Коломойський-style: результат виборів ставить під загрозу існування футбольної Прем'єр-ліги
Найближчим часом український клубний футбол очікують нові скандали? Літо 2019-го - час водорозділу в українському футболі. Річ у тім, що саме після закінчення поточного сезону в елітному дивізіоні спливає термін дії підписаної в 2008 році десятирічної угоди між клубами і Прем’єр-лігою, згідно з якою всі права на телетрансляції були віддані у розпорядження клубів. Саме керуючись цим документом, представники окремих ФК дозволяли собі маніпуляції на кшталт відмов від співпраці з окремими телеканалами. Яскравий приклад - конфлікт між київським «Динамо» і ахметівським...
Найближчим часом український клубний футбол очікують нові скандали?
Літо 2019-го - час водорозділу в українському футболі. Річ у тім, що саме після закінчення поточного сезону в елітному дивізіоні спливає термін дії підписаної в 2008 році десятирічної угоди між клубами і Прем'єр-лігою, згідно з якою всі права на телетрансляції були віддані у розпорядження клубів. Саме керуючись цим документом, представники окремих ФК дозволяли собі маніпуляції на кшталт відмов від співпраці з окремими телеканалами. Яскравий приклад - конфлікт між київським «Динамо» і ахметівським телеканалом «Футбол».
Реформатор зі Швейцарії
Втім, з наступного сезону так звані колективні члени УПЛ мали б жити по-новому. Не в контексті гасла поки ще провладної політсили. Єдиний телепул, про який стільки говорилося впродовж останніх років, став не просто чиїмось маренням, а вимогою часу. Адже, по-перше, клуби за свою участь у Прем'єр-лізі хочуть бодай трохи заробляти; по-друге, існує потреба в створенні єдиних правил гри для всіх учасників без винятку.
Власне, з метою перетворення елітного дивізіону українського футболу в привабливий з комерційної точки зору продукт швейцарського юриста Томаса Ґрімма торік на посаду очільника УПЛ запрошували. Запрошував особисто президент Федерації футболу України Андрій Павелко. І якщо досі критиків іноземного функціонера ще можна було звинувачувати в «зрадофільстві», то зараз прийшов той момент, коли настав час збирати каміння.
У принципі, пан Ґрімм разом із підлеглими вчинили по-європейськи: оголосили тендер для охочих придбати права на телетрансляції матчів Прем'єр-ліги. Ось лишень із вартістю загального пакета, здається, трохи переборщили - 15 мільйонів євро! І то для турніру, середня відвідуваність якого не перевищує п'яти тисяч глядачів і в якому жодна з 12-ти команд не може похизуватися середнім глядацьким показником навіть у 10 000.
Фактор Зеленського
Крім того, охочим розіслали варіанти з окремими пакетами послуг - як на трансляції певної кількості матчів, так і на закупку сюжетів для новин, показу поєдинків у запису тощо. Окремі пропозиції були для мобільних провайдерів та інтернет-платформ на кшталт Megogo чи OllTV. Повний пакет пропозицій був розісланий керівництву всіх без винятку українських телеканалів. Кількість зацікавлених вас шокує. Нуль! То - показник рівня популярності українського футболу й інтересу до нього з одного боку і оцінка роботі іноземного керівництва УПЛ з іншого. Але про це - трохи нижче.
Із запропонованими пакетами телепослуг від УПЛ можна ознайомитися із заскріненої вище таблиці. Дедлайн подачі заявок на подання прав обмежувався 5 квітня. За достовірною інформацією, попервах телеканал «Футбол» збирався придбати перший пакет («Неділя»), тоді як «2+2» претендував на другий, «Суботу».
Втім, після оголошення результатів першого туру президентських виборів й майже очевидної перемоги Володимира Зеленського плани однієї зі сторін різко змінилися. Телеканал «2+2» вирішив відмовитися від заявки і цим фактично зірвав процес чесних торгів. Що буде далі, здогадатися не важко: за умови відсутності телепулу київське «Динамо», луганська «Зоря» і жодного разу не залежний від фінансування Ігоря Коломойського переможець першої ліги СК «Дніпро-1» не передадуть свої телеправа в УПЛ і самі вирішать залишаться на каналі «2+2». Всупереч усім правилам ведення чесного бізнесу і врозріз зі здоровим ґлуздом. Але як по-іншому, якщо 24% акцій телеканалу «2+2» належить власникові «Динамо» Ігореві Суркісу?
€10 тисяч на туризм
Щоб якось врятувати ситуацію, УПЛ гарячково запустила в пресу «качку» про зацікавленість трансляціями матчів українського чемпіонату східноєвропейським спортивним мовником Setanta Sports. То для створення ілюзії конкурентної боротьби, хоча, за наявною інформацією, насправді Setanta поєдинками УПЛ не цікавилася взагалі.
На минулому тижні Томас Ґрімм зібрав представників клубів, які вочевидь виступатимуть в УПЛ у наступному сезоні. Ті потирали руки, очікуючи почути бодай приблизні суми прибутків від прав на телетрансляції. А замість того отримали від пана Ґрімма інформацію, що тендер провалений і єдиного телевізійного пулу не буде.
Варто сказати, що за діяльність на посаді керівника української Прем'єр-ліги Томас Ґрімм отримує по 10 тисяч євро щомісяця. То не враховуючи витрат на проживання і харчування впродовж тих кількох діб, що він виділяє на безпосередні відвідини країни, в якій працевлаштований. Чи виправдані ці видатки? Питання, мабуть, не просто риторичне. Адже на ділі виходить, що бездіяльність пана Ґрімма є збитковою і загрожує великими прогалинами в бюджеті для клубів середньої ланки.
Бо, припустимо, «Динамо», «Зоря» і СК «Дніпро-1» залишаться з телеканалом «2+2». Туди ж вочевидь відійде у разі підвищення в класі теж жодного разу не причетна до пана Коломойського луцька «Волинь». Ахметівський «Футбол» не залишить «своїх» «Шахтаря» і «Маріуполя», а також умовних «Олександрію» та «Олімпік». «Карпати» триматимуться за спонсорований їхнім власником Петром Димінським ZiK. А що ж робити «Десні», «Ворсклі» і «Львову», які медіамагнатам не цікаві?
Та й у принципі питання треба ставити руба: якщо так звана Прем'єр-ліга настільки бездіяльна, то чи є потреба в її існуванні взагалі? Невже не достатньо обмежитися існуванням умовного департаменту проведення змагань при ФФУ?
Іван Вербицький, «Главком»
