу протягом останніх 10 років чи щось типу того. Я зробив все, що міг. Повертатися до цього та обговорювати – не у моєму стилі. Мені подобається говорити про ті речі у минулому, які були хорошими.
Але в клубі є люди, які досі там. При тому, що ще після двох місяців я казав, що з ними неможливо чогось досягти. Я маю на увазі деяких гравців, але не тільки їх. Однак там все ще була чудова людина – генеральний директор Річард Арнольд, який тепер йде з клубу. Коли я був там, то він обіймав посаду комерційного, а не генерального директора. Мені тоді дуже хотілося, щоб він був на моїй стороні і працював зі мною, але ситуація була непроста».
🗣 Про успіхи свого «Челсі»: «Перш за все, це гроші Абрамовича»
«Успіх того «Челсі» – це все разом. Перш за все, це гроші Романа Абрамовича. Адже кожного разу, коли ми говоримо про найкращі команди, ми також говоримо про гроші. Яким зараз є «Ман Сіті», яким є «Ліверпуль»… «Челсі» теж, але вони тепер не настільки хороші, якими були. Свого часу у нас було все найкраще – найкращий тренер, найкращі гравці. Ми могли обирати гравців, зважаючи на їхній характер, особистість. Та команда виграла те, що виграла, та могла виграти більше. Коли я пішов, вони з тими ж людьми продовжували перемагати ще.
Чи була та команда моєю найкращою? Не можу так сказати. Я багато чого виграв з іншими клубами. У «Челсі» я був недостатньо везучим, щоб виграти Лігу чемпіонів. Ми програли півфінал по пенальті, програли півфінал через м‘яч, який сьогодні не зарахували б з новою системою фіксації голів. Ми б були у тому фіналі та, скоріш за все, виграли б його (йдеться про сезон 2004/05 та дуелі з «Ліверпулем» – прим.)».
🗣 Про падіння Джеррарда у матчі з «Челсі»: «АПЛ не перенесла гру – і я приїхав туди зруйнувати вечірку»
«Ми були у півфіналі ЛЧ та зіграли 0:0 у Мадриді з «Атлетіко». І повинні були зіграти вдома другу зустріч. І тут матч з «Ліверпулем», який для нас нічого не означав, тому що ми фінішували другими або третіми, до титулу не дотягнутися. «Ліверпулю» треба було вигравати той матч для чемпіонства. Я хотів зіграти у вечір п’ятниці або у суботу. АПЛ не дала цього зробити. Ми скаржилися, плакали, просили. Вони сказали, що це через аудиторію, через транслятора Sky і тому подібне.
А я не міг приїхати у Ліверпуль та грати 18-річними. Це не було б чесно стосовно «Ман Сіті». Ми хотіли зробити все правильно. Тож коли ми приїхали туди… Я приїхав туди зруйнувати вечірку «Ліверпуля».
Ми приїхали, наче треба грати за титул. І віддали все, щоб перемогти. Так, я дав декільком футболістам перепочинок, вийшов молодий захисник Калас, який закрив Луїса Суареса. Однак ми виходимо з автобуса – а там продають футболки та прапори з надписом: «Ліверпуль» – чемпіон». Не можна так робити з «Челсі». Тож ми приїхали зруйнувати їхній титул, що й зробили, провівши фантастичний матч.
Звісно, Стівен Джеррард був останнім, хто заслуговував на те падіння. Але це частина футболу».
🗣 Про зміну менталітету гравців: «Я пам’ятаю часи, коли у перерві знищував все – навіть масажний стіл літав у повітрі»
Ведучий: «Террі розповів одну історію. Коли ти прийшов у «Челсі» вдруге, то, з його слів, він та Гаррі Кехілл погано доставляли м’яч у півзахист. І ти сказав: «Ви двоє, можете йти звідси, я підпишу Рафаеля Варана, я заміню вас». І Джон розповів, що вони з Гаррі у наступну годину після цього тренувались так, як ніколи у житті до того».
Моурінью: «Джон – це біблія історії. Він знає все, пам’ятає все. Більше, ніж я. У мене є багато історій, розповідаю їх сьогодні своїм хлопцям [у «Ромі»].
Якби я зараз був таким самим, яким був у «Челсі», ці хлопці тут не грали б. Тому що я пам’ятаю часи, коли у перерві знищував все. Навіть масажний стіл літав у повітрі. Я знав, що ці звірі вийдуть на другий тайм та знищать всіх. Сьогодні ти можеш робити це лише з деяким типом особистостей. Якщо зробиш так з іншими, то вони ховатимуться від м’яча у другому таймі. Я не був хорошим хлопцем. Якщо ми не вигравали у 2 м’ячі на «Стемфорд Бридж» до перерви, я міг оскаженіти.
Була одна проблема зі столом. Одного дня я вдарив його погано – своєю гомілкою. Це був жахливий біль, я хотів плакати, але ці хлопці дивились на мене. Я майже зламав свою гомілку».
🗣 Про Лемпарда: «Він хотів оновлювати свій рекорд з температурою під 40 градусів»
«Лемпард хотів оновлювати свій рекорд із зіграних поспіль матчів серед польових гравців. Ми поїхали на виїзд до «Манчестер Сіті», а у нього температура під 40 градусів. І він все одно хотів грати, щоб оновити рекорд.
У роздягальні у нас відбулася сварка. Цей хлопець тут (Обі Мікел – прим.) теж мав нелегкий характер. Хороші діти, ввічливі діти, але з нелегким характером. І надто красиві для свого віку. Зараз Джон має дружину та дітей, тож не говоритиму нічого більше».
🗣 Про відхід Салаха та Де Брюйне з «Челсі»: «Іноді діти вдаються до таких рішень, бо у них не вистачає терпіння»
«Вони пішли, бо захотіли зробити це. Вони не хотіли чекати. Час показав, що це гарний вибір, адже вони збудували кар'єру і досягли висот. Іноді діти вдаються до таких рішень, бо у них не вистачає терпіння, щоб дочекатися правильного моменту.
Коли люди кажуть мені «Ти дозволив Салаху піти», то я заперечую це. Я купив Салаха. Я був одним з тих, хто казав: «Придбайте його». Він мав перейти з «Базеля» у «Ліверпуль», а я розпочав боротьбу, щоб він опинився у «Челсі». Щоб бути гравцем «Челсі», треба добре виступати. Або чекати. Він не хотів чекати, хотів піти в оренду. Клуб в якийсь момент вирішив його продати – це було не моє рішення.
З Де Брюйне була дуже схожа ситуація. Кевін повинен був піти в оренду до німецької команди, але я сказав, що проти, бо хотів мати його у себе. Він залишився та розпочав сезон в АПЛ, потрапивши у стартовий склад. Потім був Суперкубок Європи у Празі проти «Баварії» – він не зіграв у тому матчі. Наступного дня він захотів піти. Потім гра з «МЮ» в АПЛ – Де Брюйне вийшов на заміну на пару хвилин, але йому цього було замало.
Якщо ти хочеш піти з «Челсі» – йди, прийде хтось інший. Вони були просто дітьми, які не могли чекати. Їхні шляхи говорить про те, що вони мали рацію, але це залежало не від мене».
🗣 Про Лассана Діарра: «Вся сивина з правого боку голову – це через нього та його агента»
Обі Мікел: «Пам’ятаю вашу зустріч з Діарра перед тим, як він залишив «Челсі». Вам довелося кликати помічників, щоб просто виштовхнути його та його агента з вашого офісу».
Моурінью: «Лассана був у мене і в «Челсі», і в «Реалі». Ви бачите це сиве волосся? Вся сивина з правого боку голову – це через Діарра та його агента. З іншого боку – це ти (звертається до Обі Мікела – прим.) та Джон Шітту.
Коли Лассана виходив у стартовому складі та добре грав протягом 90 хвилин, то наступного дня його агент хотів отримати для нього новий контракт з вищою зарплатою. Коли ж він не грав або сидів на лавці запасних, наступного понеділка агент намагався зі мною зустрітися, бо Діарра хотів піти».
🗣 Про свій найкращий трансфер: «Як мені обрати? Це неможливо для мене та нечесно для них»
«Я відмовляюся відповідати на це запитання. Це було б дуже нечесно. Інколи бачу, як у деяких застосунках чи інстаграмах є підбірка найкращої команди Моурінью. І люди думають, що це я її обираю. Я завжди відмовляюся робити це. Кожен гравець, який дав мені 100%, кров, піт – це мій улюблений.
Люди питають: «Який твій найкращий страйкер?». Найкращий страйкер? Дрогба, Роналду, Ібрагімович, Міліто… Як мені обрати? Я не можу. Голкіпери – Куртуа, Касільяс… Я просто не можу. Це неможливо для мене та нечесно для них.
Чим кращі у тебе гравці, тим кращий ти тренер. У цьому немає сумнівів. Ти можеш вимагати більше, робити більше змін, бути сильнішим тактично, але кількість хороших виконавців відіграє роль».
🗣 Про шанси «Арсенала» на титул: «Nah»
– Хто виграє АПЛ?
– Я б сказав, що 51% «Манчестер Сіті», 49% «Ліверпуль».
– Без «Арсенала»?
– Ні (Nah – прим.).
– Ворожнеча досі присутня.
– Це не ворожнеча. Чесно кажучи, я б хотів, щоб вони виграли. Звісно, «Челсі» вже не виграє, він поза боротьбою, «МЮ» теж. Тож ми говоримо про ці три клуби. Був би радий за «Арсенал», але думаю, що 51% на 49% на користь «Сіті», бо коли настає період з багатьма матчами, то у них є гравці на 2 команди.
– А «Ньюкасл» та робота Едді Хау?
– Чудова робота. Але я радий, що не був тренером «Ньюкасла» у тому матчі ЛЧ у Парижі.
– Тебе б точно оштрафували та дискваліфікували.
– 10 матчів дискваліфікації.
– Якщо давати такі пенальті, то гра вирішена.
– Не можу коментувати рішення. 10 матчів дискваліфікації.
🗣 Про Арсена Венгера:
«Думаю, єдина річ, яку Венгер не зможе забути – це його 1000-й матч у кар’єрі та поразка від «Челсі» 0:6».
🗣 Про Обі Мікела, до якого прийшов на подкаст: «Це мій хлопчик»
«Це мій хлопчик. Одного я попросив привезти молодого гравця, який був потрібен мені, щоб тренування проходили за планом. Зі мною говорили про африканського хлопця з Норвегії (Мікел тоді виступав за «Люн» – прим.).
Йому було 17, тож я запитав, чи він достатньо сильний фізично. Мені сказали, що так. Я очікував побачити якогось простого гравця, але він не був простим. Сер Алекс Фергюсон теж знав, що він «не простий». Тож розпочалася боротьба, яка не була «простою».
Але все склалося якнайкраще для «Челсі», бо Обі Мікел був тут близько 10 років. Він виграв все, виграв свої гроші та грав «десятку» у збірній Нігерії (до цього був жарт, чому Жозе не використовував його на цій позиції у клубі – прим.)».
Фото: Carl Recine/Pool, ютуб-канал Джона Обі Мікела, Steve Bardens/UEFA, Glyn Kirk/AFP, Darren Walsh/Chelsea, ESPN,
