Малий чемпіон визначився, і що?
Уперше з 1964 року Мельбурн завоював статус «Малого» чемпіона, тобто команда, яка посіла перший рядок турнірної таблиці, проте далі на нас чекає фінальні матчі сезону, а наприкінці вересня, на початку жовтня Гранд Фінал.
Уперше з 1964 року Мельбурн завоював статус "Малого" чемпіона, тобто команда, яка посіла перший рядок турнірної таблиці, проте далі на нас чекає фінальні матчі сезону, а наприкінці вересня, на початку жовтня Гранд Фінал.
Ричмонд склав з себе повноваження чинного переможця тогорічного Гранд Фіналу, адже підопічні Хардвіка не змогли пробитися до вісімки команд, які продовжать боротьбу за головну нагороду восени.
Що являють собою фінальні ігри, читайте на блозі.
Сім років поспіль «Малий» чемпіон не стає переможцем Гранд Фіналу, що є нині рекордом в ліги з 1897 року.
Раніше подібний період становив лише 4 сезони (1975-1978), а ось у період з 1987 по 2014 р.р. 24 «Малих» чемпіони з 28, як мінімум, були учасниками Гранд Фіналу, і практично половина з них ставали переможцями Гранд Фіналу.
Протягом останніх трьох років «Малі» чемпіони взагалі не потрапляють до Гранд Фіналу.
Що, власне, відбувається?
Передовсім, це незбалансований календар для команд: одним клубам доводиться їздити по всій країні, інших - ця доля, загалом, оминула.
Для прикладу, Карлтон і Коллингвуд залишали рідний штат Вікторія всього лише 4 рази, натомість Північний Мельбурн зіграв 10 ігор поза межами рідного штату. Що стосується Велетнів, то вони зіграли взагалі 15 з 20 ігор не в Новому Південному Уельсі.
Порт Аделаїда та Брісбен зіграли 7 виїзних ігор проти найкращої вісімки, а ось Святі - зіграли 11 ігор.
Згадаймо про видатних
В епоху АФЛ, починаючи з 1991 року, якщо зважати на статистику, то виходить, що якщо «Малий» чемпіон, який мінімум на 10 очок випереджає друге місце, зазвичай, стає переможцем Гранд Фіналу, хоча б варто згадати Вест Кост зразка 1991 року або Карлтон в 1995 році , або все той же Джилонг 2007, 2008 р.р.
Що стосується сьогодення, то виходить, що 6 з 9 «Малих» чемпіонів визначалися лише за кращими коефіцієнтами.
З останніх гідних «Малих» фіналістів на думку спадає Ричмонд в сезоні 2018 року, коли вони спіткнулися в грі проти Коллінгвуд в попередньому фіналі.
У 2016 році перемога Бульдогів в Гранд Фіналі розглядалася як несподіванка, однак команда фінішувала хоч і на сьомій позиції, однак кількість перемог і поразок (15-7) цілком вистачає для четвірки лідерів.
А що в цьому році, 2021 році?
Лідери час від час програвали аутсайдерам, а ось команди з 5 по 8 місце рідко вигравали у нинішніх чотирьох лідерів.
Цікаво що Сідней чи не єдиний клуб, який цьогоріч обіграв лідерів (команди, які зайняли місця вище) - Бульдогів, Джилонг, а також Брісбен. До того ж, Сідней може похизуватися ще й тим, що вони двічі за останні 23 роки вигравали Гранд Фінал, притому, що в фінальній серії здобували звитягу у всіх матчах (прим. - за результатами сезону 2021 року, Сідней посів 6 місце, з такою ж кількістю очок як і Бульдоги, Брісбен, поступившись лише по співвідношенню).
Отож, статус «Малого» чемпіона не впливає на вирогідність перемоги в Гранд Фіналі. Гра команд є останнім часом більш рівною, що має свої принади 😊
Цього тижня розпочинається завершальна, найсмачніша, частина сезону - фінальні матчі.
Порта Аделаїда зіграє проти Джилонга
Сідней приймає Грейтер Вестерн Сідней
Мельбурн зустрічається з Брисбеном
Бульдоги приймають Ессендон
Приєднуйтеся до нашої спільноти поціновувачів австралійського футболу!