Не лише Моурінью. 4 топових тренери, які зараз без роботи
Португальський спеціаліст, вихованець «Барселони», найдосвідченіший у списку.
Дворазовий переможець ЛЧ на чолі «Порту» та «Інтера», з якими двічі брав «требл». Триразовий чемпіон Англії на чолі з «Челсі». Дворазовий чемпіон Італії з «Інтером» та чемпіон Іспанії з «Реалом».
Чотири рази визнавався найкращим тренером року. У 2010-му – тренер року за версією ФІФА.
Перед звільненням португалець очолював «Рому» з літа 2021 року. На чолі з Моурінью, «вовки» здобули свій перший єврокубковий трофей в історії. Проте, після черги гучних поразок, керівництво клубу вирішило вдатися до негайних змін.
«Я не приймаю жодним чином, що мої професіоналізм та гідність можуть бути під питанням. Якщо й існує ідеальний приклад професіоналізму, це я. Я ніколи за понад 20 років своєї кар'єри не пропустив жодного матчу», - наводить слова Моурінью ESPN.
Німецький фахівець, вихованець «Баварії».
На чолі з «Баварією» у сезоні 2019-2020 взяв «требл», вигравши з мюнхенцями Бундеслігу, кубок Німеччини та Лігу чемпіонів.
Флік надуспішно відпрацював у «Баварії» та вважався одним з «архітекторів» тріумфу збірної Німеччини на чемпіонаті світу 2014 року. Тоді він був помічником головного тренера Йоахіма Льова. Це й стало причиною призначення Фліка на посаду тренера збірної Німеччини.
Він очолив збірну у серпні 2021 року, провівши з того часу 25 матчів (12 перемог, 7 нічиїх, 6 поразок). Німець не допоміг рідній національній команді вийти з групи на Чемпіонаті світу-2022 у Катарі, а під час підготовки до Євро-2024 збірна провела 6 матчів, у яких здобула лише одну перемогу. Так, у 2023 році він став першим, кого було звільнено з посади тренера національної збірної Німеччини.
Відомий футболіст та не менш відомий тренер.
Свою тренерську кар'єру француз почав із молодіжки «Реала», пішовши з посади спортивного директора «вершкових» у 2012 році. А Вже у 2014 він очолив другу команду. Ставши наставником першої команди у 2016 році, французу вдалося виграти три Ліги чемпіонів поспіль і взяв «требл». Таким чином, «Реал» став першим клубом в історії якому це вдалося, а Зідан назавжди вписав своє ім'я в історію вершкових. Після цього він пішов на заслужений відпочинок, а у 2019 знову повернувся до королівського клубу. Після повернення «Реал» на чолі з Зіданом виграв чемпіонат та Суперкубок Іспанії у 2020 році, та у 2021 він знову пішов у відставку.
На відміну від трьох попередніх фахівців, Конте не вигравав ЛЧ на посаді тренера, але зробив це як гравець «Ювентуса» у 1996-му.
Італієць розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2005 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Сієна». З 2011 року очолював тренерський штаб туринського «Ювентуса», де тричі поспіль став чемпіоном Італії та двічі володарем Суперкубка. А вже у 2014 став головним тренером національної збірної Італії, після провалу Чезаре Пранделлі. Після Євро-2016, стало відомо що Конте переїде в Англію, де очолить лондонський «Челсі». У своєму першому сезоні в Англії італієць зумів привести «аристократів» до перемоги у Прем'єр-лізі. Утім наступного сезону команде не лише не захистила чемпіонський титул, але, посівши лише п'яте місце, опинилася поза зоною Ліги Чемпіонів. Тож, попри здобуття кубка Англії того сезону, влітку 2018 року Конте був відправлений у відставку керівництвом «Челсі».
У 2019 році, після річного відпочинку, тренер очолив штаб міланського клубу «Інтера», з яким у сезоні 2020-21 став чемпіоном Італії і знову повернувся в Англію. Проте, очолив вже «Тоттенгем», і після черги невдалих результатів, у 2023-му, клуб оголосив про припинення співпраці з італійцем.
