Tribuna/Футбол/Блоги/Український футбол/Сміливі прогнози на 2024-й: шалені успіхи збірної України, зникнення історичних клубів та Усик в УПЛ

Сміливі прогнози на 2024-й: шалені успіхи збірної України, зникнення історичних клубів та Усик в УПЛ

Автори Tribuna.com – про майбутнє українського футболу.

Автор — Tribuna.com
5 січня, 22:41
25
Сміливі прогнози на 2024-й: шалені успіхи збірної України, зникнення історичних клубів та Усик в УПЛ

Тимур Коваль: «Минай» розпочне сезон 2024/25 в УПЛ

Після завершення першої частини поточного сезону УПЛ закарпатський клуб виглядає чи не єдиним відвертим кандидатом на пониження у класі. 5 очок за 15 турів – чи не найгірший показник взагалі в історії вищого дивізіону чемпіонату України. Мало хто вірить, що «Минаю» вдасться вберегтися від вильоту – але є аргументи, які дають надію вболівальникам.

По-перше, «Минай» одразу після завершення осіннього відрізка чемпіонату провів глобальну чистку. Команду покинули вже 11 (!) гравців. Все це або вікові, або виконавці 23-28 років. Це схоже на повернення до філософії минулого сезону, коли достатньо молоду команду доповнювали досвідчені виконавці. Віриться, що провальна трансферна кампанія влітку стане для «Миная» уроком. Чому б не повторити успіх з умовним Твердохлібом, Вітенчуком, Дмитруком, Воробчаком та не взяти курс на молоді підписання з Першої ліги?

Другий фактор – прихід Желько Любеновича. Сербський спеціаліст, якого, за його ж словами, зустріли в Ужгороді як Гвардіолу, не має великого тренерського досвіду. Після 2 років під керівництвом Шарана «Минаю», враховуючи останні результати, було потрібне нове обличчя. Любенович – тренер амбітний, по якому видно, що він дійсно занурений у процес та зробить усе можливе для збереження прописки в УПЛ.

Якщо ж «Минай» все ж таки вилетить за спортивним принципом, то не варто забувати про реалії нашого футболу. Згадаймо кейс кампанії 2020/21. Останнє місце у турнірній таблиці, але команда залишилась в УПЛ завдяки проблемам з фінансами в «Олімпіка». В умовах повномасштабної війни щось подібне можливе і зараз. У вересні «Металіст 1925» через якраз втрату значної частини прибутку власника клубу мало не припинив існування. Тому сьогодні від подібного не застрахована більша частина команд УПЛ.

Семен Новіков: Бражко стане основним опорником в збірній України

Подумайте про це від лиця вас у грудні 2022-го: Георгій Судаков – єдиний гравець збірної України, що вийшов у всіх матчах 2023 року в стартовому складі.

У цьому році Георгій тихою сапою просто знищив усіх конкурентів на позиції атакувального хавбека. До цього основним був Маліновський, потім Руслан конкурував з Піхальонком, а зараз це позиція, де вибір Реброва можна передбачити ледь не на 100%.

Те саме може провернути і Володимир Бражко у 24-му, хоча наразі він ще навіть не дебютував за дорослу команду. Хтось скаже, що занадто сміливо, але, якщо придивитися, конкуренція не така й велика. Степаненку – 34. Його мучать травми, контракт з «Шахтарем» закінчується влітку, а ще троє неповнолітніх дітей, які проживають в Іспанії від початку повномасштабної війни. А що як Тарас замислиться «дати Кривцова» та поїхати на футбольну пенсію в умовну МЛС? Навряд його хтось засудить. А ось вмотивованому Бражку це буде тільки на руку.

Так, багато чого залежить від того, якою буде команда Шовковського навесні. Але якщо «Динамо» зможе завоювати чемпіонство, то Бражко без сумнівів буде на перших ролях – а там і до основного у збірній недалеко.

Сергій Бабарика: Олександр Усик дебютує за «Полісся» в офіційному матчі

Звичайно, для Олександра Усика головна подія 2024 року – бій з Тайсоном Ф`юрі, запланований на 17 лютого. Бій за звання абсолютного чемпіона світу в важкій вазі має відбутися на арені «Кінгдом Арена» в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді і повинен стати головною подією у світі боксу у 2024 році.

Але, як відомо – Олександр Усик не тільки професійний боксер, а й футболіст, заявлений на УПЛ в складі житомирського «Полісся». Олександр вже виходив на поле в товариській грі «Полісся»  в лютому 2022 року проти «Вереса», замінивши Пилипа Будківського, але ще не грав за команду з Житомира в офіційних матчах.

Чому б цьому не статися, якщо Усик зможе перемогти Ф“юрі, розслабитися та трохи подуркувати? «Полісся», звичайно, має серйозні задачі на друге коло чемпіонату, але в певних умовах клуб може собі дозволити провести акцію, яку вже давно чекають в українському футболі, та нарешті заграти Усика на професійному рівні в футболі.

Вже є коефіцієнти на досягнення Усика в УПЛ:

  • Гол Усика в УПЛ – 6.0
  • Червона картка – 6.0 
  • Вихід в стартовому складі – 1.9
  • 45 і більше хвилин на полі – 2.8
  • Станцює гопак після забитого голу – 7.5

Ігор Чернявський: «Ворскла» виграє Кубок України 2023/24

Окей, одразу зізнаюся, що я полтавець і фан «Ворскли». Все одразу стало зрозуміло, але є ще кілька не ігрових, а радше символічних причин, чому повторення нашого кубкового тріумфу 2009 року цілком можливе.

Поки що невідомо, хто стане новим головним тренером «Ворскли», але фаворитом на цю посаду є Сергій Долганський, який багато років захищав ворота команди, а по завершенню кар’єри став тренером голкіперів. Можемо тільки здогадуватися, яким коучем буде Долганський, але в історичному фіналі КУ-2008/09 саме він здійснив кілька рятівних сейвів, без яких не було б тієї перемоги над «Шахтарем» (1:0, золотий гол забив Василь Сачко). І саме Долганський на правах капітана першим підняв трофей. Можливо, вже через пів року він знову зробить це, тільки вже в ролі тренера?

Ще одна знакова особистість в історії полтавського клубу – Володимир Чеснаков. На жаль, останнім часом багаторічний капітан постійно потерпає від травм, і цілком можливо, що віковий захисник проводить свій останній сезон у професійному футболі, після чого почне працювати в структурі клубу. Найкращий спосіб завершити красиво – взяти з командою всього свого життя трофей і одразу повісити бутси на цвях.

Будемо дивитися правді в очі: «Ворскла» вже навряд чи потрапить у єврокубки через чемпіонат – аж надто багато було втрачено в першій половині сезону. А від Кубка України відділяє лише дві перемоги. Очевидно, що в кубкових матчах біло-зелені віддадуть все та навіть більше, щоб повторити досягнення банди Миколи Павлова, а влітку ще раз спробувати зняти своє єврокубкове прокляття.

Тимур Честних: Україна стане призером футбольного турніру Олімпіади-2024

На молодіжному і юніорському рівнях приємні для нас футбольні дива трапляються значно частіше, ніж на дорослому. Україна перемагала на ЧС-2019 U-20 і ЧЄ-2009 U-19, брала срібло на ЧЄ-2006 U-21 і ЧЄ-2000 U-19, доходила до півфіналу ЧЄ-2004 і ЧЄ-2018 U-19, а також цьогорічного Євро U-21. Отже, і на олімпійському турнірі команд U-23 (+3 гравці без вікового обмеження) можемо обережно помріяти про щось подібне.

Звісно, поки не побачимо результати жеребкування фінальної стадії та заявки усіх учасників, робити детальний аналіз шансів ще зарано. Але, враховуючи традиційно культове сприйняття Олімпійських ігор в нашій країні, думаю, робитиметься усе можливе, щоб відправити до Парижу максимально сильний склад. Мудрика і Забарного, наприклад, можна заявити за основною квотою U-23 (ті, хто народився після 01.01.2001). Прогнозую, що побачимо в нашому ростері і когось калібру Зінченка/Довбика/Циганкова.

На нашому боці також має бути перевага у рівні мотивації. Україні ця медаль точно потрібна більше, ніж іншим – мабуть, не варто пояснювати чому. Зрештою, навіть якщо ми пару разів за турнір прогнозовано програємо топам (скажімо, одного разу в групі, а потім – у півфіналі чи фіналі), це може не завадити досягти мети. А інших матчів буде не так вже й багато. Десь можна вигратись за рахунок класу, десь за рахунок мотивації та морально-вольових, ще десь (куди ж без цього у спорті) нам просто посміхнеться фортуна – і пасьянс складеться.

Віталій Старенький: збірна України вийде на Євро та покаже найкращий результат в історії

У 2023 році збірна України під керівництвом Реброва показала, що може грати, якщо не на рівних з топзбірними, то бути конкурентною до останньої хвилини матчу.

Нам не дуже пощастило з групою у кваліфікації на Євро, де ми отримали чинного переможця і фіналіста, але точно ми маємо найкращий жереб з можливих у плей-оф кваліфікації і на груповому раунді Євро-2024. Ця збірна має не просто виходити на Євро, а і легко закривати питання в групі.

Далі вже повинно скластися багато факторів, але збірна України має все, щоб покращити історичний результат минулого Євро і пройти далі 1/4 фіналу. Якщо ми подивимось на заявку матчу зі Швецією, то побачимо, що кістяк команди зберігся, але гравці стали досвідченішими, майже вся основа грає у топчемпіонатах у шаленому ритмі, це точно має допомогти на турнірі, де треба провести багато матчів за короткий проміжок часу.

Дмитро Ватрас: боротьба за чемпіонство УПЛ закінчиться гучним суддівським скандалом

Розмови про мінімум 5 претендентів на титул УПЛ, шалена інтрига у таблиці за підсумками першої частини сезону, серйозні амбіції андердогів – здавалося б, ось вона, компенсація вболівальникам за відвертий спад рівня українського чемпіонату, де вічні гранди трохи порівнялися із середняками. 

Але дозвольте представити погляд песиміста – все це добром не закінчиться, адже така конкуренція не на руку багатьом. По-перше, до неї не звикли ті самі гранди, яким навряд вона може подобатись. А різниця в адмінресурсах, напевно, очевидна. По-друге, щоб не вдаватися до конспірології, просто уявімо тиск на арбітрів з усіх сторін під кінець кампанії, якщо на чемпіонство дійсно претендуватимуть декілька клубів. 

Уникнути за таких умов грандіозного суддівського скандалу буде вкрай складно. Бодай тому, що кожна навіть випадкова помилка рефері сприймається постраждалою стороною як «вбивство». Ну, поціновувачі УПЛ, ви знаєте, який це переважно має вигляд та наслідки.

Так, для здійснення прогнозу повинні зійтися пару факторів. Однак особисто я вірю, що боротьба за титул дійсно триватиме до останнього туру – «Шахтар» взимку/на початку весни ще працюватиме на два фронти, «Динамо» та «Дніпро-1» нестабільні, а інші клуби вже знають, чим компенсувати переваги двох грандів. Хтось грошима, хтось ефективним стилем тренера – перше коло це яскраво продемонструвало.

Олександр Сажко: рівень українського футболу падатиме далі, зникнуть декілька відомих історичних клубів

Останнім часом все більше розмов про те, що після повномасштабного вторгнення український футбол впав на саме дно та зараз вже поступово відштовхується від нього – і все потроху ставатиме краще. Не поділяю такого оптимізму: чим довше триватиме війна, тим складніше українському футболу буде існувати та тим більше власників клубів замислюватиметься, навіщо їм зараз витрачати гроші на футбол або елементарно не матимуть можливості його фінансувати.

Наразі достатньо багато клубів знаходяться буквально в режимі очікування в сподіванні, що щось зміниться. І навіть якщо відкинути очевидного кандидата «Минай» (не поділяю оптимізм Тимура Коваля), який зовсім не є історичним та важливим для українського футболу, залишається чимало варіантів набагато більш відомих клубів, які мають всі шанси припинити існування або як мінімум впасти кудись значно глибше зі ще значно меншим фінансуванням.

Наприклад, «Ворскла», власник якої має величезні проблеми з законом, що робить фінансування клубу зайвим непотрібним навантаженням.

Або «Чорноморець», який і в першій частині сезону мав дуже серйозні проблеми зі складом. А головні інвестори – також мали величезні проблеми з законом, а їх представник Володимир Генинсон взимку пішов з клубу.

Або «Зоря», яка за пів року примудрилась перетворитись з претендента на титул в одного з головних кандидатів на виліт. Перший же промах з тренером показав, що у луганського клубу немає ніякого запасу, який здатен тримати його на плаву. І сезон без єврокубків може добити те, що і так було при смерті.

Або «Металіст», який вже змушений грати 17-18 річними в першій лізі – і не надто вдало. А Ярославський піклується харківським футболом лише на словах з французських пляжів.

Або навіть «Дніпро-1», який навряд зникне надто швидко, але чим довше Ігор Коломойський сидітиме та не матиме інтересу до клубу, тим більше дніпрянам доведеться віддавати активів, щоб хоча б протриматись на плаву. А цих активів в клубу не так і багато, вони не забезпечать безбідне існування на багато років.

Обирайте кого завгодно – посипатись може будь-хто. Попри появу декількох нових проєктів з грошима, тих клубів, яким стає поступово або дуже швидко гірше – значно більше. А значить українському професійному клубному футболу не варто розраховувати на відродження, а слід готуватись до нових втрат.

Фото: AP Photo / Scott Heppell; «Полісся»; УАФ;

Найкраще у блогахБільше цікавих постів

Інші пости блогу

Всі пости