Один день з Жозе Моуріньо. Частина 2

Я прочитав багато книг про Моуріньо і його тренерський досвід, та цього разу займаючи своє місце на трибуні було відчуття, що я отримав можливість стежити за чимось особливим, як і його презентація, яка відбулась раніше цього дня, Жозе повністю виправдав мої очікування. Можу чесно зізнатись, що кожен аспект тренування був виконаний з максимальним рівнем організації, в швидкому темі та з високою якістю виконання вправ, які я коли-небудь бачив. Тренування постійно було під його контролем, він керував ним та давав завданням своїм гравцям, це найбільша річ яка мене вразила, що Моуріньо був справжнім вчителем, його голос лунав протягом всієї сесії, а мова була завжди позитивною та барвистою.

Перша сесія.

Гравці розпочали з розминки з помічником Руї Фаріа. Це були статичні вправи на розтягування та динамічні з роботою на швидкість та спритність, розминка тривала 15 хвилин. Після цього вони підійшли до першого тренування. Загалом 20 гравців  виключаючи воротарів команди, які працювали окремо з тренером по воротарях. Гравці були розділені на дві групи по 10 футболістів, а потім ще на дві по 5, утворилось 4 групи по 5 гравців.

Багатофункціональна сесія була розділена на дві частини. Дві команди по 5 гравців в середині грали 5 на 5, та дві команди по краях також по 5 гравців (А і B) , проводили вправи на швидкість, спритність разом з ударами по воротах. Перший гравець групи «А» віддає пас на тренера та проходить вправу «сходи» на швидкість, отримує м’яча назад та робить передачу на другого тренера, проходить вправу «манекен» на спритність (завдання пробігти зиг-загом поміж манекенами), отримує передачу на хід та в один дотик завдає удар по воротах. Після удару гравець бере свій м’яч та прямує на протилежну сторону приєднуючись до гравців групи «B». Таким чином гравці групи «А» і «B» постійно рухаються навколо поля завдаючи не менше 5 ударів кожен (див. малюнок 1).

Відео тренування вправ сходи та манекен, особливу увагу варто звернути на удар Роналду в кінці відео ролику.

Група гравців в середині грала 5 на 5, на ділянці поля 30 на 15 метрів. Гравці в синій формі захищали ворота «А», гравці червоної команди захищали ворота «B», поле розділене навпіл з створеннями ситуацій три в два на кожній половині. (див. малюнок 2).

Формація команди.

Після не великої перерви гравці перейшли на іншу частину тренувального поля, де мали проводити наступну вправу, воротарі приєднались до команди і гра велась 11 на 11. Цей  процес відбувався на площі  40 на 20 метрів з прямокутником в середині поля, обидві команди грали в системі 4-2-3-1. (див. малюнок 3). Завдання провести м’яч від воротаря до нападників з ударом по воротах.

Відбувалась вправа в такій послідовності. М’яч знаходиться в воротаря.

1)      Воротар віддає передачу на правого захисника.

2)      Правий захисник в свою чергу на центрального захисника.

3)      Центральний переводить м’яч на лівий край захисту.

4)      Лівий захисник доставляє м’яча в прямокутник на опорного півзахисника.

Завдяки цим чотирьом передачам в початковій фазі атаки, лінія захисту команди та півзахисту піднімається вище на футбольному полі, а правий захисник отримує шанс розташуватись вище за середньою лінією поля.

5)      Тепер центральний півзахисник віддає на правого захисника, який вже широко розташований на «чужій» половині поля.

6)      В свою чергу правий захисник грає вперед в центр на форварда, який утворює глибину атаки.

7)      Центральний нападник скидає м’яча на атакуючого півзахисника.

8)      Атакуючий півзахисник може зіграти як форвард, або віддати передачу на лівий край нападу.

Чотири атакуючих гравця мають завдати удару по воротах іноді застосовуючи ще чотири передачі для переведення м’яча на протилежний фланг.

Друга вправа.

Друга вправа також розпочиналась з воротаря, з тим же завдання завдяки першим чотирьом передачам просунутись чи піднятись на полі вверх на іншу половину.

1)      Воротар грає на лівого захисника.

2)      Лівий захисник передає м’яч на центрального,  який ближче розташований до нього.

3)      Центральний захисник віддає передачу на другого центрального.

4)      Центральний захисник грає на центрального півзахисника та підіймається вище для отримання передачі у відповідь.

5)      Півзахисник повертає м’яча центральному захиснику в центрі поля.

Як тільки захисник отримує м’яча в центральній частині поля – відразу направляє його на форварда.

6)      Центральний грає вперед на форварда.

7)      Форвард, як і в попередній вправі скидає м’яча під себе на атакуючого півзахисника.

8)      Атакуючий півзахисник грає широко на край нападу команди.

Чотири атакуючих гравця мають завдати удару по воротах іноді застосовуючи ще чотири передачі для переведення м’яча на протилежний фланг.

Обидві моделі тренувального процесу зайняли по 10 хвилин кожна. Після чого гравці Реалу взяли трьох хвилинну перерву перед поновленням тренування на цьому ж полі.

Гра на маленькому полі.

Тепер гра проводилась сім на сім з трьома нейтральними гравцями, а троє гравців які виявились лишніми для цієї вправи займались на полі яке розташоване поруч. Поле було ще скорочено для гри 7 на 7 з трьома нейтральними гравцями, які завжди грали за команду яка веде наступальні дії. (див. малюнок 8).

Тактичне тренування.

Перша половина тренування завершилась тактичною грою. Шість гравців в червоній формі з чотирма гравцями в жовтій формі грали проти десяти в синій, на маленькому полі. Жовті гравці які були форвардами в попередній вправі та грали на атаку – залишились в жовтому кольорі і до них приєднались шість гравців в червоній формі, це було зроблено для того щоб вони вирізнялись на загальному фоні і було чітко видно їхній рух по полю. Метою гри було доведення м’яча від воротаря до жовтих, але сині повинні були створювати пресинг на групу червоних гравців не дозволяючи розпочинати атакуючі дії, пресинг на всіх шістьох гравців в червоному від групи з 10 гравців в синьому – навіть на цьому рівні виконавчої майстерності вірогідність успіху була не дуже високою,  але пресинг на червоних та жовтих змусив їх діяти в максимальному темпі та виконувати великий об’єм роботи, як і раніше все було зроблено на найвищому рівні. Вправа тривала двічі по 10 хвилин з зміною червоних гравців на синіх.

Друга сесія.

Друге тренування відбулось о п’ятій годині вечора цього ж дня. Знову гравці «Реалу» провели розминку з Руї Фарією, яка тривала 15 хвилин.

Перша вправа.

Гравці були розділені на дві групи по десять. П’ять в середині поля кожний з м’ячем та п’ять по периметру. Після першого свистка тренера, гравці  з середини проходили вперед та обводили конуси без створення тиску на них протягом 10 секунд. Після другого свистка гравцям розташованим по периметру дозволялось вступати в відбір м’яча після того, як опонент обвів конуси, гравці з середині повинні були захищати м’яча 10 секунд. Після третього свистка гравці займали початкове положення. Вправа тривала 15 хвилин, з двома змінами кожних чотири хвилини гравців з середини та з периметру.

Друга вправа.

Гравці були розділені на дві групи по десять і кожна з них працювала на ділянці орієнтовно 16 на 16 метрів. Чотири червоних атакуючих гравця проти чотирьох синіх які ведуть захисні дії плюс два нейтральних гравця в жовтій формі. Мета вправа створення максимальної насиченості гравцями на обмеженій ділянці поля. Завдання червоних гравців постійно змінювати позиції на полі та намагатись заплутати синіх, в той час як сині мали витримувати чітку лінію захисту, при перехоплені м’яча сині мали намагатись зберегти його, як змога довше, червоні повинні відібрати м’яча максимально швидко, це наближувало вправу до ігрових ситуацій і як зазначив Руї Фаріа є вкрай важливим моментом.

Вправа третя.

Спочатку вона була схожа на звичайне володіння м’ячем від гравців мадридського «Реалу», однак вона несла значно більше тактичне навантаження, ніж мені спочатку видавалось. Чотири гравця за межами поля в жовтій формі всі були захисниками – Пепе, Рамос, Арбелоа і Варан їхнім завданням була можливість обігратись з ними гравців в синьому чи червоному в залежності від володіння м’ячем, та перевести атакуючі дії до іншого гравця в жовтій формі, який буде намагатись зробити теж саме. З невеликою кількістю гравців на обмеженій ділянці поля – це здавалось зробити дуже складно, але можливість червоних чи синіх зіграти назад на захисників та дати можливість їм змінити вектор атаки - працювала добре.

Ви можете побачити на малюнку нижче, що короткі передачі  1 та 3  створювали можливість залучити до гри  захисників, а довгі 2 і 4  відкривали гру. Це система гри «Реалу», яку можна побачити в кожній грі з залученням захисників до атаки та зміни вектору атаки.

Тактичне тренування.

Потім гравці перейшли на інше поле для роботи по організації атакуючої гри. Як і раніше в цей день група атаки була в червоній формі, з трьома яскраво вираженими форвардами двома широкими та одним глибоким і одним відтягнутим в середину, загалом чотири «високих» гравця в атаці. Група синіх вела захисні дії сімома гравцями, в той час, як червоні вели атакуючі дії вісьмома з чотирма півзахисниками та чотирма «високими» гравцями в нападі.

Перша вправа.

М’яч знаходиться в гравця позначеного цифрою (1), який переводить його на фланг на правого захисника, після чого відбуваються зміни в розташуванні, гравець позначений цифрою (2) зміщується в центр відкриваючи зону для гравця позначеного цифрою (1), в свою чергу центральний нападник цифра (3) звільняє зону в центрі під гравця позначеного цифрою (2), та відтягнутого четвертього «високого» нападника . Захисник грає по лінії щоб залучити гравця під цифрою (2) в гру в вільній зоні, в яку також зміщується нападник, таким чином створюється чисельна перевага на фланзі для продовження атаки в штрафний майданчик з ударом по воротах.

Вправа друга.

Атака знову розпочинається з останньої лінії, з переводом м’яча на флангового захисника, який віддає короткий пас в широко розташованого правого вінгера, ключовим моментом є маневр нападника який відволікає за собою опонентів в край створюючи простір в центрі та на протилежній стороні. Далі слідують індивідуальні дії від правого вінгера та перевід м’яча в вільну зону з подальшим завданням удару.

Останні 15 хвилин тренування пройшли в грі дев’ять на дев’ять на невеликій ділянці поля, але з невеликою кількістю моментів, можливостей для атак  та ударів по воротах, не зважаючи на друге тренування яке проходило в один день гравці скаржились та просили продовжити заняття. Я їх повністю в цьому підтримував. Після двох занять які мені довелось спостерігати з такої організацією і якістю,  я б з легкістю продовжив стежити за ними. Кожен є переможцем з Жозе Моуріньо.

Матеріал Гері Каннена, який є помічником тренера по жіночому футболу в університеті Цинциннаті.

Переклад та адаптація - "Gandalf".