Tribuna/Хокей/Блоги/toxic_sport/Трофей отримає нового володаря: 6 головних сюжетів фіналу Кубка Стенлі

Трофей отримає нового володаря: 6 головних сюжетів фіналу Кубка Стенлі

В ніч проти 4 червня стартує серія між «Вегасом» і «Флоридою».

Блог — toxic_sport
Автор — Игорь Яслик
3 червня, 08:00
26
Трофей отримає нового володаря: 6 головних сюжетів фіналу Кубка Стенлі

Ні «Вегас», ні «Флорида» раніше не брали Кубок Стенлі

Якого б переможця не принесла фінальна серія, а головний хокейний трофей отримає 22-го за рахунком володаря. Тому що «Флорида» і «Вегас» ніколи не вигравали Кубок Стенлі. У обидвох клубів було по одному фіналу - «пантери» там грали у 1996 році, «золоті лицарі» - у 2018-му.

Цікаво, що пять років тому «Вегас» протистояв у фіналі команді з досягненнями, які максимально схожі з тими, що є зараз у «Флориди». «Вашингтон» зразка 2018 року - це теж команда, яка ніколи не вигравала Кубок Стенлі, яка за рік до того взяла Президентський кубок і яка за всю історію мала лише один фінал.

Але й «Флорида» 27 років тому грала проти команди, яка не вигравала Кубок Стенлі. Для «Колорадо Евеланш» то був перший сезон після переїзду в Денвер, а «Квебек Нордікс» серйозних досягнень не мали.

Нові володарі Кубка Стенлі - це взагалі тенденція постлокаутної ери, яка почалася з сезону-2005/2006. З тих часів вперше в своїй історії трофей встигли виграти «Кароліна» (2006), «Анахайм» (2007), «Лос-Анджелес» (2012), «Вашингтон» (2018) і «Сент-Луїс» (2019).

Також цікавою є тенденція, зв’язана з Президентським кубком. Виграти регулярку - це зазвичай дуже погана прикмета для плей-оф. Але на дистанції багато що змінюється. «Колорадо»-2022, «Тампа-2020 і «Вашингтон»-2018 вигравали Кубок Стенлі на наступний сезон після того, як брали Президентський Кубок. Найкращою командою регулярки-2021/2022, нагадаємо, стала саме «Флорида».

Юкі може знову виграти «Конн Смайт Трофі»

Захисник «Колорадо» Кейл Макар рік тому отримав нагороду найціннішому гравцю плей-оф. Зараз ще один етнічний українець може стати МВП постсезону.

Ми вже не раз відзначали вплив Метью Ткачука, але є сенс повторитися. Сезон-2021/2022 став на той момент рекордним для сина Кіта Ткачука - 104 (42+62) очки. Але американський вінгер вирішив покинути «Калгарі». «Флеймс» пішли назустріч своєму лідерові - підписали новий 8-річний контракт на 76 млн доларів і на наступний день обміняли до «Флориди». У якості вільного агента Метью міг підписати з «пантерами» максимум 7-річний контракт.

Ткачук свої гроші відробляв на повну - 109 (40+69) очок, показник корисності «+29». Але лише на фініші «Флорида» потрапила до плей-оф.

І саме під час головних матчів стало очевидно, заради чого «пантери» вимінювали Метью. Ростер в них і так був сильний - це підтверджував Президентський кубок 2022 року. Але команді не вистачало кубковості. Після 1996 року «Флорида» виграла лише одну серію плей-оф.

А Метью Ткачук - не тільки класний снайпер, який відпрацьовує у всіх трьох зонах на майданчику, а ще й харизматичний лідер, який здатний на все заради команди. Зараз 25-річний вінгер з 21 (9+12) очками займає друге місце серед бомбардирів плей-оф, також він один з найкращих за показником корисності («+10»).

Ткачук у кожній серії був крутим. Проти «Бостона» набрав 5+6, закинув дві переможні шайби, в тому числі в овертаймі матчу №5, коли для «Флориди» могло все закінчитися - «ведмедики» ж вели 3-1 у серії.

У другому раунді проти «Торонто» Ткачук не забивав, але його 5 очок і показник корисності «+5» - найкращі індивідуальні результати тієї серії.

Фінал конференції проти «Кароліни» «Флорида» точно не повинна була вигравати 4-0, але кожного разу Метью Ткачук робив різницю на користь «пантер» у рівних (у кращому випадку) для них матчах. Ігри №1 и №2 - голи Ткачука в овертаймах. Гра №3 - асист Метью на переможну шайбу. Гра №4 - переможний гол Метью менш ніж за 5 секунд до кінця третього періоду.

Треба нагадати, що Кейл Макар взагалі став першим юкі в цьому столітті, який виграв «Конн Смайт Трофі». До нього це вдавалося Його Величності Вейну Грецькі (1988, до цього - 1985 року), а також Майку Боссі (1982).

Джек Айкел може виграти Кубок Стенлі раніше Коннора Макдевіда

Драфт-2015 назавжди увійде до історії як той, на якому вибрали Коннора Макдевіда. Але канадський суперталант досі навіть не грав у фіналі Кубка Стенлі.

А ось Джек Айкел, якого на тому драфті вибрали другим, якраз зіграє у фіналі. Американець більшу частину кар’єри провів за невдах з «Баффало». Він лише раз вийшов на 80+ очок, лише двічі набирав більше очка за матч в середьному, демонстрував примхливий характер, де-факто звільняв тренера, а потім взагалі став постійним клієнтом лазарету.

Саме через травми Айкел зіграв лише 34 матчі у сезоні-2021/2022 - першому для себе за «Вегас». «Голден Найтс» не потрапили до плей-оф, і здалося, що американський талант переніс своє прокляття до Невади.

Лише у 26 років Джек Айкел дебютував у постсезоні (Макдевід це зробив ще шість років тому), але не загубився. В нього 18 (6+12) очок в 17 матчах з показником корисності «+10».

Втім, Айкел не був стабільним. Якщо Ткачук домінував у кожному раунді, то Джек рівно половину очок - 3+6 - набрав проти «Едмонтона». Але йому іноді вистачає однієї миті, щоб дати магію - мова про асист на Маршессо, коли «Вегас» врятував надтяжкий матч №2 у фіналі Заходу проти «Далласа».

«Вегас» у фіналі зіграє з воротарем-ноунеймом

Рік тому «Колорадо» довів, що можна виграти Кубок Стенлі, навіть коли воротар демонструє гру рівня не вище посередньої, а іноді так просто провальної.

Але ситуація з голтендерами «Вегаса» - це щось аномальне. Номінально основний Робін Ленер пропуcтив через травму сезон, за цей час він став банкрутом, тому що невдало інвестував у зміїну ферму - це доводить, що у шведа дуже специфічні характер і біографія.

Під час сезону зламався його бекап Логан Томпсон. В дедлайн «Вегас» виміняв дворазового володаря Кубка Стенлі і колись безумовного топа Джонатана Квіка, але той не вразив у регулярці і на плей-оф його не ставили. Під час постсезону травмувався ще й Лоран Броссуа.

Тобто можемо казати про те, що Едін Хілл - це десь номінально п’ятий воротар «Вегаса». Який раніше ніколи не грав у плей-оф і був бекапом у командах-аутсайдерах («Аризоні» і «Сан-Хосе»). Не можна сказати, що велетень Хілл демонструє ідеал, але загалом його статистика вражає: 7 перемог за 9 стартів, 2 шатаути, 93,7% відбитих кидків, коефіцієнт надійності - 2,07.

Втім, очевидно, що саме на воротарській позиції у «Флориди» є помітна перевага над «Вегасом». Голтендер «пантер» під номером 72, дворазовий володар «Везіна Трофі», вперше за кар’єру проводить сильний плей-оф і є єдиним конкурентом Метью Ткачука в команді в плані «Конн Смайт Трофі».

Хокеїсти оригінального «Вегаса» отримають другий шанс на трофей - двоє з них грали за «Флориду»

«Вегас» за шість років у НХЛ став найбільш стабільною командою Заходу. Так, без Кубка Стенлі (поки що), але вже з другим загальним фіналом, з чотирма фіналами конференції, з 10 виграними серіями плей-оф (краща статистика на цьому відрізку тільки у «Тампи», яка грає на Сході).

Здавалося б, такі результати мають означати також і кадрову стабільність. Але ні. Брюс Кессіді - вже третій тренер у історії «Вегаса». А з часів фіналу 5-річної давнини у складі залишилися лише шестеро: захисники Брейден Макнебб і Шей Теодор, а також форварди Вільям Карлссон, Райллі Сміт і Джонатан Маршессо. Також у сезоні-2017/2018 в ростері знаходився дефенсмен Зак Вайтклауд, але він тоді зіграв лише один матч у регулярці.

Дуже цікаво те, що Маршессо і Сміта «Вегас» отримав саме з «Флориди» - першого на драфті розширення (тодішний менеджмент «пантер» захистив інших гравців), іншого завдяки обміну. Карлссон, Маршессо і Сміт вже не грають в одній трійці, яка вражала енергетикою і швидкостями, але залишаються важливими гравцями «Голден Найтс».

Тренери-фіналісти - ті, кого встигли списати

Головний тренер «Флориди» Пол Моріс займає четверте місце в історії НХЛ за кількістю матчів (1767) і шосте за кількістю перемог (817). Але його досягнення сталося ще 21 рік тому - вихід у фінал Кубка Стенлі з «Кароліною».

Коли Моріс у 2021 залишав «Вінніпег», то вже вважався збитим льотчиком. Під його керівництвом дуже перспективна і талановита команда (2018-го дійшли до фіналу Заходу, де програли якраз «Вегасу») перестала прогресувати і впевнено перетворювалася на нудного середняка з поганою атмосферою в колективі. А сам Моріс жалівся на те, що йому не цікаво тренувати перед порожніми трибунами - в Канаді ковідні обмеження були набагато більш суворими, ніж у США.

Рішення менеджменту «Флориди» призначити Моріса під час минулого міжсезоння здивувало і здавалося невдалим. Регулярка підтверджувала скепсис, тому що «пантери», маючи запас міцності, закладений ще Джоелем Кенневіллем (також олдскульним, але набагато більш успішним, ніж Моріс), занадто низько не падали, але впевнено йшли в напрямку розваг на галявинах для гольфа у другій половині квітня.

Дуже суперечливе питання, наскільки велика роль Пола Моріса у тому, що «Флорида» видала спурт на фініші регулярки, а до фіналу дійшла з фантастичним балансом 12-4 (11 перемог у 12 останніх матчах) - наприклад, у «Вегаса» цей баланс складає 12-5. Але те, що його внесок присутній, не викликає сумнівів.

Брюс Кессіді на два роки старший за Пола Моріса (58 проти 56), але його досвід в НХЛ набагато менший - втім, свій фінал Кубка Стенлі він теж програв, це сталося чотири роки тому. Кессіді влітку минулого року списали не взагалі, а конкретно з «Бостона». Спочатку це рішення менеджмента «Брюїнс» здавалося дуже дивним. Потім «Бостон» видав історично рекордну регулярку, а на адресу Кессіді буквально лилися звинувачення у кар’єризмі і неповазі до лідерів «ведмедиків».

Все було розставлене по місцях у плей-оф, хоча «Вегас»-то під керівництвом Кессіді став найкращим на Заході за підсумками регулярки - до слова, маючи максимально середню статистику ледь не за всімі ключовими показниками. Такий крутий «Бостон» вилетів в першому раунді, а його екстренер зіграє у фіналі проти кривдників своєї колишньої команди.

Фото: НХЛ

Інші пости блогу

Всі пости