Велике дослідження кутових в УПЛ: «Динамо» та «Шахтар» не використовують потенціал, «Дніпро-1» – серед лідерів
Масштабна робота Євгена Кузьменка.
З кожним роком, зі стрімким розвитком аналітичної індустрії, роль стандартних положень в футболі стає дедалі більшою. Вже давно відомо про тренерів кутових та аутів в багатьох європейських клубах. І що важливо, таких спеціалістів наймають собі не тільки топові клуби, але й менш імениті. Головне питання – в розумінні, для чого і як це працює. І коли таке розуміння є, чітке, усвідомлене, відносно скромні клуби накшталт «Генту» або «Мідтьюлланну» з легкістю в це вкладаються, і обов’язково отримують результат на дистанції.
Наприклад в АПЛ в цьому сезоні стався значний прорив результативності на кутових: 15,8% – саме такий відсоток голів забивають клуби. Це найвищій показник за всю історію підрахунків в АПЛ (з сезону 2007/08). До цього середній показник тримався на рівні 13,6%.
Мій невеликий досвід роботи в професійному футболі підказує, що ситуація зі ставленням до кутових в Україні в цілому не є позитивною. Аналітична індустрія в нашому футболі вже зарухалась, вона поступово починає функціонувати. Але чи у всіх тренерів є чітке розуміння, наскільки важливі стандарти? Чи всі спеціалісти, які працюють в професійних клубах, усвідомлюють до кінця, як саме і завдяки чому стандарти можуть надавати перевагу? Думаю, далеко не всі.
Головна мета цього дослідження – привернути увагу до стандартних положень, зокрема, кутових. Показати, що це може бути не тільки цікаво почитати і подивитись простому вболівальнику, але й корисно для фахівців.
Комплексний аналіз кутових ударів може стати чудовим інструментом для будь-якого тренерського штабу. Хочеться, щоб якомога більше наших спеціалістів розуміли, що кутові можуть стати важливою зброєю команди, і що завдяки ним можна забивати значну частину від загальної кількості голів в сезоні. Збільшення кількості часу на відпрацювання стандартів в тренувальному процесі в перспективі може стати вашою перевагою над суперниками, бо вони приділяють цьому стільки ж часу, скільки і ви зараз.
З цього дослідження кутових в атаці в першій частині сезону УПЛ (осінь 2022-го) ви дізнаєтесь:
– яка команда за підсумками першої частини сезону УПЛ була найбільш результативною на кутових;
– яка команда найефективніша з точки зору кутових з ударами по воротах;
– як і хто в командах подають кутові;
– скільки гравців команди делегують в штрафний майданчик;
– які команди найбільш різноманітні на кутових.
Важливо! Похибка в підрахунках статистики завжди існує. В деяких статистичних прорахунках у деяких команд вона може досягати приблизно 10%. В деяких – значно менше, або зовсім відсутня.
Це пов'язано з рядом причин:
1. Технічні причини тв-транслятора в матчах, де лунала повітряна тривога (деякі фрагменти таких ігор просто не потрапили в трансляцію). 2. Тонкощі режисури тв-трансляції (наприклад, під час кутового нам не показують, хто подає, як і куди, замість цього демонструючи крупний план одного з тренерів). 3. Людський фактор. Безумовно, його теж слід враховувати, об'єм матеріалу для підрахунків дуже великий.
Скільки кутових подається в УПЛ?
Всього в першій частині сезону було подано 1125 кутових, тобто приблизно 75-80 кутових подається командами в один ігровий тур.
Абсолютним лідером і по загальній кількості, і по кутовим в перерахунку на 90 хвилин є «Динамо», яке за 15 матчів подало цілих 113 кутових. Відрив від другого місця, Зорі, 22 кутових.
Менше всіх кутових у «Львова» – 45. Але при цьому команда Олега Дулуба дуже ефективно використовує кожен з них, наносячи удар по воротах суперника майже з кожного другого. 42,4% кутових з ударами – найкращий показник ліги.
Натомість у того ж «Динамо», як ви бачите, цей показник складає всього 19,5% – лише 1 з 5 кутових динамівців завершується ударом по воротах суперника, і це найгірший показник ліги.
Скільки голів забивається в УПЛ після кутових?
Ви можете здивуватись, але цього сезону в УПЛ 15,7% кутових призводять до голів – показник майже ідентичний показнику АПЛ (15,8%). «Ми на рівні АПЛ, про яку відсутність позитиву ти говориш?» – питання, яке цілком може виникнути в багатьох.
По-перше, треба дивитись на загальну кількість кутових в лізі. По-друге, дистанція: у нас зіграно 15 турів, в АПЛ сформований показник базується більш ніж на 20 матчах. По-третє, яким чином забиваються голи? Які ідеї реалізовуються? Який рівень супротиву, рівень оборони команд при кутових? Факторів дуже багато, тому напряму порівнювати результативність УПЛ і АПЛ на кутових в позитивному ключі не варто.
Такий відносно високий показник результативності ліги став можливим завдяки двом аутсайдерам, які з кутових забили третину (!) від своїх загальних голів: «Рух» і «Чорноморець». У команди Леоніда Кучука 5 голів з кутових, і вона – лідер ліги в абсолютному значенні. А от з точки зору відсотку від загальної кількості голів команди лідирує колектив Романа Григорчука, який забив з кутових рівно третину своїх голів – 3 з 9.
У «Олександрії» лише 2 голи з кутових. Але якщо брати в цілому всі стандарти, то це якщо не найцікавіша команда УПЛ, то точно одна з – у колектива з Кіровоградщини є голи практично з усіх типів стандартів: з кутового, з пенальті, зі штрафного (як прямим ударом, так і після розіграшу), з ауту, і навіть із вільного удару в межах штрафного майданчика. Залишилося забити гол із kick-off (розіграш м'яча з центру поля), і буде справжне комбо. Цікаво, чи продовжить «стандартну» справу Юрія Гури Руслан Ротань?
Абсолютний лідер чемпіонату, якщо брати до уваги всі стандартні положення – «Колос». В них 50% голів саме зі стандартів (7 з 14). Але більшість з них – з пенальті, на які команді Ярослава Вишняка дуже фартило.
«Рух» і «Металіст 1925» – дві команди, які змогли відзначитись двома голами після кутових в одному матчі. Що цікаво, обидва колективи програвали 0:1 в своїх матчах (проти «Інгульця» і «Кривбасу» відповідно), але завдяки саме кутовим виграли ті зустрічі з однаковим рахунком – 2:1.
«Верес» – єдина команда, яка з кутових не забивала. На диво, тому що колектив Юрія Вірта в цілому має статус команди, яка достатньо ефективно використовує стандартні положення. І якщо брати до уваги всі стандарти, а не тільки кутові, це підтверджується і в цьому сезоні – рівняни забивали з пенальті, прямим ударом зі штрафного, після ауту. Всього 5 м’ячів зі стандартів, що майже 30% всіх голів команди в сезоні. Але з кутовими не заладилось – і, можливо, є відповідь, чому так сталося.
Активність команд в штрафному майданчику при кутових
«Верес» – команда, яка делегує найменшу кількість гравців в штрафний майданчик при кутових. Лише 4,5 футболіста в середньому на один кутовий. Більше того, є такий несподіваний факт: програючи в рахунку, «Верес» відправляв в карний майданчик суперника лише одного футболіста. І такі ситуації були двічі, в двох різних матчах.
Знов бачимо домінування «Чорноморця». Здається, Роман Григорчук та його штаб свідомо роблять акцент на кутові в атаці, розуміючи, що цим ігровим аспектом можна компенсувати певну нестачу загальної кваліфікації виконавців команди. По тому ж принципу в лідерах в цьому показнику «Львів» і «Інгулець».
Цікаві позиції у «Динамо» і «Шахтаря». Теорія, за якою вічні гегемони українського футболу розраховують обігравати своїх суперників і без серйозного підходу до стандартних положень, дещо нехтуючи цим ігровим аспектом, цілком має право на існування.
Хто, як і куди подає в кожній команді
«Рух»
Почнемо з лідера по голам після кутових – «Руха». Винниківці віддають перевагу подачам, розігрують рідко. Ставка, по суті, на одного гравця, який подає – Таллеса. Він правша, і відповідно його подачі з правого флангу йдуть за зовнішньою дугою від воріт, з лівого – за внутрішньою, в ствір. Є також і лівоногий виконувач подач Ростислав Лях, який робить навпаки: праворуч подає в ствір, ліворуч – від голкіпера.
Стосовно зон є певне різноманіття – і зона ближньої стійки, і центральна, і зона дальньої використовуються досить пропорційно. Очевидно, що таке різноманіття грає на руку команді Кучука.
Непогано на кутових проявив себе півзахисник Олексій Довгий, в нього 2 голи. Завдяки досвіду – грамотний вибір позиції і розуміння, де може опинитись м“яч в наступну секунду часу. Корисною зброєю на кутових для «Руха» є і Марко Сапуга (194 см зросту) – на його рахунку поки що 1 гол.
«Ворскла»
Інша історія в «Ворсклі». Тут якраз велика кількість гравців підходить до прапорця – правшу Юрченка часто підміняє Ардіт Толі, шульгу Кравчука можуть замінити: Кравець, Бацула, Козирєнко або Челядін – всі вони лівоногі футболісти. У Віктора Скрипника є вибір з точки зору техніки виконання подач.
Декілька разів ворскляни застосовували прямі подачі, мається на увазі такий собі пласер, який в основному направляється в район півкола (ніхто ж не забув гол Ар’єна Роббена?).
Також у полтавців трохи інша ситуація з точки зору зон, куди направляються подачі. Перевага надається ближній стійці.
«Шахтар»
У «Шахтаря» також був домінуючий гравець на подачах – Михайло Мудрик. За його відсутності основним, хто виконує прямі подачі, може стати Судаков. Саме він найчастіше підміняв Мудрика в першій частині сезону.
Багато кутових зліва «гірники» розігрують. Це не є якісь нестандартні розіграші, в основному коротка передача на партнера, який стоїть поруч, і забігання йому за спину, після чого – вхід в штрафний майданчик. Частіше за все ця пара – Мудрик-Судаков.
При подачах перевага також надається саме ближній стійці, куди непогано вривається, наприклад, Данило Сікан (один гол був забитий саме таким чином + ще один гол Сікан забив, замкнувши дальню стійку після другого м’яча, що є дуже важливим аспектом при виконанні кутових).
«Дніпро-1»
В «Дніпрі-1» «заправляють» лівші – Олександр Піхальонок і Яніс Амаш. Техніка виконання їх подач на дуже пристойному рівні, і це не може не приносити свої дивіденди. Після їх подач зліва по зовнішній дузі було забито цілих 3 голи, ще один м’яч дніпряни провели після розіграшу праворуч.
Звісно ж, окрім хороших подач, мають бути гравці, які якісно оберуть позицію в штрафному, та виграють боротьбу. Коли в вашій команді є такий футболіст, як Володимир Адамюк, можете не переживати – все це буде. Цей захисник, ймовірно, найкращій в лізі по грі на другому поверсі, принаймні, що стосується атакувальних дуелей, коли він має динамічну перевагу. У Адамюка 2 голи після кутових + 1 після подачі зі штрафного. Також серйозну загрозу собою являє Едуард Сарапій, на рахунку якого 2 м’ячі після кутових.
«Зоря»
Ще один колектив, який забив чотири голи після кутових – «Зоря». Помітно, що Патрік ван Леувен приділяє значну увагу стандартам, його команда досить цікава в цьому аспекті.
У луганчан також є футболісти з досить хорошими якостями подач – Сергій Булеца, Олег Данченко, В’ячеслав Чурко.
Як бачимо, розігрує кутові «Зоря» також регулярно. А що стосується прямих подач то тут ситуація наступна:
«Чорноморець»
«Чорноморець» забив 2 голи після подач Сергія Політило з правого флангу. У досвіченного гравця досить непогана подача за якістю, а такі футболісти, як захисники Селін та Джеймс, чи форвард Дмитро Юсов вміють виграти позицію і боротьбу. Ще один м’яч був забитий після подачі ліворуч від іншого майстра – Сергія Кравченка.
Більше 60% всіх подач «Чорноморець» відправляє в зону ближньої стійки, натомість на дальню – майже зовсім не подає.
«Металіст 1925»
Свій Кравченко є і у «Металіста 1925». Дмитро, будучи правоногим, виконує досить багато подач з правого флангу по траєкторії, що йде від голкіпера. Але домінує в команді на кутових, звісно, Артем Габелок, який може виконати дуже якісну подачу.
«Металіст»
Інший «Металіст» не має одного або двох домінуючих виконавців. Частіше до м’яча на прапорці підходять Сергій Панасенко та Данило Книш, але з обох кутів подати може і Каплієнко, який, втім, вже не в команді, і Чайковський, рідше – Багачинський.
Команда майже не розігрує кутові, в основному використовуючи подачі. Як бачимо, по зонах все виглядає досить збалансовано.
«Динамо»
Підхід до кутових «Динамо» може здивувати. Жодна з команд ліги не приділяє таку велику увагу саме розіграшам. При цьому, це також, як і у «Шахтаря», не якісь супер оригінальні ідеї, а все ще простіше – в основному коротка передача на партнера поряд, який майже одразу подає. Такі розіграші, мабуть, можна відносити і до прямих подач, так як ситуація в штрафному майже не змінюється за час поки йде коротка перепасовка.
Чи ефективні такі розіграші? Конкретно в випадку «Динамо» на цьому відрізку чемпіонату – ні. Ми це можемо підтвердити як мінімум двома показниками, які вже побачили – лише 20% кутових з ударами по воротах, лише 3 голи зі 113 кутових.
До того ж більшість подач йде на ближню стійку. Можливо, киянам не вистачає різноманіття на кутових, нестандартних дій і подач. Суперникам досить просто було підлаштовуватись під одні й ті самі по стилістиці подачі Віктора Циганкова. Може тепер, за його відсутності, на кутових «Динамо» щось зміниться.
«Минай»
«Минай» мав двох домінуючих гравців на кутових – шульга Олексій Хахльов та правша Назарій Воробчак. Значний відсоток розіграшів.
Помітна домінація зони ближньої стійки, втім успіху це поки що не має. Обидва голи «Минаю» після кутових забив Єгор Твердохліб з зони дальньої стійки в тисняві після численної боротьби.
«Колос»
От хто точно має двох конкретних гравців, які відповідають за кутові, так це «Колос». Сергій Болбат і Андрій Богданов виконали приблизно 85% кутових. І що цікаво, вони обидва правші. Шульги, який би виконував подачі з кутових, у «Колоса» не знайшлося.
«Олександрія»
«Олександрія», як ми вже говорили, є дуже продуктивною на стандартах ‒ і досить дивно, що в неї лише два забиті м’ячі після кутових. Виконують вони їх досить різноманітно: і прямі подачі, і розіграші, і пласери в напівколо бувають.
Дуже велику небезпеку в собі несуть кутові у виконанні Владислава Калітвінцева – його подачі сильні і різкі одночасно, до того ж, він регулярно закручує м’яч у ствір воріт. Двічі, у матчах проти «Шахтаря» та «Чорноморця», півзахисник був дуже близьким до того, щоб забити прямим ударом з кута, не вистачило зовсім трошки. Воротарям реально важко боротись з радіокеруючими подачами Калітвінцева, це серйозна зброя «Олександрії».
Також не рідко олександрійці, які йдуть на кутовий, заходять у воротарський майданчик, щоб ще більше ускладнити життя голкіперу. Тому стає майже нереально зрозуміти траєкторію і контролювати політ м’яча.
«Львів»
«Львів», не дивлячись лише всього на один забитий гол, є досить цікавою командою на кутових. Футболістів, які подають, не багато – Бойко, Полегенько та Мільченко (перші двоє – вже не в команді). Є цікаві розіграші, нестандартні рухи в штрафній під час подач, блоки, те ж саме насичення воротарської (причому одразу 6 гравцями, сміливо!) і гострі подачі туди, з ціллю створення певної метушні. Один з голів і був забитий за таким сценарієм (Крушинський в ворота «Руху»).
Плюс не забуваємо, що львівяни є лідерами по кількості гравців в штрафному в середньому за кутовий – 6. Все це дозволяє бути команді Дулуба досить небезпечними на кутових. З результативністю здається недобрали.
Дуже невелика кількість подач з лівого флангу, але «Львів» – одна з двох команд ліги (ще «Дніпро-1»), яка звідси частіше подає саме на дальню стійку. Факт, який теж привертає увагу.
«Кривбас»
У «Кривбасу» є хороший виконавець стандартів – Ріфет Капіч володіє дуже якісною подачею. Але з ідеями пересувань, позіціонуванням партнерів в карному майданчику і таймінгами – є певні проблеми. Лише 1 гол на 83 кутових – занадто низька ефективність.
При цьому у команди Юрія Вернідуба третій кращій показник ліги по кутовим з ударами (36,2%). Тому про деяке невезіння в першій частині сезону теж можна теоретизувати, і, можливо, на дистанції своє доберуть.
«Інгулець»
У «Інгульця» є три основних виконавця кутових – правши Євген Запорожець та Віктор Блізніченко, а також шульга Олександр Козак.
Часто при подачі гравці «Інгульця» розташовуються приблизно на лінії штрафного – і вбігають, намагаючись використати динамічну перевагу.
Є і інші варіації використання простору в карному майданчину, наприклад: 3 футболіста у воротарський зоні + 2 вбігають + 2 на підборі.
Зони для подач, як бачимо, досить збалансованні.
«Верес»
«Верес» володіє хорошим виконавцем стандартів – Дмитро Кльоц цього сезону забивав і зі штрафного прямим ударом, і з пенальті не раз. Подача в нього дійсно якісна, але в цілому кутові рівнян, як ми вже зазначали, далеко не сильна їх сторона.
Як бачимо, «Верес» намагається багато діяти через короткі розіграші, але ефективності це поки що не дає.
Спостерігаємо певний баланс в напрямках подач з правого флангу і ухил в зону ближньої стійки ліворуч.
Напрямки прямих подач
«Чорноморець» і «Львів» рідко використовують подачі по зовнішний дузі, віддаючи велику перевагу подачам саме в ствір воріт. А от «Металіст 1925» і «Олександрія» навпаки – частіше подають по траєкторії від воротаря. Чіткий баланс в цьому відношенні є у «Інгульця» і «Руха».
Підсумки: якість і ефективність команд УПЛ на кутових
Підводячи підсумки дослідження, хочеться сказати, що в УПЛ відчувається певний брак ідей на кутових: занадто мало цікавих розіграшів; не достатньо якісно використовуються сильні сторони свої, і слабкі суперника; не вистачає різноманітності; не зовсім ефективно працюють системи блоків, тощо.
При цьому у наших клубів точно є класні футболісти з певними якостями (як на подачах, так і в завершенні) для потенційно високої ефективності на кутових. Є Калітвінцев і Піхальонок, Капіч і Кльоц, є Адамюк і Сапуга, є Кравець і Попов. Потенціал цих футболістів на стандартах прямо зараз цілком ймовірно використовується далеко не на максимум. Клуби можуть вижимати більшу користь від стандартних положень, зокрема від кутових. Але треба методично проробляти певну роботу.
Також, судячи з усього, є певний розподіл:
– аутсайдери ліги, такі як «Львів», «Чорноморець», «Рух», роблять великий акцент на кутові і дуже непогано проявляють себе, можливо, приділяючи, більше уваги відпрацюванню під час тренувального процесу;
– лідери, в першу чергу мова про «Динамо» та «Шахтар», не використовують на максимум можливості своїх більш топових футболістів.
Якщо когось все ж таки і виділяти, мої п’ять фаворитів: «Дніпро-1», «Зоря», «Олександрія», «Ворскла», «Львів».
Фото: «Динамо»
