Гравців «Наполі» відправили на каральний ретрит. Що це таке і чому це так подобається Де Лаурентісу
Власник чемпіонів Італії незадоволений результатами.
Поки ЗМІ розповідають казочки про Матвієнка («Наполі» зараз потрібні швидкість, відбори і фізичне домінування, а не тонкий перший пас) та Судакова (тут хоча б логіка є, бо пішов Ельмас і піде Зеліньский), сам Неаполь накрила криза. Руді Гарсія хоча б намагався перелаштувати чемпіонську команду, що заглохла ще навесні 2023, Вальтер Мадзаррі ж нервово курить свій айкос і не розуміє, що робити.
Чемпіони після першого кола відстають від «Інтера» вже на 20 очок, на 18 – від «Юве», на 11 – від «Мілана», від зони Ліги чемпіонів відділяє поки що 5 очок, але тенденція така, що можна залишитися без неї. «Наполі» перемагає тільки аутсайдерів, що знаходяться з 13-го по 20-е місця у турнірній таблиці. Починаючи з «Дженоа», що знаходиться на 12-му – суцільні поразки і нічиї. Єдине виключення – «Аталанта» та «Емполі». Бергамо – єдиний клуб із топ-12, кого обіграли, а команда Коваленка – єдиний аутсайдер, що зумів відібрати очки у неаполітанців.
Більше того, «Наполі» забув, як забивати: вже четвертий матч поспіль команда Мадзаррі йде з поля без голів. Особливо епічним вийшов виліт від «Фрозіноне» у Кубку, де фактично другий склад новачка Серії А накидав 4 м'ячі у сітку чемпіона.
Після погрому 0:3 від «Торіно» нерви Ауреліо Де Лаурентіса не витримали – гравцям та персоналу заборонили спілкуватися зі ЗМІ, а спортивний директор Маріо Мелузо оголосив, що команда йде на ретрит.
У понеділок до бази в Кастель-Вольтурно під'їхав автобус, який повіз усіх до готельного комплексу в Поццуолі. Там команда буде жити до суботьої гри з «Салернітаною», виїзджаючи лише на тренування. Як зазначають неаполітанські ЗМІ, гравці намагалися домовитися з боссом через капітана Ді Лоренцо. Мовляв, ми не проти ретриту, але ж після дербі з Салерно треба вже летіти до Саудівської Аравії, аби грати за Суперкубок – це фактично два тижні без сім'ї та близьких.
Але Де Лаурентіс був невблаганним.
Що таке ретрит і навіщо він потрібен?
Ретрит – усамітнення, віддаленість від суспільства. Стосовно футболу зазвичай означає збори. Але треба розділяти літні збори, коли команда готується до сезону, та каральний ретрит по ходу сезону. Фактично – це те, що в нас називається «зачинили гравців на базі». В італійській версії це називається – ritiro (рітіро).
Зазвичай такі методи використовує керівництво клубу або тренер, щоб перелаштуватися, вирішити внутрішні проблеми, об'єднати гравців і таке інше. Метод архаїчний, з футболу 70-80-х минулого сторіччя, коли не було мобільних телефонів і важко було контролювати футболістів у побуті, а паузи між матчами були довшими.
Ауреліо Де Лаурентіс полюбляє застосовувати цю старомодну терапію, коли справи йдуть кепсько. І неаполітанці такі не одні – тільки в цьому сезоні на ретриті побували, наприклад, «Удінезе» та «Салернітана». Практично кожного сезону трапляється подібне покарання, але трапляється зазвичай з провінціалами і периферією. Топ-клуби подібний підхід не застосовують.
Окрім «Наполі».
У Неаполі полюбляють практику ретритів. Одного разу це призвело до справжнього бунту
При Руді Гарсії рітіро не було, що навіть трохи дивно, але була інша «фішка» – особисто Де Лаурентіс поселився на базі и контролював процес підготовки. Тобто, це був камінь більше у Гарсію, аніж в гравців.
Останній ретрит до сьогодні трапився 24 квітня 2022 року, коли «Наполі», ведучи у рахунку 2:0, програв «Емполі» 2:3 і завершив гонитву за скудетто. До цього ще була поразка від «Фіорентини» та нічия із «Ромою», тому керівництво одразу після фейлу з «Емполі» оголосило у соцмережах, що команда йде на ретрит. Головна помилка у тому, що менеджмент озвучив інформацію, буцімто Спаллетті підтримує таке рішення. Лучано тоді не сперечався, але казати, що він підтримав такий крок – неправда. Трапився конфлікт, де Спаллетті поставив ультиматум, тож ночівлю на базі одразу скасували. Коротше, ретрит був на пару годин і пройшов він виключно у ЗМІ. Згодом весь персонал, керівництво та гравці просто зібралися на вечерю в ресторані.
Останній справжній ретрит відбувся при Ріно Гаттузо у грудні 2020-го. «Наполі» тоді бодро стартував, але потім трапилася травма Осімхена, проблеми Ріно зі здоров'ям і в цілому панувала дивна атмосфера. Після поразок від «Інтера» та «Лаціо» Гаттузо та Де Лаурентіс вирішили на тиждень відправити усіх на базу. Не допомогло – нічия з «Торіно» вдома у наступному турі.
Найгучніший ретрит епохи Ауреліо ознаменував собою якраз пришестя Гаттузо. Це той самий скандал листопада 2019-го, коли при Карло Анчелотті гравці збунтувалися проти керівництва. Після невдалої серії матчів Де Лаурентіс несподівано для самого Карло оголосив через ЗМІ, що «Наполі» йде жити на базі. Анчелотті тоді мовчки проковтнув і після гри ЛЧ з «Зальцбургом» сів з персоналом до автобуса. Гравці ж роз'їхалися по домівках. Наступного ранку трапився бум зі штрафами, а дні Карло у Неаполі підійшли до кінця.
При Саррі та Мадзаррі першого запливу каральних ретритів не було. Мауріціо міг сам призначити спільну ночівлю, але дуже рідко і тільки перед важливою серією матчів, як це було, наприклад, у квітні 2018-го. Але більше двох діб гравці разом не жили. Мадзаррі взагалі був демократом та старшим братом для команди, чим дуже відрізнявся від попередника Донадоні, котрий разом зі спортивним директором П'єрпаоло Маріно практикував жорстку дисципліну та систему штрафів.
«Коли я тільки приїхав, роздягальня нагадувала поліцейський відділок. Усі гравці боялися помилитися, переймаючись покаранням», – згадував пізніше Вальтер. Мадзаррі відмінив усі штрафи, дав трохи свободи і одразу став своїм. Лавессі, Гамшик та компанія понеслися вмирати за тренера на полі.
Але от що цікаво, чому до Мадзаррі неаполітанці практикували ці жорсткі методи? І чому Де Лаурентіс – людина з шоу-бізнесу, яка до цього не перетиналася зі звітом кальчо – вмить почав застосовувати подібні архаїчні методики с ретритами на базі? З чогось же все почалося?
І тут ми переносимося в 22 і 23 лютого 2009 року. Саме тоді «Наполі» ери Ауреліо вперше використав ретрит. Використав вимушено – аби захистити гравців!
Вперше гравців на базі закрили вболівальники і місто Неаполь! Де Лаурентіс навіть екстрено відклав поїздку до Штатів
Про швидкий підйом із Серії С до єврокубків я тут писав неодноразово (один, два, три). Команда Едоардо Реї закохала в себе багатьох – і за підсумками першого після повернення сезону в Серії А сходу потрапила до Кубка Інтертото. Пам'ятаєте, був такий літній турнір, що давав квиток до КУЄФА? Особливість Інтертото у тому, що стартував турнір у червні. Клуби із топ-5, щоправда, включалися вже у липні, але тим не менш – це дуже рання підготовка до сезону.
«Наполі» Реї тільки-но відбігав свій перший рік у Серії А, витратив багато сил та емоцій, а тут з пошматованими відпустками довелося одразу включатися у предсезонку. Інтертото пройшли, потрапили до кваліфікації Кубка УЕФА, де жереб звів з досвідченою «Бенфікою» – перемога вдома 3:2, але 0:2 та виліт у матчі-відповіді. Тим не менш, рання підготовка допомогла круто розпочати чемпіонат – до листопада «адзуррі» програли лише «Дженоа». Ба більше, після того невдалого виїзду у Геную, прибивши послідовно «Ювентус», «Лаціо» та «Реджину», неаполітанці очолили турнірну таблицю за підсумками дев'яти турів! Уявіть, які очікування тоді були у спекотного Неаполя та Де Лаурентіса.
У листопаді команда логічно підсіла, проте все перше коло «Наполі» йшов або в зоні ЛЧ, або біля неї. А потім пальне закінчилося і трапилася сумна серія із 15-ти підряд матчів без перемог! 8 поразок, 6 нічиїх та виліт від «Юве» у Кубку. Перервалася серія неочікувано – якимось дивом вдома обіграли чемпіонський «Інтер» Моурінью. Правда, Еді Реї у клубі вже не було. Якщо у першому колі «Наполі» був командою зони ЛЧ, то за підсумками другого – став разом з «Лечче» найгіршим клубом Серії А по набраним балам. Закінчили чемпіонат у підсумку на 12-му місці.
У середині цієї лузерської серії, 22 лютого 2009, терпець вболівальників та міста увірвався – після домашньої поразки від «Дженоа» оскаженілий натовп заблокував усі виходи зі стадіону. Автобус з гостями пропустили, навіть поаплодували (ультрас цих клубів тоді тісно дружили), а ось працівники стадіо «Сан-Паоло», співробітники клубу та гравці опинилися у заручниках.
Публіка протестувала декілька годин, поки до них не вийшов спортивний директор П'єрпаоло Маріно. Тіфозі вимагали зачинити гравців на базі клубу, покарати усіх, а найголовніше – ультрас прямо попередили: якщо ще раз побачать когось з гравців на дискотеці чи нічних тусах – одразу відлупцюють.
У нічному Неаполі тоді дійсно запалювали латиноамериканці, особливо старанно це робили аргентинці Есекіель Лавессі та воротар Ніколас Наварро. Лавессі у ті часи якщо і спав, то лише на тренуваннях. А ще у роздягальні «адзуррі» стався розкіл на латиноамериканців та італійців з європейцями, що теж впливало на атмосферу.
Сам Ауреліо Де Лаурентіс тоді більшість часу проводив у США, а у Італії бував наїздами, але після інциденту з вболівальниками довелося екстрено змінити свої плани і залишитися. Місто та тіфозі почули – наступного дня на базі клубу в Кастель-Вольтурно відбулася зустріч з ультрас, на яку прийшли Де Лаурентіс, тренер Еді Рея, П'єрпаоло Маріно, а також два лідера роздягальні Франческо Монтервіно та Паоло Каннаваро. В останню мить уругвайця Вальтера Гаргано та аргентинця Ніколаса Наварро кликати не стали, аби не розлютити публіку. Гравців після тієї зустрічі оповістили, шо після тренування уся команда з персоналом їде на ретрит до готелю. Причому, на ретрит треба йти заради власної безпеки. Усі одразу почали телефонувати жінкам/близьким, аби підвезли необхідні речі.
Рея протримався ще два матчі і був звільнений – Маріно покликав до Неаполя Роберто Донадоні, який після збірної Італії сидів без роботи. А ще спортивний директор запровадив жорстку дисципліну та величезні грошові покарання. Коли поліція затримала захисника Фабіано Сантакроче у нетверезому стані за кермом – Донадоні та Маріно до кінця сезону стабільно проводили тренування о дев'ятій ранку, плюс заборонили мобільні телефони. Так нічне життя «адзуррі» поступово зійшло нанівець.
Перший ретрит – це була ініциатива невдоволенного міста! Він допоміг навести лад. А ще той скандал і невдалий старт сезону 2009/10 змусили Де Лаурентіса переїхати назад до Італії, аби контролювати усі процеси.
Другий ретріт стався при Бенітесі. Рафа намагався подати у відставку, Де Лаурентіс її не прийняв, але тиждень на базі дав результат
Після казарм Донадоні-Маріно та демократа Мадзаррі у Неаполі висадився перший європеєць – Рафа Бенітес, який оновив ростер і поступово налаштовував підходи топ-клубу. Та на другий свій рік роботи Рафа теж потрапив на ретрит! «Наполі» бодався за місце в ЛЧ, а ще забрався до 1/4-ї Ліги Європи. У березні 2015-го «адзуррі» видали серію з 5 матчів без перемог. Остання крапля – кубковий виліт від «Лаціо» на початку квітня.
Поки легендарний іспанець виправдовувався після поразки перед телевізійниками, Де Лаурентіс спустився до зали для конференцій и заявив усім, що Неаполь – місто спокуси, яке забирає усі соки з його гравців. Бос розповів на камери, що деякі футболісти живуть безтурботним життям, він їх розуміє, бо теж розважався у свої двадцять п'ять, але треба братися за голову, тому усі їдуть на ретрит. Команду на тиждень відправили на базу, а Бенітес після цього навіть намагався подати у відставку. Ауреліо відставку не прийняв – довелося Рафі їхати з усіма.
І треба ж – ретрит допоміг! «Наполі» знову полетів у чемпіонаті, а ще пройшов міцний «Вольфсбург» з Де Брюйне, Перішичем, Бендтнером та компанією. Облажались тільки з «Дніпром» у півфіналі ЛЄ та в останньому вирішальному матчі чемпіонату з «Лаціо» (2:4 та незабитий пенальті Ігуаіна при 2:2). Щоправда, Рафа на той момент вже приготував чемодани і чекав на літак до Мадриду.
Щодо самого ретриту навесні 2015-го – журналисти після перемоги 3:0 над «Фіорентиною» почали розпитувати Бенітеса про позитивний вплив перебування на базі. Мовляв, бачте – допомогло. Злий Рафа роздратовано парирував:
«В минулому сезоні ми вже усім доказали, що можемо перемагати і без усіляких ночівель на базі. Рітіро, про який ви тут розповідаєте, – це те, що люди використовували у далекому 1970 році. Звісно, це і не шкідливо, але я вважаю, що для команди, яка бігає 60 матчів за сезон, важливо бачитися зі своїми сім'ями. Я не проти ретритів, але я категорично проти каральних ретритів, які не мають жодного ефекту, окрім раздратування гравців».
Більшість італійських ЗМІ та експертів тоді посміхалися. Мовляв, Рафа блефує. Справді ж, ретрит допоміг, навіть гравці розповідали нам, що їм сподобалось. Що це були за гравці, ЗМІ та експерти, як завжди, не уточнили. Якщо вони взагалі були. Ауреліо Де Лаурентіс також читає новини, тому, здається, саме тоді повірив у цілющі дії заїздів на базу/готель. Тепер ті ж самі ЗМІ та експерти критикують Ауреліо за ці самі ретрити.
Не змінилися лише неаполітанські вболівальники, які після кожної серії невдач затягують на стадіоні регулярне: «Найманці! Відправляйтеся на базу та працюйте!»
Фото: Alberto Gandolfo/Global Look Press
