Створюємо новий футбольний клуб. Як нам рухатись дивізіонами?

Уявімо собі, що ми вирішуємо створити футбольний клуб. Зазвичай його відразу заявляють до аматорів і на чемпіонат області, звідки він розпочинає поступове підвищення. Так зробимо й ми. Та в цьому ховається перша проблема: клуб одночасно грає у двох змаганнях різного рівня. Багато учасників ААФУ саме так і роблять. Але далі за всіх пішов клуб, який я найбільше не люблю — СК «Дніпро-1». Окрім основи, що вийшла до Першої ліги, клуби з такими самими назвами беруть участь у Першій Лізі Дніпропетровської області та чемпіонаті міста Дніпро (є підстави вважати, що це — фарм-клуби СК, однак проти цього каже те, що клуб, який грає на обласному рівні показував там посередні результати вже тоді, коли Зозуля з Березою та ІВК розпочали цю аферу). Це все, що потрібно знати про ставлення до цих рівнів та про те, наскільки чітко вибудовано структуру нашої футбольної піраміди. 

На жаль, у нас таке не спрацювало, тож шукаємо рівень нижче.

Друга проблема стосується саме нашого умовного ФК: на чемпіонат області не настільки легко заявитися. На прикладі майбутньої Січеславської області: змагання в Суперлізі розпочалися 6-го травня, у Першій лізі 21-го квітня. Тобто, регламент фактично змушує нас створювати дивні копії себе. Схема проста: слід заявитись на область, бо ми можемо не потрапити до аматорів. А якщо все-таки потрапляємо до аматорського дивізіону, то зніматися теж якось неправильно. І наш потенційний фарм-клуб вимушений бовтатися там як мінімум один сезон, доки його не вирішимо перейменувати на щось із цифрою 2 або приставкою Юніор чи розформувати. Таку саму проблему свого часу мав аматорський чемпіонат. Не дуже давно він складався з великої кількості груп по чотири, які потім переходили до плей-оф, де інколи теж були групи по 4, та грався таким чином, що накладався на змагання серед професіоналів. Тому нормально було, що клуб вийде до плей-оф, отримає атестат на Другу лігу та зніметься звідти, пропустивши супротивника, що ледь набрав один бал.

А якщо спробуємо кинути всі сили лише на аматорів й отримаємо відмову, то до обласної першості так просто не потрапиш улітку, бо клуби не схочуть догравати ці матчі пізніше, тим самим скорочуючи собі перерву. На жаль, так сталося з нами. Тому їдемо просто до чемпіонату міста (до речі, який це рівень на футбольній піраміді? За логікою, він має бути сьомим (для моєї області), але я підозрюю, що існують окремі чемпіонати районів (Дніпровського, Криворізького й так далі). І в них може бути своя система руху між дивізіонами. Хтось чув про це? Чи їх теж можна пропустити, подавши заяву відразу на якусь там лігу чемпіонату області).

Третя проблема: Тож, ми нарешті підвищились до аматорів. Хто ж наші конкуренти? Дізнаємося відповідь на це запитання лише за тиждень до початку змагань. Звичайно, проблема не настільки велика, бо до Львова чи Києва їхати не доведеться. Та все одно не дуже весело, коли хтось проривається в останній момент.

І проблема (для нас ні) номер чотири: система переходу між лігами працює бозна-як. Для руху від Другої до Першої та Прем’єр Ліги потрібно зайняти якесь місце, що забезпечує підвищення. Те саме з їхніми відповідниками на рівні області. Зі Другої ліги наш уявний клуб може вилетіти до аматорів, зайнявши останнє місце в групі. Але як ми підвищилися з області до аматорів? Надали гарантії того, що маємо стадіон та достатня кількість грошей для виступу на цілий сезон? І зовсім не має значення, що в команді можуть грати гравці рівня сільської першості? До Другої ліги пройти має бути трохи складніше: є свої обмеження на рік, проведений в аматорському чемпіонаті та зайняття певного місця в своїй групі. Але їх уміють порушувати. І це без урахування тих, хто не зайняв відповідної позиції серед своєї групи. Тому просто виставляємо команду, провалюємо сезон, зате граємо на прекрасному стадіоні й даємо хабаря гарантію фінансової стабільності та рухаємось у Другу лігу.

Отак через усі негаразди ми отримуємо професіональний клуб. Це був складний шлях, повний суперечливих моментів та заплутаних регламентів, але ми все ж таки пройшли його.