Артем Довбик: двічі в одну річку. Як у 18 років отримувати 5000$ зарплати?

Новина про те, що 18-ти річний вихованець черкаського футболу Артем Довбик перейшов до дніпропетровського «Дніпра» (поки що дніпропетровського, закон про декомунізацію набирає обертів) якщо не сколихнула футбольне суспільство, то хоча б змусила «загуглити» хто ж це такий.

АвторVekov95
14 августа 2015, 08:39
0

Реакція неоднозначна: хейтери – хейтять, стверджують (а скоріше сподіваються), що пропаде хлопець у прем’єр-лізі, адекватні ж люди бажають успіху та пишаються малим. Так чи інакше контракт підписано, а Тьома вже на тренувальному зборі з «Дніпром» у Нідерландах.

Як це сталося?

 «Перший лижник у ДЮФЛУ»

Артем – вихованець черкаського СДЮСШОРу. За його словами, футбол він полюбив під час одного з розіграшів шкільного турніру «Шкіряний м’яч». ‒ Мені сподобалося з легкістю обігрувати хлопців, це приносило не абияке задоволення. Тоді до мене підійшов тренер Козінков Рудольф Костянтинович і запросив до себе у спортивну школу, ‒ згадує хлопець.

У ДЮФЛУ Довбик особливими показниками не відзначався – за чотири сезони 65 ігор і 33 голи. Легко порахувати, що «коф» забивучості ≈ 0.5 голу за матч. Для порівняння, у минулому сезоні за системою гол+пас у другій лізі Артем набрав ≈ 0.7. Однак не можна не врахувати те, що перші два сезони наш малий грав за старших хлопців: за 1996 р.н., а потім і за 95 р.н.. І лише останні два розіграші «України» він відіграв уже з однолітками.

Оскільки в юному віці на полі Артем не відрізнявся ні швидкістю, ні особливими габаритами (він завжди був одним з найнижчих у команді років до 15), ні геніальним баченням футболу, то єдине чим він міг зацікавити глядачів – це технікою та холоднокровністю. Для нього ніколи не було проблемою «зав’язати хребти» двом, а то й трьом, опонентам просто стоячи на місці (ну а куди бігти без швидкості?). Окрім в’язання він спокійно розбирався з голкіперами: перекидував їх або на паузі розкладав м’ячі по кутах, а потім зі спокійним лицем, ніби так і треба, біг назад до центру поля.     

Тренуючись під керівництвом Ковалевича С. М. у СДЮСШОРі, Артем за свою манеру бігу – майже не піднімаючи ноги, неначе ковзаючи ними по газону, отримав від тренера прізвисько ‒ «лыжник». «Бйорндален, Бйорні!» ‒ гукали його хлопці, та малий не ображався, а з посмішкою реагував на такі звернення.     

«Професіонал на літеру «А»

Останній рік у дитячому футболі і став переломним для Артема. Спочатку він взимку поїхав до харківського «Металіста» U-21, куди його прийняли, але через деякі обставини Бйорні залишився у Черкасах. А згодом нинішній головний тренер ФК «Зоря-Черкаський Дніпро-2» Олександр Кирилюк, відвідуючи матчі СДЮСШОРу звернув увагу на працелюбність і талант хлопця, і запросив його на тренування до «Славутича» на що Довбик одразу погодився.

‒ До мене прекрасно поставились старші колеги! Я зовсім цього не очікував. Був готовий до того, що мені постійно будуть «пхати», щоб я не зробив, оскільки це нормальна практика, коли «молодий» отримує на горіхи більше за всіх. Вийшло навпаки: Денис Фаворов і Ярослав Захаревич були першими, хто допоміг мені адаптуватися у колективі, і допомагали «робочим підсказом», за що я їм дуже вдячний.

Так, після адаптації в команді, у 17 років Артем Довбик став наймолодшим гравцем серед тих хто виходив на поле у другій лізі минулого сезону.

Проривом, після якого про Довбика дізналися всі хто ще не знав, став хет-трик у ворота «Арсеналу-Київщини» з Білої Церкви. Тоді він відіграв лише 48 хвилин, вийшовши на заміну. В той же вечір після гри Тьома пішов з друзями у «Макдональдс». Поки він там убивав голод і розповідав, як йому парадоксально легко грати на такому рівні,  протягом двох годин Артему зателефонувало 5! агентів з різних куточків України.

«То что предначертано – сбудется»

  Взимку, після першого кола, він поїхав на перегляд до молодіжки київського «Динамо», куди біло-сині запросили його, здається, лише для того, щоб про них написали у пресі, мовляв дивіться як ми стежимо за молодими талантами. Доказом цьому є те, що тренування в основному були присвячені тактичній побудові гри команди, та й взагалі у Конча-Заспі Довбик відіграв менше тайму за чемпіона київської області ФК «Колос» проти «розібраного» «Динамо». Поїхав заради досвіду? Безперечно! Але для себе як особистості, а не як потенційного гравця киян.

  А далі сталося найцікавіше… Дніпропетровський «Дніпро» вже тоді мав наміри на гравця збірної України U-18. Мабуть, не всі знають, що «дніпряни» тричі надсилали офіційні листи до «Черкаського Дніпра» із проханням відпустити хлопця на зимовий збір у іспанську Марбелью. ТРИЧІ! Чому їм не вистачило одного? Тому що ФК «Черкаський Дніпро» просто проігнорував усі звернення підопічних Коломойського!

Тож Артем відпрацював свій контракт і, не зважаючи на покатушки у «мерсі» Лашкула, обіди, і вмовляння останнього залишитися у клубі, намагаючись заманити купою нулів у контракті та туманними перспективами, відпочив з друзями й увійшов двічі в одну річку ‒ із «Дніпра» в «Дніпро».   

Але реакція людей неоднозначна: хейтери – хейтять, стверджують (а скоріше сподіваються), що пропаде хлопець у прем’єр-лізі, адекватні ж люди бажають успіху та пишаються малим. Так чи інакше контракт підписано, а «Бйорні» вже на тренувальному зборі з дніпропетровським «Дніпром» у Нідерландах.

 

P.S. матеріалу 1.5 місяця, руки дійшли тільки зараз.