Tribuna/Футбол/Блоги/Адміністративний блог/Хочете потрапити у журналістику? Наші автори розповідають про свій шлях через блоги Tribuna.com
Конкурс!

Хочете потрапити у журналістику? Наші автори розповідають про свій шлях через блоги Tribuna.com

Саме час залетіти в конкурс.

24 квітня, 20:31
12
Хочете потрапити у журналістику? Наші автори розповідають про свій шлях через блоги Tribuna.com

Якщо ви все ще роздумуєте, чи брати участь в конкурсі блогерів, але хотіли б спробувати себе у журналістиці, то цей матеріал саме для вас. Тут ми зібрали трьох наших молодих авторів, які потрапили на Tribuna.com саме із блогів.

Ми поставили усім трьом однакові запитання, які допоможуть вам краще зрозуміти, про що писати, та змотивують нарешті взяти клавіатуру в руки та написати той самий пост, який збере найвищі оцінки суддів. 

Нагадаємо, що дедлайн 27 квітня о 23:55.

Дмитро Ватрас, автор Tribuna.com

Працює на «Трибуні» з квітня 2022 року 

Зараз Дмитро один із провідних авторів сайту. Якщо ви слідкуєте за розборами поєдинків, то не могли не відзначити його роботу.

Розкажи про свій перший пост на «Трибуні». Як взагалі з'явилася ідея писати у блогах?

– На момент, коли з’явилася ідея писати на «Трибуні», я вже був активним читачем сайту, але без ініціативності у коментарях чи ком’юніті. Паралельно працював фрілансером на іншому українському спортивному сайті, щоб чимось забивати вільний час – тож вирішив виправити проблему неініціативності та завів блог, аби дублювати свої думки ще й туди та потроху інтегруватися у місцеву «тусовку».

Два дебютні пости були максимально різними за тематикою – перший про Суперлігу, а другий про те, як Селезньова вигнали зі зборів «Колоса». Потім все ж вирішив обрати один напрям та сфокусувався на матеріалах саме про футбол найвищого рівня – і почав регулярно писати в блог огляди турів УПЛ, за якою активно стежив.

Який досвід в блогерських конкурсах? Наскільки корисно було брати участь в цьому та стежити за ними? 

– Досвіду як такого немає. Одного разу серйозно налаштувався взяти участь, побачивши анонс. Але наступною згадкою про це було «блін, я ж хотів спробувати», коли побачив на головній заголовок: «Результати першого туру конкурсу блогерів». Провтикав усі дедлайни, тож почав просто стежити за іншими учасниками. Завжди активно плюсував гумористичні матеріали, чисто ігрові футбольні теми і смішні коментарі Діми Клименка під конкурсними постами.

Розкажи, чим займався на «Трибуні», коли прийшов, чим займаєшся зараз? У чому найбільше вдалося прокачатися?

– Починав як новинар, паралельно час від часу пишучи також матеріали на головну. З часом баланс обсягів роботи почав зміщуватися в сторону авторства, а згодом і взагалі повноцінно. Зараз, напевно, так і можу описати діяльність – автор.

Щодо того, в чому найбільше вдалося прокачатися – у розумінні формату подачі. Тобто структура, акценти, де треба більше розписати, де лаконічніше тощо. Найбільше у цьому допоміг моніторинг усіх інших авторів «Трибуни» – багато читав наші тексти та намагався з кожного взяти щось корисне.

Звідки береш ідеї для своїх матеріалів? Адже у багатьох блогерів саме з цим проблеми.

– Та насправді все просто – як на мене, якщо просто годину вимушено просидіти з думкою «треба щось придумати», то навряд буде якийсь результат. Переважно ідеї з’являються під час перегляду матчів, стрічки новин, прочитання якоїсь аналітики, коментарів. Тобто чим більше перебуваєш «у контексті», поглинаючи багато інформації, тим частіше на ходу з’являються ідеї – головне не забувати їх кудись у той же момент записувати.

П'ять порад, які б ти дав собі, якби брав участь в конкурсі.

1. Навчитися структурувати матеріали – ділити на частини/підзаголовки/акценти/пункти, розбивати їх фото. Полотно тексту важко сприймається навіть якщо якісно написано. Ну, якщо це не колонка, яка є просто коротким викладенням думки/емоції.

2. У наздогін про колонки – знаю, що є якийсь локальний мем з цього приводу, тому одразу додав би ще одну пораду: розібратися у форматах, які можуть бути серед вимог у різних раундах.

3. Не боятися обирати непопулярні теми та формати. Вони вирізняються на тлі традиційного переказу історій та мають додаткову цінність. Навіть якщо тактичний розбір 10-ї команди чемпіонату Колумбії з незвичайною подачею – камон, це ж навпаки круто.

4. Не відкладати все на кінець. Коли доводиться без бажання писати з настроєм «ех, треба ж швидко встигнути до дедлайну», то є ризик просісти в якості.

5. Просто не боятися спробувати свої сили, за це на «Трибуні» не забанять (ймовірно).

Дарина Калінчук, SMM-ниця інстаграму Tribuna.com, авторка 

Працює на «Трибуні» із січня 2022 року.

Дарина не лише смм-ить флагманський паблік Tribuna.com, але й взяла на себе трибунівську благодійнсть після того Нікіта Сергійчук пішов до війська. А ще вона робить топові ексклюзиви, ви точно читали її пост із рідного міста Миколенка та Довбика.

Розкажи про свій перший пост на «Трибуні». Як взагалі з'явилася ідея писати у блогах?

– Мій найперший пост на «Трибуні» так і залишився лежати в чернетках. Точно памʼятаю, що це був який текст про збірну України, який я так і не захотіла опублікувати.

Як прийшла ідея писати в блогах? Я прийшла в листопаді 2021-го на практику на «Трибуну», Нікіта Сергійчук та Віталій Старенький тоді одразу ж розповіли про двіж з блогерським конкурсом. Писати я любила, футбол я любила, але був нюанс – я ніколи не писала про спорт. Тому для нового досвіду вирішила взяти участь. 

Який досвід в блогерських конкурсах? Наскільки корисно було брати участь в цьому та стежити за ними? 

– У 2021-му я вперше і востаннє взяла участь у блогерському конкурсі. Без сумніву можу сказати, що ті перші доволі поганенькі тексти я вважаю своїм першим журналістським досвідом в житті. Мені подобалось читати фідбек до своїх робіт, хотілося, щоб мені вказали, де я маю рухатись в іншому напрямку, де можна зробити краще. Це був класний досвід. 

Ще одна корисна штука, якої я навчилась під час блогерського конкурсу, – це робота з дедлайнами. Ти дисциплінуєш себе і принаймні (!) намагаєшся (!!) здати текст у визначений термін. І все одно писала все в останній момент (не робіть так). 

Розкажи, чим займалася на «Трибуні», коли прийшла, чим займаєшся зараз? У чому найбільше вдалося прокачатися?

– Коли я прийшла на «Трибуну», то працювала в інставідділі з тематичними пабліками. Зараз я більше працюю з флагманським напрямком інсти, пишу тексти на сайт і відповідаю за Tribuna Charity (до речі, у травні в нас планується одразу декілька топових благодійних розіграшів, тому готуйте свої донати!).

Звідки береш ідеї для своїх матеріалів? Адже у багатьох блогерів саме з цим проблеми.

– З ідеями мені насправді досі складно. Інколи просто спонтанно приходить якась думка – і я її записую. Або ж – влаштовую 10-хвилинний брейнштормінг, виписую все, що спадає на думку. 

П'ять порад, які б ти дала собі, якби брала участь в конкурсі.

Порада номер 1 – памʼятати про дедлайни, щоб не писати все в останню добу. 

Порада номер 2 – не боятися своїх ідей. За останній рік неодноразово чула фразу: «Поганих ідей не буває. Є ідеї, які треба трохи докрутити».

Порада номер 3 – випливає з попереднього. Інколи людина зі сторони може дати свіжий погляд на той чи інший текст. Шкода, що під час блогерського конкурсу я не додумалась звернутись до тата. Зараз він мій найбільший порадник та критик.

Порада номер 4 – писати. Просто писати. Точно памʼятаю, що під час одного раунду дуже хотіла закинути все, бо читала матеріали інших, порівнювала їх зі своїми і гризла себе, що я так ніколи не зможу. Порадила би не порівнювати себе з іншими, просто писати і шукати свій стиль.

Порада номер 5 – дивитися пораду номер 1.

Мирослав Юрчук, редактор баскетбольного відділу, заступник голови соцредакції 

Працює на «Трибуні» з вересня 2020-го

Неможливо слікувати за українським баскетболом та не бути підписаним на найголовніший баскетбольний паблік в інстаграмі. Багато в чому він такий крутий через зусилля Мирослава. А ще він може писати, здається, про будь-яку заокеанську лігу однаково круто.

Розкажи про свій перший пост на «Трибуні». Як взагалі з'явилася ідея писати у блогах?

– За «Трибуною» я читав та слідкував на сайті ще задовго до реєстрації, але саме на те, щоб зареєструватися та написати перший пост, мене надихнув Супербоул LIV у 2020 році. Тоді «Канзас-Сіті» виграв «Сан-Франциско», Патрік Махоумс взяв перший чемпіонський перстень, ось це все, а мені кудись потрібно було подіти емоції та думки щодо цього матчу. Оскільки в моєму оточенні фактично ніхто за американським футболом не слідкував, вирішив зробити це в текстовій формі на спортивному сайті – а отримавши класний фідбек, вже почав писати далі і на більш різноманітні теми. 

Пам'ятаю, що найбільший шок був, коли мій пост про прев'ю до бейсбольного (!) сезону MLB винесли на головну. І чисто на отаких штуках і трималась моя мотивація писати пости тоді.

Який досвід в блогерських конкурсах? Наскільки корисно було брати участь в цьому та стежити за ними? 

– Я встиг зачепити лише один блогерський мініконкурс – Кубок карантину навесні того ж 2020-го. Я тоді писав про північноамериканський спорт загалом, баскет, футбол, бейсбол, намагався з от цими темами конкурувати з футболом (це цілком можливо, до речі, тому якщо хтось сумнівається, чи варто писати не про футбол – точно варто). Участь вирішив взяти, бо хотів отримати більше редакційного фідбеку про свої тексти і, насправді, це було дуже корисно, коли твою роботу оцінили та описали з незалежної точки зору.

У мене була класна історія з тим конкурсом – на перший тур була тема «фрістайл», я написав якийсь пост, він зібрав якісь там бали, а під час другого туру (не пам'ятаю, яка саме там була тема) трапилась ідея про Моріса Подолоффа – першого президента НБА, який мав українське походження. Ну я собі опублікував його просто в блоги, поза конкурсом, а на конкурс написав якийсь інший матеріал. А на третій тур конкурсу тема була «ретро», в яку мій пост, який я навіщось опублікував просто в блоги раніше. Тож, можливо, когось засейвить моя порада – не публікуйте нічого, тричі не обдумавши, чи не може це знадобитися вам на конкурсі.

Наприкінці весни та на початку літа минулого року мав і суддівський досвід в конкурсах – оцінював роботи учасників в баскетбольному блогерському конкурсі. І там було дуже багато годноти, тому від цієї роботи лише кайфанув.

Розкажи, чим займався на «Трибуні», коли прийшов, чим займаєшся зараз? У чому найбільше вдалося прокачатися?

– На «Трибуну» я прийшов на практику від універу. На той час в редакції було небагато людей, які слідкували б за баскетболом, а от баскетбольний напрям та соцмережі вже були, тому мене оцей балакучий капелюх з Гаррі Поттера кинув саме на баскет. Займався веденням соцмереж та створенням контенту на сайті. З того часу за понад 3,5 роки на «Трибуні» ця діяльність від мене нікуди не ділась, розширилась хіба сфера впливу та збільшилася кількість тем, про які я іноді роблю пости.

Прокачатися, як не дивно, вдалося саме в написанні постів, з'явилося набагато більше розуміння про структуру матеріалу, важливість заголовку та обкладинки. Ну і набилась рука на виборі тем, нарешті з'явилось розуміння, що цікаво і про що варто писати, а що не має своєї аудиторії та не вартує витраченого часу. Хоча пости на «нішеві» теми або «нішеві» види спорту – моя любов на кожному конкурсі.

Звідки береш ідеї для своїх матеріалів? Адже у багатьох блогерів саме з цим проблеми.

– Після приєднання до редакції «Трибуни» проблеми з темами виникають нечасто, адже завжди є з ким порадитися, побрейнштормити, докрутити думку до повноцінного тексту чи розвинути ідею навіть в серію матеріалів. Але основне правило для мене тут незмінне – писати треба про те, що тобі самому цікаво. Якщо ти береш тему, в якій не зацікавлений, то і текст вийде якийсь неживий. А якщо горять очі саме цією темою для поста, то навіть не дуже в ній розбираючись, можна видати хороший, якісний і цікавий пост.

П'ять порад, які б ти дав собі, якби брав участь в конкурсі.

– Одну вже дав – не ставати на мої граблі та не поспішати публікувати пости, які можуть допомогти тобі на блогерському конкурсі.

Та й другу, певно, можна виокремити з попереднього пункту – не писати про те, в чому ти не зацікавлений, аргументуючи це лише тим, що це більш хайпова тема, яка має більшу аудиторію. Писати треба про те, що цікаво самому автору.

Перечитувати пости перед публікацією! В мене і зараз з цим проблеми, бо іноді просто фізично не вистачає часу на це, іноді десь полінувався, а потім вилазять дуже прикрі фейли, смішні одруківки чи переплутані Захід та Схід в постах про НБА (це в мене буває часто, адже думаєш про одне, а пальці пишуть про інше).

Також рекомендую звертати увагу на обкладинку та фото в постах. Для багатьох це неважлива складова матеріалу, а от для мене навпаки – яким би класним не був пост, якщо там якісь погані (в плані якості) чи недоречні фотки, то мені вони завжди псують загальне враження від прочитання.

І останнє, але ключове правило – не п********е (провтикайте :) -  прим. авт.) дедлайни!

***

Найкраще у блогахБільше цікавих постів

Інші пости блогу

Всі пости