Прості істини. 3 гравці, які здатні замінити Євгена Коноплянку у «Дніпрі»

Євген Коноплянка, звісно, великий талант, який з’явився в нашій країні. Він реально здатен стати великою зіркою, і в нього поки ще є шанс. Все інше – мішура. Але, пам’ятаймо що тільки конкуренція, здорова та чесна, розвиває талант і робить з людини звичайної людину успішну. Саме тому якщо ви вже змирилися з відходом Жені, то ось вам трійка українців, які точно здатні замінити його. Попрацюю трохи службою селекції.

Варіант №1. Своє, рідне, звикле.

20 років, в «Дніпрі» з 2012 року, футбольну школу проходив у Запоріжжі. Андрій Близниченко вже готовий гравець на цю позицію. Мирон Богданович он казав що він балуваний, що в оренду не хоче. А з іншої сторони – застрягнути в оренді так, як це відбувалось з молоддю «Шахтаря» у «Іллічівці»? Хлопець намагався і ближчим до клубу бути, щоб у разі чого – стати варіантом на випадок «пожежі».  А може він намагався продовжити так своє дитинство. А що, студентам можна, а футболістам ні?

А зараз, до речі, він вже відкритий до оренд. І там, здається, його за кордон кликали. У «Легію», але то таке.

Чому Близниченко? Бо він найбільш наближений до Коноплянки по стилю, його фактично тренують ті самі люди, що і Женю колись, і якщо він опиниться в першій команді – так буде зручно всім. І партнерам по команді і керівництву. Так, на початку він не буде таким як Женя, але і Коноплянка у свої 22 не таким був. Близниченко буде набивати шишки, але заграє швидко. Якщо буде працьовитим хлопчиком. І тут ще одне – знайти свій стиль гри. Бути другим Коноплянкою – це як бути копією оригіналу, що не дуже добре. Грати так само круто як Женя – ось вже інша річ.

Варіант №2. Як мінімум срібні  медалі і Кубок України в наступному сезоні.

Щоб в наступному сезоні ми не чули від «Дніпра» ниття типу: «Ось Женя пішов, ми так сумуємо, все так погано, лівий фланг у нас ніякий, що ж воно таке, проти нас грає вся Україна!» - селекційній службі треба зробити одне – хорошу пропозицію Сергію Болбату.

Це самий ідеальний варіант для «Дніпра». Вже готовий, обкатаний в Прем’єр-Лізі гравець, більше того – в ЛЄ теж грав. Хлопчик з шикарним ударом, ергономічний, по параметрам такий самий як Женя, тільки трохи швидший (бо молодший). І теж українець.

Єдина проблема – він повністю належить «Шахтарю». А якщо цим літом багато бразильців втече з донецько-львівсько-київського клубу, то таку пташку гірняки не захочуть віддавати ні за які мільйони у.є. Треба виходити напряму на футболіста і йому пропонувати золоті гори чи що там пропонують у «Дніпрі». А що, «Шахтарю» так можна до себе гравців переманювати, а  іншим ні?

Щоб повністю впевнитися що це просто ідеальний варіант – гол Болбата «Дніпру» же.

Варіант №3. На європейську перспективу.

Підписавши ось сьогодні ще взагалі маленький самородок – Мар’яна Шведа, «Дніпро» показали свою зацікавленість у перспективах і для українського футболу і для себе. Маленьке дарування, яке вже показало себе, але його можна обтесати під себе – і вийде діамант.

Але є одне «але»: зараз цей маленький талант більше накручує суперників на правому фланзі ніж на лівому.  Хоча коли кого це лякало. У його то віці можна грати ще де завгодно, аби впевнитися де тобі краще. Або можна переламати себе і грати зліва. Тим паче він взагалі може грати на позиції нападника і не скаржитися. Окрім своєї абсолютної не витривалості. Хоча це теж можна виправити.

Хлопчик обдарований, з нього правда вийде діамант. Постарається – у 20 років ганятиме в Прем’єрці. Як на мене це чудовий трансфер, бо «Дніпро» серед наших ТОП найбільш зацікавлений у хорошій роботі своєї академії і використовує результати її праці. Аби ще УЄФА відкрили турнір в ЛЄ для команд U-19 типу як в ЛЧ.

Головне щоб «Дніпро» не відійшли від курсу українізації. Хоча зараз це практично неможливо. Мало хто до нас приїде грати. Все інше – справа вже не клубу.

А Жені удачі і нарешті засяяти в Європі, як ми всі мріємо, хіба не так?