96 & 106

цей текст про кілька речей. про пам’ять. про боротьбу, цією пам’яттю сподвигнуту. це текст-приклад.

15 квітня 1989 трапилася без перебільшень найжахливіша та найкривавіша трагедія в історії світового спорту. 96 вболівальників "Ліверпуля" не повернулися до своїх родин з півфінального матчу в Шефілді.

можливо, найкривавішим в цій трагедії були навіть не обставини, за яких загинули люди, і, навіть, не поведінка копів та медиків, чия бездіяльність на сьогодні є доведеним фактом. найкривавішою стала поведінка англійського уряду, чиновників у високих кабінетах та преси, які цілеспрямовано приховували факти, а на крові людей подавали вигідну картинку для оглядачів та світу.

майже одразу для десятків родин жертв трагедії замість цинічної "залізної маргарет" з, певно, розлюченої, бо ще свіжої пам'яті постала тендітна, та безкомпромісна Iron Lady. Енн Уїльямс власною силою надихала інші родини, мешканців міста, адміністрацію клубу, добрих людей всього світу не зупинятися в пошуку правди.

в 2012 після 23-х років боротьби з круговою порукою поліції та суддів Енн домоглася, щоб із справи про загибель її 15-річного сина Кевіна були виключені формулювання на кшталт "смерть в результаті нещасного випадку", а компетентні фахівці підтвердили, що хлопця, як і ще щонайменше 40 осіб, можна було врятувати. через рік Енн возз'єдналася з Кевіном, очистивши та принісши одному з 96 Red Angels Правду, пам'яттю виборену.

Трагедія на "Хіллсборо", окрім іншого, без перебільшення приклад всепланетарного об'єднання заради правди. об'єднання, починаючи від власне міста і закінчуючи незліченною кількістю світових арен.

***

в середині лютого 2014 засніжену Інститутську оповила cruel winter.

106 не повернулися в обійми рідних. та нам випало жити в тій країні, де "підсніжники" часто навіть не проростають.

державна машина запрацювала одразу, з розмахом і, здається, не збирається зупинятися досі. картина один в один з 89-м: копи не винні, медики не підписують брехливих висновків про причини смерті, змі л'ють правду, уряд зі всім розбереться, потім доповість.

одразу ж суспільством шириться тотальна недовіра до розслідування, виникають конспірологічні теорії, а можливість дізнатися правду губиться в часі.

та приклад 96 - то не приклад для держави чи слідчих, але приклад для родин, які мають об'єднатися, не вірячи нікому, окрім себе, не знаючи нічого, окрім пам'яті про загиблих. приклад для професійних правників, журналістів та експертів, котрі могли б в'язатися в цю боротьбу, з тим щоб виграти її. приклад для суспільства, яке можна консолідувати спільною втратою та спільною боротьбою за поновлення цієї втрати. зрештою, приклад для людей доброї волі всього світу, як простим банером чи дописом у фейсбуці можна надихнути і виказати moral support.

never forgotten

p.s. в жодному випадку цей текст не мав на меті спекулятивних намірів. це текст-приклад.