Tribuna/Футбол/Блоги/Український футбол/18 українських футболістів, які найбільше зіграли за молодіжку, але так і не дебютували за національну збірну

18 українських футболістів, які найбільше зіграли за молодіжку, але так і не дебютували за національну збірну

Довіра в збірній U-21 не гарантує подальший успіх.

18
18 українських футболістів, які найбільше зіграли за молодіжку, але так і не дебютували за національну збірну

Після статті про топ-5 футболістів, які провели найбільшу кількість матчів у національній збірній України, не зігравши жодної зустрічі за молодіжку, цілком логічним кроком було б зробити матеріал з іншого ракурсу. Про футболістів, які багато грали за молодіжку, але так і не дебютували за національну збірну України

Одразу варто зрозуміти, що графік матчів молодіжної збірної України дуже нестабільний:

– У 1992-2000 проводили не більше 8 матчів за рік. Тому статистика футболістів 1973-1978 років народження не може бути багатою саме через обмежені можливості.

– У 2001-2010 роках кількість матчів коливалася у рамках 11-14 за рік. Зрозуміло, що і статистика футболістів з тих поколінь підвищилася.

– У 2011-2016 роках інтенсивність стала ще більше – від 16 до 24 (!) матчів за рік.

Останні шість років ми бачимо значні коливання – від 6 до 12 матчів за рік (різниця майже у два рази).

Тому не варто дивуватися, що Руслан Бабенко, який у молодіжці грав якраз у насичених 2011–2014 роках, провів 37 матчів, а Сергій Круковець, який є одним з лідерів свого покоління 1973 року народження за кількістю матчів за молодіжку, має в активі лише 10.

Саме тому, окрім загального списку футболістів молодіжки за всі роки треба придивлятися ще й до кожного покоління окремо.

А якщо шукати причини того, що хтось багато грав за команду U-21, але не зміг навіть дебютувати у молодіжці, то їх насправді може бути дуже багато:

– Хтось у молодіжному віці на своїй позиції в Україні просто не мав альтернативи (або дуже імпонував тренеру). А вже на дорослому – не витримав більш серйозну конкуренцію.

– Хтось у молодіжному віці просто був потужнішим за однолітків, а коли його однолітки підрівнялися у фізиці, то і перевага зникла.

– Хтось дуже рано вистрілив, але не зумів втриматися на топ-рівні.

– Хтось втратив мотивацію. Хтось – форму. Хтось – взагалі помер: Віталій Несін, Максим Пашаєв, Максим Білий (1989 рік народження).

А ще важливо зрозуміти, що найбільші таланти дуже швидко опинялися у національній збірній, фактично пролітаючи повз етап молодіжної збірної. Таких прикладів дуже багато – від Дмитра Михайленка та Андрія Шевченка до Іллі Забарного.

Але покоління 2002 року народження, яке ще залучене у збірній U-21 (а також 2000-2001, що готується до фінального турніру Євро-2023), ми поки чіпати не станемо. Наш рейтинг складений для футболістів 1973-1999 років народження.

Рекордсмени за матчами в молодіжці в кожному поколінні

Далі варто пройтися по поколіннях. Тут вже незалежно від того, чи зіграли потім за національну збірну.

Цікавий факт: 16 з 28 (!) рекордсменів поколінь молодіжки зіграли не більше двох матчів за національну команду. В 11 немає жодного, у двох – один матч, ще в трьох – два. Тому теза про те, що постійні виступи за молодіжку нічого не гарантують в національній – тільки підтверджується.

1973 рік народження: Віталій Косовський (16 матчів). У національній збірній провів 25 матчів. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Сергій Круковець (10; №3 у списку гвардійців молодіжки серед гравців 1973 року народження).

1974-й: Дмитро Парфьонов (21). У національній збірній – 18 матчів. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Віталій Пушкуца (17; №2).

1975-й: Геннадій Мороз (25). У національній збірній – 6 матчів. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Юрій Селезньов (8; №8).

1976-й: Іван Павлюх (10). У національній збірній не грав.

1977-й: Володимир Яксманицький (18). У національній збірній не грав.

1978-й: Олег Венглинський (13). У національній збірній – 10 матчів. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Віталій Балицький (12; №2).

1979-й: В’ячеслав Шевчук (19). У національній збірній – 56 матчів. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Олександр Олексієнко (17; №2).

1980-й: Армен Акопян (14). У національній збірній не грав.

1981-й: Олексій Бєлік (29). У національній збірній – 19 матчів. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Віталій Руденко (25; №2-3).

1982-й: Костянтин Балабанов (16). У національній збірній – 1 матч. Найкращі, хто не дійшов до національної команди – Євген Бредун та Олександр Шевелюхін (по 8; №4-5).

1983-й: Адріан Пуканич та Євген Чеберячко (по 27). Обидва у національній збірній – по 2 матчі. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Олексій Годін (11; №4).

1984-й: Андрій Оберемко (25). У національній збірній не грав.

1985-й: Артем Мілевський (31). У національній збірній – 50 матчів. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Дмитро Воробей (23; №5).

1986-й: Олег Допілка (21). У національній збірній – 2 матчі. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Руслан Фомін (20; №2).

1987-й: Денис Олійник (18). У національній збірній – 12 матчів. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Ігор Коротецький (8; №6).

1988-й: Микола Морозюк (28). У національній збірній – 14 матчів. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Володимир Чеснаков (25; №2-3).

1989-й: Тарас Степаненко (28). У національній збірній – 73 матчі. Найкращі, хто не дійшли до національної команди – Максим Білий, Олександр Матвєєв, Андрій Фартушняк (по 11; №6-8).

1990-й: Андрій Богданов (27). У національній збірній – 1 матч. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Євген Опанасенко (18; №3).

1991-й: Сергій Кривцов (30). У національній збірній – 31 матч. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Темур Парцванія (23; №3).

1992-й: Руслан Бабенко (37). У національній збірній не грав.

1993-й: Владислав Калітвінцев (27). У національній збірній не грав.

1994-й: Олександр Сваток (31). У національній збірній не грав.

1995-й: Едуард Соболь (18). У національній збірній – 27 матчів. Найкращий результат з тих, хто не дійшов до національної команди з цього покоління, має Роман Підківка (12; №3).

1996-й: Валерій Лучкевич (23). У національній збірній не грав.

1997-й: Юрій Вакулко (17). У національній збірній не грав.

1998-й: Богдан Лєднєв (18). У національній збірній не грав.

1999-й: Максим Чех (11). У національній збірній не грав.

Найкраще у блогах
Вчора, 23:43Автор
Вболівальники «Мілана» влаштували показовий протест проти керівництва клуба прямо на трибунах – висунули чітку вимогу
Вчора, 22:46Автор
Фігу ганебним жестом відповів на звинувачення фана «Барселони» у зрадництві – ухопився за одне місце
Португалія
Вчора, 18:13Блог
Лунін ледь не привіз у власні ворота у грі з «Сосьєдадом» – вийшов з воріт та жахливо вибив м'яч
Вчора, 16:52Блог
Прощання з Пушичем? Гравці «Шахтаря» по-особливому відсвяткували гол проти «Руха»
4
Вчора, 16:31Автор
Легендарний футболіст «Наполі» зробив особливий подарунок Антоніо Конте — він вразив навіть Ділетту Леотту
Вчора, 15:43Автор
Гансі Флік покатав на своїй спині одного з футболістів «Барселони» – все відбулося на тренуванні
Вчора, 15:16Блог
«Пишаюся». Андрій Шевченко привітав свого сина з важливою подією у житті
Україна
Більше цікавих постів у блогах
andypol19
в Сватка є реальні шанси вилетіти з цього списку
Відповісти
21
Roman Mironchyk
відповів на коментар користувача andypol19
Тай і у Лєднєва теж.
Відповісти
6
Штурмгевер
відповів на коментар користувача andypol19
Хіба в космос!
Відповісти
2
Міша Пихней
– Хтось у молодіжному віці на своїй позиції в Україні просто не мав альтернативи (або дуже імпонував тренеру). А вже на дорослому – не витримав більш серйозну конкуренцію. Це головна причина чому матчі молодіжних збірних значать набагато менше ніж здається. 10 років тому умовний Модріч був топ гравцем а хтось був "талановитим" півзахисником. Пройшло 10 років і Модріч досі топ, а хтось виріс і так і не знайшов себе в дорослому футболі. А згадайте скільки "нових Мессі" ми бачили за останні 10-15років, тоді як старий Мессі в 35 років стає найкращим гравцем переможного ЧС.
Відповісти
9
Рус Гайв
"Був потужнішим" мається на увазі "був переписаним"?
Відповісти
6
Барановський Сергій
Ого, скільки достойників, виявляється, жодного разу не грали за національну збірну
Відповісти
5
Oleksandr Rolskyi
Жесть. Між Шевчуком та Венглинським всього рік різниці, а в мене голові що це гравці взагалі різних поколінь.
Відповісти
4
Нойок легенда
Відповісти
3
Міша Пихней
Для більшої об'єктивності рейтингу варто порахувати відсоток зіграних матчів з максимально можливих матчів.
Відповісти
2
Штурмгевер
Цікава стаття! Багатьох згадав , про яких вже й забув!
Відповісти
1
dima.diwade
О, це з моєї подачі маеріал. Дякую)
Відповісти
1
Штурмгевер
Парцванія ніби грав за збірну... Грузії
Відповісти
0
Тимур Честних
Воробей – легенда! Хоч до першої збірної і не доріс, зате пограв за зачепилівський Колос. Я навіть бачив на власні очі, як він забив 4 м'ячі Краснограду! А Красноград, як ви вже знаєте не прикладах Луніна та Мудрика, – то страшна сила! https://www.youtube.com/watch?v=R8UkLzIqybs
Відповісти
0
ay-ay
Завдяки статті згадав про Дмитра Парфьонова і постало в мене питання. Чому тимощука ми позбавили всіх нагород і піднімали по ньому питання, а по Парфьонову ні? Звісно, що масштаб фігури "збирача футболк" значно вищий, але ж хіба це означає, що він в нас такий один ?
Відповісти
-1
Штурмгевер
відповів на коментар користувача ay-ay
А в Дмитра є якісь нагороди?
Відповісти
0
ay-ay
відповів на коментар користувача Штурмгевер
Звісно. Він двічі вигравав у складі Чорноморця Кубок України, і був неодноразово призером нашого чемпіонату. Значить до цього всього ще й має бути майстром спорту. Може ще й якісь плюшки отримав, якусь підвіщену пенсію за спортивні заслуги перед країною.
Відповісти
-1
Ім’я приховано
Коментар видалено
Міша Пихней
відповів на коментар користувача Ім’я приховано
А пасував на якому рівні?
Відповісти
12
ол райт
відповів на коментар користувача Ім’я приховано
щоб з рівня Бейла скотитися на рівень Лучкевича це треба було як мінімум під поїзд потрапити
Відповісти
18