Росія – очевидний фаворит, але кращого моменту для перемоги в України може не бути

Наша волейбольна збірна має аргументи.

11 вересня 2021, 12:03
28
Росія – очевидний фаворит, але кращого моменту для перемоги в України може не бути

Команда Крастіньша має аргументи.

Україна вдруге поспіль вийшла в плей-оф чемпіонату Європи, але в 1/8-й одразу потрапила на одного із світових топів – Росію. Матч відбудеться у суботу, 11 вересня. Початок о 18.30, трансляція – XSPORT. 

З’ясовуємо, в якому стані до матчу підходять суперники та чи є шанси у команди збірної України.  

Хто сильніший

Збірна Росія. Відкриваємо рейтинг ФІВБ і бачимо – Росія на третьому місці, Україна – на 22-му (ще в 2015-му ми були на 42-му). Росія – одна з найкращих команд планети. Якщо брати останні кілька років, то росіяни вигравали золото (2012) та срібло (2020) Олімпіад, а також двічі перемагали на Євро (2013, 2017). Найкраще досягнення України за цей період – чвертьфінал Євро-2019 (до цього не грали там 14 років). На інших великих турнірах (окрім Євро) взагалі були лише раз – на ЧС-1998. 

Російський чемпіонат дуже конкурентний (в трійці Європи разом з італійським і польським). З останніх дев’яти розіграшів Ліги чемпіонів 7 виграли російські клуби («Зеніт» Казань, «Локомотив» Новосибірськ, «Бєлогор’є» Бєлгород). Хоча два останніх брали італійський «Лубе» та польська «Закса». 

В якому стані збірна Росії прямо зараз

Команда перебуває в стадії перебудови – у 2019-му її (разом з пітерським «Зенітом») очолив фін Туома Саммелвуо. Вийшло добре – на Олімпіаді в Токіо росіяни дійшли до фіналу, де програли французам (відігрались з 0:2, але поступились на тай-брейку). Є нюанс – останній матч на ОІ було зіграно 7 серпня, а вже 2 вересня – відбувся старт на Євро грою проти Туреччини. І його російська збірна програла з рахунком 1:3, потім була непроста перемога над Нідерландами – 3:2. Завершився ж груповий етап легкими перемогами над фінами, іспанцями та північними македонцями. Замість планового першого місця у групі росіяни ледь не посіли третє – але турки програли фінам, тож зустрічі з сербами вже в 1/8 фіналу вдалося уникнути. 

Порівняно з Олімпіадою у складі росіян є важливі зміни (на ОІ у заявці 12 гравців, на Євро – 14). Саммелвуо додав резервістів, але з заявки випали одразу два діагональні – і якщо травму Полєтаєва ще можна пережити, то відсутність Михайлова – справжня втрата. Михайло багато років був основним джерелом очок цієї команди. Щоб його замінити, тренеру довелося йти на експерименти – догравальник Клюка був переведений на позицію діагонального. Все працює  – у всіх матчах білорус за національністю набирав не менше 27 очок, а відсоток ефективності атак був не меншим за 40 (з іспанцями величезні 66%). 

Щодо проблем росіян, то вони є серед центральних блокуючих. Стабільністю може похвалитися лише Яковлєв (0.75 блока за сет, що багато). Вольвіч та Куркаєв проводять млявий турнір. Власову дали шанс хіба з македонцями. Є проблеми і на прийомі – стабільно хороший відсоток у Волкова, а от основний ліберо Голубєв діє нестабільно, інший догравальник Подлєсних трохи краще. Але він видав показово жахливий матч з Нідерландами – 14 вдалих відсотків з 21 дії. 

Є питання і до основного зв’язуючого Кобзаря – за рейтингом ефективності серед гравців цієї позиції на турнірі він лише на 19-му місці (43,37%, в лідера поляка Джизги – 63,81%). На третьому місці – інший зв’язуючий росіян Панков (56,1%), але він грав в останніх матчах групи з набагато слабшими суперниками. 

І слід сказати, що абсолютно всі гравці збірної Росії виступають виключно за російські клуби. 

А українці грають за Росію

Вже ні, хоча в 00-х та 10-х українців, які брали російський паспорт було достатньо. Наприклад, два олімпійських чемпіони-2012 з України (Тарас Хтей – з Сокаля Львівської області, а Дмитро Мусерський – з Макіївки Донецької області). Необов’язково було брати паспорт для того, щоб грати за Росію. Паспорт допомагав у боротьбі з лімітом. 

Багато років український волейбол кував кадри для Росії. Гравців навіть з дитячих шкіл забирали напряму туди. З цього могли мати зиск тренери (відкати) й гравці (світле майбутнє), але не український волейбол – ми 14 років поспіль не грали на Євро. Якщо ж українцеві хотіли видавати російський паспорт, то без дозволу на це від української федерації він мав сідати на 2-річний карантин (немає права виступати за іншу збірну). Попередній склад федерації давав добро на подібне (не за «дякую» вочевидь). Теперішній, на чолі з Михайлом Мельником, такого не робить. 

Як виглядає наша команда

Якщо говорити про зв’язок з Росією, то у нас є волейболісти, які виступають там. Ян Єрещенко є одноклубником гравця російської збірної Кльоца в красноярському «Єнісєї». Ілля Ковальов влітку перейшов в сургутський «Газпром-Югру», а Дмитро Вієцький тільки виїхав з новгородського АСК – тепер гратиме за «Епіцентр-Подоляни». Більше загальних деталей про збірну України можна дізнатися тут. 

Щодо виступу на турнірі, то українська збірна виправдала очікування – зайняла третє місце в групі. Але легко не було – тай-брейки з греками та португальцями, щіпка валідолу з бельгійцями, поразка на волосині від сербів і повний провал з поляками (матч для нас не мав ніякого турнірного значення). 

І ці матчі продемонстрували, що перед нами не та збірна України, яку ми бачили на Євро два роки тому. Сильніша вона чи слабша, сказати важко, але точно – вона інша. Серйозно провалився Єрещенко – 17% вдалого прийому в матчі з греками посадили його на лавку. Замість нього грає стабільніший Ковальов. 

У двох перших матчах лише епізодичну роль виконував центральний блокуючий Семенюк (один з найкращих загалом на цій позиції на Євро в 2019-му). І точно не через травму – виключно рішення тренера Угіса Крастіньша. Замість нього грав Дрозд. Юрій повноцінно повернувся в основу в матчах з Португалією та Бельгією – по 5 блоків у кожному з матчів, 10 і 13 очок відповідно. 

Не має минулої стабільності діагональний Вієцький – його епізодично змінював Сидоренко (зазвичай Дмитра ніколи не змінюють). На Євро-2019 Вієцький був найкращим гравцем нашої команди. 

Але найбільша проблема України – відсутність класного зв’язуючого. І Діденко, і Щитков грають позмінно. Перший перед Євро вважався основним, але гравець «Житичів» його закономірно витіснив. Рейтинг ефективності Щиткова – 43,93% (18-е місце на турнірі серед гравців цього амплуа), Діденка – 19,05% (37-е місце). Але навіть непогані показники Віталія не прибирають відчуття хиткості на паркеті: він не так часто, як потрібно, задіює перший темп, часто сумбурить і навіть вдалі прийоми інколи не перетворює в хороший пас. Зате коли ловить кураж, накидує на хайлайти. І важливо, що Щитков більший помічник на блоці, аніж Діденко. 

Два безсумнівні позитиви – догравальник Плотницький та ліберо Брова. Гравець «Перуджі» не запалює, а розриває. Він стабільно набирає очки на рівні з Вієцьким (4,11 за партію в Олега, 4,22 – у Дмитра). Й витягує тоді, коли найбільше треба. Наприклад, з греками – 24 очки, 4 ейси, 67% вдалого прийому. Він наша основна опція в атаці та на прийомі. Якщо говорити про Брову, то Горден теж проводить хороший турнір – стабільно приймає майже половину м’ячів. І провалився лише з поляками – 17% і незворотна заміна на Фоміна. 

Але головний козир України – її тренер. Угіс Крастіньш будував і будує цю команду. Знає, готує й налаштовує її так, як потрібно. Особливо до матчів, в яких залізно потрібен результат. Найважливіший для нас матч на турнірі проти Бельгії Україна провела найсильніше зі всіх. А сети тоді важливої гри з чинними чемпіонами сербами регулярно переводила на тай-брейки. 

У нас неідеальна команда і купа мінусів. У нас нижчий клас, аніж у суперника, і менше досвіду. Але при правильній підготовці тренерським штабом цю Росію можна розібрати. Кращого моменту, ніж зараз, для зустрічі і перемоги над цим суперником може не бути. 

Збірна України отримає 10 млн гривень у разі перемоги

А ось і цікава додаткова мотивація для наших гравців. Федерація волейболу України з посиланням на президента ФВУ Михайла Мельника повідомила, що команда отримає 10 млн гривень у разі перемоги в цьому поєдинку. Гроші виділять партнери Федерації і «Епіцентр».

«В останні роки збірна України з волейболу демонструє хороші результати. Завдяки підтримці корпоративних партнерів збірної зараз у нас є можливість мотивувати наших хлопців і дівчат на гру не тільки словами, а й фінансово.

Вітчизняний волейбол вимагає більшої фінансової підтримки не тільки від українського бізнесу, але і від держави. Завдяки державним програмам розвитку волейболу збірні Польщі та Сербії зовсім недавно вигравали чемпіонати світу та Європи.

Тільки при гідній увазi до волейболу з боку української влади ми зможемо досягти досить пристойних успіхів на європейських і світових форумах», – сказав Мельник.

***

Переможець пари Росія – Україна зустрінеться з переможцем дуету Польща – Фінляндія. Матч також відбудеться у Гданську, у вівторок, 14 вересня. 

Фото: федерація волейболу РосіїKalle Parkkinen/Newspix24, федерація волейболу УкраїниKacper Kirklewski/Keystone Press Agency, Krzysztof Porebski/Keystone Press Agency

Інші пости блогу