Power Rankings української баскетбольної Суперліги. Випуск 3
Підбиваємо підсумки календарного 2023-го.
Неймовірно прикро, що Суперліга вже точно не зможе дійти до кінця сезону з початковою кількістю учасників – не відігравши навіть половину регулярки, минулорічні чемпіони з «Будівельника» були змушені знятися через нестачу фінансування та небажання накопичувати борги перед гравцями та представниками тренерського складу. Але ж скільки нових інтриг з’явилося в українському чемпіонаті після того, як кияни зійшли з турнірної дистанції, а їхніх лідерів розібрали інші команди – неможливо навіть перерахувати!
Tribuna.com разом із титульним спонсором Суперліги компанією FAVBET підбиває підсумки турбулентного грудня новим рейтингом сили команд українського чемпіонату.
Тепер їх залишилось лише 10, але турнірна драма неймовірна: друга команда сезону у таблиці прямо зараз має лише на три перемоги більше, ніж передостання!
10 (🔺1). «Кривбас»
Поточний результат: 0 перемог – 13 поразок
Місце у попередній версії рейтингу: 11
Суто технічно після зняття «Будівельника» дебютант Суперліги піднявся на одну позицію, попри сумний баланс – і у нашому рейтингу, і у таблиці також. Але жарти в сторону: у заключному баблі календарного 2023-го «Кривбас» ледь не вперше у сезоні не виглядав безнадійно. Так, команда все ще не виграла жодного матчу, але реально була до цього близькою. Найближчою – у поєдинку з «Політехнікою-Галичиною» (поступились 66:70), але й проти «Говерли» (64:80), і проти «Рівного» (78:85) інтрига жила до заключної чверті, чого в осінніх зустрічах за участі криворізьких баскетболістів не траплялося взагалі.
«Кривбасу» пішли на користь і призначення Олександра Ворони на посаду головного тренера (для нього це водночас і можливість перекрити невдачу на чемпіонаті Європи U-18 зі збірною України, і перший великий самостійний досвід на рівні Суперліги – тож мотивації працювати вистачає), і не глобальне, але все одно помітне перезавантаження складу наприкінці листопада. Латерренс Рід, який вже грав у воєнній Суперлізі в попередньому сезоні, став головною кидковою опцією команди та важливою людиною на м’ячі, Євгеній Бречко, якому не знайшлось місця в основній ротації у Львові, додав габаритів передній лінії – але поки що цього недостатньо, щоб позбутися нуля в графі перемог.
Святкова пауза «Кривбасу» потрібна, напевно, як нікому з команд Суперліги – щоб продовжити працювати із новим тренером і шукати можливості підсилити ростер. Додавати команді потрібно суттєво і тепер вже відносно швидко – якщо, звісно, у Кривому Розі ще сподіваються зачепитися за плей-оф (восьма у таблиці «Біпа» має п’ять перемог, зігравши на два матчі більше).
9 (🔺1). «Старий Луцьк»
Поточний результат: 5 перемог – 10 поразок
Місце у попередній версії рейтингу: 10
Перегляд кількох матчів волинської команди наживо у столичному баблі підкреслив враження, що сформувалося ще після черкаської «бульбашки» на початку грудня – «Старий Луцьк» точно не є слабкою командою. Непогано організована, із достатньо глибокою ротацією, із бажанням знайти у кожному матчі власні переваги і зачепитися за позитивний результат – і навіть шукати для цього неортодоксальні тактичні рішення.
Але поки що цього вистачає лише для важкої боротьби за вісімку із вже остаточно програною сезонною серією з прямими конкурентами з «Біпи» («-4» на початку листопада на власному майданчику, «-8» у Києві) – з непоганими відрізками навіть у матчах з сильною опозицією, які, втім, тривають не більше однієї-двох чвертей. Чому ж так? Причина проста – у «Старого Луцька» є відчутні проблеми із результативністю. Команда створює мало хороших кидків в цілому, а очок у швидких відривах генерує ще менше (сукупний баланс 14-43 за цим показником у трьох матчах київського баблу дуже красномовний). У близьких поєдинках, яких «Луцьк» зіграв найбільше у всій Суперлізі – п’ять з 15 – це стає проблемою, яку не завжди вдається вирішити за рахунок індивідуальної гри Володимира Коцька та досвіду Євгена Коровякова.
Можливо, «Старому Луцьку» допомогло б підсилення на позиції першого номера – але, за словами нового головного тренера команди Дмитра Чайковського, подібного рішення у клубі поки що немає, і все, як завжди, впирається у фінансування. Втім, те, що у більшості грудневих матчів баскетболісти з Волині були конкурентними (здобули дві перемоги, «Рівному» програли у клатчі одним кидком) – вже доволі солідний підсумок першої половини сезону для організації, що проводить у Суперлізі свій другий сезон.
8 (🔺1). «Біпа»
Поточний результат: 5 перемог – 10 поразок
Місце у попередній версії рейтингу: 9
Під керівництвом нового головного тренера Олега Шевченка одесити виграли три з шести матчів у грудні. Це вже точно краще, ніж було на старті сезону – проте, очевидно, не максимум амбіцій минулорічних бронзових призерів. Окрім імпульсу, отриманого командою після зміни керманича, головний успіх «Біпи» у перший місяць зими – це вдала інтеграція у командну гру Маркуса Льюїса. 195-сантиметровий американець, який на початку чемпіонату виглядав не надто вдалим підписанням у передню лінію і взагалі ледь не випадковою людиною у нашому баскетболі, прогресує від баблу до баблу: у нього все у порядку з характером та бійцівськими якостями, він готовий за потреби закривати будь-яку позицію (навіть п’ятірку – хоча і не без пригод проти більш габаритних візаві), і цього вже достатньо, щоб не програвати власні матчапи в одні ворота.
Київський «бабл» точно міг складатися для «Біпи» краще, але не вистачило опцій у ротації – Євгеній Ткаченко та Дмитро Баранов травмовані, а молодим бігменам, яким Шевченко довіряє пристойні хвилини, ще дуже багато чому потрібно навчитися у дорослому баскетболі, і швидким цей процес точно не буде. Втім, одесити у дуже важливому з турнірної точки зору поєдинку дотиснули «Старий Луцьк» і піднялись з передостаннього місця, та й гра з «Київ-Баскетом» у їхньому виконанні була непогана: «Біпа» істотно перевершила суперника за володіннями, але не змогла конвертувати це у позитивний рахунок на табло.
Головна інтрига навколо одеської команди на січень – це подальша доля у команді американського новачка Келона Вітлі (він де-факто замінив у «Біпі» Кема Кемпбелла, найкращого бомбардира одеситів у першому колі Суперліги, який, втім, не потягнув плеймейкерські функції у колективі). Київський бабл Вітлі, маленький за габаритами навіть для позиції першого номера, грав з коліс, і єдине, що показав – бажання відпрацьовувати у захисті проти швидких проривів. Очевидно, що Олександру Рябчуку та Дмитру Малиновському потрібна допомога на м’ячі – але чи дасть її саме Вітлі, пройшовши з новими партнерами хоча б пару тижнів тренувального процесу, чи Одесі доведеться ще раз виходити на легіонерський ринок, питання повністю відкрите.
7 (➖). «Політехніка-Галичина»
Поточний результат: 7 перемог – 7 поразок
Місце у попередній версії рейтингу: 7
На фоні розмов про складну ситуацію із фінансуванням та непевне майбутнє (про це публічно казав навіть президент клубу Олександр Лазорко) львів’яни провели непоганий грудень – точно кращий, ніж можна було б очікувати у такій ситуації. Так, були й неприємні поразки у матчах, де «Політехніка» цілком могла б претендувати на позитивний результат, але «Старий Луцьк» та «Запоріжжя» у поточному сезоні видаються для команди Ярослава Зубрицького надто вже неприємними суперниками стилістично – це єдині команди Суперліги, з якими Львів вже встиг провести два матчі і не виграти при цьому жодного (з «Черкаськими Мавпами», наприклад, мають 1-1, з «Київ-Баскетом» – взагалі 2-0).
Суто ігрових моментів, у яких «Політехніка» має ставати кращою навіть у поточному складі, вистачає – це і захист власної трисекундної зони (чимало пропустили з «фарби» навіть від «Кривбасу»), і невисока ефективність Джакора Нельсона у останніх баблах календарного 2023-го. Американський захисник продовжує збирати чудову особисту статистику, бути найкращим скорером чемпіонату (23,7 очки в середньому за гру) та лідером за перехопленнями (3,4), але його поступово вивчають та розбирають опоненти – звідси і невисокий відсоток реалізації в Івано-Франківську (всього 38% реалізації з поля при понад 48% в середньому по сезону), і переважно мінусові перформанси. З п’яти грудневих матчів з плюсовою різницею очок за час свого перебування на майданчику Нельсон завершив лише один – епічну перестрілку з «Мавпами» (98:88) у Черкасах.
Над усім цим можна та потрібно працювати на дистанції, але спочатку – впевнитись, що Львів подолав фінансову кризу і готовий йти до кінця сезону. Бо два зняття з одного чемпіонату Суперліги, нехай і у неймовірно складний воєнний час – це буде вже занадто.
6 (🔺2). «Прикарпаття-Говерла»
Поточний результат: 8 перемог – 7 поразок
Місце у попередній версії рейтингу: 8
Лідер «ведмедів» Сергій Старцев був незадоволений місцем своєї команди у листопадовому рейтингу і дійсно почав грати набагато краще – це помітно навіть з його особистої статистики (15,5 очка + 3 передачі в середньому за матч до його виходу і 18,4 очка + 4,5 передачі після). Але суто з точки зору результатів «Говерла» була однією з найслабших команд Суперліги у грудні (всього дві перемоги – гірша ситуація тільки у «Кривбасу»), а з п’яти заключних зустрічей 2023-го, три з яких були для франківців домашніми, виграла лише один – у головного аутсайдера сезону. Та й там мала проблеми, поступаючись у рахунку після третьої чверті: від апсету врятував знову ж таки Старцев, зігравши у той день свій найрезультативніший матч не лише у поточному чемпіонаті, а й у профі-кар’єрі загалом.
Втім, є чітка причина, чому в оновленій версії рейтингу «Говерла» обходить «Політехніку-Галичину» – це грудневе підписання Максима Луценка, який за власним профайлом ідеально вписується саме у цю організацію. Виконавець з переможним досвідом (у захисника є шість медалей Суперліги за кар’єру, дві з яких – золоті) для молодого колективу, профільний снайпер (розпочав з 37,5% реалізації триочкових у дебютному баблі) для однієї з найгірших кидкових команд чемпіонату (25,7% з периметра і всього 4,4 влучні дальні спроби в середньому за матч) і людина, що раніше вже грала у Євгена Мурзіна і добре знайома з його баченням баскетболу.
Звісно, один гравець не змінить траєкторію усього чемпіонату для «ведмедів» (тим більше, Луценко, який провів попередній сезон у другому дивізіоні чемпіонату Литви, не був стабільним на старті чемпіонату у майці «Будівельника»), але точно зробить баскетбол «Говерли» більш варіативним. Бо якщо до гри команди у захисті якихось особливих питань чи претензій немає, то за продуктивністю нападу підопічні Мурзіна – у трійці найгірших у Суперлізі, і саме тут вони мають додавати, щоб боротись за перевагу власного майданчика у плей-оф.
5 (🔻1). «Рівне»
Поточний результат: 9 перемог – 6 поразок
Місце у попередній версії рейтингу: 4
Останні півтора місяці календарного 2023-го дебютант Суперліги пройшов по синусоїді – за кожним топовим баблом у команди Михайла Переверзія йшов невдалий. Зрозуміло, що ніхто не очікував від рівненських баскетболістів трьох перемог в Івано-Франківську, проте все точно могло бути краще, ніж погана перша половина проти «Запоріжжя» («-15» у другій чверті і невдала спроба камбеку після великої перерви) та 29-очковий розгром від «Дніпра». Можливо, ми трохи завищуємо очікування від організації, що проводить свій перший сезон на топрівні, але, з іншого боку, після зняття «Будівельника» «Рівне» взагалі опинилося на другій позиції у таблиці – тож чому у триматчевому баблі команда мала обмежуватись лише нелегкою перемогою над «Кривбасом»?
Якщо спробувати пояснити цю нестабільність колективу простими думками, «Рівне» нерідко знаходить себе у ситуації, коли Ілайджа Джойнер має брати на себе більше кидків у нападі (його середній показник результативних передач впав з 6,5 за матч восени до 5,3 у грудні), але при цьому суперники спокійно можуть жити з його 20% реалізації з периметру – снайпер американець посередній, тож нехай собі атакує скільки хоче. Майже кожен гравець Переверзія може влучити у конкретній зустрічі, і це ніби як перевага – опонент ніколи не може знати на 100%, кого потрібно тримати найпильніше у конкретному матчі. В той же час, окрім Джойнера, у команди є лише один гравець, який стабільно дає свої мінімум 10-12 очок у кожному матчі – Олексій Соловйов.
Тому, роблячи ставку на дальні кидки і виконуючи дуже багато триочкових спроб (30,6 за матч – перше місце у Суперлізі із великим запасом), «Рівне» іноді намагається взяти своє лише кількістю спроб, нехтуючи їхньою якістю. І це, своєю чергою, стає неприємністю для всіх – Олександра Шепелева, який непогано набирає очки з фарби, але не завжди має для цього простір, українських захисників і навіть самого Джойнера, який набагато краще забиває у проходах, ніж з дистанції. Проте на кожну склянку можна дивитися по-різному, і цілком може бути так, що у Рівному зараз абсолютно задоволені усім, що відбувається із командою. Бо вона перманентно у боротьбі за топ-3, має позитивне співвідношення перемог та поразок і за першу половину регулярного чемпіонату Суперліги вже виграла більше зустрічей, ніж «Старий Луцьк» за весь попередній (теж дебютний в еліті) сезон.
4 (🔻1). «Черкаські Мавпи – Дніпро»
Поточний результат: 9 перемог – 6 поразок
Місце у попередній версії рейтингу: 3
За грудень команда Артема Сліпенчука тричі програла суперникам, що прямо зараз знаходяться нижче за неї у турнірній таблиці, і двох таких поразок зазнала на власному майданчику. Втім, це не те щоб якась критична проблема – радше черговий доказ того, що між другою та передостанньою командами Суперліги усе дуже близько та щільно, і у вдалий для себе вечір кожна з них спокійно може обіграти кожну.
З моменту виходу попередньої версії рейтингу «Мавпи» провели ротацію на легіонерській позиції – Армоні Фостера, який не вписався в команду від слова взагалі, замінив більш атлетичний та різноманітний як скорер Ерік Бун. Втім, враження від його гри поки що неоднозначне: він видав блискучий домашній бабл на початку грудня (22,6 очка, 6,7 підбирання та 6,3 передачі в середньому за матч), і загубився у баблі київському, у жодному з трьох його поєдинків не набравши двозначну кількість очок. Бун точно цікавіший за Фостера, але наскільки він дійсно зробить команду кращою – і головне, якою буде золота середина в його грі, і чи буде вона взагалі, – поки що не дуже зрозуміло.
Але ж чому тоді черкаська команда вперше від запуску рейтингу опиняється за межами топ-3, якщо Андрій Агафонов продовжує розривати Суперлігу, а легіонерська частина ростеру «Мавп», цілком імовірно, стала кращою? Причин дві – по-перше, на відміну від багатьох конкурентів, клуб ніким не підсилився після зняття «Будівельника» з чемпіонату, і, по-друге, лише у 2024-му ми зможемо зрозуміти, наскільки серйозною втратою для Сліпенчука стане рішення Андрія Кальніченка завершити профі-кар’єру прямо посеред сезону Суперліги. За підсумками першої половини чемпіонату він – шостий за загальною кількістю забитих триочкових у всьому чемпіонаті і входить у топ-15 за відсотком реалізації дальніх кидків. Його досвід, габарити та снайперські якості тренерському штабу потрібно буде якось компенсувати, і це навряд чи буде дуже вже легко та безболісно.
3 (🔺3). «Запоріжжя»
Поточний результат: 8 перемог – 5 поразок
Місце у попередній версії рейтингу: 6
Вихованець донецького баскетболу Максим Нікітін вшосте за кар’єру прийшов в команду Валерія Плеханова – 21,3 очка в середньому за гру у дебютному баблі за «Запоріжжя», кар’єрний рекорд результативності проти «Рівного» (27 балів) і бездоганні 3-0 у турнірну таблицю. Але причина стрімкого підйому минулорічного аутсайдера далеко не лише у результативності одного конкретного бігмена. В Івано-Франківську запоріжці ледь не вперше у сезоні зіграли в оптимальних складі та кондиціях (без травм та хвороб, що переслідували команду раніше), із достатньо глибокою ротацією, що дозволяє агресивніше діяти в обороні, і меншим навантаженням на кожного з лідерів – сил у них вистачило на те, щоб пройти триматчевий бабл на більш-менш одному рівні, без якихось критичних спадів та проблем.
«Запоріжжя», насправді, було цілком конкурентним і раніше – перемагало «Мавп» ще до підсилення двома ексгравцями «Будівельника» (окрім Нікітіна, до команди приєднався Ростислав Кабанов – і у першому баблі в новій команді отримував під 20 хвилин в середньому за матч), мало близький матч з «Київ-Баскетом» і впевнено перегравало ту ж «Говерлу». Але тепер у Плеханова стало більше опцій для того, щоб зробити хороші результати явищем систематичним. І те, що зараз команда, що йде по висхідній траєкторії, має другу найменшу кількість зіграних поєдинків у чемпіонаті (13, тоді як у більшості колективів Суперліги – по 15), у перспективі має піти їй лише на користь.
Зараз проміжне друге місце «Запоріжжя» у таблиці сприймається як епізод та велика несподіванка – як і проміжне друге місце «Рівного» кількома тижнями раніше. Але оверачівити із командами, що на папері не мають суперзіркового складу – ледь не зона комфорту для Плеханова. І зараз він набагато ближчий до того, щоб продовжити дивувати нас на дистанції, аніж місяць тому.
2 (🔺3). «Київ-Баскет»
Поточний результат: 8 перемог – 7 поразок
Місце у попередньому рейтингу: 5
«Бджоли» виграли найбільше від зняття «Будівельника» з Суперліги: підписали і тренерський склад минулорічних чемпіонів на чолі з Дмитром Забірченком, і одразу трьох гравців задньої лінії, які допоможуть вирішити частину проблем «Київ-Баскета» часів Володимира Холопова – на м’ячі (Павло Буренко та Лєв Кошеватський) та у захисті проти нього (Максим Зайцев). Але відтепер єдина столична команда топдивізіону ще дуже далека від того, щоб її баскетбол можна було сприймати як готовий продукт – на екваторі чемпіонату «КБ» починає свій шлях фактично заново, проте із кардинально зміненими вхідними даними.
Потенціал киян із новим штабом очевидний. Якщо команда ще без травмованого Буренка (отримав пошкодження, граючи за «Будівельник») і лише з одним із трьох іноземців на майданчику (тут найбільш цікава подальша доля другого скорера сезону Суперліги Дані Кінгсбі, якого фізично взагалі не було із «бджолами» у заключному баблі 2023-го) впевнено переграла «Мавп» за рахунок вдалих тактичних рішень та максимізації користі від наявних гравців і пройшла перший бабл із Забірченком без поразок, на що вона буде здатною після того, як збереться у більш оптимальному складі і потренується із новим тренером хоча б ще кілька тижнів?
Втім, є у «Київ-Баскета» і очевидна кадрова проблема, яку для боротьби за щось справді серйозне потрібно вирішувати – невеликий вибір виконавців у передній лінії і відсутність перевіреного габаритного центрового. Вадим Заплотинський додає по дистанції чемпіонату, оформив три дабл-дабли поспіль у заключному баблі 2023-го і навіть встановив рекорд сезону за блоками в одному матчі (п’ять проти «Біпи», чотири з яких – Льюїсу), але його старань вистачає не завжди. У трьох поєдинках за Забірченка «бджоли» дозволяли суперникам робити майже 17 підбирань у нападі в середньому за зустріч, що відверто забагато. Що столична команда із цим робитиме – питання цікаве, бо варіантів вистачає. Можна вийти на ринок (хоча відшукати непоганого великого не за всі гроші світу посеред сезону завжди було нелегко), можна спробувати знайти внутрішні резерви (більше Сергія Юрченка з лави для запасних, нові шанси для Артура Фреш-Стаханова та Нікіти Когута), а можна продовжувати грати легкими п’ятірками, ризикуючи віддати власний щит – але шукаючи інші переваги.
Зараз «бджоли» – точно не найсильніша команда чемпіонату, але безумовно найцікавіша. Ми ще не бачили настільки масштабної перебудови колективу з амбіціями посеред сезону у Суперлізі після початку повномасштабного вторгнення РФ. Ми ще не бачили Забірченка у ролі кризового менеджера: з усіма складами своїх попередніх команд він проходив повноцінну передсезонну підготовку. Тож спостерігаємо – лише наступні один-два бабли покажуть, чи не переоцінюємо ми потужне завершення 2023-го від киян.
1 (➖). «Дніпро»
Поточний результат: 12 перемог – 0 поразок
Місце у попередній версії рейтингу: 1
Якби цей випуск виходив за день до зняття «Будівельника» з сезону Суперліги, ми б казали про те, що чемпіонська інтрига загострюється (чи то просто з’являється) – кияни змогли перемогти лідера сезону на його майданчику, затягнувши «Дніпро» у в’язкий позиційний баскетбол і вигравши битву володінь, а з нею і матч. Але ландшафт змінився: головний переслідувач і можливий конкурент команди Володимира Коваля зійшов з турнірної дистанції, усі його результати було анульовано, тоді як сам лідер потужно підсилився – тепер його кольори захищає ще й чинний MVP українського чемпіонату Володимир Конєв.
Щонайменше до завершення регулярного чемпіонату «Дніпро» знаходитиметься у позиції минулорічного «Будівельника»: кожен близький матч за його участі сприйматиметься як відносна несподіванка, а поразка (якщо такі взагалі будуть) – як сенсація. Це не означає, що із лідером сезону, який зберіг власну переможну серію, не боротимуться – навпаки, кожен суперник намагатиметься створити підопічним Коваля проблеми. Особливо, у коротких баблах, у яких не потрібно буде розподіляти сили на три матчі за три дні. Але намагатися – це одна справа, і зовсім інша, що після підписання Конєва «Дніпро» абсолютно точно має найкращий склад у чемпіонаті. Класу, майстерності та досвіду у команди настільки багато, що вона буде фаворитом кожного поєдинку регулярки, у якому виходитиме на майданчик.
Втім, навіть попри дуже значні запас міцності та гандикап у турнірній таблиці, за «Дніпром» спостерігати все одно цікаво. Ні, не в контексті інтеграції Конєва (Володимир – дуже досвідчений баскетболіст, який за свою кар’єру встиг пограти у найрізноманітніших ролях в різних за стилістикою командах, тож нікого не має дивувати, що він почав бути продуктивним та корисним з першого ж офіційного матчу у новому колективі). У грудні Коваль збільшив ігровий час 18-річного Данііла Сипала – у кожному з матчів, окрім анульованої зустрічі із «Будівельником», він отримував щонайменше 20 хвилин ігрового часу і видав кілька дуже непоганих для свого віку перформансів. У заключному баблі 2023-го свої перші хвилини у сезоні відіграв 20-річний Іван Колдомасов – перспективний захисник, який тривалий час лікував серйозну травму. Як «Дніпро» розвиватиме власну молодь, і чи встигне вона стати дійсно вагомим фактором для команди вже до найближчого розіграшу плей-оф – цілком достатня інтрига для того, щоб вмикати матчі лідера сезону, навіть якщо ви впевнені у його перемозі ще до стартового вкидання.
Фото: ФБУ
