Матвій Бідний: Проєкт «Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги» змінює культуру у ставленні до спорту

«Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги» – наймасштабніші змагання України серед школярів. Ба більше, змагання школярів в Україні на всіх етапах стали наймасштабнішими змаганнями у Європі, оскільки участь у них взяли майже 47 000 (!) команд, де учасниками з різних видів спорту стали майже 600 000 (!) дітей.

Понад шістдесят команд-переможниць у 9 видах спорту отримали заслужену нагороду за перемогу у проєкті та відпочили в Буковелі. Майже 900 школярів з усіх куточків України розвинули свої спортивні навички, лідерські здібності, знайшли нових друзів, підкорили гори та познайомилися з амбасадорами проєкту – зірками українського спорту.

Про оновлений другий сезон «Пліч-о-пліч» всеукраїнських шкільних ліг, табір в Буковелі, плани на майбутнє та багато іншого розповів міністр молоді та спорту України Матвій Бідний.

– Матвію Вікторовичу, яким був другий сезон «Пліч-о-пліч всеукраїнських шкільних ліг»? Чи могли б подумати, що змагання будуть такими масовими?

– Другий сезон вийшов набагато масштабнішим, ніж ми очікували. У 2024/2025 ми розширили вікові групи й забезпечили гендерну рівність, тож тепер школярі змагаються у 18 категоріях серед хлопців і дівчат. Від старту сезону було 7 видів спорту: баскетбол, волейбол, футзал, спортивне орієнтування, черліденг, гандбол і регбі-5.

До проєкту долучилися понад 9 тисяч шкіл з усієї України, сформовано 47 тисяч команд, а загалом участь взяли понад 600 тисяч школярів. На початку 2025 року ми додали тестові ліги з легкої атлетики та шахів — це ще майже 5 тисяч команд й понад 25 тисяч учасників. Фактично вже майже 700 тисяч дітей відчули, що спорт — це їхня можливість і простір для розвитку.

– Які регіони стали несподіваними лідерами за активністю або результатами?

– Лідерами за кількістю команд-переможців стали Полтавщина – 6, Дніпропетровщина – 5 і Львівщина – 4 команди. Житомирщина, Волинь і Закарпаття – по 4 команди-переможці від кожного регіону. Досить високі результати показали також Рівненщина, Хмельниччина, Вінниччина та Одещина – по 3 чемпіони. Приємно, що навіть у регіонах, які раніше не були в топі спортивної активності, формується культура масового спорту. І команда з прифронтової Донеччини теж виборола призове місце, що особливо знаково.

– Як Ви балансуєте між спортивною конкуренцією та виховною метою проєкту?

– «Пліч-о-пліч: всеукраїнські шкільні ліги» – безперечно про спортивні перемоги, призи і медалі – ці символи успіху мають значення. Однак, ми закладаємо та утримуємо баланс між духом суперництва та ціннісним вихованням. Для нас важливо, щоб діти засвоювали поняття взаємопідтримки, поваги до суперника, вміння гідно приймати поразку. Філософія і логотип проєкту відображують ключові принципи: єдність, допомогу, командну гру, здоровий спосіб життя. І це працює, адже спорт виховує витривалість, відповідальність, здатність до співпраці. Це фундамент, на якому формується покоління лідерів.

– Який момент другого сезону Вас особисто найбільше зворушив?

– До змагань змогли долучитися команди з областей, де йдуть бойові дії. Це історія команди з Добропілля на Донеччині. Дівчата з місцевого НВК №7 посіли друге місце з футзалу серед учнів 5–9 класів. Регіон, де небезпека поруч щодня, а діти тренуються, виходять на всеукраїнську арену й здобувають нагороди. У першу чергу це доказ незламності юних українців, їхньої віри у майбутнє, яку вони зміцнюють завдяки спорту.

– Чи помітили Ви, що проєкт почав формувати нову спортивну культуру серед учнів?

– Так, і це найцінніше. Ми бачимо, що «Пліч-о-пліч» формує культуру єдності, довіри, взаємодопомоги. Діти вчаться працювати в команді, слухати одне одного, розділяти відповідальність. Це європейська модель масового спорту, яку ми впроваджуємо в Україні: доступність і можливості для кожного, незалежно від віку та рівня підготовки. Тепер у школах фізкультура перестає бути уроком як для годиться — вона стає простором для самореалізації.

– Яка головна мета проєкту? Чи вдається її реалізовувати?

– «Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги» – ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Проєкт об’єднує школярів навколо спорту. А мета проста й амбітна: зробити спорт частиною життя кожної дитини. Це і про здоров’я, і про лідерство, і про цінності. Основні завдання – популяризація спорту, залучення максимальної кількості дітей до фізичної активності, створення умов для розвитку спорту в школах, підтримка системи фізичного виховання. Це означає, що ми реально змінюємо шкільну культуру у ставленні до спорту.

– Переможці та призери другий рік поспіль їдуть у табір до Буковелю. Наскільки великою для учнів є мотивація перемагати?

– Це величезна мотивація. Через захопливі можливості, які надає табір, локацію у серці українських Карпат, умови перебування й неповторні пригоди. Цього серпня до Буковелю відправилися 66 команд-переможців — майже 900 дітей. У таборі поєднані відпочинок і висока спортивна та інтелектуальна активність, заходи, що спрямовані на утвердження національної громадянської ідентичності, зустрічі з спортсменами- амбасадорами проєкту. Для школярів табір – це нові знання, друзі і переконання, що спорт відкриває двері до нових можливостей.

– Під час табору складена дуже насичена програма для дітей. Як вдається її реалізовувати?

– Організатори подбали, щоб кожен день був оригінальним за активностями та подіями. Є тренування з різних видів спорту, професійні майстер-класи, вечори народних традицій, інтерактивні конкурси, квести, походи та навіть підкорення гірських вершин. Реалізувати програму допомагає величезне бажання учасників та усвідомлення, що такий активний відпочинок – це ще й школа лідерства і командності. Додому учасники табору повертаються, зберігаючи головне бажання – розвиватися й рухатися далі.

– Наскільки надихає дітей зустріч із амбасадорами проєкту – зірками українського спорту? Як ви їх обираєте?

– Уявіть, як впливає особисте знайомство з Олександром Усиком, Андрієм Шевченком, Ярославою Магучіх, або спілкування чи навіть тренування з Жаном Беленюком. П помітно, що дитяче захоплення й натхнення практично не мають меж. Амбасадорів ми обираємо серед тих, хто досягнув видатних результатів, є відомим та авторитетним серед школярів, готовий бути найкращим прикладом для їхнього спортивного вибору та розвитку.

Вдячний за підтримку проєкту також Еліні Світоліній, Сергію Стаховському, Олегу Верняєву, Анжеліці Терлюзі, Ганні Різатдіновій, Владиславу Гераскевичу, Олександру Зінченку, Андрію Луніну, Віктору Циганкову, Владиславі та Марині Алексієвим – це справжня українська команда майстрів, зірок та переможців, яка показує дітям, що великі мрії досяжні. А участь ветерана, учасника Invictus Games Олександра Будька – приклад незламності та української волі до перемоги.

– Як реагують батьки та вчителі? Чи бачите, що потрібно вдосконалювати?

Відгуки здебільшого позитивні. Батьки кажуть, що діти стали активнішими, легше концентруються на завданнях, розширюють коло спілкування та інтересів. Учителі відзначають, що зростає інтерес до фізкультури, з’являється особливий командний дух у школах. Але ми бачимо, що слід вдосконалювати інфраструктуру — більше сучасних майданчиків поруч зі школами, безпечних спортивних просторів.

– Які нові формати чи технології плануєте у третьому сезоні?

У 2025/2026 ми розширюємо програму до 11 видів спорту — додаємо настільний теніс і біатлон. А ще запускаємо ліги «Пліч-о-пліч» у вищих навчальних закладах. Це означає, що наш рух зростатиме від школи до вишів, і молодь матиме безперервний спортивний шлях.

– Чи розглядаєте міжнародну співпрацю для проєкту?

– Так. Ми вже розглядаємо можливість того, щоб українські школярі мали змогу брати участь у турнірах за кордоном, важливий також обмін досвідом з подібними європейськими лігами. Це дозволить нашим дітям відчути себе частиною великої спортивної спільноти, а Україні — стати активним гравцем у світовій системі шкільного спорту.