🔴⚪ Кульмінація турбулентного сезону «Прометея»: з чим українська команда підходить до плей-оф Єврокубка
Розбираємось.
Поки посилений Максимом Сандулом молодіжний склад «Прометея» б’ється з представниками Суперліги за Кубок України (вже вийшли у Фінал чотирьох, який зіграють 9-10 березня у Києві), основний виходить на ключовий відрізок свого міжнародного сезону. У середу, 6 березня, команда Ронена Гінзбурга зіграє в 1/8 фіналу Єврокубка проти грецького «Аріса» без права на помилку – у випадку поразки виступ у турнірі для минулорічного півфіналіста буде завершено.
Винесене у заголовок слово «турбулентний» поки що, напевно, найкраще підходить для оцінки другого єврокубкового року у виконанні «титанів». У команди були як круті матчі, так і відверто провальні, як вдалі підписання (Тай Одіасе, повернення Джіана Клавелла, який витягнув важливі поєдинки з «Хапоелем» та «Ховентутом» у заключних турах регулярки Єврокубка), так і незрозумілі (Маркус Кін, якого давно вже відрахували, Роб Грей).
Але куди у підсумку розвернеться дискусія навколо виступів «Прометея» у сезоні-2023/24, залежатиме виключно від найближчих результатів. Вдасться бодай повторити досягнення минулої весни – і це буде розмова про тренерський геній Гінзбурга, який зумів перебудувати команду на ходу і підвести її до вирішальних поєдинків у топових кондиціях, MVP-кейс Онджея Балвіна та один з найкращих (якщо не найкращий взагалі у кар’єрі) снайперських сезонів Олександра Липового. Не вдасться – знову доведеться повертатися до проваленої передстартової комплектації та невдалої через величезну кількість травм передсезонної підготовки, наслідки яких все ж наздогнали команду у березні.
Ось чому матч із «Арісом» настільки важливий – він один із доленосних у контексті оцінки сезону «Прометея». А з якими напрацюваннями та слабкими місцями команда до нього підходить, і що потрібно чекати від суперника, зараз розберемось.
Позитивні моменти
🔺 Комфортна сітка плей-оф
Більш ніж впевнена перемога над «Ховентутом» у заключному турі регулярного чемпіонату Єврокубка (мали відігравати три очки відставання, виграли 94:80) організувала «титанам» точно не найгірших і не найнеприємніших суперників у двох стартових раундах. Враховуючи, що «Прометей» був в одній чверті від виходу на чинних володарів трофею з «Гран-Канарії» (і самі іспанці, здається, дуже не проти були зіграти з підопічними Гінзбурга в 1/8 фіналу, майже без боротьби віддавши свою зустріч з чорногорською «Будучністю» на 18-му тижні регулярки), будь-який інший сценарій – це вже позитив. Тим більше, із перевагою власного майданчика у парі з «Арісом». Хоча тут, напевно, більш правильним буде казати без необхідності грати цей матч у Греції проти божевільних місцевих трибун.
У випадку перемоги над «Арісом» у чвертьфіналі на «Прометей» чекає «Бург» – команда, сезон у виконанні якої заслуговує на окремий матеріал (про головну її зірочку Закарі Рісаше, який за останні півроку пройшов шлях від просто піка першого раунду драфту НБА 2024 року до топ-3 його проспекта із реальними претензіями на перший вибір, трохи розповідали тут). Колишній гравець національної збірної Франції Фредерік Фоту другий сезон поспіль робить розкішну тренерську роботу із цілком собі бюджетним складом і у 2024-му взагалі вийшов в плей-оф із першим номером посіву. Але це все одно не гранд – там, де інші протистоятимуть божевільному «Парижу» чи під зав’язку запакованому якісними легіонерами «Хапоелю» (хоча тут ще питання, як сильно на команду вплине дискваліфікація її другого бомбардира Ксав’єра Манфорда за вживання наркотичних засобів), підопічним Гінзбурга світить цілком робочий виїзд до суперника, в якого на великих хвилинах грає майже 41-річний Ерл Роуленд.
Рік тому турнірна сітка в «Прометея» теж була максимально зручною для великих досягнень – але у 2023-му це стало насамперед заслугою самої української команди, яка завершила регулярний чемпіонат тривалою серією перемог та здобула перший номер посіву у плей-оф. Зараз трохи пощастило: попри лише четвертий посів, із суперником, чиї шанси на перемогу у турнірі букмекери оцінюють вище за шанси «Прометея» (таких команд шість – «Париж», «Гран-Канарія», «Хапоель», «Клуж», «Ховентут» та «Ульм»), «титани» не зустрінуться раніше півфіналу.
🔺 Напевно, найкраща передня лінія у турнірі
Ітан Хепп (до речі, бачили, наскільки потужно цей американець з «Гран-Канарії» зіграв за збірну Північної Македонії на старті кваліфікації Євробаскета-2025?) та Джон Шурна охоче з цим посперечаються, однак фронт-корт «титанів» цьогоріч виглядає дуже солідно. На старті сезону це враження ще можна було пояснити контрастом із минулорічними проблемами, коли за спиною в Балвіна не було взагалі нікого, а якісь хвилини на п’ятій позиції закривали Ді Джей Стефенс чи взагалі Липовий, але воно нікуди не ділось до самісінького кінця регулярки.
Одіасе – очевидно, найкраще літнє підписання «Прометея», людина, яка не просто впоралась із завданням розвантажити кремезного чеха, а й має третю ефективність у команді (більше лише в Балвіна та Рональда Марча) на далеко не захмарних 18,9 хвилинах в середньому за матч. В Онджея були дійсно домінантні поєдинки (12+12+4 проти «Ховентута», 14+19+4 проти «Лондон Лайонз»), та й його асистентські навички у цій версії «титанів» використовуються більше, ніж у будь-якій іншій попередній команді в кар’єрі – 2,4 передачі в середньому за матч, і майже усі вони йдуть під триочкові кидки.
Як наслідок, «Прометей» – найкраща підбираюча команда сезону Єврокубка загалом, друга із незначним відставанням від «Бешикташа» за підбираннями на чужому кошику і перша за блоками. Враховуючи, що за чистою кидковою ефективністю (лише 56,6% – тут і далі статистика сайту bballytics.com) «титани», як і у попередньому сезоні, одні з найгірших у турнірі, вигравати битву володінь для підопічних Гінзбурга життєво необхідно. Фактор бігменів у цьому аспекті має вирішальне значення – і як мінімум проти «Аріса» із «Бургом» українська команда повинна мати тут значну перевагу.
🔺 Гнучкий ростер, з яким можна грати взагалі як завгодно
Одне з найкращих вмінь Гінзбурга – перебудовувати команду впродовж матчу залежно від того, що пропонує суперник, і зараз у нього для цього є усі необхідні ресурси. Двоє класних центрів, щоб зіграти його улюблені дві башти (хоча, наприклад, минулого вікенду проти ВЕФ у Латвійсько-естонській баскетбольній лізі це не спрацювало – програли 76:83), В’ячеслав Бобров як легка п’ятірка під маленькі склади і купа універсалів – той-таки Марч впродовж регулярного чемпіонату Єврокубка встиг пограти ледь не на чотирьох різних позиціях. Не кажучи вже про наявність подібного досвіду у Липового, якого можна інтегрувати взагалі у будь-яку формацію. Особливо у сезоні, коли він влучає майже 51% триочкових кидків.
Свою найкращу в регулярці Єврокубка чверть, заключну проти «Ховентута» (виграли десятихвилинку із рахунком 36:9), «Прометей» взагалі провів лайнапом із чотирма захисниками з Марчем у якості номінального важкого форварда – лайнапом, який Гінзбург, раніше, здається, не демонстрував суперникам взагалі жодного разу. І це ще одна конкурентна перевага перед суперниками в плей-оф: до «Прометея» можна підготуватися лише до певного моменту, але потім починаються несподіванки.
Те, що Ді Джей Кеннеді поступово набирає форму після важкої травми, отриманої ще у попередньому сезоні – це теж потенційний бонус до варіативності. У найгіршому випадку «Прометей» може використовувати його в ізоляціях як постійне джерело фолів та штрафних кидків. Чи може 34-річний американець зараз у соло втримувати команду на плаву у важливому міжнародному матчі, як це було у 2022-му проти єрусалимського «Хапоеля» в плей-ін Ліги чемпіонів? Напевно, ні, але це все одно опція – зайвими в плей-оф вони не бувають.
Моменти, що насторожують
🔻 Актуальна форма Балвіна
Останні кілька матчів у виконанні чеського центра наштовхували на думку, що Онджей піднаївся баскетболом у поточному сезоні – що не дивно з огляду на навантаження, яке на нього випадає. Він виглядав важко вже у другому матчі своєї збірної у міжнародному вікні (3/10 з поля та найгірші в команді «-11» у виграному чехами поєдинку з Великою Британією), був мінусовим гравцем у першій після міжнародної паузи зустрічі «Прометея» у ЛЕБЛ (8+2 проти «Лієпаї», причому майже всі очки були набрані у заключній зміні) та не отримав свої м’ячі у програному поєдинку з ВЕФ (лише п’ять спроб з поля – другий найменший показник у сезоні ЛЕБЛ, – і п’ятий матч в сезоні з нулем результативних передач в усіх турнірах).
Враховуючи, наскільки саме Балвін важливий для усієї конструкції Гінзбурга, встигнути перезавантажити його до гри з «Арісом» – одне із ключових завдань тренерського складу. Так, на відміну від минулорічного, нинішній «Прометей» може вигравати окремі матчі і без значного внеску від чеха (важливий у контексті гарантії місця в плей-оф Єврокубка поєдинок з литовськими «Вулвз» українська команда розгромно забрала у вечір, коли Онджей дав скромні для себе 5+6+3), але із ним шанси на успіх зростають дуже суттєво.
🔻 Питання першого номера
Повернувши до команди Клавелла, «Прометей» остаточно повернувся до минулорічної концепції побудови задньої лінії – без чистого плеймейкера, який працює з м’ячем у левовій долі володінь, але із великим комітетом різнопланових захисників, будь-хто з яких може взяти м’яч собі на певному проміжку часу (чи просто змінюватися від володіння до володіння – таке теж регулярно бувало).
Такий підхід цілком має право на життя (хоча, наприклад, у найкращої команди регулярного чемпіонату Єврокубка, «Парижа», система зовсім інша: Ті Джей Шортс взагалі майже не розстається із м’ячем), але насправді це дуже тонкий момент. З одного боку, є неймовірно швидкий Калеб Агада, який може забити майже все у проході, Клавелл та Ілля Сидоров, що класно створюють собі кидки з ведення, вибуховий Іссуф Санон, який у Єврокубку має шикарну кидкову лінію 54-40-91, та Марч, який вміє всього потроху – і грати на м’ячі також. З іншого, у певних матчах «Прометею» банально не вистачало людини, яка б банально взяла під власний контроль темп, розставила гравців у потрібні точки у позиційному нападі та запустила комбінацію. Так, наприклад, була програна зустріч із ВЕФ минулої суботи, коли Клавелл у найкращих традиціях свого позаминулого сезону у складі «Будівельника» просто не міг зупинитись і продовжував атакувати кошик у не найкращих для цього ситуаціях (у підсумку завершив матч із 2/11 з поля і був посаджений Гінзбургом на лаву після технічного за симуляцію – отриманого якраз за спробу намалювати фол після чергового невдалого кидка).
Зараз усе це все одно виглядає краще, ніж із Кіном на старті сезону – певний апгрейд по дистанції є. Але є і критична точка. Те, що у трьох останніх поєдинках ЛЕБЛ перед стартом плей-оф Єврокубка понад 20 хвилин в середньому за матч отримував Денис Лукашов – аргумент на користь того, що Гінзбург теж бачить потенційну проблему і намагається шукати шляхи її вирішення. Так, у матчах на виліт у Єврокубку наддосвідчений плеймейкер навряд чи гратиме стільки часу, як проти «Валмієри» чи «Лієпаї», але ситуація цілком може звестись до моменту, коли його допомога чи недопомога іншим захисникам стане вирішальною в міжнародному сезоні.
🔻 Гра у захисті
Найбільш очевидний аспект, який викликає занепокоєння. Окрім лідерства у сезоні Єврокубка за блоками та четвертим у турнірі відсотком м’ячів, підібраних у захисті (72,3 – краще тільки у «Гран-Канарії», «Лєткабеліса» та «Венеції»), хизуватися «Прометею» тут особливо нічим. Підопічні Гінзбурга – у середині другого десятку за ефективністю оборони загалом (пропускають 112,5 очки у перерахунку на 100 володінь – це тринадцятий результат у турнірі) і форсованими втратами, а за більшістю метрик, пов’язаних із захистом трисекундної зони та фолами – взагалі у п’ятірці найгірших.
Це резонує і з загальним враженням від регулярного чемпіонату Єврокубка у виконанні української команди – у трьох матчах з 18 «Прометей» пропустив понад 100 очок, ще у чотирьох отримав у власний кошик 90+, та й десь три чверті усіх коментарів (флеш-інтерв’ю, післяматчеві пресконференції, спілкування із клубною пресслужбою тощо), розданих Гінзбургом впродовж сезону, так чи інакше стосувались того, що «титани» мають серйозніше ставитись до захисту.
Оскільки гра в обороні – це, перш за все, зусилля гравців та їхнє бажання викладатись по максимуму у кожному епізоді, а підбір виконавців у «титанів» точно не найгірший в Єврокубку для того, щоб бути сильною командою на власній половині майданчика (так, довжелезних рук та атлетизму Стефенса у цьому аспекті все ж не вистачає, але Марч як може намагається це компенсувати), цілком можна припускати, що в плей-оф із захистом має бути бодай трохи краще, ніж у більшості матчів регулярного чемпіонату. Однак, звісно ж, жодних гарантій тут немає – до нападу (він п’ятий у Єврокубку) довіри все ж більше.
Що по супернику
Перед початком сезону-2023/24 «Аріс» фактично замінив у складі учасників Єврокубка іншу грецьку команду, «Промітеас», і виявився колективом співставного рівня. Боротьба за два останніх місця в плей-оф у групі Б тривала до заключних матчів останнього туру, претендували на них чотири команди, і «Аріс» виявився найкращою з них – випередив минулорічних фіналістів з «Тюрк Телекома», які завалили першу половину регулярки, але все ж протиснулись в 1/8 фіналу з негативним балансом перемог та поразок, «Будучність» та «Тренто».
За бажання команду Іоанніса Кастрітіса можна називати повним антагоністом «Прометея» за манерою гри у баскетбол – це, напевно, буде перебільшенням (бо більш правильне протиставлення тут все ж із «Парижем»), але зовсім трохи. «Аріс» – суто низова команда, яка грає другий найнижчий темп у всьому Єврокубку (72,1 володіння в середньому за матч – менше лише в «Тюрк Телекома»), має найгірший напад (тільки 102,9 очки у перерахунку на 100 володінь – «Прометей», для порівняння, забиває 114,2), але захисні метрики у греків просто феноменальні. Вони частіше за всіх інших форсували втрати у регулярному чемпіонаті (кожне п’яте володіння суперників «Аріса» завершувалось саме таким чином) і мають топ-3-показники по відсоткам будь-яких влучань опонентів – що з трисекундної зони, що з периметра.
Типовий матч «Аріса» у Єврокубку – це перемога з рахунком 65:63 чи поразка 67:69. Лише «Гран-Канарії» (двічі), «Клужу» (у домашньому матчі) та «Ульму» (у Греції) вдавалося виводити підопічних Кастрітіса із зони комфорту і змушувати їх грати швидко – у динаміці, яка цій команді не підходить категорично. Тому контроль над темпом буде вирішальним: щоб уникнути неприємностей, «Прометею», який є номінальним фаворитом протистояння, потрібно буде не дозволити «Арісу» затягнути себе у в’язкий позиційний баскетбол. В такому суперник точно матиме свої шанси – принаймні, драматичну кінцівку організувати зможе запросто. Третина поєдинків за участі греків у регулярці завершилась з різницею в один кидок.
Головна (і тепер, після травми Роберто Галліната, який на початку лютого вибув щонайменше на два місяці через перелом руки, взагалі єдина) зірка «Аріса» – 27-річний грецький збірник Вассіліс Толіопулос. В середньому за матч Єврокубка він набирає 14,4 очка за матч із гарною для першої опції команди кидковою лінією 53-38-92, а у міжнародній паузі мав феєричний поєдинок за національну команду – 26-очковий перформанс у виїзній грі із Нідерландами, який дозволив грекам зробити камбек у другій половині та видряпати дуже складну перемогу. Легіонерів теж вистачає – без Галліната їх шестеро. Латвійці, американці, і навіть учасник чемпіонату світу у складі збірної Анголи Сільвіо де Соуза, колишній партнер Святослава Михайлюка по команді університету Канзаса.
Це нелегкий матчап, але й не критично складний – у «Прометея» є приблизно все, щоб претендувати на перемогу. А як воно буде на майданчику, побачимо 6 березня.
