Не знищуйте Попова за вирішальний гол «Ренна». Це лише наслідок хибної тактики від Луческу
Реакція на поразку «Динамо».
Вдруге на груповому етапі Ліги Європи «Динамо» віддає супернику перемогу, а саме залишається без жодного очка на останніх хвилинах. Колись це було хронічною хворобою українських клубів і конкретно киян. Але під керівництвом Луческу до матчів з «Фенербахче» і «Ренном» «Динамо» в єврокубках втрачало потрібний результат в ендшпілі хіба що восени 2020 року на полі «Ференцвароша». А тут вже два таких випадки як підтвердження того, що команда під керівництвом Луческу деградує.
Румун повернув в основу Бєсєдіна і Попова. Артем вперше потрапив до стартового складу восени, а Денис взагалі дебютував у нинішньому груповому етапі ЛЄ. Він став четвертим центральним захисником «Динамо» (і номер в нього четвертий – можете по-злому пожартувати з приводу схожості на цифру 4 ієрогліфа, який символізує смерть), якій вийшов в основі і створив третє поєднання у цій зоні за три матчі. Звичайно, простіш за все спустити всіх собак за програш «Ренну» на Попова.
Навіть перший м’яч забили з-під нього, хоч і не з його зони. Хто там винуватий найбільше – хай розбирається тренерський штаб. Провина Попова у вирішальному голі очевидна. Але саме цей момент викликає багато питань до плану Луческу на гру. Який був сенс так часто розпочинати атаки за допомогою Попова – він третій у команді за кількістю дотиків до м’яча і другий за кількістю передач? Денис не вміє робити такі закидання, як Забарний, і якщо сенс був у тому, щоби просто винести м’яча навмання, то це міг зробити Бойко без будь-яких перешкод.
А якщо ви заганяєте м’яча Попову під його неробочу ліву ногу, то самі наражаєте себе на ризик. Денис вже в першому таймі встиг обрізатися (правда, пас віддавав правою) і ніби сказав «Починайте розіграш м’яча у інший спосіб». Починати атаки – це не його. Тут або Луческу винен, який повинен досконало знати якості своїх гравців. Або партнери підставили Попова, але тоді питання – чому не виконують план, якщо Луческу, наприклад, казав розігрувати м’яча від воріт по-іншому? І зазначте: Попов поділив лідерство у команді за кількістю виносів і перехоплень, а також став кращим за кількістю блокованих ударів і навісів.
Щодо Бєсєдіна, то він все ще без результативних дій у цьому сезоні. Але саме його передача п’яткою стала ключовою у гольовій атаці «Динамо». Буяльскому (формально на нього не запишуть асист, проте є всі аргументи вважати, що це його третя результативна дія на стадіоні «Ренна» – були 1+1 ще восени 2018-го) віддавати на Циганкова було вже легше, а сам Віктор, якщо вже чіплятися, повинен був все вирішувати з першої спроби. І саме Артем відборовся у епізоді, коли м’яч потрапив до Кабаєва, а той хоч потурбував Манданда. Без Беседіна, виходить, у «Динамо» не було б влучань у ворота у матчі з «Ренном». Артем нарешті відпрацював хоча б як якісний опорний форвард.
Повертаємося до Луческу. Йде його третій сезон у «Динамо», а команда як не вміла грати позиційно в атаці, так і не вміє. Навіть у нинішній кваліфікації ЛЧ знадобилося три матчі, щоб нарешті влучити в площину у рівних складах. До матчу з «Ренном» «Динамо» підійшло на п’ятому з кінця місці за ударами по воротам на груповому етапі ЛЄ, і на четвертому з кінця – за ударами в площину. У третьому турі покращився тільки показник по влучанням у ворота – три удари, а було 2,5 в середньому. Саме атак з ударами в площину було дві – нагадаємо, що Циганков забив з добивання.
«Динамо» майже не б’є з нормальних позицій – 3,3 удари в середньому із штрафної, гірше показник тільки у «Шерифа» і «Омонії». Тому Сидорчук у матчі з «Ренном» зі своїми трьома пострілами з дальньої дистанції поділив лідерство у команді за кількістю ударів з Циганковим – треба хоч якось бити.
Аргументи про недостатній клас гравців і нестачу кадрового потенціалу приймаються. Але це якщо говорити про матч з «Ренном». Який там потенціал у кіпрського АЕК? І чому у тому матчі Сидорчук з тими ж трьома ударами (звичайно, всі з відстані, але одна спроба навіть у площину прилетіла) став найкращим у команді разом… з Сиротою?
А зараз, маючи по мінус-7 від «Ренна» і «Фенербахче», «Динамо» переходить до статусу аутсайдера топ-дивізіону ЧС з хокею, які на турнір приїжджають виграти один матч у іншого аутсайдера, щоб не вилетіти нижче. Для «Динамо» таким топ-дивізіоном зараз стає Ліга конференцій. Головне, щоб АЕК не встиг відірватися на відстань більшу, ніж одна перемога. Бо без звитяги над кіпріотами «Динамо» може хіба що сильно сподіватися на місце вище останнього у групі. Але чи треба гравцям та Ліга конференцій? І чи треба їм Луческу? І чи треба Луческу виїзди до Європи, коли готель знаходиться не в тому місті, де буде грати команда?
