У «Шахтаря» знову 2 різних тайми: атакував малими силами, провалився зліва, але ожив після перерви
Поразка від «Барси», яка все ж дала трохи позитиву.
«Шахтар» поступився «Барселоні» у матчі 3-го туру групового етапу Ліги чемпіонів – 1:2.
Оперативно розбираємо поразку гірників.
***
Новий головний тренер Марино Пушич, який ще у цьому матчі мав підтримку у технічній зоні в особі Дарійо Срни, вирішив обійтись без експериментів зі складом.
Вибір був доволі очевидним. Питання міг викликати хіба що лівий фланг – у захисті тренери все ж довірилися Азарову, а не його конкурентам, а в атаці повернули напрацювання з Криськівим у гібридній ролі, відмовившись від номінального вінгера.
«Шахтар» швидко втратив нахабність у першому таймі – але повернув її у другому
Однією з головних інтриг перед матчем було те, наскільки видозміниться «Шахтар» за буквально день роботи з Пушичем. Та чи, відповідно, одразу показуватиме ознаки сміливого «шахтарівського футболу», про який впродовж останнього тижня говорять представники клубу.
І перші хвилини гри наштовхнули на думку, що цього вечора таки пощастить побачити нахабний «Шахтар», бо гірники намагалися тиснути на «Барсу» та руками один одного підгоняли виходити вперед:
Втім, це тривало зовсім недовго. Пропустивши пару атак, «Шахтар» почав діяти значно обережніше. Якщо пресинг і вмикався, то лише епізодичний і на окремих ділянках поля. Наприклад, так одного разу вдалося відібрати м‘яч біля кутового прапорця суперника та створити свій непоганий момент на правому фланзі.
В іншому ж – звична 4-4-2 без м‘яча (Судаков знову «десятка») з відносно низьким розташуванням, коли ставка на перекриття ліній/зон, а не на агресивний відбір.
Про пресинг, який був у стартові 5 хвилин, українська команда забула ще до 20-ї – та давала свободу дій «Барсі»:
Кульмінація у цій хронології трапилася під кінець першого тайму – «Шахтар» пропустив два та взагалі почав пасивно відступати, просто дивлячись на м‘яч без спроб його відібрати.
Якби все у такому темпі продовжилося б після перерви, то 1:2, ймовірно, не було б. Однак новий тренерський штаб очевидно дав вказівку перейти на розкутіший футбол.
Це, звісно, додало інших проблем, але у підсумку все ж пішло на користь. Команди на старті другого тайму стали грали на зустрічних курсах.
Здавалося, що такі виходи «Барси» на порожню опорну зону рано чи пізно закінчаться третім голом:
Проте саме атака з цього скріна переросла у єдиний м‘яч «Шахтаря», бо у зворотній контратаці Судаков відкрився у вільний простір під передачу Азарова та розібрався з голкіпером:
Цей гол ще більше надихнув футболістів – і вони йшли у пресинг значно вище, що, зокрема, подарувало цікаву кінцівку:
З негативу – якщо все ж розбирати роботу «Шахтаря» в плані протидії супернику, то якраз сміливості та агресивності дуже не вистачало у першому таймі у двох пропущених.
У захисті провалювався лівий фланг «Шахтаря» та опорна зона – звідти приходили голи та моменти
Йдеться, перш за все, про друге взяття воріт, коли «Барселона» фактично у дві передачі через центр вивела Ферміна на удар з лінії карного.
Це було б неможливим, якби «Шахтар» активніше зіграв «проти м‘яча». Або якби створив хоча б якийсь тиск на центрбека:
Але претензії до опорної зони у цій грі дотичні, адже великі труднощі позаду не були їхньою прямою провиною – просто Степаненко та Бондаренко не встигали страхувати провали, які траплялися на флангах. Особливо на лівому фланзі Азарова та Матвієнка.
Тінейджер Ламаль та Канселу розривали грузина, а Микола – не підчищав. Навіть більше – двічі його прибирали на замахах у карному, ще одного разу він привіз незручним пасом у білд-апі.
А найголовніше – не тримав дистанцію між собою та Іраклі, залишаючи величезні «коридори». Приклад – перший пропущений гол. Фермін вбіг туди, а за ним не пішов Бондаренко, який дивився на м‘яч:
Щось схоже епізодично траплялося й між парою центрбеків, як от незарахований гол Ферміна:
Якщо продовжувати тему лівого флангу, то не можна не згадати й про невдалий перформанс Криськіва. Так, для нього це нерідна позиція, але він повністю випав з гри. Ніяк не допомагав гасити пожежі у захисті, а у поодиноких залученнях до атаки приймав неправильні рішення. Як, зрештою, і Зубков на паралельному фланзі.
Та і загалом з атакою не склалося у першому таймі, чого не скажеш про другий, коли лівий фланг реабілітувався за катастрофу в обороні.
«Шахтар» атакував надто малими силами та почав створювати гостроту аж після перерви – вперед побіг виправлятись Азаров
«Барселона» якісно нейтралізувала спроби «Шахтаря» коротко виходити з-під пресингу короткими пасами, що є ледь не найяскравішою відмінністю з футболом Ван Леувена.
Каталонці притискали гірників настільки близько до воріт Різника, що ті банально не могли акцентовано вийти в атаку.
Було помітно, що у подібних епізодах Дмитро все ж обирав менш «нервові» варіанти та вдавався до діагоналей.
Справедливості заради, він був не сам – інколи білд-ап страждав загалом через відсутність командного руху, не було якісних та своєчасних пропозицій:
Якщо «Шахтар» таки переходив центр поля, то малими силами. Вінгери, бачивши це, гальмували та чекали на підключення партнерів, але й у таких випадках його не отримували:
Можливо, це був першочерговий план – залишати більше гравців попереду, побоюючись створення вільних зон за спинами для швидких та індивідуально сильних іспанців.
І ні, у другому таймі до 75-80-ї хвилини глобально нічого не змінилося. Поява моментів, простору та ударів – це швидше наслідок економрежиму «Барси» перед Класіко з «Реалу».
Хоча одне спостереження таки привернуло увагу – Конопля та Азаров займали значно вищі позиції, ніж до перерви, а Іраклі трохи виправився за свої недопрацювання в захисті. Окрім асисту, на його рахунку ще один хороший пас у карний та класні підключення.
«Шахтарю» не вистачило свіжості наприкінці – а Пушич зробив лише дві заміни до 90+2
«Шахтар» після забитого голу у другому таймі ожив – це факт. Як і у матчі з «Антверпеном», коли після перерви на поле вийшла команда зі значно кращим настроєм.
Кінцівка цієї зустрічі наштовхнула на думку, що тренерський штаб своїми діями не зміг підтримати цей запал до кінця.
Перш за все – через відсутність замін та помітну нестачу свіжості у тих виконавців, які залишалися на полі. До 90+2 хвилини Пушич вніс лише 2 корективи – змінив форварда та випустив на лівий фланг номінального вінгера замість Криськіва.
За 5 хвилин до фінального свистка Марино зняв Степаненка заради ще одного атакувального футболіста (Егіналдо), але так і не використав ще 2 слоти.
Чому так трапилося – вгадати складно. Можливо, відповідь отримаємо завдяки тенденціям у рішеннях Пушича у наступних матчах.
Фото: скриншоти трансляції MEGOGO, Pedro Salado/Quality Sport Images
