Tribuna/Футбол/Блоги/Розбір фіналу Ліги Європи Аталанта - Баєр. Чому "Неверлузен" програв?

Розбір фіналу Ліги Європи Аталанта - Баєр. Чому "Неверлузен" програв?

Автор — ЛЮБОМИР-VLADYSLAV
23 травня, 20:41
1
Розбір фіналу Ліги Європи Аталанта - Баєр. Чому "Неверлузен" програв?

Учора "Баєр" мав можливість зробити передостанній крок до требла, на що розраховувала більшість футбольних уболівальників. Проте на історичному шляху Хабі Алонсо стала "Аталанта" на чолі з Джаном П'єро Гасперіні. Матч завершився з рахунком 3:0 на користь італійської команди. Справжньої казки не сталося, але цей сезон точно закарбується у голові футбольних фанів: 51 матч без поразок - новий рекорд, який поставила команда з Леверкузена. Навряд чи скоро його поб'ють.

Пропоную розібратися, що вплинуло на результат гри.

Глибина складу

Розпочнемо трішки здалеку. Першою причиною буде глибина складу, а точніше - її відсутність. "Баєр" дійшов до фіналу кубка Німеччини, Ліги Європи, а ще позаду - 34 матчі в Бундеслізі. Для того, аби гравці не втомлювалися (ще одна причина, яка випливає через відсутність глибини у складі), потрібно мати якісні заміни хоча б на важливі позиції. Але на це є пояснення: "Баєр" - не грошовий мішок, який може мати 3 склади, та й знайти рівноцінні заміни Грімальдо, Фрімпонгу, Вірцу - дуже складно. Особливо це стосується латералів, оскільки мало команд грає саме такою схемою, де потрібні гравці з таким апмлуа. Тому, навіть якби німецька команда мала гроші - зі замінами були б проблеми.

Втома

Друга причина, що накопичується протягом сезону і на останньому етапі потрібно вирішувати, чим жертвувати. На шляху до требла, наприклад, у минулому сезоні не хвилювався Гвардіола, який мав просто космічний склад, де на кожну позицію готовий вийти рівноцінний гравець. Також на іспанця не тиснули поразки, оскільки протягом сезону вони вже були. А-от у Хабі виникла дуже непроста ситуація і рішення було прийняте грати до кінця. Так гравці "Баєра" і робили - кожен матч тривав майже по 100 хвилин, де вони від свистка до свистка бігали й забивали наприкінці матчу, уникаючи поразки. Таким чином втома накопичувалася і сягнула вже через край, що було видно у матчі проти "Аталанти", де італійська команда при переході з оборони в атаку часто мала рівновагу або перевагу в гравцях перед штрафним майданчиком леверкузенців. Програш у фіналі й став тією жертвою.

Також роль відіграла габаритність гравців. Набагато більше єдиноборств виграли гравці Аталанти

Тактичний розбір

Варто розпочати з тактичної схеми "Баєра". Як і майже весь сезон команда Хабі Алонсо грала схемою з трьома центральними захисниками. При позиційній атаці це виглядало приблизно як 3-4-2-1, а при обороні 5-3-1-1. Перед початком гри намалювали схеми 3-4-1-2, де Адлі та Алекс Грімальдо - два нападники, але з перших хвилин було видно, що на місці іспанця був Джеремі Фрімпонг, проте на одній лінії з Вірцом. Латералями або ж крайніми захисниками (у залежності від фази гри) були Грімальдо та Станішич. Проте важлива деталь: інколи на правому крилі схеми опинявся Фрімпонг тому, що Хабі Алонсо намагався створити чисельну перевагу в центрі поля. В останніх іграх Бундесліги "Баєр" грав саме таким стилем, але проти "Аталанти" це не вдалося зробити. Гасперіні з перших хвилин застосував персональний пресинг. Це відкрило чималі зони між центральними й крайніми захисниками італійського клубу, проте саме гра один в один це компенсовувала.

На скриншоті помітно, як Копмейнерс чітко грає проти Джаки і не дозволяє забігти швейцарцю у вільний коридор. Такий пресинг і працював проти можливості створення переваги в центрі поля, оскільки за Станішичем, на позицію якого прибігав Фрімпонг, одразу біг гравець, який грав з хорватом персонально.

Перший гол

Перша затяжна гольова атака розпочалася саме з втрати м'яча на своїй половині поля м'яча гравцями "Баєра". Вони намагалися побудувати атаку, проте вдалі пресингувальні дії "Аталанти" призвели до помилки при передачі. Це можна побачити на скриншоті.

Ну і, звісно, варто відзначити Адемолу Лукмана, який зробив неймовірний ривок назустріч м'ячу (в останній фазі цієї довгої атаки) і досягнув свого, коли рахунок став 1:0.

Другий гол

Єдиним рішенням, яким Алонсо міг би виправити ситуацію - це довгі передачі. Таким чином можна було відрізати велику кількість гравців "Аталанти" й вибігати зі своїми швидкісними гравцями в дуже небезпечні атаки. Але в центрі нападу "Баєра" грав Адлі зі зростом 174 см. Мінімальний зріст центрального захисника "Аталанти" Колашинаца - 183 см. (І якщо продовжувати тему габаритності гравців, то вона відіграла величезну роль. Набагато більше єдиноборств виграли гравці "Аталанти" завдяки кремезному складу.) Одна зі спроб вийти через довгу передачу в атаку стала фатальною - Адлі виграв єдиноборство (завдяки чудовій передачі голкіпера), але дуже погано скинув на партнера. Ця помилка призвела до другого забитого м'яча. Віддамо належне Лукману - чудово розібрався.

Також у цьому моменті можна частково звинуватити опорну зону, яка дуже пасивно оборонялася (Граніта Джаку нігерійський вінгер пройшов дуже легко, а Паласіос лише добігав до 14-ї зони). Проте це сталося через той же високий пресинг "Аталанти" - майже всі гравці італійського клубу були на половині поля леверкузенців.

Третій гол

Про третій гол можна лише сказати те, що тут було чітко видно, наскільки втомлені гравці "Баєра". Лукман і Гасперіні - герої матчу.

У другому таймі Хабі Алонсо намагався виправити ситуацію, випустивши Патріка Шика і Віктора Боніфейса - двох нападників. Але це було вже запізно.

Дякую за прочитання матеріалу! Не забудь поставити плюс)

Найкраще у блогах
Більше цікавих постів