20 років очікування, крові та поту: Україна повертається у хокейну еліту!

Ми зробили це. Просто вдумайтеся: два десятиліття. Двадцять років ми блукали пустелею нижчих дивізіонів, ковтали пил на заштатних аренах і дивилися, як повз нас пролітають потяги зі справжнім великим хокеєм. Але сьогодні цей потяг зупинився на нашій станції. Збірна України — знову серед найкращих команд планети!

​Шлях до цього моменту був не просто складним — він був принизливим. Ми пам’ятаємо все. Пам’ятаємо часи, коли «синьо-жовті» безнадійно «горіли» румунам та хорватам. Коли здавалося, що український хокей — це пацієнт, який швидше мертвий, ніж живий. Але саме в тих муках народжувалася ця нова команда.

​Ми пройшли через чистилище, щоб сьогодні на рівних битися з топовими збірними світу. Це вже не та команда, що боїться власної тіні. Це банда, яка виходить на лід кусатися, вигризати кожен сантиметр майданчика і перемагати.

​Повернення в еліту — це найкраща відповідь усім тим, хто роками намагався поховати наш хокей. Давайте згадаємо 2007 рік. Чемпіонат світу «на болотах». Саме тоді почався наш довгий відкат, але саме тоді ми побачили справжнє обличчя наших «сусідів».

​Пам’ятаєте, як тодішні функціонери на кшталт Третьяка та інша навколохокейна нечисть ставили ультиматуми нашим зіркам? Варламов, Касьянчук, Шахрайчук — на хлопців тиснули, погрожували «лімітом на легіонерів», намагалися змусити відмовитися від збірної, аби вони не вважалися іноземцями в чемпіонаті рф. Вони хотіли каструвати нашу збірну, позбавити її лідерів, зробити нас слабкими та покірними.

​Вони думали, що без їхніх подачок ми зникнемо з хокейної карти. Ну що, обтікаєте?

​Поки ми будемо готуватися до матчів проти Канади, США та Фінляндії, хочеться передати палкий привіт за поребрик та в сонячну бульбашію і запитати "А що з єбалом?"

​Поки ви варитеся і будете варитися у власному соку, граючи «товариські матчі» між собою на рівні чемпіонату водокачки, Україна виходить на головну сцену. Ви можете скільки завгодно вигадувати свої «ігри майбутнього» чи інші сурогати — весь цивілізований світ буде дивитися на нас. Ви хотіли нас знищити, а натомість ми злетіли туди, куди вам шлях тепер закритий на десятиліття.

​Ваш «величний» хокей тепер — це історія про ізоляцію та деградацію. Наш хокей — це історія про незламність.

​Попереду — еліта. Там буде важко. Там будуть болючі поразки, бо рівень космічний. Але ми там будемо за правом сильного. Ми повертаємося не як гості, а як нація, що вистояла і перемогла.

​Слава Україні! Слава нашим хлопцям, які повернули нам гордість за хокей! Готуйтеся, гранди, ми йдемо!