Фінал Ліги чемпіонів у Києві: Піар Порошенка чи об'єднання країни

Федерація футболу України ще у липні зробила заявку та подала всі необхідні документи стосовно проведення фіналу ЛЧ в УЄФА, пише depo.ua.

Президент України Петро Порошенко відразу заявив, що фінал у Києві буде, а президент ФФУ Андрій Павелко сподівається, що у столиці України не буде конкуренції в цьому питанні. Віце-президент УЄФА Григорій Суркіс, який все частіше почав з'являтися в Україні, є головним лобістом київського фіналу.

Наразі дійсно не з'являлося жодної інформації про бажаючих прийняти фінал Ліги чемпіонів-2018, крім Києва. А до вересня, коли УЄФА оголосить рішення, залишилося зовсім трошки. Майбутньому успіху футбольної кампанії, звичайно, потрібно радіти, але слід розуміти, що це буде суто політичне рішення. Окремо слід винести меседж Платіні до Путіна.

Платіні плюне в обличчя Путіну

Мішель Платіні балотуватиметься на посаду президента ФІФА. Він цілком може вже у 2016 році змінити у кріслі друга Путіна - Йозефа Блаттера. Разом з тим, віддавши фінал Ліги чемпіонів-2018 Києву, Платіні плюне в обличчя Путіну. Влітку 2018 року у Росії проходитиме чемпіонат світу з футболу, а фінал Ліги чемпіонів йому передуватиме і пройде у "бандерівській" столиці - Києві. Таке рішення стане піаром для Платіні, а також для всіх українських лідерів, які будуть до цього причетні. 

УЄФА та політика

Президент УЄФА Мішель Платіні вже давно не футбольний функціонер. Він, в першу чергу, розумний політик. Футбол та спорт в цілому завжди були політичними інструментами, які використовують для пропаганди і піару лідери багатьох країн. УЄФА має інструменти впливу для вирішення політичних протиріч між країнами. Приклад Криму - типовий "договірняк" для тимчасового вирішення протиріччя і заспокоєння суспільства. Без УЄФА здійснити його було неможливо. Зрозуміло, що розвивати футбол в анексованому Криму Україна не може фінансово та фізично, але офіційно визнати це керівництво держави не могло, бо це вдарило б по рейтингу лідерів та футбольного керівництва. Тому українсько-російське протиріччя вирішувалося через УЄФА. Платіні та Ко виступили гарантами розвитку футболу в Криму, Україна від нього відмежувалася, а Росія тепер зможе при бажанні піаритися і вкладати туди гроші. Всі у виграші. Щодо фіналу Ліги чемпіонів у Києві - він може бути частиною певної негласної угоди. 

Об'єднання країни, або звичайний піар

Рішення УЄФА щодо фіналу ЛЧ-2018 буде в акурат перед жовтневими місцевими виборами. 

З одного боку, фінал у Києві - це друга настільки масштабна подія після Євро-2012 в нашій державі. ЧЄ-2012 об'єднав країну. Теж саме може зробити і фінал Ліги чемпіонів, якщо його здобуток правильно піднести. Він може бути таким собі інструментом у пропаганді миру, до якого ми рухаємося, але ніяк не дійдемо. 

Зараз взагалі риторика миру лунає все частіше. Піар на війні вже не працює, а миру люди прагнуть все більше. Про мир голосно говорять екс-регіонали з "Опоблоку" та Ахметов, без участі яких ніякої війни б не було, тому виглядають їхні слова особливо жалюгідно. Говорить про нього і українська влада. Але про те, коли буде мир в Україні, потрібно запитати у Путіна. 

З іншого боку - фінал Ліги чемпіонів використовуватимуть задля піару перед місцевими виборами. Першим це зробить Петро Порошенко, який останнім часом дуже часто коментує спортивні успіхи українців, ходить на футбол. Президент України одним з перших коментував заявку Києва на фінал ЛЧ. Також рішення УЄФА щодо успіху Києва він піднесе як здобуток державного рівня. "БПП" завдяки цьому може отримати кілька балів. Спробує вклинитися у це і прем'єр Арсеній Яценюк, але з його вуст інтерес до спорту виглядає дуже смішно, особливо після того, як Україна спочатку перенесла Євробаскет-2015 на 2017 рік, а потім і від нього відмовилася не дивлячись на те, що Порошенко просив прем'єра зворотнє. Свою роль зіграє і Віталій Кличко, який розповідатиме про те, скільки Україна та Київ заробить на фіналі.

Щодо УЄФА - відсутність особливої конкуренції у Києва в боротьбі за фінал - політична робота керівництва європейського футболу з федераціями країн. Платіні, який боротиметься за крісло президента ФІФА і наразі є найвпливовішою людиною у світовому футболі, отримає імідж "воїна добра", який за допомогою гри мільйонів несе мир у країну, роз'єднану війною. Француз ризикує, бо фінал у країні, де йде війна, хоч і гібридна, можуть не зрозуміти у Європі. Але він розуміє, що у будь-який час, якщо буде ескалація, вирішальний матч можна перенести до іншого європейського міста. 

Футбол, як політика

Футбол і спорт все активніше використовуються у політичних технологіях в нашій країні. У часи Януковича на будівництві спортивної інфраструктури та проведенні масштабних змагань (Євро-2012, Євробаскет-2015, Олімпіада-2022) відмивали та прагнули відбити великі суми грошей - методологія Росії. Наразі в України немає можливостей проводити велику кількість масштабних змагань, тому футбол та спорт стали інструментами піару. Лідери країни намагаються асоціюватися зі спортивними перемогами, вітаючи спортсменів та відвідуючи змагання. Але до реального розвитку спорту в державі це не має жодного відношення - звичайний піар.

Андрій Коваленко. Depo.ua.