Чому ФІФА – проросійська організація
Костянтин Варварик розібрав ганебну поведінку організації на тлі російської агресії.
Працюючи вже кілька місяців черговим автором на Tribuna.com, мені не раз доводилося розбиратися у трешовій лояльності до РФ у різних міжнародних спортивних федераціях – щонайменше пам’ятаю теніс, дзюдо, шахи та спортивну гімнастику. По темі еталонного ідіотизму в любительському боксі й без мене редакція справляється добре.
Утім, головна організація, що неочевидно толерує росіян навіть після повномасштабного вторгнення, лежить на поверхні. І, як не дивно, це ФІФА.
Напередодні ЧС Джанні Інфантіно дав контраверсійну заяву: «Росія приймала останній чемпіонат світу у 2018 році, а Україна претендує на проведення чемпіонату світу у 2030 році.
Можливо, нинішній чемпіонат світу, який розпочнеться через п’ять днів, справді може стати тим позитивним тригером. Тож я прошу всіх вас подумати про тимчасове припинення вогню на один місяць на час чемпіонату світу з футболу».
З урахуванням, що у ФІФА є всі ознаки проросійської організації, це може бути свідоме підігрування нашим ворогам.
Санкції проти РФ на рівні ФІФА були прийняті під тиском збірних-учасниць шляху плей-оф – до того організація вагалася, чи варто це робити
Ви могли пропустити це за буремними першими днями повномасштабного вторгнення (що логічно ‒ тоді у нас були інші пріоритети), але ФІФА далеко не одразу забанила збірну Росії. 25 лютого організація видала заяву, де «засуджує застосування Росією сили в Україні» та «закликає усі сторони відновити мир через конструктивний діалог», а щодо санкцій пообіцяла «продовжити стежити за ситуацією». Так, ніби обстрілів усіх великих українських міст та вже на той момент окупації низки населених пунктів було недостатньо.
Навіть після спільного листа до ФІФА поляків, Чехії та Швеції (усі країни мали грати на одному шляху плей-оф кваліфікації ЧС із Росією), що вони не поїдуть до країни-агресора, публічних заяв Цезарія Кулеші, голів інших асоціацій, навіть футболістів… ФІФА вирішила просто заборонити прапор та гімн РФ, залишивши команду. Таке рішення організація винесла 27 лютого.
Лише після добових обурень цим рішенням як зі сторони вищезгаданих асоціацій, так і українського Міністерства спорту і навіть профспілки футболістів FIFPro, увечері 28 лютого ФІФА зрештою наважилася відсторонити російські клуби та збірні від участі в усіх турнірах під власною егідою.
Президент ФІФА Джанні Інфантіно потім зізнавався, що це рішення організації далося геть нелегко: «Виключення збірної Росії та російських клубів не було легким рішенням. Воно торкнулося людей, котрі люблять футбол. Але для нас це було способом наблизити мир».
Хоча от очільник УАФ Андрій Павелко не вважає, що майже 4-добова затримка і рішення під тиском ризику відмови збірних виходити на поле були чимось поганим. «Я хочу подякувати Джанні Інфантіно та ФІФА за те, що дуже оперативно були прийнятті рішення по відстороненню російського футболу від усіх змагань. І клубів, і збірних», – сказав він наприкінці травня.
РФС – досі повноправний член ФІФА. Конгрес, де росіян не виключили, перетворився на свято імпотентності організації
Це була знакова перемога, але про повну ізоляцію країни-агресорки вона ще не говорила. Важливим кроком у цьому напрямку було б якщо не повне виключення, то хоча б призупинення членства Російського футбольного союзу в організації. Тим паче, що російські журналісти навіть давали інсайди про те, що буцімто щось подібне мало статися.
У підсумку на Конгресі, який відбувся 31 березня, ФІФА призупинила членство... Пакистану, Кенії та Зімбабве. І визнала російську однією з офіційних мов асоціації (разом з португальською та арабською). Все. Хоча формальні підстави виключати РФ й без повномасштабної війни були.
Ні, звісно, там ще було багато демагогічних виступів. Особливо відзначився Джанні Інфантіно, який наговорив дуже багато усього і нічого водночас.
«Жахливі події відбуваються в Україні. Невинні люди страждають і вмирають. Конфлікти продовжуються також і в інших частинах світу, про які ми не повинні забувати.
Я дивлюся на Україну з тяжкістю в серці. Останній Євро, який я організовував разом з УЄФА як генеральний секретар цієї організації, проходив в Україні та Польщі. Останній фінал, над яким я працював, – у Києві. Останній чемпіонат світу – в Росії у 2018 році. Він, безперечно, був чудовим чемпіонатом світу у спортивному та культурному плані. Але, очевидно, це не вирішило проблем світу. Це навіть не вирішило проблем в регіоні.
Моє прохання до всіх тих, хто має певну владу в цьому світі та знаходиться на важливих політичних посадах, будь ласка, припиніть конфлікти та війни», – сказав президент ФІФА. Цинізм слів про ЧС-2018 залишаю право читачам оцінити на власний розсуд в коментарях.
Відзначився конгрес і скандалом довкола виступу Андрія Павелка. Ті, хто дивився конгрес наживо чи читали його промову текстом, щиро здивувалися її кволості. А кадр Павелка в бронежилеті у центрі Києва просто настільки хороший, що жодних коментарів немає.
Втім, виявилося, що конгресові показали не все, що хотіла УАФ. Тоді ще директор каналів «Футбол 1/2/3» Олександр Денисов заявив, що «ФІФА не дозволила демонструвати на екрані кадри війни в Україні, у підсумку з відеоролику видалили відео злочинів російської армії, залишивши лише пряму мову очільника УАФ», оприлюднивши оригінальне відео. Переглянути його можна тут.
А, і повертаючись до теми виключення РФС. Інфантіно пояснив це рішення, говорячи ледь не штампами російської пропаганди про «спорт внє політікі»: «Виключення РФС із ФІФА – не варіант. Якщо ми не збиратимемо людей разом під час наших конгресів, тоді нам краще припинити нашу діяльність і піти додому. Можу лише закликати лідерів до діалогу та деескалації конфлікту».
ФІФА залишила права на трансляцію ЧС-2022 у пропагандистських (!) російських телеканалів – отримає за це 40 млн доларів
Контракти – штука двояка. З одного боку, чисто теоретично російська сторона у випадку розриву угод за ініціативи ФІФА могла б піти до суду й навіть відсудити якісь гроші.
З іншого – це лише цинічна відмазка. НБА, НХЛ, «Формулі-1», АПЛ та Лізі 1 нічого не завадило припинити угоди з російськими трансляторами чи вийти з того ринку одразу чи невдовзі після повномасштабного вторгнення.
По-друге, матчі транслюватиме далеко не якийсь показово-нейтральний Okko з якимось Лукомським, що попиває в студії лате на кокосовому молоці. Офіційні транслятори ЧС-2022, яких досі толерує ФІФА, – це «Перший», «Росія 1» та «Матч ТВ».
Так виглядатиме післяматчева студія ЧС-2022 в Росії?
Ще раз: «Перший», «Росія 1» та «Матч ТВ». Перші два знаходяться у всьому цивілізованому світі під забороною та санкціями, третій просто в перервах між матчами (тими, трансляцію яких не припинили) розпалює міжнаціональну ворожнечу не гірше за Скабеєву.
Тож хай ФІФА потім не дивується, що після якогось матчу Англія – США на «Росії 1» вийде черговий випуск «60 хвилин», де гравців обох збірних запропонують стратити.
Вони за це мовчки проковтнули 40 млн доларів.
ФІФА ігнорує питання Білорусі. І загалом рекомендації МОК, випущені ще в лютому
28 лютого, у день бану команд з РФ у футболі, Міжнародний олімпійський комітет рекомендував «не запрошувати та не дозволяти участь російських та білоруських спортсменів та офіційних осіб у міжнародних змаганнях». Чому згадуємо МОК? ФІФА тісно взаємодіє із організацією – і як з партнером по регуляції світового спорту, і як співорганізатор олімпійського футбольного турніру.
Далі це питання треба розбити на дві частини. Перша й ключова – Білорусь.
Тут просто хочеться кричати капсом (але напишу по-людськи, щоб текст виглядав пристойно): чому бодай клуби та збірна країни-агресорки досі не дискваліфіковані? Територія України від 24 лютого обстрілюється росіянами у тому числі з території Білорусі, звідти ж заходили російські військові, які окупували частини Київської та Чернігівської областей. Саме завдяки Білорусі став можливим перший епізод ядерного шантажу з боку РФ у Чорнобилі, саме завдяки їй став можливим геноцид у Бучі.
ФІФА треба, щоб самопроголошений президент Лукашенко визнав участь у війні? Так він вже сам говорив про «превентивний удар».
Друга частина – російські й білоруські футболісти в європейських клубах.
Окей, рекомендація МОК чітко говорить про міжнародні змагання. Але за версією ФІФА, яка досі не прийняла відповідного рішення, яке б зобов’язало УЄФА його виконати (про цю організацію скоро поговоримо окремо, дочекайтеся), ми живемо зараз в одній із двох реальностей:
1. Або Ліга чемпіонів, Ліга Європи, Ліга конференцій – не міжнародні змагання;
2. Або Олександр Головін з «Монако», Нікіта Хайкін з «Буде-Глімт», Станіслав Черчесов, офіційна особа «Ференцвароша», та інші – не громадяни РФ.
Про якісь санкції, які б повністю закрили росіян у власній бульбашці, годі й говорити.
Інфантіно не сказав про Україну ані слова з травня, Росію так і не засудив
Якщо вам мало було демагогії від головного керівника футболу у світі, то тримайте ще цинізму. Окрім вищезгаданої промови на конгресі, про Україну він згадав один раз – 12 травня:
«Футбол не може зупинити війну. Ми зараз у Європі зіткнулися з воєнним конфліктом, чого не знали вже давно. Коли я став президентом ФІФА, я й подумати не міг, що ситуація у світі буде такою сумною.
Футбол не може зупинити війну, але може цьому сприяти, може допомагати, може вимагати миру. І саме це я роблю тут, як і на останньому конгресі ФІФА. Ми маємо докласти всіх зусиль заради миру. Щоб він знову прийшов в Україну. Маємо допомагати жертвам цієї війни».
Після того єдиним публічним свідченням якоїсь взаємодії з Україною була зустріч із Андрієм Павелком у червні.
Але найпоказовіше – Інфантіно так досі (!) особисто й не засудив агресію РФ проти України.
Зрештою, чого чекати особисто від людини, яка у 2018-му називала себе і Путіна «командою», а за рік потому отримувала від нього орден Дружби? Новина про це, до речі, досі доступна на сайті ФІФА.
ФІФА ганебно проігнорувала усі прохання «Шахтаря» про перегляд правила, яке дозволило легіонерам піти з клубу безкоштовно
ФІФА не просто підіграє чи не заважає Росії. Організація чітко спрацювала проти України у питанні порятунку легіонерів від війни ‒ та намаганні клубів отримати з цього бодай щось.
Чи потрібна була навесні норма, яка дозволила б їм призупиняти контракти, поки чемпіонат стоїть на паузі, а в країні ведуться активні бойові дії? Безперечно, так. Чи потрібно було її просто продовжувати, коли клуби могли самостійно продати усіх бажаючих? Вже питання.
Однак дуже нечітко виписана норма, яка фактично зробила усіх, у кого залишався рік по контракту з клубом, вільними агентами, точно не зіграла на користь українським клубам – бодай у фінансовому аспекті.
Головним борцем у цій темі став гендир «Шахтаря» Сергій Палкін, який дав кілька інтерв’ю провідному виданню The Athletic. І саме видання, і Палкін розповіли щонайменше дві історії, коли футболіста вже майже продали, однак через рішення ФІФА просто продовжити дію правила вийшли з перемовин.
The Athletic на умовах анонімності поспілкувався із директором одного з провідних європейських клубів. Той розповів виданню, що вони вели перемовини із «Шахтарем» і робили значні пропозиції саме тому, що вважали, що оплата трансферу влітку буде необхідною. Але правило ФІФА її скасувало.
Подібна історія трапилася з «Фулгемом» та Манором Соломоном. Клуби спочатку домовилися про трансфер за 7,5 млн євро і вже майже закрили угоду. «Але коли ФІФА випустила це рішення, вони надіслали нам лист, що через це вони відкликають усі угоди з нами й забирають гравця із собою», ‒ розповідає Палкін.
Але найгірше те, як ФІФА брехала про спілкування з українською стороною при прийнятті рішення. «Я читаю, що ФІФА сказала, що обговорила рішення з усіма ключовими сторонами. Це неправда. Повна неправда. Вони не обговорювали це з УАФ. Вони не обговорювали з ключовими українськими клубами. Ми зв'язувалися з юридичним департаментом ФІФА і сказали, що нам треба сісти й обговорити ситуацію, оскільки ця історія дуже заплутана. Нам не відповіли. Разом з українськими клубами та УАФ ми склали лист із нашою думкою та відправили до ФІФА. Відповіді не було», – розповідав Палкін.
У самій ФІФА у коментарі The Athletic ще раз наголосили, що «регулярно спілкувалися із ключовими сторонами в Україні та світі» і що рішення ‒ «результат низки різних зустрічей, особливо із залученням Асоціації європейських клубів, незалежного органу, який представляє клуби на міжнародному рівні». А коли ж видання попросило уточнити, з якими саме сторонами в Україні спілкувалася організація, у ФІФА ухилилися від відповіді.
І якщо вам було цікаво ‒ навіть після розголосу організація ніяк не відреагувала. «Вже вся Європа про це говорить, навіть до США ця тема дійшла. Але від ФІФА жодної реакції взагалі не було», – зізнавався Палкін в інтерв’ю Tribuna.com.
Тепер «Шахтар» судиться із ФІФА, вимагаючи компенсувати 50 млн євро. У період, коли питання можна було залагодити переговорами, організація відмовилася виходити на контакт із «Шахтарем» й подала непрямі сигнали, що готова йти до суду.
ФІФА заборонила Зеленському звернутися відеозвʼязком перед фіналом ЧС
Офіс президента України Володимира Зеленського звернувся до ФІФА з проханням виступити по відеозв’язку перед вболівальниками фіналу ЧС-2022. Під час цього виступу Зеленський повинен був звернутися до людей з меседжем миру у всьому світі – чи то у прямому ефірі, чи то у записі, невідомо.
Проте, за даними CNN, ФІФА відхилила це прохання. Це викликало здивування в ОП. «Ми думали, що ФІФА хоче використовувати свою платформу для загального блага», — сказало джерело CNN.
***
Готуючи цей матеріал, Tribuna.com за тиждень до його публікації звернулася до пресслужби ФІФА по коментар, поставивши їй наступні питання:
1. ФІФА продала російським каналам права на трансляцію ЧС-2022. У той час, коли в Україні футбольні вболівальники можуть не побачити матчі чемпіонату світу через обстріл Росією об'єктів критичної інфраструктури, російський вболівальник, який ніяк не протидіє агресії своєї країни, спокійно зможе подивитися кожну гру ЧС.
Якою була мотивація організації не припиняти контракт із державними російськими мовниками?
2. Генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін в інтерв'ю The Athletic заявляв, що ФІФА не хотіла спілкуватись та сідати за стіл перемовин щодо правила, яке дозволило легіонерам призупиняти контракти в односторонньому порядку. Чому ви обрали саме таку модель поведінки та комунікації з представниками українського футболу?
3. Чи розглядає ФІФА можливість виключення Російського футбольного союзу та Асоціації «Білоруська федерація футболу» зі складу ФІФА чи призупинення їхнього членства? Чому?
4. Чому не було введено жодних санкцій стосовно Білорусі, хоча країна надала свої території та повітряний простір для агресії РФ, зокрема, окупації Київської області?
5. Чи планує ФІФА у майбутньому передбачати конкретні санкції щодо федерацій держав, які здійснюють повномасштабне вторгнення регулярною армією на територію іншої держави?
ФІФА проігнорувала листи із вищевказаними питаннями. Tribuna.com розцінює це як офіційну позицію організації.
Ми готові опублікувати відповідь організації, якщо вона надійде.
Фото: скриншот трансляції та сайту ФІФА, фейсбук Андрія Павелка, Digi24, ULMER/Michael Kienzler/Global Look Press, REUTERS/Kacper Pempel, AlJazeera, Arne Dedert/Global Look Press, Panoramic/Global Look Press, «Фулгем»
