Блог 4-4-2

Конспекти для «Динамо». Як Реброву перемогти «Шахтар»

Сергій Ребров сьогодні складатиме перший серйозний іспит у сезоні. Tribuna.com аналізує тактичні моменти, завдяки котрим «Динамо» може перемогти «Шахтар».

Перед тим, як перейти безпосередньо до аналізу дій команд, нам необхідно звернути увагу на деякі аспекти побудови гри, як «Шахтаря», так і «Динамо».  Щоб зрозуміти систему гри Луческу, її потрібно розглядати у комплексі, адже будь-яка система складається з декількох чинників, як то освіта (формація) команди, засоби організації захисту і атаки.

Мірча Луческу, як і переважна більшість тренерів, при роботі в обороні, використовує зонний захист у тактичній схемі «4-4-2». Дві четвірки гравців розташовуються на відстані не більше 15 метрів одна від одної, і двійка форвардів попереду. Таким чином команда зберігає компактність, і покриває ширину поля. Але не дивлячись на схожість освіти, принципи взаємодії між гравцями різняться практично у всіх команд. Чому так відбувається? На це впливають, як індивідуальні характеристики гравців, так і завдання які перед ними ставлять наставники.

Шахтар 

Існує чотири орієнтира ведення зонного захисту: м’яч, простір, суперник та партнери по команді. Кожен маневр гравця повинен бути здійснений з огляду на ці чотири орієнтира. В кожній окремій ситуації, гравці повинні вирішити, яким орієнтиром потрібно керуватись. Таким чином ведення зонного захисту поділяється на декілька основних видів, як зорієнтованість на обмеження простору і партнерів, чи на захоплення простору та м’яча і т.д..

«Шахтар» працює у зонному захисті зорієнтованому на суперника і простір. Цей тип захисту поєднує у собі, як захист у зонах, так і персональну опіку в зонах. Наприклад, якщо у зону діяльності лівого захисника, попадає суперник, то він бере його під персональну опіку і маневрує за ним у межах власної зони. Щоб не порушувалась структура гри, і команда продовжувала витримувати чіткі лінії захисту (4-4-2), необхідна хороша взаємозамінність. На місце лівого захисника, що висунувся за суперником, має опуститись лівий півзахисник. Саме проблеми з взаємозамінністю по позиціях, і слабкі індивідуальні якості певних гравців у захисті, є недоліком гри гірників, на яких може зіграти «Динамо».

У свою чергу Сергій Ребров аналізуючи недоліки гри «Шахтаря» має звертати увагу на індивідуальні можливості власних виконавців. Немає жодного сенсу ставити перед гравцем завдання, яке він не спроможний виконати. Наприклад, ми можемо поставити завдання перед правим захисником вести рух на звуження в останній третині поля, але якщо технічні якості захисника, не дозволяють останньому працювати на обмеженому просторі, то ми не отримаємо зиску з цього завдання. Ефективність атаки, це вміння використовувати сильні якості власних виконавців.

Створення вільного простору на флангах

Динамо 

Як на першому так і на другому малюнках, «Шахтар» розташований структурно вірно, дві чіткі лінії захисту у системі «4-4-2». Різниця лише у тому, що Ленс власним маневром витягнув Даріо Срну з позиції правого захисника, на місце Срни опустився Коста. Таким чином кияни отримують можливість створити ситуацію один в один  на фланзі проти Кости, індивідуальні якості та можливості якого при веденні захисту, значно менші за навики капітана гірників.

Відповідно Ленс може ефективніше використовувати свою сильну сторону гри. Яким чином «Динамо» отримало таку ситуацію?

Сергій Ребров відштовхується від системи «4-1-4-1», яка у атакуючих діях трансформується в «4-3-3». У першій фазі розвитку атаки – опорний півзахисник (Рибалка, або Велозу) опускається до низу, двійка центральних захисників розтягуються по полю у ширину. Створюється ситуація 3 в 2. Три гравця «Динамо» проти двійки нападників «Шахтаря» на власній половині поля. Вони можуть вільно рухати м’яч, адже отримали чисельну перевагу. Крайні форварди (Ленс, Ярмоленко) займають широкі і високі позиції, у зонах крайніх захисників суперника. Час на розташування у вихідних позиціях створюється, якраз перевагою 3 в 2 на власній половині поля.

Після ряду поперечних передач, що є підготовкою атаки, м’яч доходить до когось з двійки центральних захисників, у нашому випадку на малюнку це Сілва. Ленс розпочинає рух до гори, за ним маневрує Срна, витримуючи принцип зонного захисту зорієнтованого на суперника і простір. Завдання Ленса, підняти Срну вище за Косту. Відповідно Макаренко має вести рух вперед , щоб змусити суперника перебудуватись на фланзі. Як тільки відбулась перебудова, (зміна позицій Срни та Кости), Ленс і Макаренко розпочинають рух у зворотному напрямку. Якщо рух м’яча показаний жовтими стрілками на малюнку, є достатньо швидким, гірники не встигають знову змінити позиції і Ленс отримує ситуацію один в один проти Кости.

Створення вільного простору на фланзі і між лініями захисту суперника

Динамо 

Адаптивність атаки залежить від вміння команди використовувати слабкі якості свого суперника. Тепер перейдемо до створення простору на фланзі і між лініями захисту. Як видно з малюнку «Шахтар» продовжує розташовуватись у системі «4-4-2», але цього разу Бернард не зреагував на рух Шевчука за Ярмоленком, залишаючи простір за спиною. Тут є пояснення. Віда не веде рух у цю зону, і Бернард немає необхідності зміщуватись назад, очевидно у розрахунку на те, що його швидкісних характеристик достатньо, щоб зреагувати на рух від Домагоя.

Ярмоленко рухається до середини поля, до тих пір, поки Шевчук не залишить його. Він виходить з зони дій В’ячеслава, залишаючи останнього у напів позиції. Белянда і Гармаш розтягують зону між півзахисниками «Шахтаря» і форвардами. Створюється зона між лініями. У Ярмоленка є час і простір, щоб виконати точну передачу у вільну зону.  Нижче ці епізоди приведені у відеонарізці, де видно, як це відбувається у динаміці.

 

Створення ситуацій один в один для Ярмоленка

Наступний елемент вимагає більш якісної взаємодії, та зміни позицій від групи гравців атаки «Динамо». Вихідна позиція повторюється. Ленс витягує на себе Срну, м’яч переводиться на протилежний фланг через захисників. Під час руху м’яча з флангу на фланг Ярмоленко витягує на себе Шевчука. Завдання розтягнути захист суперника, створюючи коридори між гравцями однієї лінії, у даному випадку – лінії захисту, або знову ж таки створити вільний простір на фланзі. Далі у нас є два продовження, крос у штрафний майданчик, якщо є підтримка центрфорварда і передача у штрафний є доцільною, або створення ситуації три у три на фланзі. У вільний простір вривається атакуючий півзахисник, у нашому випадку Белянда. Гірники змінюються позиціями, оскільки захист розтягувався по всій ширині поля, з двох флангів, на край зміщується центральний захисник, в його зону опускається опорний півзахисник.

Ця ситуація вже є самодостатньою, ми отримали центрального захисника на фланзі проти більш швидкого виконавця. Віда підтримує атаку не дозволяючи Бернарду активно вступати у відбір нижче, а Ярмоленко звужує простір висуваючись на кут штрафного майданчика. Зона з якої Андрій забиває багато м’ячів, і буде забивати, якщо для нього створювати такі ситуації.

Наступний епізод у відео нарізці, Белянда висувається у позицію другого форварда, попадає у зону дій Кучера, після чого маневрує від воріт витягуючи за собою захисника. Цей маневр можна повторювати декілька разів підряд, поки не буде досягнута мета маневру, а саме витягування одного захисника з власної зони відповідальності ближче до центру поля. Важливо, що центрфорвард (Теодорчик, Кравець), у цей момент зміщувались ближче до флангу. Інакше вони будуть слугувати опорою для центральних захисників, і маневри від Белянди не принесуть користі. Завдання розтягнути лінію захисту, утворивши великі коридори. Після чого Ярмоленко зміщується до середини отримуючи ситуацію один в один з Шевчуком (Азеведо). Він може зіграти, як за рахунок власної майстерності, так і продовжити атаку через коридори між захисниками.

Розтягування захисту «Шахтаря» і створення коридорів

 

Загалом завдання відтягувати з власних зон центральних захисників можна покласти на форварда (Кравця, Теодорчика). Але і Артем і Лукаш погано грають спиною до воріт, для них зручніше розташовуватись лицем до воріт, використовуючи свої швидкісні характеристики. Для ефективності  у атаках, необхідно використовувати сильні сторони власних футболістів і не ставити перед ними завдання, які їм не під силу.

Асиметричне розташування по зоні дій Даріо Срни

Динамо 

Однією з головних задач для суперників «Шахтаря», при веденні захисту, безумовно є нейтралізація Даріо Срни. Мова йде про обмеження впливу на гру від хорвата. Гравця наділеного якостями Срни повністю виключити з гри – неможливо, але зменшити його присутність у грі – це завдання під силу динамівцям.

Для цього не обов’язково змінювати систему гри у захисті. «4-1-4-1» з високою лінією захисту, з асиметричним розташування по зоні капітана гірників, працює достатньо добре, що засвідчив португальський «Порту». Але Ребров вже має досвід протидії Срні. Як видно на малюнку вище, кияни розташовані «4-4-2», Ленс вище за правого півзахисника Ярмоленка. Він формує асиметрію у захисті. Важлива роль у Белянди, його завдання розташовуватись таким чином, щоб у фазі розвитку атаки «Шахтаря» перекривати траєкторію передачі на Даріо, змушуючи суперника розвивати атаку іншим флангом. Непомітна робота від форварда, він не вступає у жорсткий відбір, не веде пресинг на опонента, а лише рухається між Кучером і Срною, тим самим зменшуючи кількість передач на хорвата, а відповідно його вплив на гру. 

Підсумки

Звичайно важливим елементом гри, є вміння швидко переходити від атаки до захисту і навпаки, вдало використовувати високий пресингу, і створювати кількісну перевагу на певних ділянках поля. Також можемо вести мову про роботу над стандартними положеннями, над чим працює Ребров, про що свідчать останні матчі киян у Лізі Європи. Але ключем до успіху проти гірників, має стати робота команди у позиційних атаках, приклади з яких приведені у даному матеріалі… 

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...