«Арсенал» вперше за три роки серйозно бореться за ЛЧ. Витратили найбільше, омолодили склад, але погано грають з топами
Артета більше не out.
Артета більше не out.
28 червня 2020 року після матчу чвертьфіналу Кубка Англії з «Шеффілдом» Мікеля Артету, який прийняв команду по ходу сезону після звільнення Емері і на той момент бовтався із нею на 8-9 місцях, запитали про його майбутнє в клубі. «Ми повинні дуже покращитися у багатьох аспектах, ми повинні поважати процес. Було важко починати-зупинятися, починати-зупинятися (мова про коронавірусні паузи – прим. Tribuna.com). Але ми зробимо все правильно», – сказав тоді іспанець, який уперше очолив дорослу команду.
З того часу дещо перелаштований під аналогічний баскетбольної «Філадельфії» слоган «Trust the process» («Довіртеся процесу») чітко почав асоціюватися із Артетою. Клуб обігрував його у соцмережах, а фанати згадували це інтерв’ю за кожної невдачі свого клубу.
«Як фанат суперників, будь ласка, залиште його, усі фанати суперників хочуть, щоб Артета залишався», «Арсенал» справді боротиметься за виживання, якщо Артету не звільнять», «Довіртеся процесу. Вони щойно програли у півфіналі ЛЄ «Вільярреалу», «Ага, ми 20-ті в лізі» – лише невелика частка коментарів різного часу під одним із відео цього інтерв’ю на ютубі.
На той момент фанати справді мали рацію – клуб наступного сезону знову зайняв 8 місце і не вийшов у єврокубки уперше за понад 20 років (і це за умови, що з’явився третій!), а єдиними досягненнями у поственгерівську еру досі лишаються Кубок та Суперкубок 2020 року.
Однак зараз можна сказати впевнено: цього сезону «Арсенал» попри усі недоліки зробив серйозну заявку на повернення своїх втрачених позицій.
Ще раз спробуємо це осягнути: востаннє вони були так високо три роки тому, за втраченими очками – 4-ті та навіть мають математичні шанси на третє
До понеділкового провального матчу із «Кристал Пелас» (0:3) «Арсенал» ішов четвертим в таблиці. Несподіваний розгром залишив «канонірів» на п’ятому місці після 29 матчів із 54 очками. Однак навіть це – неабиякий успіх у порівнянні з попередніми сезонами.
При цьому клуб зіграв на 1-2 матчі менше, ніж прямі конкуренти: «Тоттенгем», «Вест Гем» та «МЮ». А від третього «Челсі», який зараз більше думає про санкції та зміну власника, аніж про гру на полі, відстає лише на 5 очок. За очікуваними очками «Арсенал» іде на рівні із «Тоттенгемом», лише незначно випереджаючи його.
Що ще раз доводить, що клуб цілком заслужив право бути там, де він знаходиться.
«Арсенал» провів дорогу й невигідну, але грамотну трансферу кампанію: купив якісних молодих гравців, позбувся непотребу та деструктиву
Кроенке цього сезону зробив дуже невластивий для себе хід, за який його нещадно критикували: витратив достобіса грошей на трансфери. За обидва трансферних вікна клуб виклав майже 167 млн євро – більше, ніж традиційні транжири «МЮ» та «Сіті».
Основна частина цих грошей пішла на викуп у «Реала» орендованого Едегора (35 млн), захисника «Брайтона» Бена Вайта (58,5 млн), воротаря «Шеффілда» Аарона Ремсдейла та захисника «Болоньї» Такехіро Томіясу (по 25 млн). Усі вже мали досвід виступів на найвищому рівні: Ремсдейл був частиною короткого дива «Шеффілда», Вайт та Томіясу теж провели повноцінні сезони у АПЛ та Серії А відповідно, а Едегор взагалі вже був успішно адаптований під футбол Артети.
В «Арсеналі» вони також здебільшого не загубилися: Ремсдейл витіснив із воріт Бернда Лено, залишивши тому лише менш значущі матчі, Едегор – в топ-5 і за голами, і за асистами, Вайт став безальтернативно основним в обороні. Менш пощастило японцеві: через кілька ушкоджень він майже не грав у 2022 році, востаннє – ще з «Сіті» 1 січня. Зараз він відновлюється від ушкодження гомілки, і пропустить ще щонайменше тиждень. Однак до цього він з моменту переходу відіграв повністю майже усі матчі.
Попрощалися у команді з гравцями вже традиційно дивно. Єдиним за серйозні гроші пішов Джо Віллок у «Ньюкасл» (ще до приходу шейхів), майже 30 млн євро. Ще минулої весни він перезавантажився у стані «сорок», і ті його повноцінно викупили. З іншими ж вийшло не так райдужно: Чамберса та Колашинаца віддали новим клубам безплатно (ймовірно, просто розірвавши контракт), Обамеянгу після порушення правил та відверто дивної поведінки ще й доплатили 7 млн євро за розрив контракту, аби той чимшвидше перейшов у «Барселону», Бельєріна, Торрейру, Марі розпихали по орендах.
З фінансової точки зору вікно відверто провальне – клуб в мінусі на близько 130 млн євро. Однак склад значно помолодшав: немає нікого старшого за 30 років, лише вісьмом понад 25, а за середнім віком «каноніри» – наймолодші в АПЛ.
Основні складові успіху на полі: цементована оборона, якісні моменти та вдала реалізація
Справді, Артеті вдалося віднайти баланс між захистом та атакою. В обороні «Арсенал» поступається лише близьким до ідеалу (порівняно з іншими) «Сіті» та «Ліверпулю». Завдяки стабільній зв’язці захисту Габріел-Вайт, яких страхує теж надійна, але менш стабільна (у першу чергу ментально) опорна зв’язка Парті-Джака, клуб допускає четверту найменшу кількість ударів по воротах – поступаючись лише клубам з перших трьох місць.
Своїм тиском вони також змушують суперника бити зі здебільшого незручних позицій – навіть коли тим вдається вдарити по воротах Ремсдейла, тому зазвичай залишається легша робота, ніж могла б бути. У підсумку 12 сухих матчів англійця – це загальнокомандна заслуга.
Хоча також варто бути відвертими: до показників команд топ-3 поки ще ой як далеко.
В атаці все теж доволі добре, але проблем трохи більше. «Арсенал» нарешті навчився створювати моменти – за xG команда поступається лише космічним командам із топ-2. Однак із реалізацією біда, особливо у порівнянні з іншими командами у першій п’ятірці.
Проблема номер 1 Артети зараз – нападник. У іспанця цього сезону серед чистих форвардів 30-річний Ляказетт і 20-річний Нкетіа, який забиває лише на свята і лише в матчах з особливо легкими суперниками (але зараз в АПЛ у нього 0 голів, 138 хвилин і відсутність довіри тренера).
Так, до зими був ще Обамеянг, але і він був радше контрпродуктивним: за осінь в Лондоні він забив в АПЛ майже удвічі менше, ніж в Ла Лізі після переходу – 4 голи проти 7. Є ще зовсім недосвідчений талант Балогун, якого до основи підводять поступово – і точно не робитимуть ставку на вирішальному відрізку.
На виході маємо ситуацію, у якій в команді із 44 голами в лізі немає бодай когось, хто в АПЛ забив би хоча б 10.
Утім, Артета прихильно продовжує надавати перевагу схемі 4-2-3-1 із Ляказеттом на вістрі. Вона бодай якось, але якісно працює, а експерименти із переведенням умовного Сака на вістря чи грою без номінального нападника «Арсенал» зараз не може – це усе ж таки не «Сіті», і свого Кевіна де Брюйне у північний Лондон ще не завезли.
Біди «Арсенала»: гра з топами, травми, недосвідченість
Головна причина високого місця «Арсенала» – клуб здобув його майже виключно завдяки осічкам конкурентів із командами з-поза топ-7. Із прямими конкурентами клуб грає просто жахливо. Крапка.
Так, у них більше матчів попереду, однак зараз лише дві перемоги – по одній над «Тоттенгемом» і «Вест Гемом». Різниця забитих-пропущених дуже яскраво показує вищезгадану проблему нереалізації та відсутності того, чия основна задача – забивати. А такий гравець у матчах із очними суперниками конче потрібен.
Ще одна проблема на фініші сезону – кілька ключових травм. Про Томіясу вже згадували вище, скільки часу ще знадобиться на його відновлення і чи зможе він повернутися до тих кондицій, в яких був восени – питання. Основний лівий захисник Кіран Тірні вже точно не допоможе цього сезону, у матчі з «Пелас» Артеті довелося спочатку випустити Тавареша, який проводить жахливий сезон, а потім взагалі опустити туди Джаку. У тому ж матчі «Арсенал» втратив Парті – строки відновлення поки невідомі.
Що чекає на фініші: важкий календар, високі математичні шанси, але сумні аналогії
Зазвичай команді АПЛ достатньо набрати 70 очок, щоб гарантувати собі 4 місце. У «Арсеналу» зараз найкращі математичні шанси це зробити: їм треба здобути 16 очок при 27 доступних. У конкурентів простір для поразок теж є, але менший: «Тоттенгему» треба набрати 16 при 24 доступних, «МЮ» – 19 при 24 доступних, «Вест Гему» – 19 при 21 доступному.
Однак у команди Артети критично важкий і незручний календар. По-перше, на команду чекає одразу чотири матчі із прямими конкурентами з єврокубкової зони – у «Арсенала» завжди із ними проблеми, як ми вже згадували вище. Два із них ще й виїзні, де «каноніри» грають дещо гірше, ніж удома.
Але й без того команді буде нелегко – «Брайтон» і «Саутгемптон» аж ніяк не можна назвати непоступливими суперниками, а коли дійде черга до матчів із «Ньюкаслом» та «Евертоном», ситуація може бути вже геть іншою.
Ще одна аналогія, яка точно налякає усіх вболівальників «канонірів» – у 2019 році, коли клуб востаннє боровся за ЛЧ, усе посипалося після поразки «Кристал Пелас». Тоді за 5 турів до кінця клуб програв цей матч 2:3, після чого програв ще два і зіграв унічию – у підсумку пропустив уперед «Тоттенгем» із різницею в 1 очко.
Минулого туру «Арсенал» теж програв «Кристал Пелас». Цього разу часу більше, а «Арсенал» може програти цю боротьбу лише собі.
Фанатські сайти вже пишуть хвалебні статті на адресу Артети – ті ж самі, що після невдалого початку сезону вимагали його відставки.
Так чи інакше, але іспанцеві вдалося закласти фундамент для повернення клубу до категорії топів. Головне тепер усе не втратити.
Фото: PA Images
