Підсумки першого раунду єврокубків
Після перших матчів всі наші команди зберігали як шанси на прохід першого раунду, так і на виліт. Матчі-відповіді очікувалися дуже важкі, такими і виявилися. Як результат, ми зберегли лише одного учасника в єврокубках, хоча могли залишити як всіх трьох, так і вилетіти всі разом. Тож, про все по порядку.
Житичі-Полісся
1 листопада, матч-відповідь кваліфікаційного раунду Кубку ЄКВ
Войводина (Сербія) - Житичі-Полісся 3-1 (25:20, 25:18, 19:25, 25:18)
Перший матч: Житичі-Полісся - Войводина 3-2
Результат: виліт
Незважаючи на виграш першого матчу, шанси житомирян виглядали невеликими. Мало того, що команда - абсолютний дебютант єврокубків, так і матч-відповідь у недружелюбній Сербії проти досвідченого суперника.
Відсутність досвіду і тиск трибун сказався одразу. Першу партію розпочали з провальних 1:7, 5:14. І хоча по ходу партії підібралися на більш-менш пристойний рахунок, зачепитися було нереально. В другій партії йшли рівно до рахунку 15:15, але кінцівку знову провалили. В третій змогли зібратися, комфортно повели 15:9. І хоча допустили повернення суперника в партію (16:14), але змогли її досить впевнено виграти. Здавалося, що ось він шанс зачепитися. На жаль, в четвертій партії гра не пішла. Одразу розпочали 1:5, і хоча почали потроху підбиратися до суперника в середині партії (10:12), але на більше наших хлопців не вистачило. Отож, поразка 1-3 і за сумою двох матчів виліт із турніру. Трохи прикро, але закономірно.
Дуже слабко зіграли наші центральні блокуючі, особливо в атаці (помилок більше, ніж набраних очок). Непогано виглядав боснієць Алан Дідович (принаймні, до четвертої партії), який не тільки набирав очки, а і встигав сваритися із сербами (видно було, що для нього це принципове протистояння). А от Віктор Шаповал дещо розчарував. Він знову став найрезультативнішим у нашій команді (22 очки, 4 блоки), але зовсім не летіла подача і програвав важливі очки. А глибини складу, щоб підсилити гру, у Полісся немає.
В принципі, виступ житомирян можна визнати задовільним. Ми не були фаворитами, але дали гідний бій. В плані набуття єврокубкового досвіду, саме те.
Епіцентр-Подоляни
2 листопада, матч-відповідь кваліфікаційного раунду Кубку ЄКВ (Польща)
Епіцентр-Подоляни - Менен (Бельгія) 3-0 (25:19, 25:14, 25:22)
"Золотий" сет: 14:16
Перший матч: Менен - Епіцентр-Подоляни 3-1
Результат: виліт
А от від Подолян ми чекали проходу першого раунду, незважаючи на поразку в першому матчі і складну ситуацію. Нашій команді треба було не тільки вигравати чисто (3-0 або 3-1), але й потім брати "золотий" сет. Але враховуючи амбіцію клубу і топове підсилення під єврокубки, задача не виглядала нереальною.
І початок матчу додав оптимізму. В "домашньому" матчі подоляни одразу вмикнули максимальні оброти і понесли суперника. В перших двох партіях бельгійців не було видно на майданчику і ми спокійно повели 2-0. Легіонери Еемі Тервапортті, Ґійс Йорна та Міхал Фінґер показували хорошу гру, та й наші хлопці не відставали. Але в третій партії, десь на екваторі, ми провалилися, допустили 8:15. Маурісіо Паєс зробив цікаву заміну, випустивши замість догравльника Євгенія Кісілюка Володимира Сидоренка, який по своїй суті є діагональним (більш очікуваною була заміна по позиції на Олександра Наложного). І це дало свої плоди. Ми змогли не тільки наздогнати суперника, а і досить впевнено забрати сет!
3-0, перемога? Адже в першому матчі ми програли 1-3. Ні. По футбольним правилам ми святкували б вже перемогу, а у волейбольних двоматчевих протистояннях перемога 3-1 прирівнюється до 3-0. Тож, на нас чекав "золотий" сет (тай-брейк до 15 очок, переможець якого і виграє двоматчеве протистояння).
Розпочали ми дуже впевнено, і на переході вели вже 8:4. Що ще треба, щоб довести гру до перемоги? Але ні, ми почали шукати собі проблеми. Ключовий епізод стався за рахунку 9:6, коли на подачі Йорни і його ж класної гри в захисті ми мали комфортне догравання. В цей момент на майдатчику не було пасуючого (Володимир Остапенко замінив Тервапортті для підсилення блоку) і пасувати довелося якраз Остапенку (чому не пішов на пас ліберо Олександр Фомін - питання. Доводка була високою, міг встигнути однозначно). Як результат, наведений на трос м'яч і програш очка Сидоренком. І замість 10:6 і дизморалі суперника, ми ловимо тільт і вже падаємо на 9:9. А в кінці ще декілька разів помиляється Сидоренко. Ми зуміли відіграти подвійний матч-бол (з 12:14), але тут же віддали своє і програли не тільки сет, а і матч, і протистояння.
Для Подолян це однозначно провал. Нехай в другому раунді і світила зустріч із італійським Міланом (який вибив минулоріч в Серії А Перуджу, а під цей сезон ще й підсилився ветераном Матеєм Казійськи), але перший раунд були зобов'язані проходити. Для цього ж і підписували топових легіонерів. Що тепер з ними буде - невідомо. На виключно чемпіонат України тримати їх занадто розкішно. Хоча якщо залишаться, буде цікава боротьба з Прометеєм. Якщо ні, то отримають час українці (Наложний, Уривкін). Подивимося. Вже в наступному турі української Суперліги цікава вивіска Епіцентр-Подоляни - Житичі-Полісся.
Головна причина поразки - стратегічна. Занадто пізно підписали легіонерів, від чого не встигли зігратися і програли першу гру (треба було хоча б 2-3 програвати). Другий матч був непоганим, але "золотий" сет - це завжди, певною мірою, лотерея, у якій нам не пощастило.
Весь матч на трибунах Подолян підтримував Юрій Семенюк, який виступає в Польщі. Камера неодноразово вихоплювала його серед глядачів.
Прометей
28 листопада, матч другого туру першого відбірного групового етапу Ліги чемпіонів
Леворанта Састамала (Фінляндія) - Прометей 2-3 (25:19, 25:21, 27:29, 20:25, 13:15)
29 листопада, матч третього туру першого відбірного групового етапу Ліги чемпіонів
Прометей - Динамо Апелдорн (Нідерланди) 3-2 (25:22, 13:25, 21:25, 25:18, 25:11)
Результат: перше місце в групі і вихід до другого відбіркового групового етапу
На Прометей у нас були найбільші сподівання, враховуючи їхній хоч і важкий, але вдалий старт (перемога над Гіпо Тіролем (Іннсбрук, Австрія) 3-1).
В другому турі ми грали проти фінської Састамали, яка в першому турі виграла 3-0 у нідерландців. Перемога майже напевно виводила нас у наступний етап (прохідними були два перші ісця в групі). Але поразка 0-3 точно залишала нас нижче фінів і ставила у положення, коли від Прометея вже не все залежало (читай, виліт). І наші побоювання були не марними.
В перших двох партіях ми програли, причому без особливих шансів. Подача не летіла (що було нашим козирем у грі з австрійцями), а на блоці краще працювала Састамала. Перед третьою партією тренер Андрій Левченко пішов на кардинальні зміни, змінивши більше половини складу (замість Яна Єрещенка, Дениса Велецького, Михайла Станковича та Гордена Брови вийшли Дмитро Янчук, Дмитро Терьоменко, Іван Кривобок та Олександр Бойко. Залишилися лише Віталій Щитков, Давід Дрия та Дмитро Шаповал). Таке рідко побачиш, але потрібна була шокова терапія, адже дніпровці опинилися на межі провалу. Гра вирівнялася, але переваги нам здобути не вдалося. Партія затягнулася на більше-менше, але все ж ми змогли дотиснути 29:27. Фуф, дещо попустило. Ми були в двох очках від вильоту з турніру, але витримали! Далі вже пішло простіше. Четверту партію забрали легко, а п'яту, хоч і непросто, але також витягли. Цим виграшем ми гарантували собі мінімум друге місце (це стало відомо трохи пізніше, після перемоги австрійців). А фіни, вимучившись з Прометеєм, наступного дня без шансів програли Тіролю і вилетіли з турніру. От так два очки в одну чи іншу сторону можуть перевернути все з ніг на голову і навпаки.
Найрезультативнішими гравцями стали Шаповал та Кривобок, які набрали, відповідно, 14 та 13 очок.
В заключному матчі проти нідерландського Динамо ми боролися за перше місце в групі. На той момент воно давало орієнтовно легшу групу в другому етапі. В цьому матчі Левченко дав відпочити основним центральним блокуючим Терьоменку та Дриї. Але знову довелося тасувати склад, адже ми програвали по ходу 1-2 (слабо відіграв Дмитро Вієцький, як у матчі, так і по турніру). Вдалося викрутитися і цього разу. Тож, перемога 3-2 і перше місце в групі.
Найрезультативнішим став центральний блокуючий Олександр Гладенко з 14 очками.
Підсумовуючи перший раунд, можна сказати, що це було дуже важко. Але Прометей продемонстрував характер! Програвши аж 5 партій, ми змогли перемогти в кожному матчі і виконати задачу виходу в наступний етап. А МВП турніру я б назвав тренера Андрія Левченка, який в кожному матчі вносив дуже багато корективів і знаходив оптимальний склад, який міг приносити перемогу.
Ну а перше місце не дало особливої переваги. Адже болгарський Бургас Нефтохімік, граючи пізніше нас, просто злився (для першого місця достатньо було виграти лише одну партію) в останньому турі чорногорській Будві 0-3, щоб потрапити до нашої групи. Таким чином, вони відчепили від другого раунду угорський Капошвар, якому не вистачило і 6 очок, щоб потрапити у двійку найкращих у своїй групі.
Другий (фінальний) раунд кваліфікації ЛЧ
Група V: Лас-Пальмас (Іспанія), Будва (Чорногорія), Партизан (Сербія), Гіпо Тіроль (Австрія)
Група VI: Олімпіакос (Греція), Прометей (Україна), Нефтохімік (Болгарія), Аркада (Румунія)
Регламент: у основний груповий раунд (це там, де вже всі топи: італійці, поляки, німці, турки тощо) потрапляють переможці груп, а також краща друга команда. Всього три путівки.
Час проведення: 10-12 листопада
Місце проведення: Сербія та Румунія
В нашій групі фаворитами виглядають греки з Олімпіакоса на чолі з досвідченим пасуючим Драґаном Травіцою. Також із відомих імен словенці центральний блокуючий Алан Паєнк та менший із братів Штерн - діагональний Торчек (в першому раунді не грав), кубинський догравальний Сальвадор Оліва, бразильський блокуючий Густавао (грав за збірну в 2010-14 рр.). Словом, дуже досвідчена і зубаста команда.
Болгари також показали сильну гру на першому етапі (останній матч не рахується). Головною ударною силою є пакистанський діагональний Мурад Хан, словацький догравальний Марсель Лукс, непогані болгари. Додатково хочеться їх обіграти за їхню хитрожопість (ніколи не подобалися отакі "тактичні" зливи) і проросійськість (титульним спонсором "лукойл").
Румуни виглядають аутсайдерами, але не забуваємо, що вони будуть господарями турніру. Із гравців варто виділити бразильського діагонального Тео Лопеша, який колись грав за збірну, а минулоріч виступав за Бенфіку в основному раунді ЛЧ.
Розклад матчів:
10 листопада, п’ятниця, 18:00
Аркада (Галац, Румунія) - Прометей
11 листопада, субота, 21:00
Прометей - Олімпіакос (Пірей, Греція)
12 листопада, неділя, 15:00
Нефтохімік (Бургас, Болгарія) - Прометей
Буде важко, але треба прикласти всі сили, щоб подолати цей етап і досягти своєї мрії - групового етапу Ліги чемпіонів. І пам'ятаємо, що треба боротися за кожен сет, щоб мати потенційну можливість відібратися як краща друга команда.
Що там наші легіонери-українці?
Барком-Кажани програли у третьому турі польської ПлюсЛіги.
Гданськ - Барком-Кажани 3-0 (25:22, 25:22, 25:20)
Слабо відіграв Василь Тупчій, який набрав всього 12 очок з ефективністю в атаці лише 33% (11 з 33). Ілля Ковальов зіграв звично для себе (не тащив, але і не провалився), ставши другим за результативністю в команді (11 очок, 53% в атаці). У Владислава Щурова 7 очок (2 блоки, в атаці 4/8).
Зате Олег Плотницький виграв із своєю Перуджею трофей - Суперкубок Італії!
Суперкубок Італії, 1/2 фіналу
Перуджа - Трентіно 3-1 (20-25, 25:22, 25:23, 25:18)
В півфіналі Олег відіграв дуже важливу роль. Після програного першого сету, Плотницький замінив в основі Леона і відіграв дуже потужно. В активі українця 15 очок (14/27, 52%, 1 ейс). Результативніше зіграв тільки туніський діагональний Вассім Бен Тара з 23 очками (до речі, також після першого сету замінив основного діагонального кубинця Хесуса Ерреру).
Суперкубок Італії, фінал
Перуджа - Лубе Чівітанова 3-2 (22-25, 23:25, 25:21, 34:32, 15:12)
У фіналі Плотницький майже не грав (лише в перших двох партіях вийшовши на подачу). Зате інтрига була голівудська. Лубе виграли перші два сети і вели в третьому 20:17. Але Бен Тара (схоже, відвоював собі місце стартового діагонального, принаймні на найближчий час) двома ейсами і серією вибитих прийомів перевернув сет (22:20). В четвертій партії Лубе мали 6 (!) сетболів, але Перуджа зуміла втриматися і закрити сет знову ж таки зусиллями тунісця 34:32. А на тай-брейку вже остаточно дотиснули суперника.
Для Олега це вже четвертий Суперкубок (і шостий загальний трофей) у складі Перуджи (всього їх у клуба 5). Що цікаво, останні три були виграні саме у Чивітанови (2020, 2022, 2023), і кожного разу по 3-2.
Згадаємо про виступи збірника Юрія Семенюка. Нагадаю, цьогоріч він пішов на підвищення у Проєкт Варшава.
За останні два тижні клуб Юрія виграв всі три стартові матчі польської ПлюсЛіги (у Жешува 3-1, Катовіце 3-0, Чарні Радом 3-0).
В першому матчі Семенюк набрав аж 13 очок (10 в атаці, 10/13, 3 блоки), в другому - 9 (6/8, 2 блоки, ейс), в третьому - 4 (2/3, 2 блоки). Словом, нормально, головне, що грає.
Тимофій Полуян стартував за грецький Мілон. В першому турі програли Панатінаїкосу 0-3 (22:25, 13:25, 40:42). Тимофій травмувався на початку матчу (розтягнення).
Натомість, грецький клуб, на відміну від наших клубів, пройшов перший раунд Кубку ЄКВ. Вони в двох матчах обіграли швейцарський Шоненверд (3-1 та 3-2). В першому матчі Полуян грав і видав топову статистику - 24 очки (19 в атаці з ефективністю 50%, 4 блоки, 1 ейс, 54% позитивного прийому). У другого за результативністю 15 очок. А от в другому матчі набрав лише 6 очок (5, 33%, 1, 0, 55%). В принципі, греки після трьох сетів вирішили вже задачу виходу в наступний раунд, тож можливо, поберегли Тимофія (цей матч був через три дні після тієї травми).
В 1/16 фіналу Мілон зіграє з австрійською командою Задруґа.
Юрій Синиця грає десь у Китаї, статистику не знайшов.
Ну що ж, ось такий огляд вийшов. Готуємося до вирішальних матчів Прометея на шляху до Ліги чемпіонів та другого ігрового тижня української Суперліги.
