Прев'ю сезону 2022/23 НБА. Західна Конференція
Вибачаюсь, що з таким запізненням. Друга частина прев'ю нового сезону! Приємного читання.
Оклахома Сіті Тандер
Результат минулого сезону : 24 перемоги, 58 поразок. 14 місце.
На місці уболівальників Тандер, можливо, я б ще не йшов в церкву ставити свічку за команду, але точно дав би 50 гривень "на боже" за здоров'я Чета Холмгріна.
Оскільки перспективний бігмен з університету Гонзаги отримав дуже серйозну травму ноги, яка практично моментально поставила хрест на нинішньому сезоні. Мало того, в голові потрібно пам'ятати, що всі ці гравці, яких можуть називати "єдинорогами", через їх аномальну, навіть для баскетболу, будову тіла, ріст, є надзвичайно вразливі перед травмами.
З історії можна згадати багато прикладів. Яо Мінг, Мануте Бол, Ральф Самсон. Можна взяти і свіжіші приклади : Крістапс Порзінгіс, Джоель Ембіід, Ентоні Девіс. Всіх їх об'єднує одна історія - травми.
Так, про Ембііда, Девіса та й навіть в якійсь мірі Порзі можна говорити як про цілком успішних гравців. Ентоні, наприклад, виграв титул. Ембіід вже який рік б'ється за МВП. Крістапс.. Ну, він дуже високий, а ще непогано попадає трьохи.
Але з ними у тебе ніколи не буде стабільності, ніколи не буде впевненості у завтрашньому дні. Оскільки навіть легкий вивих стопи і на цьому твій сезон закінчився. Діставай своїх резервістів і як покомандував би Дейві Джонс :
Чи потрібно це Тандер, але на додачу ще й з Віктором Вембаньямою? Очевидно - так, потрібно.
Травма Чета ту зіграла доволі важливу роль, як на мене. Я не стверджую, що якщо б з Холмгріном все було ок, Тандер точно б не зливалися. Думаю, при великому бажанні, вони б могли це влаштувати і з ним. Просто зараз у них появилася дуже хороша причина.
Адже на кону стоїть якийсь небачених масштабів талант! Річард Джеферсон заявив, що : "на Драфті з Вембаньямою, Леброна Джеймса обрали б під піком №2". Себто мається на увазі, що саме Віктор пішов би першим номером. І це навіть звучить, в якійсь мірі, дико! Але особисто я не можу сказати, що такого б не сталося.
Адже ВВ - виключний гравець. З його антропометрією, скілами - він є "єдинорогом" серед єдинорогів. Лише одна думка про те, що його можна було б об'єднати з Холмгріном, не дає Престі спати по ночах. Але, чим більші перспективи у цього дуо, тим вища ймовірність, що травми не дадуть розкрити повністю їх потенціал.
Звичайно, це за умови, що Оклахомі дістанеться перший пік! Але всі передумови для цього точно будуть, не сумнівайтесь. Адже ростер Оклахоми - просто неспроможний.
Я мав сильну надію, що цей сезон стане першим для Тандер, де вони намагатимуться змагатись. Є Шей-Гілжес Александер, є Джош Гідді, є Тре Мен. Думав ще буде Холмгрін. Є цікавий Лу Дорт, з яким, доречі, Оклахома перепідписала новий контракт 82,5/5. Врешті-решт є Алексєй Покусевскі! З таким складом, я гадаю, можна було б спокійно нав'язати боротьбу тим ж таки Сакраменто.
В цілому, про Оклахому поки що не дуже то й цікаво писати. "Збираємо талант, пізніше розберемося".
На Драфті, окрім Чета, Оклахома вибрала Джейлена та Джайліна Вільямсів. Здається чисто для того, щоб повторити відомий мем з Людино-Павуком.
Під 11 піком обрали цікавого, 19 річного форварда Усмана Джєнга.
Букмекери дають 23,5 перемоги. У Оклахоми біда з обороною. Це буде прохідний двір, як під кільцем, так і на периметрі. Мій прогноз - 21 перемога.
Прогноз : 15 місце.
Х'юстон Рокетс
Результат минулого сезону : 20 перемог, 62 поразки. 15 місце.
Я не буду повторювати одне і те саме, з разу в раз про те, що та чи інша команда хотітиме отримати Вембаньяму в свій склад, з цим і так все зрозуміло.
Також, я гадаю, не треба багато розписувати про те, що якщо команда бере участь в обміні 4 на 4, з такими ж "братами по нещастю" з Оклахоми і на протязі кількох тижнів викидує новоприбулих гравців на вейвер (Оклахома аналогічно) - це знак, що ні про жодну, навіть імітацію боротьби, мова не йде.
Але, на відміну від Оклахоми, в ростері Рокетс проглядається хоча б якась синергія. І якщо я до кінця не впевнений, як буде виглядати стартова п'ятірка Оклахоми, то Х'юстона... ось вони, зліва направо : Кевін Портер, Джейлен Грін, ДжейШон Тейт, Джабарі Паркер та Альперен Шенґюн.
Так, з великою долею ймовірності, перші декілька матчів Тейт пропустить. Який, до речі, як і Портер, перед початком сезону перепідписав контракт з Рокетс 21/3. Тоді як Кевін - 82,5/4. Але, що цікаво, гарантованим є лише перший рік контракту на суму майже 16 мільйонів. Доволі розумний хід, зі сторони менеджменту Рокетс, не давати довготривалий контракт психологічно нестабільному гравцю.
Також, з доволі цікавих проспектів, в команді є ТайТай Вашингтон - 29 пік минулого Драфту. Розігруючий з Кентукі який набирав в минулому сезоні 13+4+4.
Ну і звісно Джабарі Сміт - потужний, атлетичний 6'10 форвард з Оберну, який набирав за місцевий університет 17+7 з 42% попадань з-за дуги. Є у мене на рахунок нього певні побоювання. Оскільки в команді з Гріном, Портером та Вашингтоном, є дуже велика ймовірність, що Сміт взагалі не бачитиме м'яча!
Цікаво, на скільки комфортно себе почуватиме серед всієї цієї молоді Ерік Гордон. Який, на пару з новоприбулим Бобаном Мар'яновічем - єдині, кому "за" 30 років.
Я як папуга повторюю, вже рік третій напевно, що Рокетс "ось-ось" поміняють ветерана. Цього року не очікуйте, що я скажу щось інше - ну його ось вже точно, ось прямо 100% поміняють! На протязі двох, максимум трьох місяців.
23,5 - стільки матчів, на думку Вегасу, під силу виграти Рокетс. Я ж гадаю, що х'юстонці зупиняться на відмітці у 22 перемоги.
Прогноз : 14 місце.
Сан-Антоніо Сперс
Результат минулого сезону : 34 перемоги, 48 поразок. 10 місце.
Нареші. Звичайно я не зловтішаюся, що Сан-Антоніо, тепер вже офіційно, перетворяться на одну з тих лайняних команд, яка виграє 20 матчів в рік. Оскільки це один з тих френчайзів, які заслуговують на повагу, завдяки титанічній праці, яка тривала не один десяток років та результатам, які ніколи не були зіставні з можливостями конкурентів.
В дечому за рахунок везіння, в дечому за рахунок людського фактору, тим не менше. Навіть в останні роки, коли команду покинув останній зі "стовпів" Поповіча - Кавай Леонард, команда продовжувала боротися за вихід в плей-оф, хоча мала повне право зливатися "по-чорному".
Але, час прийшов. Після обміну Мюррея, в команді банально не залишилося хороших гравців. Як мінімум тих, хто може самотужки дати результат та зробити різницю.
Замість Мюррея Сперс отримали Даніло Галлінарі, якого практично одразу ж відрахували, та чотири піки першого раунду, два з яких (25 та 27 років, обидва Хокс) незахищені. Окрім цього, отримали пік-свап з тією ж Атлантою в 2026 році та пік Шарлотт 2023 року.
Звичайно, це так не працює, але - вже наступного Драфту Сан-Антоніо зможуть "відбити" втрату Мюррея. Оскільки, окрім досить високого власного піку, вони матимуть змогу обрати ще одного гравця в районі топ 10 Драфту, завдяки піку Хорнетс. Для цього, звісно, Шарлотт потрібно буде дуже погано виступити. Що з великою долею ймовірності, на мою думку і станеться.
Я 100% уболіватиму за Сан-Антоніо, щоб саме вони отримали майбутній пік №1. По-перше - це було б життєво справедливо, щоб саме подібна організація заволоділа "талантом покоління". З менталітетом переможця, без заплямованої історії років "зливання" та викликаючих обурення дій менеджменту.
По-друге, в цьому були б зацікавлені самі НБА. Так, Сперс не є найпривабливішою франшизою ліги. Навіть конференції, чи дивізіону. Але за ними є впевненість, що вони розвинуть гравця, як мінімум не похирять його талант.
Звичайно, справжній талант проб'ється, проросте навіть через найзаросліші чагарники у вигляді Кавс, Пелс, Санс, але для чого ускладнювати життя? Собі та іншим?
Та й навіть без майбутніх піків, у команди є кого розвивати.
Тре Джонс, Девін Вессел, Джошуа Прімо, Келдон Джонсон - це молоді дарування Сперс, віком від 20 до 23 років, які вже себе проявили за команду. Хтось краще, як наприклад Джонсон, який вже встиг виграти Олімпійське Золото. Хтось гірше, як наприклад Прімо, якого поки що важко назвати гравцем НБА, тим не менше, потенціал там є.
Також ростер Сперс поповнили цікаві новачки. Блейк Веслі, Малакі Бренхам та Джеремі Сохан. Всі три були обрані в першому раунді, під 25, 20 та 9 піками відповідно. Перші два - вінги. Особливий інтерес у мене викликає Бренхам, у котрого непогано поставлений кидок.
Джеремі Сохан потужний, 6'9 форвард, якого вже порівнюють з Деннісом Родманом. Так, він такожфарбує волосся та відносно погано попадає кидки - 30% з трьошки та 59% з лінії штрафних. На цьому, мені здається, подібності закінчуються.
Щодо розбіжностей, то Сохан є набагато кращим болхендлером. На відміну від Родмана він може підібрати м'яч на своєму щиті та розігнати атаку в транзиції, завершити її самому або віддати пас на партнера. Також сильно сумніваюся, що йому вдасться перетворитися в справжню машину для підборів, якою був Родман. Але через це засмучуватися не варто.
Окрім перспективних юніорів, в САС ще є Айзея Роббі, Зак Коллінз та Якоб Поельтль.
Минулого сезону, Роббі непогано зарекомендував себе за Оклахому. Як мінімум на рівні того, щоб отримати ще один контракт в Лізі. Зак Коллінз, очевидно, ніколи не стане центровим рівня МВЗ, але навіть не дивлячись на його травматичність, потенціал стати міцним рольовиком у нього є. Головне, щоб травми не надокучали.
Ну і звичайно австрійський центровий Якоб Поельтль. Він, на мою думку, наразі є найціннішим активом команди, якому шукатимуть нову команду. Можливо ще не цього сезону, але в найближчі роки. У нього є всі шанси на те, щоб перейти в якийсь з контендерів. Він не вимагає м'яч, добре блокує та підбирає. Єдиним його мінусом є штрафні кидки - 52% по кар'єрі це дуже погано. Ця вада може відлякати його потенційних покупців.
За Сан-Антоніо буде цікаво спостерігати. У Вегасі ставлять 22,5 перемоги на Сперс. На мою думку вони виграють 23.
Прогноз : 13 місце.
Юта Джаз
Результат минулого сезону : 49 перемог, 33 поразки. 5 місце.
Черговою командою яка наважилася на перезавантаження стала Юта Джаз.
На протязі шести останніх сезонів Юта була стабільним учасником плей-оф. Проте я не можу назвати її виступи успішними.
Так, звичайно, порівняно з умовним Сакраменто - Джаз були успішною командою. Проте відносно інших колективів... Наприклад, Юта жодного разу, за свій 6 річний забіг так і не змогла пробитися далі другого раунду плей-оф.
У неї були хороші гравці. Так, Руді Гобер був багаторазовим володарем призу "Найкращому Оборонцю" Ліги. Донован Мітчел був одним з найкращих гардів Ліги, 3 разовим учасником МВЗ.
Ще у Джаз було немало класних рольовиків. Джо Інглс, Боян Богдановіч, Майк Конлі, Джордан Кларксон, Ройс О'Ніл. На додачу з тренером Квіном Снайдером та його системою, яку він вибудував навколо МВП команди - Руді Гобер, Юта була дуже і дуже міцною командою.
Свого піку вони досягли в сезоні 2020/21, коли виграли 72% матчів в регулярці.
Саме тоді стало зрозуміло - або пан, або пропав. Якщо зараз команда не виграє, або хоча б не дійде до Фіналу - то вже ніколи. Прогнозовано стався "пропав". В другому раунді Юта поступилася Кліпперс без Кавая 2:4.
Після поразки було багато різних думок стосовно майбутнього френчайзу, але всі вони зводилися до одного - зміни потрібні.
Не відомо для чого, але ще один сезон Юта проборсалась. А влітку, наче грім серед ясного неба, відбувся трейд Руді Гобера - в Міннесоту.
Це був доволі неочікуваний мув. Оскільки здавалося, що кому-кому, а для ТВ Гобер найменш бажаний гравець. Тим не менше. Натомість, Юта отримала : Маліка Бізлі, Патріка Беверлі (який згодом перетворився на Тейлена Хортона-Такера та Стенлі Джонсона), Леандро Больмаро, Вокера Кесслера, Джарреда Вандербілта та чотири піки першого раунду, три з яких - незахищені (23, 25, 27 роки) та топ 5 захищений 2029 року.
Солідне таке повернення.
За Мітчела Юта виручила наступні активи : Колін Секстон, Лаурі Маркканен, задрафтований влітку Очай Агбаджі, та 5 піків першого раунду, три з яких незахищені (2025, 27 та 29 років), а ще два у формі свапу (2026 та 28 років).
Ну і на останок, в Детройт відправився Боян Богдановіч, тоді як в зворотньому напрямку приїхали гроші, Келлі Оліник та Сейбен Лі.
А ще у Юти змінився тренер. Замість Квіна Снайдера прийшов Вілл Харді.
По ходу сезону, теоретично, Юта шукатиме нові команди для Майка Конлі, Джордана Кларксона. Не виключений варіант, що розглянуть варіанти з обміном і для новоприбулих Секстона, Бізлі, Оліника, Маркканена. Хоча переважна більшість з цих гравців - ідеальні для того, щоб частіше програвати, ніж вигравати.
Цікаво буде спостерігати за новачками Вокером Кесслером, Сімоне Фонтеккіо, Очаєм Агбаджі.
Кеслер - 7'1 центровий, яким намагатимуться замінити, хоча б позиційно Гобера. Фонтеккіо - 27 річний італійський форвард, останньою командою якого була Басконія, за яку набирав 12+4 48% з поля та 43% з-за дуги.
Ну і 22 річний Очай Агбаджі, який минулого сезону виступав за Канзас набираючи 19+5 з лінійкою 48/41/74. Його, в певній мірі, можна вважати заміною Мітчелу.
Тотал перемог Юти цього сезону 24,5. Я гадаю, що команда виграє 26 матчів. І допускаю, що може виграти ще трішки більше, але, тримаю собі в голові те, що зараз "за кермом" френчайзу знаходиться Денні Ейндж, який навряд чи бажатиме багато перемог Юті. Для якої також буде важливо мати хорошу позицію на Драфті.
Прогноз : 12 місце.
Портленд Тріал Блейзерс
Результат минулого сезону : 27 перемог, 35 поразок. 13 місце.
Під час сезону 2021/22 - команда з Орегону взяла оперативно-тактичну паузу. Ліллард, як виявилося, довший час грав з різноманітними травмами. Провалившись на Олімпійських Іграх, демонструючи найменш ефективну гру в кар'єрі, зігравши 29 матчів, відправився під хірургічне лезо, через травму живота, після чого на паркет більше не повертався.
Воно й не дивно, адже без Дейма, справи у Портленда були дуже і дуже кепські. Було прийнято рішення - зливати сезон. На додачу, майже водночас з ним, також вилетів і СіДжей МакКолум. Якого, ближче до закінчення трейд-дедлайну, обміняли в Новий Орлеан.
За підсумками минулого сезону, команда отримала 7 пік на Драфті, використавши його на користь Шейдона Шарпа. Це було доволі сміливе рішення, оскільки Шарп вирішив не брати участі в сезоні 2021/22 років, серед коледжів.
19 річний 6'6 вінг, на мою думку, хоч і талановитий, проте не зовсім вписується в теперішню картину ПТБ, які поставили собі за мету - перемагати, поки є в наявності праймовий Ліллард.
Не виключаю, що Блейзерс побачили в хлопцеві потенціал і можливо саме йому, з часом, Ліллард передасть "факел". Але я більше схиляюся до ідеї, що Шарп стане розмінною монетою, коли на горизонті появиться якась зірка, яка захоче покинути свою чинну команду і чим намагатимуться скористатися в Портленді.
За "новим" Портлендом, однозначно, буде цікаво спостерігати. Влітку команда непогано так підсилилась. Прийшов Гаррі Пейтон, який виграв чемпіонство з Ворріорс. Він дасть хороший захист на периметрі, чого завжди бракувало команді. Сподіваюся, що його, як і в Ворріорс, використовуватимуть в якості роллера, де він себе чудово зарекомендував під час пік-енд-роллів.
Допомагати Пейтону в захисті буде Джош Харт. Для мене ці гравці чимось подібні між собою. Швидкі, моторні, працьовиті. Вони будуть компенсовувати Лілларда та Саймонса, які будуть більше заточені на створення та реалізацію моментів. З останнім, доречі, ПТБ продовжили контракт 100/4.
Також в команду прийшов Джерамі Грент, за якого, як на мене, Блейзерс заплатили прекрасну ціну - два піки другого раунду 25 та 26 років, пік першого раунду 2025 року та трейд ексепшн. З яким, скоріше за все, доведеться продовжувати контракт. Написав це в трішки негативному підтексті через те, що Блейзерс можуть йому переплатити. Але по іншому цей френчайз не здатний заманити до себе класних гравців. Тому, головне переплатити, але не сильно. В ідеалі це десь 90-100 мільйонів на 4 роки. Хоча підозрюю буде більше.
В команду повернувся Джастіс Вінслоу, на контракт 4/1. Мені дуже шкода цього гравця, що травми так і не дали йому реалізувати свій потенціал. Сподіваюся, цей рік буде найвдалішим в його кар'єрі, що, я вірю, може мати дуже позитивний вплив на статус команди.
Продовжили Блейзерс контракти з Нассіром Літтлом та Юсуфом Нуркічем. З Літтлом - просто таки на шикарну суму, 28/4. Це дуже крутий контракт як для гравця на його роль та з відповідними навичками, заточеними на гру в обороні.
З Нуркічем також, як на мене, підписали хороший контракт - 70/4. В першу чергу через те, що це хороший актив. Думаю, цього сезону, Портленд ще дадуть шанс боснійському центровому, проявити себе в команді. І після того, як вони зрозуміють, що нічого з ним не вийде - спробують його обміняти.
Однією з ключових фігур цьогорічних Блейзерс стане їх тренер Чонсі Біллапс. Минулий сезон, м'яко кажучи, Чонсі провалив. Блейзерс були найгіршою командою Ліги за багатьма критеріями, в тому числі за оборонним та нет рейтингами. У ПТБ був найгірший показник очікуваних перемог та поразок 20-62. Це при тому, що суттєву частину сезону команда грала з Ліллардом, МакКолумом та Нуркічем.
Букмекери ставлять 39,5 перемог на Блейзерс. Беручи до уваги вищезгадані мною фактори, особливо тренерський, ставлю на 36 перемог ПТБ.
Прогноз : 11 місце.
Сакраменто Кінгз
Результат минулого сезону : 30 перемог, 52 поразки. 12 місце.
Наша пісня гарна й нова - починаймо її знову..
Я не знаю з чого саме розпочати, під час огляду ситуації в Сакраменто, але щось мені підказує, що потрібно заходити з козирів - після закінчення цього сезону, Кінгз всімнадцяте підряд не потраплять в плей-оф НБА. Це навіть звучить банально, без жодної інтриги, без пафосу, дуже повсякденно.
Як гадаєте, зможуть дотягнути до ювілейних 20? Я гадаю, що треба. Це вже діло принципу, як на мене, діло честі.
Якщо серйозно, то хоча б за старання виправити ситуацію, Кінгз можна похвалити!
Віддавши свої важливі активи за Сабоніса, та розуміючи, що через обмін/з ринку вільних агентів, хорошого форварда Сакраменто не здобути, під 4 піком на Драфті, "королі" обрали Кігана Мюррея - 6'8 скоринг форварда з Айови, який минулого сезону набирав в середньому 24+9 з лінійкою влучань 55/40/75.
Якщо з трійкою того Драфту всі визначилися, то ось між 4 та 5 піками ситуація була 50 на 50, якщо не на користь Айві. Але Кінгз, як на мене, зробили правильне рішення. МОЖЛИВО ВПЕРШЕ ЗА ДОВГИЙ ЧАС!
Обравши Мюррея, вони закрили для себе одразу декілька проблем. Передусім - це позиція френчайзу. Ні ДіАрон Фокс, ні тим паче Домантас Сабоніс, на цю роль претендувати не можуть. Звичайно і з Мюрреєм забігати наперед теж не треба. Не факт, що саме в ньому бачать головного гравця команди на роки вперед і не факт, що вже на наступному Драфті не прийде нове "лице", або ж просто, Мюррей не зможе виправдати покладені на нього сподівання.
Також Мюррей відповідатиме за роль скорера та оборонця цілої плеяди форвардів сучасної НБА, оскільки цілковито покладатися на Барнса, як на мене, не є правильно.
Зі скорингом молодому форварду допомагатимуть новоприбулі Малік Монк та Кевін Хуертер.
Першого Кінгз підписали на ринку вільних агентів, заплативши Монку 19/2. Хуертера ж обміняли з Хокс, відправивши в Атланту Морісса Харклеса, Джастіна Холідея та пік першого раунду 2024 року, захищений топ 14.
Останні роки, "королям" критично не вистачало хороших шутінг гардів, а тут під'їхало одразу два. Так, з появою Монка та Хуертера появиться нова проблема - оборона на периметрі. За неї, по ідеї, мав би відповідати Давіон Мітчел та Меттью Деллаведова, якого підписали на ветеранський мінімум. Подивимось, чи упорається це дуо зі своїми обов'язками.
Цікаво виглядає сиутація з бігменами. Якщо з Сабонісом все зрозуміло, то що робити ще з трьома центровими? Є Рішаун Холмс, Олексій Лень та Чімезу Мету. Звичайно, нам, як українцям, хотілося щоб Олексій грав всі 48 хвилин і щороку одягав по персню. Але реальність така, що в кращому випадку він третій центровий ротації.
Минулого сезону він програв конкуренцію Чімезе Мету, особливо в другій його половині. Так, багато на що повпливали травми, повномасштабне вторгнення росії в Україну.
Можливо, з приходом нового тренера, Майка Брауна, Олексію дадуть ще один шанс проявити себе. Тим паче, що його контракт, після закінчення цього сезону, добігає кінця. Тому, проявляти себе точно треба, якщо хочеться залишитись в Лізі.
Щодо Майка Брауна, то за ним цікаво буде спостерігати не менше самих Кінгз. Оскільки, після 6 років роботи асистентом в ГСВ, здобувши просто найцінніший досвід, він повертається на роль головного тренера. Сакраменто чудове місце для того, щоб проявити себе! А вивівши їх в плей-оф - не просто довести свою проф.придатність, але й записати себе в лико чудотворців! Оскільки без чуда там не обійтись.
Букмекери дають Кінгз 33,4 перемоги. Я вважаю, що вони проб'ють цей тотал, виграють 37 матчів та до кінця боротимуться за путівку в плей-ін.
Прогноз : 10 місце.
Лос-Анджелес Лейкерс
Результат минулого сезону : 33 перемоги, 49 поразок. 11 місце.
Як то кажуть : якщо хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани.
Коли Лейкерс міняли ЕйДі, медіа з насолодою обговорювали тему "скільки всього титулів візьмуть Лейкерс з Леброном?". Теоретично чотири, з прицілом на три та гарантією як мінімум на два. Вийшло як вийшло.
Коли Лейкерс міняли Вестбрука, більшість розуміла, що в плей-оф це не спрацює, а ось в регулярці.. Десь "залатає дірки", десь підмінить Леброна, полегшить для "короля" регулярний сезон, щоб той зберіг сили для плей-оф, в якому Рассел буде "не приший кобилі хвіст". Вийшло як вийшло.
Зараз, "рятівною паличкою" став потенційний обмін Рассела Вестбрука в Індіану, разом з майбутніми незахищеними піками на Бадді Хілда та Майлза Тернера.
З однієї сторони - цей обмін не позбавлений логіки. Оскільки, допоки у тебе є Леброн, який ще й перепідписався з твоєю командою, доти у тебе є шанси. Та й Хілд з Тернером, як на мене, ідеально вписалися б в команду з Джеймсом, оскільки вони володіють тими самими, необхідними навиками для спільної з Джеймсом гри - шутинг. Тернер ще й хороший в обороні!
З іншої сторони, беручи до себе Тернера, ти в якійсь мірі береш не так гравця в баскетбол, як "братішку по грі в приставку" для Ентоні Девіса. За останні чотири сезони з можливих 307 матчів, Девіс взяв участь в 194. У Майлза Тернера в цьому аспекті статистика наступна : 309-225. Так, трішки краща, але в цілому тенденція негативна.
І це на Заході, де просто шалена конкуренція і кожен матч навіть регулярки - це важливо! Оскільки чим гірший посів, тим сильніші опоненти.
На додачу, сам Девіс показує не дуже то й ефективний баскетбол. Ще минулого сезону, один з найкращих аналітиків Кірк Голдсбері зауважив, що в слабкості Лейкерс не слід вішати всіх собак на Вестбрука, оскільки саме Девіс демонструє просто жахливу ефективність, особливо під час виконання кидків в стрибку. Особливо з середньої та далекої дистанцій.
Окрім внутрішніх проблем, Лейкерс не вирішили від слова "взагалі" потребу в найважливішому - тих самих шутерах, які просто вкрай важливі при гри з Леброном, набравши на вільному ринку просто суповий набір : Лоні Вокер (34%), Хуан Тоскано-Ендерсон (36%), Трой Браун (34%), Денніс Шрудер (34%). Це ще з наявними Остіном Рівзом (32%) та Кендріком Нанном (36%).
З позитивного можна виділити лише Патріка Беверлі, який окрім хорошого відсотка по кар'єрі (38%), допомагатиме команді своїми лідерськими якостями, характером та жагою до перемоги, та грою в обороні. Його підписання чимось мені нагадує підписання Реджона Рондо, який зіграв критичну роль при виграші того єдиного чемпіонства Лейкерс.
Це я вже мовчу про підписання таких ноунеймів як Метт Раян, Макс Крісті, Скотті Піппен мл., Веньєн Гебріел. Це просто жах.
Також прохідний двір на позиції центрового. Є Демієн Джонс, є Томас Браят. Левову частку матчів, п'ятого номера гратиме Ентоні Девіс. Але в цілому ситуація жахлива.
Тому, в якійсь мірі, Вестбрука можуть поміняти в Індіану не так через примарні сподівання на виграш титулу, як через відчай, бо зовсім не буде кому грати.
Влітку команду очолив новий тренер Дарвін Хем. Про нього чув виключно позитивні відгуки. Та й сам Хем справив враження серйозної людини. В першу чергу, коли він тільки зайняв нову роль в команді, він одразу ж спробував покращити стан роздягалки, а Вестбрук отримав від нього "вотум довіри".
На Лейкерс ставлять 45,5 перемог. Вважаю цей показник серйозно завищеним. Якщо Лейкерс виграють більше ніж 40 ігор - це вже можна буде записати як "Геркулесовий подвиг" Леброну Джеймсу. Мій прогноз, ЛАЛ виграють 42 гри. Якщо в США є нагорода "герою Америки", її, після закінчення сезону, просто повинні будуть вручити Джеймсу.
Прогноз : 9 місце.
Нью-Орлеан Пеліканс
Результат минулого сезону : 36 перемог, 46 поразок. 8 місце.
Цей сезон обіцяє бути надзвичайно гарячим, особливо в Південно-Західному Дивізіоні, де виступають "пелікани".
Окрім Сан-Антоніо та Х'юстона, схоже на те, що тут може утворитися справжній тріумвірат молодих, рівних за силою команд, з молодими мега-зірками!
Нью-Орлеан ще минулого сезону показали, що їх не варто недооцінювати. Не зважаючи на не до кінця зрозумілу ситуацію з Зайоном, його продовженням контракту та відсутністю на майданчику, без своєї головної зірки команда зуміла досягнути, в якійсь мірі, небачених для себе масштабів!
Хоч і через плей-ін турнір, проте Пеліканс вийшли в плей-оф. Закінчили регулярку на 9 місці, з початку виграли від Сперс, а пізніше обіграли Кліпперс, які здобули на 6 перемог більше, ніж Пелс.
В першому раунді дали справжній бій і не будь-кому, а самим Фінікс Санс, які на той момент вважалися головними фаворитами на чемпіонство, команді, яка виграла на 28 (просто вдумайтесь!) більше матчів, ніж самі "пелікани".
В тій серії, добре себе показали молоді дарування команди, такі як Герберт Джонс, Хосе Альварадо, Трей Мерфі. Джонс та Мерфі добре себе показали ще під час регулярки. Герберт одразу ж став стовпом оборони Пеліканс, тоді як Мерфі класно себе проявив у якості габаритного (зріст 6'9) шутера. Альварадо отримав море позитивних відгуків вже в плей-оф, коли він став справжньою тріскою в "задній кишені" Кріса Пола, постійно набридаючи останньому, щільно граючи з ним в обороні.
Ну і звичайно не можу не відмітити ветеранів команди. В першу чергу Брендона Інгрема, який в серії проти Санс показав баскетбол - найближчий за своїм наповненням до стилю, який демонстрував на протязі своєї кар'єри Кевін Дюрент. 27+6+6, 48% з поля, 41% з трьохи. Класний не тільки як скорер, але в додачу ще й чудовий плеймейкер. Також в команду чудово влилися СіДжейМакКолум та Йонас Валанчунас.
Пеліканс виглядали дуже бадьоро! І я жив з передчуттям, на скільки ж ця команда буде кращою, коли до неї додасться Зайон Вільямсон!
Серед новачків команди слід виділити Дайсона Деніелса, якого "пелікани" обрали під 8 піком на минулому Драфті. 6'8 вінг з навиками розігруючого, минулий сезон провів за команду G-Ліги Ігнайт, 12+7+5 та 2 перехоплення в середньому за гру.
Ще по ходу минулого сезону, до команди приєднався Ларрі Ненс. На пару з Віллі Ернангомесом та Кілліаном - всі три бігмени стануть потужним підсиленням фронткорту команди, компенсуючи, в першу чергу, проблеми у захисті Вільямсона та Валанчунаса.
Очевидно, що одну з ключових ролей прогресу колективу став молодий тренер Віллі Грін, який цього року, однозначно буде одним з претендентів на звання "Тренера Року".
Вегас ставить для Пеліканс тотал більше 44,5 перемог. Не дивлячись на позитивні прогнози та перспективи команди, слід пам'ятати, що це доволі слабка в плані оборони команда. Про що свідчить те, що минулорічні новачки команди, Джонс та Альварадо, стали чуть не найкращими її оборонцями. Та й питання травм нікуди не зникло. За Зайона і так все зрозуміло. Інгрем, Хейс, Ненс, МакКолум, Валанчунас - всі вони люблять прпоустити по 10-20, а то й більше матчів.
Також нам належить дізнатися, якою буде реакція Інгрема на те, що все таки Вільямсон буде першим номером команди. Тим паче після такого сильного, минулого сезону з боку Брендона.
Тому, обережний прогноз на 46 перемог, якщо всі будуть здорові, задоволені і все буде добре.
Прогноз : 8 місце.
Даллас Маверікс
Результат минулого сезону : 52 перемоги, 32 поразки. 4 місце.
Минулого сезону, несподівано для мене, Мавс стали однією з найкращих команд в плані оборони. У них відбулася дещо схожа до Бостону метаморфоза, коли початок видався дуже складним, по ходу сезону, команда зуміла знайти свій ритм, свою гру і вони стали одними з найкращих. Не лише статистично, але й за підсумками, Мавс не просто вперше за 11 років пройшли перший раунд, але ще й грали у Фіналі Конференції, поступившись майбутнім чемпіонам.
Лука Дончіч розпочав минулий рік дуже важко. Як завжди був не у формі, виглядав розхлябано. Ближче до Нового Року зазнав травми, пропустив близько трьох тижнів. В 2022 рік Мавс заходили з рахунком 17-18.
Також, на слабкий старт команди, негативно впливала сиутація з Крістапсом Порзінгісом.
І майже водночас, всі проблеми почали вирішуватися, наче за допомогою помаху магічної палички!
КП поміняли на рольовиків Бертанса та Дінвідді. Хоч і дуже дорогих, проте, як виявилось, відповідних Луці. Сам ж Дончіч, якого всі звикли критикувати за його мляві дії в захисті, підтягнув дану компоненту. Таке враження, що ушкодження пішло йому на користь. Дало час на "перезавантаження". Кінцівку сезону, Мавс закінчили з рахунком 35-12.
Одним з найважливіших факторів минулорічного успіху Далласу став Джейлен Брансон. Він впевнено взяв на себе роль "другої скрипки" команди, коли потрібно забивав, коли потрібно віддавав. Добре діяв в клатчі, та в обороні. А його флоутери стали грізною зброєю. Не дивлячись на свій невисокий зріст - 6'1, Брансон забивав понад 50% своїх кидків, в тому числі 37% з-за дуги.
У Мавс була чудова команда, злагоджене дуо гардів Дончіч-Брансон. І залишись Джейлен в цій команді, хто зна, яких висот вона б досягнула внайближчі роки. Проте, Брансон вирішив змінити команду. Тим самим поставив Даллас в доволі важке становище.
Так, не смертельне. Оскільки у Мавс є Дончіч. Також є Спенсер Дінвідді, який, таке враження, провів свій один з найкращих сезонів в своїй кар'єрі, поруч з словенцем. Тепер саме він буде основним бек-ап розігруючим команди, та другою опцією в атаці. Як мінімум серед гардів. Також Мавс підписали Факундо Кампаццо. Він разом з Френком Нтілікіною будуть уявляти собою ротацію на позиції розігруючого.
На позиції вінгів, в стрій повернеться Тім Хардавей. Також є Реджі Буллок, Джош Грін. Під 37 піком був обраний 6'5 гард Джейден Харді, який минулий сезон провів за команду Ігнайт з G-Ліги, набираючи 18+5+3, правда з жахливим як для НБА % з поля - 35%.
Цього сезону, родзинкою команди стане фронткорт. В першу чергу, Маверікс обміняли Крістіана Вуда, віддавши за нього : Стерлінга Брауна, Трея Бурка, Маркіса Крісса, Венделла Муура та Бобана Мар'яновіча. Практично нічого серйозного, окрім як дружбана Луки Дончіча - велетня Боббі.
Дали трирічний контракт Джавейлу МакГі, на суму 17 мільйонів.
Тепер у Джейсона Кідда появиться достатньо опцій на позиції 4 та 5 номерів, що дасть змогу поексперементувати та визначитись з оптимальною п'ятіркою на кінцівку сезону та можливий плей-оф.
Оскільки в минулому Фіналі Конференції, проти порівняно менших "воїнів", Мавс програвали ігри переважно через низьку кількість підбирань, як на своїх так і на чужих щитах. А також через відсутність адекватних опцій на позицію 5 номера, оскільки Павел це відверто слабо, а Максі Клебера, все таки, чистим центровим назвати не можна.
Саме з цим, в першу чергу, виручать новоприбулі МакГі та Вуд. Яких можна буде заграти як одночасно, так і окремо. Та й не тільки їх. Це дасть змогу, наприклад, пересунути Доріана Фінні-Сміта но позицію трійки, при грі з вдома великим.
В цілому, як би дивно це не звучало, але від Маверікс я не очікую нічого, цього сезону. Я не можу сказати, що цей рік буде повністю експерементальним - ні. Проте, через підвищення рівня конкурентності, через "повернення в гру" кількох конкурентних колективів, очікую, що Мавс дещо просядуть по результатах, порівняно з минулим сезоном.
Цього року, букмекери дають на Даллас 48,5 перемог. Мені здається, команда виграє трішки менше, а саме 46 разів.
Прогноз : 7 місце.
Мемфіс Грізліс
Результат минулого сезону : 56 перемог, 26 поразок. 2 місце.
Що, знову недооцінка Грізліс? Я вже бачу, як граблі, на які я скачу зараз - б'ють мене по носі десь в квітні. Тим не менше..
Як і у випадку з Далласом, я прогнозую, що Грізліс видадуть дещо гірший сезон, порівняно з попереднім. І не безпідставно!
Як і у випадку з Мавс, ідентично для Грізліс, виросла конкуренція в цілому, як в Лізі, так і в Конфі/Дивізіоні. Даллас втратив Брансона. Грізліс втратили одразу півтора гравці ротації.
Одне ціле вони втратили у вигляді Кайла Андерсона, який перейшов до прямих конкурентів по Конфі - Міннесоту. У вигляді втраченої "половинки" - я мав на увазі Джарена Джексона.
За прогнозами, він має повернутися десь по ходу Листопада. Точно до Різдва. Але у випадку з Джексоном, по-перше, я б не розраховував на точні дати, це раз. По-друге, повторно травмуватися для нього - це як вдарити двома пальцями об асфальт.
Минулого сезону він вперше в кар'єрі зіграв практично весь сезон - 78 матчів. До того, він пропускав по 15-20 матчів двічі, а одного разу взагалі - 60.
На його здоров'я я б свої гроші точно не поставив.
Хоча є й причини для радощів у Грізліс.
Про Джа Морента ви могли щось чути, кажуть перспективний малий. Проте в першу чергу я очікую прогресу від Бейна.
До минулого сезону, другим номером команди міг сміливо вважатися Ділон Брукс, який є чудовим оборонцем та, в якійсь мірі, лідером роздягалки. Проте минулого плей-оф, він м'яко кажучи обкєкався. Мало того, що жорстко зіграв проти Гаррі Пейтона, через що пропустив дуже важливу гру проти Ворріорс, так ще й видав просто ганебний перформенс в плані ефективності в атаці.
35% реалізованих кидків з поля. Другий, після Джа, за кількістю кидків. В дитинстві, під час командних ігор по типу баскетболу, футболу, про таких казали "самолюб" - все собі, нічого людям.
Тоді як Бейн демонстрував якісь космічні цифри : 19 очок, 38% з поля, 49% з трьошки при 7,3 спробах в середньому за гру! 86% з лінії штрафних та 61% ефективності кидків.
Тому від Дезмонда я очікую, що він закріпиться в статусі другої зірки команди і в майбутньому, стане свого роду "Клеєм Томпсоном" для Морента-"Каррі".
Після відходу Мелтона, Таюс Джонс стане основним бек-ап розігруючим команди. Одним з найкращих, якщо не найкращим, бек-апом Ліги.
Втрату Кайла Андерсона Грізліс намагалися компенсувати новачком - 6'8 форвардом Джейком ЛаРавією, 19 піком минулого Драфту з університету Вейк Форест. Минулого сезону, 20 річний форвард набирав 15+7+4+ 2 перехоплення та 1 блок, 56% з поля та 38% з трьошки.
Ще одним новачком команди став Девід Родді - 21 річного 6'6 форвард з Колорадо Стейт, 23 пік Драфту, 19+8 57% з поля, 44% з-за дуги. Як на мене, то його взяли з метою замінити в майбутньому саме Ділона Брукса. Також очікую поступового прогресу від Заїра Вільямса, який непогано показав себе в серії проти ГСВ.
Серед бігменів в Мемфісі без змін. Є Аддамс, є Тільман, є Кларк. Чекатимуть на повернення "Тріпл Джея".
Букмекери прогнозують 48,5 перемог для "ведмедів". Я ставлю на 47 перемог.
Прогноз : 6 місце.
Міннесота Тімбервулвз
Результат минулого сезону : 46 перемог, 36 поразок. 7 місце.
Минулого сезону, ТВ провели чудовий як для себе сезон. Вперше, після відбуття Батлера, команда пробилась в плей-оф. Це була дуже важлива подія, оскільки її втілили в життя молоді гравці Міннесоти, рідні, котрі були вибрані командою на Драфті.
Так, сильно посприяв цьому і Патрік Беверлі, який цього літа встиг змінити команду двічі.
Його, разом з Маліком Бізлі, Вокером Кесслером, Леандро Больмаро, Джареддом Вандербілтом та п'ятьма піками першого раунду відправили в Юту, в обмін на Руді Гобера.
Очевидно, що Міннесота відчула, що вони можуть змагатися та бути окнкурентними на найвищому рівні і придбання Гобера є лише зайвим підтвердженням даної тези.
З однієї сторони, у людей можуть виникнути сумніви, в доцільності подібного обміну. Адже у Міннесоти вже є центровий. Та й контракт Гобера не є маленький. Також всім відомо про проблеми Руді в атаці.
В цьому контексті цікаво буде поспостерігати за командою, у якої жоден з її зіркових центрових не зможе протиснути в пості менш габаритних опонентів. Тим не менше, попри всі потенційні проблеми, які пов'язані з цим обміном, я ставлюся до нього позитивно.
Так, проблеми Руді в атаці будуть компенсовуватись атакуючим потенціалом партнерів по команді. Все таки у Юті, окрім як оборони, від Гобера часто вимагалося бути другою скоринг опцією команди. Та й умовні Рассел, Едвардс, Андерсон та КАТ виглядають цікавіше ніж Конлі, Мітчел, Богдановіч та Ройс О'Ніл. На мою думку.
На рахунок Таунса тут все зрозуміло. Можна по різному ставитися до цього гравця, тим не менше, коли він сам заявляє, що він є одним з найкращих шутерів серед бігменів в історії гри - я не маю, що протиставити його словам. Оскільки найбільша загроза йде від нього саме з-за дуги, думаю, цілком справедливо, що цю компоненту не слід ігнорувати, а навіть навпаки - посилити. А найкращим способом це зробити стане запрошення в команду центрового, який окрім того, що спеціалізується на обороні, боротьбі під кільцем та підбираннях, не сильно то й дивиться в сторону ворожого кошика. Тому, на мою думку, тут W/W сиутація.
Набагато легшою стане гра для ДіАнджело Рассела, котрому постійно дорікали за його гру в обороні. Тепер, окрім захисту, у Рассела появиться крутезний партнер по пік-енд-ролах. Який на протязі останніх чотирьох сезонів стабільно входив в п'ятірку найкращих та найефективніших роллерів Ліги, з середнім показником 1,31 очка за одне володіння.
Також я не втомлюся повторювати за важливість "скрін асистів". У цій категорії Руді був стабільно в топ 2 Ліги останні 6 сезонів, набираючи 6,3 "асисти" які конвертувалися в 14,7 очок в середньому за гру.
Окрім Гобера, Міннесота також підписала таких гравців як : Кайл Андерсон 18/2, та Остір Ріверс з Бріном Форбсом на мінімалку. Також ростер команди поповнив Лука Гарза, якому так і не вдалося закріпитися в Детройті. Також маю великі сумніви, що йому вдасться розкрити свій потенціал і в більш конкурентній на його позиції Міннесоті. На Драфті, під 26 піком, ТВ обрали 21 річного гарда Венделла Мура, з університету Дюк.
Моя увага буде прикута до Ентоні Едвардса, мабуть найбільше, серед усього складу Міннесоти.
Третій рік мав би стати проривним для гравця. Феноменального атлета, зі спортивною наглістю, злістю, без страху брати гру на себе - Едвардс впевнено рухається до звання не лише френчайзу команди, як в ігровому плані, так і в ментальному, але й до статусу зірки Ліги в цілому. Прогнозую, що цього року він потрапить на свій перший МВЗ, а також стане першою опцією команди в атаці.
Щодо тоталів, то Вегас дають на ТВ 48,5 перемог. Мій прогноз - 50 перемог.
Прогноз : 5 місце.
Лос-Анджелес Кліпперс
Результат минулого сезону : 42 перемоги, 40 поразок. 9 місце.
Через травму Кавая, яку він зазнав в плей-оф 2021 року, а також через травму Пола Джорджа, яку він зазнав по ходу минулого сезону, Кліпперс були змушені "пропустити" сезон 2021/22. Це, я нагадаю, минуло 3 сезони відтоді, як зіркове дуо форвардів вирішило об'єднатися в Лос-Анджелесі. На черзі їх четвертий рік, а з досягнень тільки вихід в Фінал Конференції минулого року, а також одна з найприкріших поразок в історії, програш Денверу в "баблі" ведучи по ходу серії 3:1.
Не дивлячись на доволі мляву новітню історію, якщо б я був уболівальником Кліпперс, я б записав би його в актив команді. Хоча звичайно, будь-який сезон, в якому Кліпперс не ведуть боротьбу за чемпіонство - це фіаско.
Чому в актив? На рахунок Тайрона Лью, я гадаю, ні в кого не мало б бути сумнівів, що це один з найкращих тренерів в Лізі, на даний момент. Також, як виявилось, у ЛАК доволі широка ротація, з класними гравцями в ній.
Звичайно, коли приходить час серій на виліт, ротація відіграє вже не таку важливу роль. Тим не менше, мати в обоймі 11 класних гравців рівня НБА - це завжди круто. Тим паче, якщо ваш №11 - це умовний Джон Вол, Ніколя Батюм або Теренс Менн.
З ротацією Кліпперс я гадаю розібрались. Хіба ще додам, що з Батюмом продовжили контракт 22,5/2, а Вола підписали вільним агентом 13/2.
З додаванням Вола, Кліпперс, по ідеї, мали б вирішити одну з своїх найбільших проблем минулих років, коли розіграш м'яча, у відповідальні хвилини, лягав на плечі Джорджа та Леонарда. Які, хоч і є майстерними баскетболістами, проте не можуть виконувати функію плеймейкера 24/7. Тим паче, що обидва форварди добивалися найвищих висот в своїх кар'єрах саме тоді, коли поруч з ними були класні розігруючі.
Бажано, звісно, гравці рівня МВЗ/Збірної НБА. Вол колись був і тим і іншим. Але це було колись, ще задовго до тих кількох "career ending" травм, які він зазнав на протязі 2019-2021 років.
Очевидно, що ціль Кліпперс є незмінна - це виграти Чемпіонство. Але не дивлячись на те, що у них крута ротація і дві суперзірки, насправді, ніхто не знає, в якому стані вони знаходяться. Якщо з Джорджем +/- все зрозуміло, то Кавай залишається для мене таємницею.
Так, здоровий Кавай - це спокійно гравець рівня топ 10 Ліги. Можливо навіть найкращий в світі. Проте чи буде він здоровим тоді, коли цього буде потрібно?
Навіть якщо так, навіть якщо Кавай та Вол будуть здорові, в 100% своїх кондиціях, рівень Конференції значно виріс, порівняно з тим самим сезоном 2019/20, коли зірки перейшли в Лос-Анджелес. Тоді вони були спірно топ 1-2 ліги. Зараз, як на мене, це топ 4 Конференції максимум.
Тому, тотал 52,5 перемоги вважаю дещо завищеним. Оскільки основна ціль, основна боротьба для Кліпперс почнеться в квітні-червні. А до того часу, всі мають бути здорові. Тому мій прогноз - 50 перемог.
Прогноз : 4 місце.
Фінікс Санс
Результат минулого сезону : 64 перемоги, 18 поразок. 1 місце.
Огляд цієї команди, якщо чесно, відлякував мене найбільше. Оскільки тут все на стільки "на тоненького", тут все тримається на такому "чесному слові", що я навіть без поняття.
Регулярну частину минулого сезону Фінікс просто знищили. Найкращий результат в історії френчайзу. Фаворити на виграш чемпіонства. І не просто через якусь статистику, чи прогнози букмекерів - ні! Адже пам'ятаємо позаминулий Фінал, в якому Санс хоч і поступилися Мілуокі, проте їх там точно ніхто не чекав.
Весь сезон 2021/22 вони спростовували тезу про "one season wonder". Хоча тривожні дзвіночки мали місце бути. З початку відзначився власник френчайзу Роберт Сарвер, якого звинуватили у всіх гріхах, які притаманні білошкірому, пристарілому мільярдерові - расизм, сексизм, шовінізм та далі по списку. Це був перший удар, по щелепі Санс.
Водночас з цим, менеджмент вирішив не продовжувати контракт з Діандре Ейтоном. Точніше, ніхто йому не збирався платити максимальний контракт, який гравець хотів отримати. Це був, можна так сказати, другий удар. Але Санс стояли.
Третім ударом можна було назвати травма Кріса Пола. Яка хоч і не виявилась серйозною, проте гравець був вимушений пропустити близько місяця, наприкінці регулярного чемпіонату.
Серйозніші панчі почались з настанням плей-оф.
Одразу зі старту, здавалося б легкий суперник у вигляді недосвідчених Пеліканс перетворився на "мороз по спині", особливо в момент, коли НОП зрівняли рахунок в серії 2:2. Найгіршим в цій ситуації було те, що ветерану який бачив все, "Поінт Богу" Крісу Полу заліз під самісіньку шкіру новачок "пеліканів" Хосе Альварадо.
Хоча в пам'яті назавжди залишиться бездоганний 6 матч у виконанні Пола, в якому він набрав 33 очки + 8 асистів з лінійкою 1/14 з поля, 1/1 трьошки та 4/4 штрафних. Але з голови все одно не могло вийти те відчуття безпорадності, з яким КП грав в 2 та 4 матчах серії.
І ось серія проти Далласа. Бездоганні перші два матчі, 2:0 і здавалося б, що серія вже в кишені. І тут Крісу Полу виповнилось 37 років. Після чого, в 5 наступних матчах - 4 поразки. Результативність Пола впала до 9+3+6 при небачених для себе 4 втратах.
Фінікс не просто програли ту серію, ні. Їх ще гірше ніж принизили. Над руснею так Хімарси не знущаються, як Мавс познущались над Санс на їх власному паркеті.
Після першої половини рахунок був 57-27 на користь гостей. Дончіч набрав рівно стільки ж очок, скільки набрала ціла команда Фінікс. На це було боляче дивитись.
Якщо до того Санс просто били по щелепі, то цей момент відчувався наче в них врізався на повній швидкості локомотив.
Монті Вільямс в останній чверті вирішив не випускати Ейтона взагалі. Там було все на купу. І конфлікт з тренером, який чуть не переріс в бійку. І розуміння того, що Ейтону не світить ніяка максималка.
Це виглядало наче нокаут чемпіона UFC у важкій вазі Френсіса Нганну, коли на тебе, вже лежачого, наскакує громило під 120 кілограм і забиває своїми руками-молотами твою голову в канвас октагону.
Тому відчуваю, що після такого, гравці Санс пірнули в небачену для себе психологічну яму. Бути без 5 хвилин чемпіонами і програти так, наче ти якась дворова команда.
Саме через це я не дуже то й хотів братися за якийсь огляд чи аналіз цієї команди, оскільки, вона практично не видозмінилась. Так, пішов Джавейл МакГі. В Даллас, доречі (спрацював Стокгольмський синдром?). Проте мав би повернутися Даріо Шаріч. Хоча це різні за своїм стилем гри центрові, але суттєвого впливу на загальну картину команди - це мати б не мало.
Одним з нагадувань про провалений минулий сезон є Джей Краудер. Який запросив обмін з команди. Причин може бути одразу декілька. Окрім поразки в минулому плові, Санс попередили Джея, що цього сезону, роль Камерона Джонсона виросте, тоді як самого Краудера навпаки.
Серед новачків, в команду прийшли Даміон Лі та Джош Окогі. З Ейтоном все таки перепідписали контракт, 133/4.
Проте основну задачу на міжсезоння Санс не виконали. Вони не знайшли адекватної заміни Крісу Полу, при всій повазі до Камерона Пейна. Можливо вони шукатимуть якийсь обмін, точно з метою "сплавити" Краудера, а в замін отримати розігруючого. Не факт, що й Ейтон закінчить сезон в Фініксі, не дивлячись на перепідписаний контракт.
Не дивлячись на різноманітні "але", "можливо" і т.д. - Санс, в плані ростеру, не є гіршою командою від тої, яка виграла 64 гри. Тому, в якійсь мірі, тотал більше 52,5 перемог є доволі адекватним мірилом. Проте я не впевнений, що команда зможе оговтатись від серії проти Далласу саме морально. Тим паче, що тріщини вже пішли.
Якщо нічого не міняти, команда так і залишиться доволі сильною, проте без жодних шансів на чемпіонство. Тому, міняти хоча б щось - необхідно кров з носа! Але серйозні зміни можуть серйозно вибити ґрунт з-під ніг. А третього не дано.
Тому особисто я гадаю, що виграти 52 матчі цій команді під силу. Саме цій, яка розпочинатиме регулярний сезон, зі всіма тими "травмами" та "недвалим досвідом". Хоча це, мабуть, мій найменш впевнений прогноз серед всіх команд Ліги, але якщо б до мене через 5 хвилин завітав Баррі Аллен з майбутнього і повідомив, що Санс виграли 35 матчів цього сезону - я б йому повірив. Тим не менше..
Прогноз : 3 місце.
Голден Стейт Ворріорс
Результат минулого сезону : 53 перемоги, 29 поразок. 3 місце. Чемпіони НБА.
Схоже на те, що ГСВ ще не сказали свого останнього слова. Минулого сезону вони взяли і виграли чемпіонство. Хтось цього очікував, особисто я - ні.
Практично одразу ж, після перемоги, постало питання : а що буде далі? Адже ГСВ обрали доволі вузький шлях, наче канат, на якому їм поки що вдається баласнувати. Я маю на увазі те, що "воїни" не поспішають прощатися зі своїми молодими гравцями. Активами, яких нав'язливо намагаються обміняти в різні команди, для того, щоб зберегти "чемпіонські претензії". В першу чергу, річ йде про Мозеса Муді, Джонатана Кумінгу, Джеймса Вайсмена.
Але поки що, ГС і без цього чудово справляються. Міксуючи ротацію досвідченими гравцями та молоддю. Якщо Вайсмену ще доведеться попраювати та довести свою користь в складі ГСВ, то ось Кумінга та Муді, в певній мірі, встигли себе проявити. І не де-небудь, а плей-оф!
Звичайно, поки що ще зарано говорити про якісь перспективи і робити прогнози, як саме складеться кар'єра одного чи іншого гравця. Але Кумінга вже встиг себе зарекомендувати як бігмен майбутнього. Швидкий, атлетичний рімраннер, який здатний загрожувати з дальньої відстані, від якого потрібна гра в захисті, робити скріни та навики при пік-енд-ролі. За своїм стилем гри, будовою тіла та навичками, він мені трішки нагадує Янніса зразка новачка. Правда у Кумінги нема настільки багато свободи, порівняно з "Грік Фріком" на початку його кар'єри, оскільки сучасні ГС та тодішні Мілуокі - сильно відрізняються, в першу чергу через задачі, які стоять перед "воїнами" тепер і які ставили "олені" тоді.
Тоді як Муді розкрився у якості 3-енд-Ді вінга, за якими, нагадаю, майбутнє Ліги.
Тому, великого бажання міняти таких цінних гравців для команди, які допомагають тут і зараз, у ГСВ нема. Оскільки це : а) майбутнє френчайзу; б) боюся, в Лізі поки що нема доступних гравців, за яких ГСВ готові були б віддати молодняк та гарантувати собі ще як мінімум одну "гайку".
Ця теза підтверджується діями. Такими, як продовження контрактів Пула та Віггінса. Хоча Віггінс не являється для ГСВ "рідним" гравцем, але він все ще молодий та надзвичайно важливий для сучасних "воїнів". Саме він, на мою думку, був залізобетонним №2 команди, в минулому плей-оф.
Тоді як Пул став одним з найбільш прогресуючих гравців НБА за останній сезон, перетворившись з гравця рівня G-Ліги на одну з найважливіших ланок команди-чемпіона.
Продовження контрактів Віггінса та Пула котшуватиме ГС 109 та 128 мільйонів, обидва на 4 роки відповідно. Дуже круті контракти.
Щоправда у цій історії є і інша сторона медалі - 170 мільйонів податку на розкіш, в додачу з 190 мільйонною відомістю про зарплати, змушує власників ГС заплатити цього сезону 360 мільйонів доларів. А за кожний, додатково витрачений доллар цього сезону, ГСВ доведеться заплатити в 7 разів більшу суму.
І це ще залишається відкритим питання стосовно продовження контракту з Дреймондом Гріном. І, особисто на мою думку, ситуація яка склалась навколо нього має всі шанси на те, щоб стати вирішальною в контексті того, чи продовжать ГСВ бути чемпіонським контендером, чи їх чекає спад.
Окрім того, що у Дреймонда закінчується контракт, ключовими аспектами ситуації навколо нього є : його рівень гри та недавня витівка Гріна, де він заїхав Пулу по лицю з такою силою, що звалив бідолагу з ніг.
У Дреймонда і без того складний характер. Багато хто звинувачує саме його в тій прикрій поразці в Фіналі НБА 2016 року. Також є люди які вважають, що саме через нього, Кевін Дюрент вирішив покинути Голден Стейт. І тепер ситуація з Пулом.
Сварки та конфліктні ситуації, в спортивних колективах - є нормальним явищем. Тим паче в колективах рівня ГСВ, де зібрались кращі серед кращих. Де рівень адреналіну, рівень конкуренції, рівень вимог від себе та партнерів не просто зашкалює, а є вибуховим. Десь на рівні "бавовни" на Керченському мосту, а може і вище.
Але не нормальною є дідівщина. І судячи з відео, а також знаючи характер Гріна, можна цілком і впевнено сказати, що там була саме подібна ситуація.
Дехто може привести в приклад історію з Майклом Джорданом та Стівом Керром, коли "GOAT", на тренуванні, вдарив теперішнього тренера ГС Керра. Але, на мою думку, ситуація там була дещо відрізнялася.
По-перше, між Джорданом та Керром не було настільки критичної різниці у віці, вазі. Та й Керр, після зіткнення з Джорданом, зумів за себе постояти і партнерам по команді довелося рознімати одноклубників.. Чого не скажеш про випадок з Гріном.
По-друге, Джордан на той момент був найкращим гравцем світу. Можливо, в якійсь мірі, це прозвучить так, наче я намагаюся його виправдати. Але одна справа, коли подібного роду "перевірку" намагається провести найкращий гравець світу, друга справа, коли це робить гравець, який більше не може кидати трьошки та набирає 8 очок за гру.
Тим паче, що Джордан з часом визнав свою провину і сказав, що після того випадку, він відчував себе ідіотом. Хоча і стверджував, що саме ця сутичка змусила його поважати Керра та допомогла стати їм чемпіонами. Та й сам Керр признавався, що це був один з найкрутіших моментів в його житті.
А тепер уявіть, як через років 15-20, Грін та Пул рефлексують на дану тему :
Г : "ехх, це було так круто, вдарити по морді молодого, беззахисного, зніяковілого Пула, який не хотів конфлікту, повалити його на землю з одного удару та відчути свою домінацію".
П : "так, й справді, це був н-н-найкращий момент моєї кар'єри! Адже я люблю п-п-приниження. Також, відтоді, я почав за-за-заїкатись".
Тімбідлінг 10/10.
Я розумію, що про цю ситуацію, в першу чергу, ми дізналися через те, що відео попало в мережу. І я переконаний, що подібні речі трапляються частіше, ніж нам це може здаватися.
Тим не менше, я не впевнений, що як для Гріна так і для ГС, ця ситуація не матиме продовження.
Оскільки, як я вже зазначав раніше, одна справа якщо б це був тільки характер Дреймонда. Друга справа - це його гра.
Так, він і надалі залишається одним з найкращих в Лізі гравців на своїй частині майданчику. І саме він був фаворитом на виграш звання "Оборонця Року", перед тим, як зазнав травми в січні. Також він все ще залишається ключовим плеймейкером в складі Ворріорс.
Але його, думаю, можна сміливо назвати -1 в атаці. Він є свого роду Расселом Вестбруком. Окрім того, що він не може кидати, він банально не націлений на кільце.
Тому, рішення про його обмін, як на мене, прийматиметься до останніх днів трейд-дедлайну. І щось мені підказує, що якщо обмін таки і відбудеться, ми дізнаємось про нього постфактум.
Я ставлю 60/40, що обміну бути. Оскільки я не зовсім розумію, яким чином виглядатиме роздягалка команди ближче до плей-оф, якщо Грін залишиться. Ще й без контракту. Коли ГС, скажімо, програватимуть у якійсь з серій, знаходитимуться на межі вильоту з турніру. Чи не посипляться з тієї, чи іншої сторони різноманітні образи, звинувачення в тому, що саме через Гріна - ГСВ більше не здатні перемагати. В такій ситуації, очікувати можна всякого.
Перемоги лікують, це однозначно. Але напругу вже не втримати, вона лише наростатиме.
В принципі, додати по ГС більше нічого. На рахунок Каррі, особисто я не бачу жодних ознак, що рівень його гри критично погіршиться. Головне, щоб без травм. Клей Томпсон стане тільки краще, порівняно з минулим сезоном, впевненішим в своїх силах.
Відчутними будуть втрати Отто Портера та Гаррі Пейтона. Але в якійсь мірі їх зможуть замінити ДжаМайкл Грін та Донте ДіВінченцо.
Цього сезону, букмекери дають на Ворріорс тотал 51,5 перемог. Минулого сезону, вони виграли 53 матчі. Хоча рівень Конференції виріс, а також існує ситуація з Гріном, я вважаю, що ГС точно не стали гірше, як мінімум в ігровому аспекті. Прогнозую повторення минулорічного успіху та 53 виграних матчі.
Але головна мотивація, звісно, це виграш 5 "гайки". Тому допускаю, що кількість перемог в регулярній частині чемпіонату, матиме відносно мізерну вагу для "воїнів".
Прогноз : 2 місце.
Денвер Наггетс
Результат минулого сезону : 48 перемог, 34 поразки. 6 місце.
Минулого року, ще по ходу сезону 2020/21 - розігруючий Наггетс Джамал Мюррей зазнав травми підколінного сухожилля, яка викинула його з баскетболу на півтора роки.
А на початку сезону 2021/22, далися в знаки проблеми зі здоров'ям у Майкла Портера. Спина, яка у нього, нагадаю, хронічна, далася в знаки і після бляклих дев'яти матчів, відправився на операцію, вибувши до кінця сезону.
Не зважаючи на всі ці обставини і те, що Нікола Йокіч залишився в якомусь сенсі на одинці, він зумів виграти звання МВП, та витягнути команду в плей-оф, де в першому раунді, Денвер поступились майбутнім чемпіонам Голден Стейт.
Останні 2 роки Йокіч демонструє просто якийсь колосальний прогрес і ефективність, яка інколи не вкладається в голову. Він б'є рекорди людей, які здавалося, побити неможливо.
Також, сербський центровий значно підтягнув гру в обороні, що піднесло його і без того небачену ефективність просто до якихось космічних масштабів. Так, минулого сезону, коли Йокіч перебував на паркеті, його колектив демонстрував рівень гри команди з 62 перемогами.
І це, я нагадю, з гравцями на кшталт : Монте Морріс, Вілл Бартон, Джефф Грін та Аарон Гордон.
Цього сезону, я сподіваюся, нарешті повернуться Майкл Портер та Джамал Мюррей.
Звичайно, я не можу закладатись на те, що вони відіграють всі 82 матчі. Ні. Проте, навіть якщо вони будуть присутні хоча б в 55-60 матчах - це буде серйозний буст, по відношенню до тих можливостей, які були у Наггетс минулого сезону.
З команди пішли Остін Ріверс, Джамайкл Грін. Також Денвер обміняли Монте Морріса та Вілла Бартона в Вашингтон. Найвідчутнішою втратою серед всіх я б назвав втрату Морріса, котрий добре справлявся з роллю бек-ап розігруючого, а за відсутності Мюррея, й основного.
Проте, в замін, Наггетс отримали з Візардс Іша Сміта та Кентавіуса Калдвел-Поупа. Сміт є хорошим ветераном, який, швидше за все, стане третім розігруючим, післ Мюррея та Боунса Хайланда.
Від Хайланда, доречі, я очікую проривного сезону. Він, як і Айо Досунму з Чикаго, мають змогу повторити долю Тайріса Максі з Філадельфії.
Тоді як ККП - є перевіреним гравцем, чемпіонського рівня. Дуже важливий та якісний рольвик, який, на мою думку, зможе набагато краще виконувати поставлені перед ним задачі, на позиції шутінг гарда, ніж Бартон до цього.
Також в Наггетс перейшов Брюс Браун, який підписав з командою контракт 13/2. Про нього також, можу відізватися лише з позитивної сторони. Чудовий оборонець, який, не дивлячись на свій ріст 6'4, часто використовувався Нетс у якості гарда/центрового, рімраннера при пік-енд-роллах. Як на мене, подібного роду навички, точно не завадять Майку Мелоуну та колективу Наггетс.
Саме оборона на периметрі була однією з найбільших проблем команди в минулому. І, на мою думку, підписанням даних гравців її частково вдалося вирішити.
На позицію бек-ап центрового підписали ДіАндре Джордана. Мабуть єдиний мув Денвера, який мені не зовсім сподобався. Оскільки Джордану, на мою думку, в НБА вже не місце. Тим паче в якості першої заміни. Сподіваюся Наггетс відклали пошук запасного центрового ближче до закінчення трейд-дедлайну.
Серед новачків можу виділити Крістіана Брауна - доволі габаритного шутера з Канзасу, ростом 6'7 футів, який минулого сезону набирав 14+6 з 39% з-за дуги.
В цілому, якщо б основною зіркою цієї команди не був Йокіч, то високої похвали ця команда від мене не отримала б. Мюррей та Портер після травми, взагалі без поняття, яким чином себе покажуть і чи зможуть показати взагалі. Але підсилився рівень рольовиків команди. І якщо з гіршим складом, Нікола зумів здобути 48 перемог, то що йому мішає з кращими партнерами і теоретично готовими двома зірками зайняти перше місце на Заході?
Так, на сильнішому Заході. Але за "красиві очі" звання МВП також не вручають. Тим паче двічі підряд.
В третє МВП Йокіча я не вірю. Тут повторюється ситуація з Яннісом. Коли перше заслужив на всі 100%. Друге заслужив на всі 150%, але починають з'являтись запитання, очікування, вимоги. І хоча бажання його вручати значно менше, тим не менше, вручати треба, бо саме він є найкращим. Ну і третє - неможливе. Хіба, що команда займе перше місце в НБА з 60+ перемогами, а теоретичний МВП набиратиме по 40+20+10 за матч.
І якщо Янніс, після цього, виграв чемпіонат. То Йокіч... Ну, скоро все побачимо.
Вегас дають тотал 49,5 перемог. Мій прогноз - 54 перемоги.
Прогноз : 1 місце.
Підсумки Західної Конференції
Цього сезону, в Фіналі Заходу я очікую побачити Денвер проти Голден Стейт, з перемогою останніх. Хоча таємно топитиму за Фінал Філадельфія-Денвер.
Наггетс дуже важливо взяти якнайвищий посів, щоб їм не довелось зустрічатись в першому раунді з найсильнішими суперниками.
Хоча цього разу слабких суперників не буде. Через плей-ін, прогнозую, вийдуть Даллас та Новий Орлеан. До кінця не впевнений, правда, хто з якого місця. Але в боротьбі за 9 місце перемогу здобудуть Лейкерс, які обіграють Сакраменто Кінгз. Після чого ЛАЛ програють любому супернику з пари Мавс/Пелс.
На рахунок Фінального прогнозу, про нього я писав ще в прев'ю до Сходу. Мілуокі зустрінуться з Голден Стейт, а Янніс стане дворазовим чемпіоном.
Прогнози стосовно нагород, Збірних НБА - опублікую в телеграмі : @prostopronba
МВП виграє Джоель Ембіід.
This page contains the following errors:error on line 1 at column 200: Opening and ending tag mismatch: br line 1 and div Below is a rendering of the page up to the first error.Хоча я бачив початок сезону, як від нього так і від Філадельфії, проте, від своїх слів не відмовлятимусь.
Всіх вітаю з початком сезону! Всім гарного та безпечного перегляду, мирного неба на головою.
pics from : nba.com
