Чому матч з Чехією обіцяє вдале закінчення кваліфікації на ЧС
Микола Решнюк налаштований оптимістично.
Микола Решнюк налаштований оптимістично.
Вересневий збір Україна почала схоже і по-різному водночас. Схоже, бо і в Казахстані, і в Чехії ми на останніх секундах втратили перемоги. По-різному, бо в першому випадку результат підкосив наші сподівання на вихід з групи і зіпсував дебют Петракова, а в другому обставини і результати останніх поєдинків у нашій групі підкріпили оптимізмом.
Нехай новий тренер збірної досі без перемог, але в грі з чехами я побачив, завдяки чому вони повинні відбутись в кожній з останніх трьох ігор кваліфікації на ЧС-2022. Ось кілька аргументів.
Саме час фірмової тактики Петракова
Її ефективність ми побачили ще в грі з французами на «Олімпійському» – ставка на контратаки та стійку структуру в обороні, швидка вертикальна гра, небанальні розіграші стандартів. Так Петраков і став чемпіоном світу. На Францію це було очікувано і виправдано, а от в грі з рівними чехами міг би бути й виступ з позиції сили. Все ж зустрічі такого характеру та розподілу сил нам бажано вигравати, щоб заслужено виходити з групи.
З іншого боку, поєдинок в Пльзені доречно став тренуванням підвищеної відповідальності в роботі саме над тою тактикою, яка зараз має найбільше шансів принести нам три перемоги в іграх з фінами і боснійцями.
Усі ці поєдинки будуть з прямими конкурентами в боротьбі за друге місце, які поки поступаються нам в таблиці. Два з них пройдуть на виїзді. І нехай за втраченими очками ми зараз програємо опонентам, це не повинно спонукати обережних фінів (їх ще після нас чекає гра з Францією) та тим більше боснійців грати на власному полі з Україною другим номером. Вирішальний характер ігор перечитиме такому підходу.
Україні цього й треба в гостях – віддати гру супернику і підстерігати його на контратаках та стандартах. При новому тренері це нам вдається поки найкраще. Вдома з Боснією та Герцеговиною можливо буде інша історія, але є ще кілька аргументів.
Далі в Петракова більше часу та краще відчуття команди
Близько 40% опитаних користувачів Tribuna.com оцінили перший збір нового тренера України на четвірку. Приблизно стільки ж – на задовільно. Петраков не провалився та не перевищив очікування. І це при тому, що в нього було обмаль часу, як з моменту призначення на посаду, так і в тренувальній роботі. До гри з Казахстаном він лише два дні займався з командою.
Тепер ситуація інша. До вирішальних ігор збірна підійде в кращому порозумінні між тренерським штабом та колективом. А судячи з того ж матчу з Францією, воно уже на непоганому рівні. Тепер у Петракова вдосталь інформації для аналізу і часу на її опрацювання.
Грає на користь нового тренера і календар – і в жовтні, і в листопаді уже не доведеться грати три матчі поспіль і розриватись між відновленням і стислою підготовкою до наступного суперника. Наприклад, до матчу з Фінляндією у Петракова буде аж п’ять днів на підготовку.
Тому якщо в обмежений період новий тренер дав непоганий результат, то далі є всі шанси очікувати прогресу.
Петраков ще жодного разу не зіграв повністю основним складом
Гра з Чехією найбільше виділяється в цьому плані – правда, сам Петраков до цього приклався. Вчора за збірну зіграло п’ять дебютантів, три з них вийшло в з перших секунд. Плюс Сікан та Бойко, які навряд опинились би у старті, якби не кадрова криза на їхніх позиціях.
Навіть попри це збірна майже перемогла, хоч такий результат був би несправедливим стосовно чехів, які просиділи більшу частину гри на наших воротах. Це знову підсилює відчуття, що в України є запас, яким дуже доречно буде скористатись у вирішальних іграх.
Насамперед мова про повернення Бущана у ворота (хоч Пятов і Бойко зробили його відсутність маловідчутною) та одночасну присутність на полі Зінченка та Малиновського (хоч з французами впорались без їхньої пари). Хай там як, але з ними двома рівень команди все ж вищає. Навіть якщо Руслану поки ніяк не вдається зробити крок назустріч лідерству в збірній, його навички залишаються цінними.
Буде круто, якщо це нарешті станеться в найпотрібніший для цього момент. А в Петракова є місяць, щоб розгадати цей ребус і дочекатись нарешті оптимального складу.
Нічийна серія повинна коли-небудь перерватись
Напівжартома, але кращого часу не буде, щоб перервати цей нічийний потік. І нефарт рано чи пізно просто змушений змінитись фартом.
Звісно, вирішальні помилки в обороні на останніх секундах – це швидше про концентрацію, досвід і майстерність. Але ще не так давно Андрій Шевченко демонстрував значущість такого метафізичного тренерського елементу як фарт. Петраков двічі вкрай прикро втратив дебютні перемоги за мить до фінального свистка – чекаємо сатисфакції долі у жовтні та листопаді.
Фото: Павло Кубанов/УАФ
