Шовковський, Блохін, Михайличенко – дуже потужна збірна «динамівських сердець», які стали тренерами клубу
Новий в.о. головного тренера «Динамо» влився сюди як рідний.
Мірча Луческу покинув «Динамо» – замість нього виконувачем обов’язків головного тренера став Олександр Шовковський.
Колишній гравець «Динамо», який і так входить у багато різних символічних збірних. Тепер і в команду гравців «Динамо», які пізніше ставали тренерами клубу – збірну «динамівських сердець».
І будемо відвертими – ця команда надзвичайно потужна. Як гравці ці особистості були значно кращими, ніж як тренери (за одним великим виключенням).
Воротар: Олександр Шовковський
Один з найкращих, якщо не найкращий голкіпер в історії клубу. Він зачепив одразу три декади у клубі – і якби не оренда в ЦСКА у ранні 1990-ті, то міг би повноцінно вважатися one club man.
Від потрапляння у список претендентів на «Золотий м’яч» до помилок з «Баварією» та Словенією – але в «Динамо» після його епохи так і не з’явилося голкіпера, який би був настільки важливим для команди.
Яким Шовковський буде тренером – відкрите запитання. Перший екзамен на чолі «Динамо» буде через тиждень у матчі проти кризового «Металіста».
Захист: Олег Лужний – Михайло Фоменко – Йожеф Сабо – Анатолій Дем’яненко
Це фактично єдина четвірка, де прийшлося піти на мінімальні умовності, які притаманні символічним збірним. Мова про позицію Йожефа Сабо – так, свій перший сезон в «Динамо» він провів саме центральним захисником, але загалом свій найкращий період в кар’єрі провів у центрі півзахисту.
Втім, його зв’язка тут саме з Михайлом Фоменком виглядає прямо органічною, адже це гравці старої епохи, де у моді була персоналка. Фоменко – чистий стоппер, людина, яка могла закрити будь-кого, а от Сабо технічніший та частіше б підключався до атак.
На краях же захисту фактично найкращі в історії «Динамо» – Олег Лужний справа та Анатолій Дем’яненко зліва точно в пантеоні найкращих гравців клубу за всі роки. Два великих капітани – один 1980-х, інший – 1990-х, які як футболісти запам’яталися набагато більше, ніж як тренери.
Центральні півзахисники: Олександр Хацкевич – Олексій Михайличенко
Тут також повна гармонія.
Олександр Хацкевич теж міг би зіграти центрального захисника (їх з Сабо можна було б міняти місцями) – саме у цьому амплуа він приїхав в Київ, але після кількох спроб тренерський штаб знайшов у ньому користь саме у центрі півзахисту. Який відпрацьовував у цій команді саме у захисному плані.
Олексій Михайличенко ж досить довго шукав свою позицію на полі, до 23 років сидів в дублі «Динамо», а потім став не просто ключовим гравцем клубу та країни, а й гравцем рівня боротьби за «Золотий м’яч». Виграй той фінал Євро-88 – і ця нагорода була б точно у нього. Зараз би його назвали бокс-ту-бокс з дуже класними підключеннями в атаку.
А ще гармонія у цій парі і тому, що саме вони були двома останніми тренерами «Динамо» перед Луческу – і після яких Ігор Суркіс начебто навіть зарікся призначати «динамівські серця». Грала команда при них не дуже, будемо відвертими. Але тепер у Шовковського буде шанс трохи виправити статистику.
Атакувальні півзахисники: Сергій Ребров – Леонід Буряк – Валерій Лобановський
Ця схема могла б легко перетворюватися і на 4-3-3, але Леоніда Буряка все ж хотілося поставити ближче до атаки.
Диспетчер «Динамо» 1970-1980-х, один з найкращих асистентів в історії команди. Зараз такого гравця критично не вистачає нинішньому «Динамо» – може серед усіх у цій збірній саме б Буряк (або нападник) був найкориснішим. Тренерську ж кар’єру Леоніда на чолі «Динамо» позитивною не назвеш – всього кілька місяців та слово «Тун», яке назавжди увійшло в його резюме.
Фланги атаки тут – це найуспішніші тренери «Динамо» останніх десятиліть. Так, Сергій Ребров міг бути і нападником, але там є варіант все ж краще, та й сам гравець після повернення в «Динамо» у 2000-х грав саме у півзахисті. Версія 1990-х Реброва – одна з найгрізніших форвардів Європи на рівні з Андрієм Шевченком. Дуже жаль, що він не перейшов у правильну команду після легендарних сезонів у ЛЧ. Але коли став тренером «Динамо» – то повернув киян у плей-оф ЛЧ вперше за понад 15 років.
Про Валерія Лобановського, як гравця, ми писали окремий текст – він був фантастичним дриблером, на якого ходили стадіони, до досконалості довів мистецтво «сухого листа», ставав найкращим у чемпіонській команді. Але він був і дебоширом, який не хотів змінюватися під вимоги часу та часто конфліктував за тренерами.
Лобановський-тренер – та ви й без мене знаєте.
Нападник: Олег Блохін
Найкращий гравець в історії «Динамо».
Найгірший тренер в сучасній історії «Динамо»? Тут знак питання, бо для кожного є свої критерії – в Олега Блохіна точно був склад рівня плей-оф ЛЧ, але з ним команда скотилася на четверте місце у тому потужному чемпіонаті. У нашому рейтингу його команда стала найгіршою:
Блохін однаково залишиться в історії киян більше з позитивним – його кар’єра як футболіста була феноменальною. Його «Золотий м’яч» не піддається жодним сумнівам, його довголіття (з двома Кубками Кубків та купою чемпіонств), яке відбулося навіть за Лобановського-тренера, вражає.
***
Також в запас можна легко додавати Антона Ідзковського (саме він був тут основним до появи Шовковського), Олега Базилевича (хоч він був і не зовсім тренером), Костянтина Щегоцького, Анатолія Пузача, Володимира Онищенка.
Але ось наш основний склад:
