Як влаштований англійський молодіжний футбол на прикладі «Манчестер Юнайтед»

І що з цього ми можемо запозичити.

Я прочитав коментар віцепрезидента «Ворскли» Олега Лисака про його ідеї щодо змін у молодіжному футболі України та побачив багато дискусій навколо його пропозицій. Мені здалося правильним розповісти те, що я знаю про молодіжний футбол в Англії на прикладі «Манчестер Юнайтед». Наприкінці цього тексту я спробую перекинути паралелі до українського футболу.

Отже, Прем’єр-ліга 2 в Англії — це і є той турнір «U-23», напевно, який мався на увазі в коментарі Олега Лисака. Раніше це справді був турнір U-23, але з цього сезону від такої ідеї відмовилися. Тепер там грають команди Ю-21. Але і тепер це не притулок для тих, хто не проходить в основу, а цілком самостійний турнір. У нього є свій календар, незалежний від календаря основи. Наприклад, до кінця року «Манчестер Юнайтед» Ю-21 належить зіграти:

26 листопада Евертон А (в гостях)

2 грудня Ньюкасл А

6 грудня Челсі Н (удома)

9 грудня Борнмут Н

17 грудня Ліверпуль А

23 грудня Вест Хем А

26 грудня Астон Вілла Н

30 грудня Форест А

А от календар МЮ Ю-21:

2 грудня Тоттенхем Ю-21 А

18 грудня Ньюкасл Ю-21 Н

12 січня Челсі Ю-21 А

27 січня Норвіч Ю-21 Н

Як бачимо, календарі не збігаються, тобто немає такого, що напередодні грають «юшки», а потім — основа. Понад те, я спеціально зачепив січень для МЮ Ю-21, щоб показати, що манкуніанцям належить зіграти з «Норвічем» — командою не з Прем’єр-ліги.

Річ у тім, що в Англії вже більш як десять років Прем’єр-ліга 2 — це самостійний турнір з командами, які виявили бажання в ньому виступати, а не є прив’язаними до основної команди. В Україні поки «Десна» грала в Прем’єр-лізі — доти й існував «дубль», хоч і суто формально. Або ж візьмемо «Інгулець», який вилетів до Першої ліги. І з його вильотом розпущена була команда Ю-21, хоч і вона, прямо скажемо, «Інгулець» представляла лише формально.

В Англії не так. Там турнір «дублерів» — це самостійне змагання. Донедавна там було дві ліги, команди з нижчої могли виходити до вищої, найслабші з вищої вилітали — все як у звичайному чемпіонаті. З цього сезону Прем’єр-ліга 2 — це одна група з 26 команд, які грають кожна з кожною, потім ще буде раунд плей-офф. З представників нижчих дивізіонів там грають, зокрема, «юшки» «Міддлсбро», «Рединга», «Стока», «Лідса» з «Лестером», «Блекберна» тощо. Таким чином, у них немає такого, що гравець не грає за дубль лише тому, що на нього розраховує тренер основи, але в основі він виходить нечасто. Команди повністю автономні.

Тепер щодо присутності гравців з основи. За правилами цього чемпіонату, старших за 21 рік може бути п’ятеро польових і воротар. Це суперечливе правило, воно постійно міняється від сезону до сезону (раніше, наприклад, було три, при тому, що раніше це ж був турнір Ю-23, тобто могли грати і 22-, 23-річні). Але на практиці всі розуміють, що навіщо ж закривати шлях до офіційних ігор своєму молодому гравцю, щоб міг пограти хтось з основи? Тому, наприклад, середній вік МЮ Ю-21 — 20 років, у складі немає жодного гравця віком більш ніж 20 років (за єдиним винятком — 36-річний Хаддлстоун, але він прийшов як тренер-гравець у 2022 році та в цьому чемпіонаті виходив тільки двічі загалом на 24 хвилини).

Склад МЮ Ю-21 нічого не скаже людині, яка стежить за АПЛ лише за трансляціями чи результатами. Навіть я знаю за прізвищами лише кількох гравців із дубля. Одиничними є випадки, коли хтось з основи переїжджає до дублерів, щоб «підтримати форму». Це просто нелогічно: наприклад, у дублі МЮ — п’ятеро (!) воротарів, і всі отримували ігрову практику, окрім одного. В основі їх четверо — Хітон, Вітек, Онана, Баїндир — і нікому не приходить у голову ставити Хітона чи Баїндира в матчах дублерів тільки тому, що вони не виходять за основу. Бо в дублі натовп своїх 17-, 18- і 20-річних воротарів, яких треба розвивати.

Згаданий як гравець дорослої команди Вітек, до речі, це приклад переходу з дублерів в основу, бо в минулому сезоні він грав саме за Ю-21 (фактично в 19-річному віці). Такі приклади ще є — це Ганнібал Меджбрі, Кобі Майну, Зідан Ікбал, Шола Шортайр (Шоретіре ще називають). Можливо, їхні прізвища теж не на слуху, однак вони вже виходять за основу, а торік були в дублі. Поширені оренди, наприклад, торік турнір дублерів був Ю-23, а цьогоріч — це вже Ю-21, тому ті пару футболістів «юшки» віком від 21 до 23, які не проходили в основу, — пішли в оренди. Це насамперед Брендан Вільямс, який виступає за «Іпсвіч», він виходив за МЮ в кількох матчах. Ну і приклад Бекхема, який перед тим, як засяяти в МЮ, у 20-річному віці побував в оренді в «Престоні», теж значущий.

Отже, рух з «основи» в дубль там нелогічний і рідкісний, тоді як рух «знизу вгору» — навпаки, поширена практика. Це я описую, як в МЮ, я просто не стежу за іншими командами, тому не знаю, як у них. Але вся ця історія з Ю-21 (колишньою Ю-23) в Англії — це частина Ліги професійного розвитку, яку постійно реформують, щоб краще готувати резервістів. Нині Ліга професійного розвитку об’єднує два турніри — Ю-21 та Ю-18 (не 19, зверніть увагу, про це нижче). Про Ю-21 я розповів, а про Ю-18 історія буде короткою, бо я за ними не стежу ретельно. Там дві зони (північна й південна), виступають 18 команд від клубів із Прем’єр-ліги, шість — із Чемпіоншипу й одна — з Першої ліги. Потім найкращі грають між собою.

Це вже рівень академій клубів, там теж свої порядки. У МЮ в складі Ю-18 — хлопці від 15 до 18 років і двоє-троє 19-річних. Я погортав склади команд Ю-18 за попередні сезони та знайшов там багато прізвищ нинішнього «дубля», а в ще раніших ростерах — і Майну, і Вітека, і Елангу, і Меджбрі, а також і Гарначо, якого, напевно, вже знають більше сторонніх уболівальників. Цю ж доріжку — від школи (у віці 7 років) й до Ю-18 — протоптав Маркус Решфорд, щоправда, зі значним випередженням графіка, бо у 18 він уже дебютував за основу.

Крім цих змагань, є ще всілякі молодіжні кубки, тому ігор не бракує. Тож для МЮ (не можу розписатися за всю Англію) команди «Ю» — це не спосіб дати практику тим, хто не проходить в основу, а місце для виховання талановитої молоді, яку потім можна продати на всіх рівнях — від 18 і старше. Школа МЮ — серед лідерів в Англії на ринку молодих гравців. А завдяки різності календарів не трапляється ситуації, що молодий не грає, бо на нього розраховує тренер основи, але нечасто випускає.

Тепер спробуймо екстраполювати написане на наші умови. Я пропоную ідею грати молодіжними (резервними) складами не ПЕРЕД основою, а після неї. Зараз вимога грати напередодні записана в Регламенті, хоча й додано, що змінити день можна за згодою обох команд. Моя логіка — дуже проста. Зараз у складах багатьох команд є молоді футболісти. Вони вже переросли Ю-19 і за віком, і за майстерністю, вже тренуються з дорослими — але ігрової практики не отримують. Тобто в ігровий вікенд вони не зіграли ні за Ю-19 напередодні (бо тренер основи розраховує на них як на заміну в головній команді), ні вийшли за основу (бо там є кому грати, потрібен результат і так далі). Таким чином у віці, коли головне — грати якомога більше, набивати гулі, помилятися й здобувати досвід — молоді футболісти гріють лавку.

Я наведу приклад з полтавської «Ворскли». Минулого сезону 10 матчів в основі Ю-19 провів воротар 2003 року народження Олександр Домолега. Цього сезону він — дублер Павла Ісенка в головній команді. І цього чемпіонату в нього — нуль виходів на поле в офіційних матчах. Він уже не може грати за Ю-19, бо йому в вересні виповнилося 20 (зараз, здається, у склад Ю-19 можна залучити не більш ніж пʼять гравців, але тільки 2004 року народження), а до основи він ще не дотягує. Це ілюструє потребу відновлення турніру дублерів як перехідного від Ю-19 (чи Ю-18) до дорослої команди. Упевнений, такі приклади є в кожної команди.

І чудово буде, якщо матчі «дублерів» відбуватимуться не перед, а після ігор основи. Тоді та молодь, зокрема, й Домолега, яка не отримала практики в головній команді напередодні, зможе зіграти в офіційній грі за дубль. Можливо, ми не доросли ще до повністю «автономних» складів Ю-21 й окремого календаря, як в Англії, бо це справді дорого, але цей крок із перенесенням матчу дубля після матчу основи — це справді вихід. Тут просто немає негативних наслідків, то чому б не запровадити це вже з наступного сезону?

Щодо Ю-21 (чи Ю-23, граничний вік — питання вторинне), то, можливо, зараз це справді не по кишені — створювати ще одну команду. Нагадаю, тепер наші ФК ще утримують жіночі команди. Додати дублерів — це вже буде три повноцінних «офіційних» команди, а ще ж є ДЮФЛ. Ми не «Манчестер Юнайтед», щоб мати змогу (й бажання власників, будьмо відвертими) створювати таку піраміду, плюс тоді з першої ліги заходити новачкам буде ще дорожче, бо витрати зростуть ще більше. Але й тут є способи здешевити поновлення турніру дублерів, продиктовані тим же англійським підходом.

По-перше, можна прописати умову для команд УПЛ, щоб у їхній заявці було не менше певної кількості гравців, молодших 21 (чи 23) року. Де факто вони й так є, просто тепер ці молоді футболісти будуть виступати у ще одному турнірі, а не просиджувати час на лавці, граючи не перед, а після «основ». По-друге, в турнірі Ю-21 можна дозволити участь кількох футболістів з основи (пам’ятаєте, я писав, що в Англії зараз, на перехідний період — це п’ять польових плюс воротар, хоч цим рідко користуються? У нас, нагадаю, за Ю-19 можуть зіграти до п'яти футболістів 2004 року народження). А по-третє, для здешевлення переїздів можна спробувати розділити Україну на зони, як у турнірі Ю-18 в Англії, а завершальне коло проводити за кубковою системою. Варіантів тут може бути ще безліч, було б бажання.

І третій аспект — переведення турніру Ю-19 на Ю-18. Фактично це вже так і є: в більшості команд нинішнього юнацького турніру грають і 18-, і 17-, й іноді 16-річні гравці. У регламенті значиться, що цього сезону граничний вік — 2005 рік народження, плюс до п'яти гравців — 2004-го. Але так само на перехідний час можна залишити можливість грати в ньому кільком ще старшим. Тоді це буде безболісний перехід, але він дозволить розв’язати одразу дві проблеми. По-перше, участь у міжнародних змаганнях і Лізі чемпіонів Ю-19 (бо зараз команда 19-річних, припустимо, виграє внутрішні змагання, їм наступного року грати в Лізі чемпіонів Ю-19, а вони вже на рік подорослішали, вже 20-річні, й грати в ній не можуть). Другий, ще важливіший аспект — це подолання розриву між ДЮСШ та Ю-19, коли юний футболіст випустився з «дюшки» у 17-18-річному віці, але 18-19-річним гравцям нинішніх Ю-19 він ще поступається в розвитку, не відбирається туди й змушений заявлятися в аматори, на область чи на місто й губитися там. Скорочення вікової «відстані» між ДЮСШ та «юшкою» ФК дозволить пов’язати цю ієрархію, прибрати цей розрив.

Що думаєте? Мені б хотілося, щоб така дискусія виникла не лише в медіа, а й серед дитячих тренерів, спеціалістів із клубів і футбольних функціонерів.

Фото: вихованець школи МЮ Гарначо забив ударом через себе у ворота «Евертона» в неділю, 26 листопада. Джерело: ua-football.com