Блог Авторитетно от племянника

День збірної. Нотатки на смартфоні

Десь на перегоні між Житомиром та Полтавою у буфеті фан-потягу скінчилася Стелла. Залишилися Хугарден і Льоф. Невелика біда - ми з племінником п'ємо Моршинську негазовану. Проте дехто (певно, якраз відповідальні за різке зменшення запасів Стелли) продовжують жлуктити, сьорбати і глитати біле, темне і нефільтроване. Періодично чути вигуки типу "Барщага!" та "Ми с Абалоні". Радує те, що половина вагону у футболках збірної, переважно у жовтих.

Овва! Пасажирам фан-потягу, принаймні тим, хто має квитки, роздають дощовички в кольорах збірної. Так! Є і "зайці" в нашому вагоні - це їдуть спецпризначенці, які будуть супроводжувати ходу фанів у Харкові. Як влучно виразився вокзальний п'яничка ще на київському пероні - "Майа паліция мєня бєрєжжжот, да?". Прибуття до Харкову менше ніж за годину. Попереду - фан-марш до стадіону. "Борщага", яка нажлуктилася пива, до речі, невпинно нагадує про себе, так, що у багатьох уже в печінках сидить. 15:50 (далі буде).

На під'їзді до Харкова переважна більшість вагону хутенько одягаються в дощовички. Бо ж обіцяли дощ. Але ми з племінником і поліція - без дощовиків (і в них, і в нас власна форма/обладунки). Для пасажирів фан-потягу влаштовують поліцейський коридор завдовжки з... Від потягу до потягу - від залізниці до метрополітену. Що? Хтось хотів до вокзального МакДі? Не вийде. Є лише один шлях, який підозріло нагадує загорожу для баранів на заклання. Ну.. не баранів, ні. Баранчиків Шонів таких, веселеньких і винахідливих - дяка племіннику за підказку. Жовта ріка людей (фани - вони ж-таки люди?) виривається кількома струмками із потягу і одним потужним рівчаком вливається у пащу андеграунда. Від Південного вокзалу не-харківських фанів без зупинок (на проміжних станціях у вікнах пропливають дещо ошелешені обличчя місцевих) доставляють до ст. М Завод Малишева. Звідси має початися хода. Приблизно 17:00.

Фан-хода з невідомих причин затримується, тож ми з племінником вирішуємо продовжити подорож метрополітеном до центру міста.

Ремарка: щоб купити квиточок до харківського метро, потрібно мати на руках купюру не більше (!) п'яти гривень. А якщо у вас, не приведи Господь, крупняк - типу десятки чи то двадцятки, не  переживайте! На такий випадок є тьотя у формі, яка радо вам розміняє ваші банкноти. Ну, може і не радо, але таки розміняє (чого це ви виперлися з такими грішми - ще пограбує хтось). Це точно наш час? Час смартфонів, мобільних додатків, твіттерів-шміттерів, ілонів масків та інших цукерманів? Хух - так! Все нормально - на вікні вагону метро бачимо рекламу мобільного додатку до.. е-е-е.. Барабашово. Називається Торгашово.ком. До речі, зручна штука - якщо вам, припустімо, потрібна яка-небудь річ, ви даєтє опис такої речі, а можна і приблизну фоточку - і барабашовці тут як тут - одразу відгукнуться.

Кілька станцій метро - і ми вже на Сумській. Влаштовуємо окрему фан-ходу власним маршрутом. Спочатку обходимо довкола готель Харків - і човгаємо найбільшою площею Європи (вона ж і досі найбільша?). Місце, де раніше стовбичив кам'яний довб.. Ленін, обнесено зеленим парканчиком. Якраз недалечко цієї локації років із дев'ять-десять тому виступали Квіни. Без Фредді, звичайно, і на жаль. Той раз, певно, я також ходив на збірну - з Хорватією зіграли нуль-нуль. Повертаємося на Сумську - і пішачимо до центрального парку. Свій міні-марш ми періодично (період - спортивне поняття!) перериваємо зупинками у Цукерні - для племінника, у Кав'ярні - для мене, та в Піццерії - для обидвох. Від парку вертаємо до метро Університет і з пересічними харків'янами мчимо якнайближче до стадіону. Близько 19:55.

Стадіону після реконструкції 12-року ми ще не бачили, але обмежена кількість ммм... вхідних отворів засмутила і мене, і племінника. Проте до початку матчу більше години, і ми з легкістю проходимо чотири кордони. Освітлення довкола стадіону посереднє, тому треба рухатися обережно - зовсім поряд кінна поліція. А кінь - то є велика тварина, яка багато їсть і так само багато вивалює з себе у навколишнє середовище. Менше з тим - пройшовши всі заслони і кордони, стаємо у чергу на розмальовування облич. Зрештою ми повністю - з ніг до голови - у кольорах збірної.

К

Стадіонні туалети - це, звісно, окрема тема. Можливо, для дипломної роботи або й на повноцінну дисертацію потягне. Цей стадіон зовсім недавно (ого! 5 років вже минуло) приймав Євро. А зараз чи не половина туалетних потужностей (потужностей?) або не працює, або зачинена. Про відсутність наявності мила і паперу я вже не буду... Хіба цим можна здивувати?

Вболівали харків'яни і гості міста заразом досить пристойно. Ба, навіть організовано. Ой, бережіться захвалені англійські співунці! Ми з племінником задоволені. А ви?

P.S. При посадці на потяг до Києва хтось із поліцейських удавано стурбовано запитав: "А де це Барщага? Ми вже переживаємо...", чим викликав хвилю радощів у вагоні. Борщага знайшовся, йому було зле. 

2-3 вересня, Київ-Харків-Київ, старенький смартфон і де-не-де вай-фай

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...