Від MVP до головного баскетболіста-мема НБА: чому так сильно здав Вестбрук і навіщо він «Кліпперс»
Зірка, яка не змогла обдурити час.
У останній день дедлайну обмінів зірка «Лейкерс» Рассел Вестбрук став частиною тристоронньої угоди між каліфорнійським клубом, «Ютою» та «Міннесотою». У результаті угоди нульовий номер «ЛАЛ» відправився до Солт-Лейк Сіті, але «Джаз» зовсім не розраховували на Расса. Майже відразу було зрозуміло, що його «важкий» контракт буде викуплено.
Навіщо тоді взагалі обмінювали? – Все дуже просто: це звичайний мув команди, що працює на перспективу, а не на результат у моменті. За один пік першого раунду вони взяли на себе зобов’язання по зарплатні Вестбрука – і згодом викупили угоду.
20 лютого ми дізналися, що Рассел залишається в Лос-Анджелесі, але переметнеться у табір принципових суперників «Лейкерс» і захищатиме кольори «Кліпперс».
Як же так сталося, що MVP сезону-16/17 за шість років докотився до бай-ауту?
Розбираємося та демонструємо на цифрах і фактах.
🔹 MVP-сезон Вестбрук провів у майці «Оклахоми», з якою дістався першого раунду плей-оф. Але ж титул найціннішого гравця вручають за «регулярку», а там Рассел сяяв як ніколи до і ніколи після. Вестбрук мав у середньому (!) тріпл-дабл за матч: 31,6 очки, 10,7 підбирання та 10,4 асисти.
Після цієї видатної (якщо говорити про індивідуальні здобутки) компанії, Вестбрук більше жодного разу не перетинав символічний рубіж у 30 очок у середньому за гру. Важливо мати на увазі, що на той момент він уже мав 29 років.
Наступні дві кампанії з «ОКС» не можна назвати провальними, але фани вже не бачили цифр MVP-сезону. Ключова різниця в тому, що поки Расс кидав 30 очок у кожному матчі – можна було пробачити майже по п’ять втрат за гру. Коли ж у сезоні-18/19 його цифри результативності впали до 22,9 залікових балів за матч – у мережі почали насміхатися і форсити прізвисько Брікбрук (від англійського слова «brick» - цеглина).
🔹 Вік, травми і втома брали своє. У дебютному сезоні в «Х’юстоні» Расс провів 57 матчів регулярного чемпіонату, за рік у «Вашингтоні» - 65, і лише у перший сезон за «озерників» знов наблизився до 80 зустрічей (78).
🔹 І ось Вестбрук приїхав у команду «великого ринку», здавалось б, час знову сяяти, але відразу ж були фактори, які вказували на майбутній провал Расса у ЛА.
По-перше, всі знають, що Вестбрук добре виявляє себе у ролі лідера «маленької» команди, де він є головною або хоча б другою зіркою. Як це було у «Оклахомі» та «Вашингтоні», де ніхто не заважав йому збирати улюблені тріпл-дабли (він лідер в історії НБА за їхньою кількістю – 211 за кар’єру). Тут Рассел був залізно третім гравцем у зірковій градації: Леброн, Девіс, Вестбрук.
По-друге, в Каліфорнію Рассел приїздив уже в статусі головного мема ліги, бо його епічні «цегли» та незграбні муви з’являлися у кожному випуску найкумедніших моментів тижня. Він і підтверджував цей статус надалі, тільки згадайте: пас в обличчя Сохану, безліч хиб у вирішальні миттєвості матчів та відверто багато дурних дій та втрат.
Щоб продемонструвати хайп навколо Расса, достатньо буде показати, що у тіктоці його іменний хештег має 865 мільйонів переглядів. Для порівняння, суперзірка «Фінікса» Кевін Дюрент має лише 786 мільйонів.
Більшість фанатів вважали Рассела справжнім паразитом, що сидить на величезному контракті та псує життя «Лейкерс» - на думку багатьох, його трейд був лише питанням часу.
На другий сезон Рассел взагалі неочікувано опинився на лаві запасних і провів лише три з 52 матчів у старті. Хоча і неможливо заперечити його користь у ролі першої опції з запасу.
🔹 Постає питання, на чому Вестбрук «вивозив» на початку своєї кар’єри? – Як і будь-який молодий гравець – на фізиці, атлетизмі та витривалості. Усі з віком втрачають у цих якостях, але гарні виконавці вміють перебудовувати свою гру та адаптуватися до обмежень тіла.
Як наприклад, легенда минулого Кевін Гарнетт – він також почав здавати у атлетизмі після переходу у «Бостон» (як-не-як людина грала вже 13 сезон у лізі), але навіть попри пошкодження та неповний регулярний чемпіонат, Кевін продовжував приносити користь команді: не лише авторитетом у роздягальні, а і діями на майданчику.
За перші три сезону з «кельтами» він зіграв у 197 з 246 можливих зустрічей «регулярки». А його хвилини в середньому за гру відразу ж впали з майже 40 у майці «вовків» до 32,8 у дебютному сезоні з «Бостоном». І попри всі ці зниження часу та можливостей він зміг стати чемпіоном НБА, найкращим гравцем захисного плану і продовжував їздити на ол-стар вікенди. Надалі, втрачаючи функціональні можливості, Гарнетт продовжував бути цінним гравцем як і у «Бостоні», так і у «Брукліні».
Як ми бачимо, у Вестбрука це «перетворення» не вдалося. Він грає майже у той самий баскетбол, що і нахабний 22-річний проспект «Оклахоми» багато років тому. Його кар’єра не продовжила шлях угору (як у Гарнетта), а почала здавати вниз.
🔹 І що тоді, «Кліпперс» підписали собі мемного діда, який не принесе користі? Зовсім ні. У це ж вікно трейдів каліфорнійці обміняли у «Денвер» свого важливого резервіста Реджи Джексона. Він не був суперзіркою, не міг власноруч переломити хід зустрічі, але на всі 100% відпрацьовував свої гроші і був важливою опцією у ротації. За свої 25 хвилин він стабільно набирав 10 очок та робив 3,5 передачі за зустріч.
Тому його місце мав зайняти хтось, хто міг би виконувати схожі функції – це Рассел Вестбрук. У цьому сезоні він уже не раз довів свою ефективність з лави запасних. А що головне – на залишок сезону він коштуватиме «Кліпперс» ну дуже скромних грошей. Всього лише 790 тисяч за остачу «регулярки» та постсезон у виконанні MVP (яким би він не був) – це дуже гарна пропозиція, від якого не відмовились би і в Чикаго, і в Маямі.
Фото: gettyimages: Jed Jacobsohn, Matthew Stockman, Mike Ehrmann
