«Динамо» на дні і потребує перебудови – але власноруч керівництво на це ніколи не піде
Ігор Яслик підсумовує катастрофічно невдалий виступ киян у Лізі Європи.
Колись давно у дитинстві довелося припинати теля. Теля пробігло десь секунд 30 у великому темпі і без вектору, потім впало без сил. Ось це було «Динамо» у матчі з «Фенербахче». Увімкнули швидкість зі старту, нічого не добилися, потім взагалі не знали, що робити.
Колись я бачив сумарні 2:6 від «Рапіду» і виліт від «Ксамаксу» (до речі, зараз грають в одній лізі з «Вадуцем») – але тоді «Динамо», те «Динамо» 26-річної давності, залишало простір для думок, що вони можуть краще. Ви можете сказати про цю команду, що вона може краще?
Могла? Могла. Раніше. Але «Фенербахче», який був переможений у кваліфікації Ліги чемпіонів, вже точно зіграє у 1/8 фіналу Ліги Європи. «Штурм» вилітає з єврокубків у групі, де набрав стільки ж очок, як переможець. А «Динамо»… «Динамо» порахує своє одне очко у групі, де грали ті, кого кияни ще недавно змогли здолати.
У 2020 році між гравцями «Динамо», які були стомлені від постійних невдач на всіх рівнях, і Мірчею Луческу виникла правильна хімія. Вони були потрібні один одному. Гравці, які хотіли довести, що вони можуть перемагати «Шахтар» і вигравати титули. Тренер, який дуже образився на звільнення з «Шахтаря» і те, що в нього перехопили владу.
Але така мотивація не може бути довгою. Вже у минулому сезоні було видно – Луческу нічого нового команді дати не може, і вона як була близькою до нуля у позиційному нападі, так і залишилася.
Дивує те, як різко все завершилося. Ця сама команда ще у кваліфікації перемагала «Фенербахче» і «Штурм». Потім була «Бенфіка», коли всі все розуміли – португальці сильніші. А ось 0:3 від «Дніпра-1» ніби показали – гравці втомилися від тренера, а тренер більше нічого, окрім магії 2020 року вже дати не може.
Вони залежні один від іншого. Власники клубу знають, що є якісь моральні і єврові борги перед Луческу – він повернув їм титул чемпіона, але навіть це дрібниця на фоні двох групових етапів Ліги чемпіонів. Сам Луческу розуміє, що більше ніхто йому не дасть такої платформи для втілення в життя останніх тренерських амбіцій.
А що у підсумку? Власники, які не звільнять тренера, бо він себе вже показав і, можливо, буде ширмою для всіх помилок. Тренер, який не піде, бо контракт, і він налаштований його відпрацювати, що б не сталося – якщо звільнять, буде компенсація. І є гравці, частина з яких просто не хоче вже тут грати, бо є варіанти. І, схоже, їм обіцяли трансфери, а потім збрехали.
Циганков не може грати краще? Буяльский? І це про тих, хто свої результативні дії зробили – небагато, але зробили. На що зараз перетворюється Забарний? Цей захисник, який прогресував на наших очах на початку правління Луческу, тепер вже у стані гравця на стадії деградації… всі сподіваються, що у кінці правління Луческу.
Зараз союз власників «Динамо» і Луческу виглядає дещо алхімічно. У 2020-му були підібрані правильні елементи, сполучення – все спрацювало. Зараз взагалі не схоже, що тренер розуміє свою команду, а гравці хочуть слухати і сприймати тренера, який контракт цінує більше репутації.
Якщо згадати програш «Ренну» у гостях, то там підставили під обрізку Попова, який взагалі на «ви» з м’ячем. Сьогодні Бущан вигнав всіх, коли зрозумів, що ідея з розіграшем від воріт ризикована. Обличчя Луческу на бровці свідчило про розчарування діями воротаря, але… Здається, саме Бущан, вихованець клубу, який дуже емоційно реагував на будь-які моменти, коли не міг грати, знає свою команду краще Луческу. Знає, чого не треба робити. Знає можливості своїх партнерів. Краще вибити м’яч до аута, ніж привезти. Така реальність команди, у якої не так багато таланту, щоб думати про велич.
Це «Динамо» не таке погане, як свідчить одне очко за шість турів Ліги Європи. Але потрібен ліфт. Одних, хто заслужив шанс показати себе у нормальних чемпіонатах, треба продавати, заробляти гроші, давати шанс молоді, щоб вони бачили – ці місця звільняються. Вивчати ринок іноземців, які готові їхати до України – ну не на віки вічні ця війна, яку спровокували кремлівські параноїки.
Це не розмова про власників «Динамо», які можуть тримати клуб у заручниках. Це розмова більше про Луческу, який тримається за контракт і нічого вже дати не може – тільки видавати гримаси біля лавки і відмазки на прес-конференціях.
Це не розмова про власників «Динамо», тому що гравці підписували контракти з ними – хтось має шанси грати на більш високому рівні, а хтось просто прикриває своє фінансове майбутнє. Ви знали, шо робили, ви знали, що буде втрачений час, тому що вас не відпустять чисто по фану.
Але це розмова про необхідність перебудови, тому що риба гниє з голови. Якісь випадкові вдалі рішення можливі – ми це бачили, Ребров і Луческу. Але це випадкові рішення.
Світ стрімко розвивається. Незважаючи на всі спроби диктаторських режимів повернути його до середньовіччя – розвивається. Тому спроби братів Суркісів і Луческу бути успішними, використовуючи принципи палеоліту, кажуть тільки про одне – ви будете відставати. Настільки, що вже завдання набирати хоча б 60 відсотків очок в УПЛ не таке й просте.
Фото: Оксана Васильєва
