Руні очолив «Ді Сі Юнайтед». Він – не перша зірка, яка поїхала тренувати в МЛС
Віейра починав тренерську кар’єру, Анрі намагався реанімувати.
Віейра починав тренерську кар’єру, Анрі намагався реанімувати.
Вейн Руні відправився у друге плавання в своїй тренерській кар’єрі – після спаскудженого фінансовими проблемами періоду в «Дербі» 36-річний спеціаліст очолив клуб МЛС «Ді Сі Юнайтед».
Багато хто чекав Вейна в АПЛ, але він вирішив ще набратися досвіду у клубі, в якому запалив незадовго до завершення кар’єри.
• Руні непогано зарекомендував себе в «Дербі». Так, клуб вилетів з Чемпіоншипу, але без трансферного ембарго, величезних боргів і, найважливіше, 21-очкового штрафу цього точно не сталося б (клуб закінчив би минулий сезон 17-м, а не 23-м у таблиці). У 73-х матчах в якості головного тренера «Дербі» Руні здобув 22 перемоги і 17 раз зіграв внічию.
• Вейн повертається у «Ді Сі» після півтора року у клубі в якості гравця. У період з липня 2018-го по січень 2020-го Руні зіграв 52 матчі за клуб, забив 25 голів і віддав 14 асистів. Там були і шалені голи зі штрафного, зі своєї половини поля, а також знущання над легендарним Тімом Говардом.
А його найбільш популярний момент в МЛС – шалене прискорення, відбір м’яча і асист на 90+6-й хвилині. Відео стало вірусним у всіх соцмережах і набрало мільйони переглядів, а Вейн вкотре довів, що він – справжній боєць.
• Головний репортер The Athletic по північноамериканському Пабло Іглесіас Морер підтверджує: Контракт Руні з американським клубом вже набрав чинності, а про призначення оголосять після оформлення документів. Руні вже у США.
• На даний момент «Ді Сі» посідає останнє місце в таблиці Західної конференції МЛС.
Руні буде найбільш високооплачуваним і, безумовно, найзірковішим тренером ліги. Але він далеко не перша зірка, яка погодилася очолити клуб МЛС.
Рууд Гулліт – «Лос-Анджелес Гелаксі» (2007-2008)
Фантастичний у минулому футболіст не зміг стати таким же тренером – таких прикладів чимало, а Гулліт – один із них.
Після відносно непоганого першого сезона на чолі «Ньюкасла» (13-те місце в АПЛ, але кваліфікація в єврокубки завдяки виходу у фінал Кубка Англії) нідерландець залишив клуб ще на початку наступного сезону. 4 поразки і нічия проти середняків і аутсайдерів, скандали всередині команди, через які міг піти навіть Алан Ширер, змусили Рууда піти з поста тренера «сорок».
Реанімувати тренерську репутацію не вдалося ні у «Фейєнорді» через 4 роки (там від нього чекали більшого), ні у Лос-Анджелесі, де він тренував Бекхема і Донована. Останнє місце у сезоні 2008-го – знову відставка.
Про 5 місяців у грозненському «Тереку» і говорити не хочеться – Гулліт ще у 2011-му зрозумів, хто такий Кадиров після погроз в його бік.
Патрік Віейра – «Нью-Йорк Сіті» (2016-2018)
Приклад Віейри, мабуть, те, що сподівається повторити Руні. Закінчивши кар’єру у складі «Ман Сіті», француз одразу ж отримав роботу в клубі, а згодом розпочав тренерську кар’єру у дублі «містян», також займався з командою U-19.
Зв’язки з City Football Group дали старт професійній тренерській кар’єрі. Не все йшло гладко (40 перемог у 90 матчах, в середньому 1,52 очки за поєдинок), але молодий тренер Віейра отримав досвід, який дозволив йому згодом очолити клуб з топ-5 чемпіонатів – «Ніццу».
Зараз він рулить у «Крістал Пелас» – і провів відносно непоганий перший сезон в АПЛ: 12 місце і плюсова різниця забитих-пропущених із клубом, для якого це вже хороший результат. Далі – більше.
Франк де Бур – «Атланта Юнайтед» (2018-2020)
Якщо ви перестали слідкувати за де Буром після його феєричних провалів у «Інтері» і «Крістал Пелас», то ми маємо новину: в США у нього більш-менш пішло. Успіхи часів «Аякса» повторити не вдалося, але трошки очистити репутацію він зміг. Де Бур виграв із клубом Відкритий Кубок США і Кубок Чемпіонів (такий собі північноамериканський Суперкубок, в якому грають переможці кубків США і Мексики).
Нідерландець залишив клуб влітку 2020-го після трьох поразок поспіль у турнірі MLS is back, але після нього там майже ніхто не може закріпитися на тренерському мостику.
Тьєррі Анрі – «Монреаль Імпект» (2019-2021)
Увесь 2020-й легендарний француз намагався знайти себе у тренерстві, очоливши у листопаді 2019-го «Монреаль».
Після невдало періоду в «Монако» (Анрі зізнавався, що тоді ще не «вбив» у собі футболіста) у Канаді не було такого тиску, але і результату Тьєррі теж не дав. В клубі йому довіряли, незважаючи на невиразні 1,07 очків в середньому за 29 матчів, але француз залишив клуб через сімейні проблеми – «Монреаль» вимушено базувався в США через коронавірус, а Тьєррі скаржився, що не бачить дітей.
Яп Стам – «Цинциннаті» (2020-2021)
Легендарний футбольний «лісоруб» – ще один приклад того, як топовий у минулому гравець не може знайти себе на тренерській лаві.
У «Цинциннаті» Стам прийшов з не найкращими результатами роботи в «Редінгу», «Зволле» і «Фейєнорді». Не вийшло, як хотілося, і в Огайо – нідерландець залишив клуб у вересні минулого року після лише однієї перемоги у 16 матчах.
Фото: Dirty South Soccer, Tim Clayton/Corbis, Goal.com, Hannah Peters, Rich von Biberstein/Getty Images
