Tribuna/Баскетбол/Блоги/Адміністративний блог/«Відчуваю відповідальність перед ком'юніті. Розрухав, а далі в кущі?» Інтерв’ю з найактивнішим користувачем року
Ком'юніті

«Відчуваю відповідальність перед ком'юніті. Розрухав, а далі в кущі?» Інтерв’ю з найактивнішим користувачем року

Душевна розмовна з Миколою Ткаченком.

20 грудня, 08:00
62
«Відчуваю відповідальність перед ком'юніті. Розрухав, а далі в кущі?» Інтерв’ю з найактивнішим користувачем року

Ми продовжуємо спілкуватися із найактивнішими юзерами Tribuna.com. Прочитайте наше інтерв’ю з Очоа, якщо ще ні:

А сьогодні у нас новий герой. Якщо ви цього року заходили на «Трибуну», то не могли його не помітити. Микола Ткаченко активно коментував, брав участь у блогерських конкурсах та навіть деякі активності організовував сам. А ще він майже самотужки витягував волейбольний розділ сайту та став легендою баскетбольного комюніті.

Ми з ним поспілкувалися про «Трибуну», інтерес до спорту та життя в окупації.

«Мене вже жартома називають БК МиколаБЕТ»

– Цього року ти активно увірвався в наше комюніті, хоча зареєструвався ще у 2019-му. Розкажи, яким чином прийшов до «Трибуни»?

– Насправді я зареєстрований ще з 2016 чи 2017-го. Просто вхід був із Фейсбуку, а при переході на нову версію «Трибуни» з ФБ не пускало. Тож, довелося із запасного акаунта зробити клон попереднього. А так я давно шукав україномовне спортивне ком'юніті, бо пасся на гілці НБА одного всім нам відомого російського сайту (зараз жалкую про це).

На «Трибуну» час від часу заходив, але не бачив достатнього двіжу в баскетбольній гілці. Та 24.02.2022 вже не залишило інших варіантів, відмовився від всього російського. А «Трибуна» - найпопулярніший спортивний сайт в Україні. От і почав потроху спілкуватися після деокупації Чернігівщини. Ну а коли з'явилася українська версія, то вирішив доєднатися до просування українського продукту, почав писати блоги.

Ну і навернули на «Трибуну» матеріали Мирослава Юрчука про НБА. Він мій кумир. Дуже цікаво і багато пише, приємно читати. Він мені схожий на Гаррі Поттера - завжди у якомусь двіжі. Взагалі, баскетбольна редакція топчики. Якщо вже проводити аналогію до кінця, то Білик – наставник, як Дамблдор, а Власенко завжди напохваті – Рон.

– Ти багато коментуєш та читаєш, тому не можу не тебе не запитати. Назви трьох найцікавіших тобі блогерів на «Трибуні»

– Якщо не чіпати баскетбольну редакцію (DRose туди ж), то дуже подобається Ігор Яднович (IY). Познайомився з ним на «Травневому божевіллі», потім там же домовилися просувати волейбол, а контрольний був вже на боксерському конкурсі «Нижче пояса». Дуже сильний і неординарний Очоа, завжди цікаво його читати. Багато сильних футбольних блогерів, але я зазвичай не запам'ятовую, хто про футбол пише. Тож, ще назву Даггеткельна (чи Дагеткіна, з подачі Слави Медведенка) та MyrOsLove (його бачив тільки на баскетбольному конкурсі, але там рівень захмарний).

– Відкриємо невеличкий секрет, що ти багато повідомляєш про різноманітні баги складнощі в роботі сайту та допомагаєш «Трибуні» ставати кращою. Які три фічі тобі найбільше подобаються на сайті, а які б ти хотів, щоб з’явилися якнайшвидше?

– Якщо про нововведення, то сповіщення і редагування коментарів - це те, що всі чекали. Тепер стало набагато зручніше спілкуватися. Подобається система рейтингів юзерів, хоча це часом призводить до накручування плюсів чи мінусів. Подобається зрозумілість алгоритмів попадання матеріалів на головну, в найкраще «Трибуни» чи розділу.

Дуже хочу таку ж структуру волейбольного розділу, як і, скажімо, баскетбол чи бокс. Ми говорили про це, але поки не здійснилося. Тема навколоспорту важлива (особливо, війна, блокування росіян і т.д.), але не подобається, що ці безперечно важливі пости потрапляють у всі види спорту. В цьому плані хотілося б виділення окремого розділу «навколоспорт»  чи «важливе», яке не буде вклинюватися саме в спортивні розділи.

А ще хотів би, щоб українська була першою мовою сайту, чи щоб російської версії взагалі не було. Я розумію, що це щось пов'язано в технічними нюансами, але все ж хотілося б, щоб «Трибуна» стала повністю україномовною.

– Ти брав участь у двох блогерських конкурсах, як тобі взагалі вайб подібних змагань? Можливо, є ідеї для наступних конкурсів?

Від конкурсів враження виключно позитивні. Так, деякі користувачі намагалися підпсувати баскетбольний, але некритично. Головним здобутком таких конкурсів вбачаю крос-спілкування між користувачами різних розділів. «Футболісти» дізнаються про «баскетболістів», ті про «боксерів» і так далі.

На початку конкурсів дещо відчувалося таке групування, але під кінець вже ці кордони стиралися. Що змінив би? По-перше, три раунди - це стеля, більше не треба. Дуже виснажливо. По-друге, преміював би переможців кожного туру. Як на мене, що в баскетболі, що в боксі найкращі матеріали були саме в другому турі. Далі зробити дедлайн в неділю-понеділок. Бо в боксі вийшло так, що дали тиждень від суботи до суботи, а перші пару днів ідуть тільки на придумування ідеї, а писати довелося вже в четвер-п'ятницю, після роботи, а не у вихідні, як могло бути б при дедлайні в неділю вночі. Ще ввів би більше заохочувальних призів, типу «найоригінальніший матеріал», «лонгрід, що подужав», «в яблучко» (за найкращу ідею) тощо.

Таких конкурсантів, як Fadeaway in UA чи Milner бачив піраміди (забув як) треба виділяти за оригінальність ідей

– У баскетбольному комюніті тебе ще й знають як організатора ставочних активностей. Як з’явилася ця ідея?

По-перше, у нас ставки не на гроші, щоб не було запитань. Просто заради фану. Спілкуючись на гілці матчів, помітив, що багато користувачів звертаються до букмекерських ліній, щоб побачити фаворита матчу чи перфоманс гравця. З'явилася ідея перенести це обговорення на гілку, відкинувши грошову складову. Почав давати лінії, просив пояснювати свій вибір. Активність гілки підвищилась - і це було головним.

Тим паче, що набагато цікавіше дивитися, коли маєш свій особистий інтерес. Ну і вніс трохи жартів з обіграванням імені Кендріка Перкінса і тому подібне. Вже й з'явилося у спільноті нове слово «пендрікувати» (робити ставки на гілці), а мене вже жартома називають БК МиколаБЕТ.

Якщо буду бачити, що інтерес падає, щось придумуватиму для оживлення або ж закриватиму. Ідея хороша до тих пір, поки цікава людям.

– Так, дуже круто, що баскетбольне комюніті об’єднується. До речі, а як тобі особисто вдається дивитися НБА пізно вночі?

– Важко, звичайно. Тому, мабуть, і топлю за «ГСВ», бо їхні домашні матчі починаються о 5-5:30 ранку . Насправді не через це, а через Каррі. Як побачив його гру у 2013-му, так і накрило. Аби фанатів від якогось «Бостона» (чи будь-кого зі Сходу), то був би взагалі жах. Та зараз простіше зі всіма цими ОТТ-платформами та підписками. Взяв NBA LeaguePass і дивлюся в записі, якщо час не дозволяє. Але зазвичай все одно встаю рано, вже навіть без будильника. Сільське життя воно таке, майже всі жайворонки. Мені набагато важче подивитися матч ЛЧ о 22-й годині, ніж «ГСВ» о 5 ранку.

«Матеріали Сеньківа перечитував, як в дитинстві «Футбол» чи «Команду»

– Цього року ти ще багато писав про волейбол. Звідки інтерес до цього виду спорту, адже він у нас не надто сильно на виду?

– Як на мене, то дуже незаслужено не на виду. Волейбол люблю з дитинства, адже в моїй школі це був профільний вид спорту. Сам зараз викладаю фізкультуру і вчу дітей волейболу. І це дуже цікавий вид спорту як для гри, так і для перегляду. А тут у нас підібралася найкраща збірна за часів незалежної України (стабільні плей-оф, а то і 1/4, ЧЄ та ЧС), адекватне керівництво Федерації (Мельник - топ), класний показ чемпіонату (не у всіх чемпіонатах є челенджері).

А ще у нас у волейболі є справжня світова зірка - Плотницький, якої не було з часів Шевченка. До того ж, максимально медійна, на відміну від тієї ж Ягупової. І от при всіх цих вхідних, про волейбол на «Трибуні» майже не писали. Матеріали Сеньківа перечитував, як в дитинстві «Футбол» чи «Команду». І як виявилося, у нас багато людей цікавляться волейболом, треба просто доступно донести інформацію.

Спочатку планував просто описати календар сезону збірних, а потім вже відчував відповідальність перед ком'юніті. Розрухав, а далі в кущі? То треба писати далі, висвітлювати змагання. Думав після сезону збірних закінчити, але стали користувачі потроху запитувати про клубний волейбол, тож намагаюся тримати в курсі хоча б в загальних рисах (серія блогів «Українська Суперліга»).

До речі, найважче дається якраз оце утримання рівня. Придумати ідею неважко, трохи складніше реалізувати. Але підтримувати - найважче. З тим же «Пендріком» треба зібрати ставки, обробити їх, написати звіт у коментарях. І встигнути все це до роботи, бо там зависнеш на день, потім буде неактуально.

– А за якими видами спорту ти ще активно слідкуєш?

– Насправді моя перша любов - це футбол. Років із 7 слідкую за ним, причому максимально статистично пристально. Знаю, хлопці йдуть в клуб, а мене десятирічного садять біля телевізора, а потім надзвонюють. Я їм по хвилинах розповідаю: що, де, коли, хто жовту, хто травму. Взагалі, незрозуміло, звідки в мене любов до футболу, ні батьки, ні брат абсолютно не цікавляться. Але факт, що починаючи з другого класу, в мене вже був бонус за відмінно закінчений рік - поїздка на матч «Динамо» Київ на «Республіканський». Вперше було у 1987-му на «Динамо» Київ – «Динамо» Москва. Тоді і зацікавився статистикою, тому пізніше почав слідкувати та за іншими видами спорту.

Цікавлять Північноамериканські професійні ліги і їх підхід до шоу. Американський футбол дивлюся час від часу, але слідкую постійно, бейсбол («Мекка статистики», а я це обожнюю).

Снукер - коли є час, дивлюся із задоволенням. Це такі собі ігри розуму, люблю цю складову у спорті. А тому, при нагоді, можу подивитися і керлінг.

Олімпіада - це святе. Тому головні старти легкої атлетики, плавання, веслувального спорту стараюся не пропускати (принаймні, слідкувати). А ще бокс, теніс, кіберспорт, біатлон. Ну і «Формула-1», за цим прискіпливо слідкую. Ферстапен - бог!

«Орки стояли в сусідньому селі, а повз нас вся їхня техніка йшла на Київ, були проблеми і з їжею, і з ліками»

– Коли в тебе вистачає часу на все? Я думаю, що багатьох буде цікавити те, який Микола Ткаченко офлайн, розкажи трохи про себе в реальному житті

В реальному житті працюю в сільській школі, вчителем інформатики, закінчував ФІОТ КПІ  і фізичної культури. Часу багато, бо неодружений і робота в пяти хвилинах ходьби від дому. Життя не надто вдало склалося через свої помилки в молодості, через що втратив здоров'я. Але я не нарікаю, сам же винний. Тож, вчителюю, волонтерю разом з іншими вчителями, просуваю українське, в тому числі на «Трибуні». Тобто, роблю те, що має робити будь-який свідомий українець, який з якихось причин не воює.

– Як війна вплинула на навчальний процес, адже зараз чимало говорять про те, що ковід та повномасштабка дуже негативно позначилась на успішності учнів

– Так, це правда. При ковіді перші пів року взагалі притиралися до дистанційної роботи. Коли у половини учнів немає вдома інтернету, то це велика проблема. Якось прилаштувалися, але якість викладання матеріалу та навчання справді впала. Потім повномасштабна війна. Ми півтора місяці були в окупації, орки стояли в сусідньому селі, а повз нас вся їхня техніка йшла на Київ, були проблеми і з їжею, і з ліками.

Навчання як такого не було взагалі та й інтернет майже не працював). Зараз трохи стабілізувалося, але ж у повітряні тривоги ідемо в сховище, там якісно урок не проведеш. Але що поробиш, такі умови, викручуємося як можемо. І не забуваємо про ЗСУ. В школі постійно організовуємо збори коштів, ярмарки, інші благодійні заходи, донатимо, плетемо кавери на шоломи, захисні сітки, білизну у госпіталі, робимо окопні свічки. Але якщо говоримо зараз про якість освіти, то справді упала в останні роки через об'єктивні причини.

– Чи знають учні про твоє замовлення? Чи даєш їм щось почитати?

– Ну, учні знають, що я захоплююся широким спектром видів спорту. І їх навертаю до цього. Так, профільний у нас волейбол, але займаємося й іншими видами. Намагаюся розширити їхні знання, розповідаючи і про історію українського та світового спорту, в тому числі і з власного досвіду, про тих же Шевченка чи Реброва, яких спостерігав наживо, і показуючи деякі екзотичні види спорту - той же тімберспорт чи сепак-такро. Повітряних тривог, на жаль, вистачає, тож у сховищі на уроках фізкультури якраз і займаюся такою просвітницькою роботою. Але «бубкині» енциклопедії сховав подалі від дитячих очей після матеріалу Орошкевича на Трибуні.

– І маленький бліц наприкінці. Улюблений спортивний клуб?

«Динамо», а в басктболі «Голден Стейт».

– Чемпіонство «Динамо» або «ГСВ»?

– «ГСВ»!  «Динамо» вже бачив вдосталь, а зараз конкуренція в УПЛ не така. Але якщо перемога в ЛЧ, то «Динамо»

– Улюблений гравець усіх часів?

– Стеф Каррі

– Спортсмен, якого поставив у приклад своїм учням

– Владислав Гераскевич

– Неочікувано, чому саме він?

Як на мене, найадекватніший наш спортсмен щодо своєї позиції щодо війни, НОКу, Мінспорту, МОКу і відношення до росіян. Ну і спортсмен хороший, хоч і не топовий в глобальному плані.

– І останнє. Якби  треба було обрати одного користувача МВП «Трибуни»-2023, то хто б це був?

Юрчука можна? Того що Мирослав? Хоча і Валентин норм. Вони брати? Чи когось конкретно із користувачів, не редакторів?

– Його відзначимо із редакції. А серед юзерів?

Мені дуже подобається Strateg. Людина із Канади, але дуже толкові огляди дає на НБА-шній гілці, плюс гарне почуття гумору.

Найкраще у блогах
Більше цікавих постів

Інші пости блогу

Всі пости