Ганьба дня: ексгравець «Оболоні» отримав російський паспорт та дав інтерв'ю по методичках Кремля
Мав клуб в Європі, але поперся до РФ.
Вихованець «Маріуполя», ексфорвард «Оболоні» Артур Мурза, який виступав за кілька клубів Першої ліги України, переїхав до росії та видав ганебне інтерв'ю російському пропагандистському медіа.
Мурза вже грає в другій лізі РФ та вже отримав російський паспорт
🔹 Ще в лютому 2024-го з’явилася перша інформація, що Мурза може перейти в російський клуб. Тоді його пов’язували з «Хімками», які в сезоні-22/23 вилетіли з російської Прем“єр ліги та грали в другому за силою дивізіоні ФНЛ, де він проходив перегляд.
Але зрештою в середині березня Мурза опинився у «Муромі» – ще дивізіоном нижче, в самій глибинці російського професійного футболу. Там він вже встиг зіграти 10 матчів, забити 1 гол та віддати 1 асист.
🔹 Мурза – 23-річний нападник або вінгер, який був достатньо помітним на рівні Першої ліги України та виділявся у своєму останньому клубу в Україні «Оболоні», де за рік зробив 10+4. Але далі прогресу не сталося.
Якщо бути точнішими, то останнім клубом Мурзи в Україні був «Металіст», в складі якого його й застало повномасштабне вторгнення на зборах в Туреччині. Але він так і не зіграв за клуб.
🔹 Показовий момент по Мурзі: у всього 23 роки «Муром» став його 9-м (!) професійним клубом, це якщо не рахувати академії «Шахтаря», «Арсенала», «Маріуполя», де він був найдовше, та молодіжну команду «Волині».
Перед переїздом до росії його чимало похитало по Європі, останній клуб: «Капфенберг» з другої ліги Австрії, він мав контракт ще на 1,5 роки та місце в основі, але сам обрав його розірвати. Ось що Мурза розповів в інтерв'ю пропагандистському російському ЗМІ Sport24.ru про це рішення:
🗣 «В плані футболу період в Австрії був хорошим: виграв конкуренцію, грав в основному складі і забивав. На мене розраховували, але нефутбольні моменти не дали можливості залишитися там.
Мені не вистачало нашої російської культури, мови, віри, ставлення до людей. Черпав схожі речі тільки від спілкування з сербом, але цього було недостатньо. Так, до росіян в Австрії нормальне ставлення, з повагою ставлюся до цієї країни, але там зовсім інший менталітет – відчував себе чужим.
У нас завжди допоможуть приїжджому, забезпечать йому максимальний комфорт. Там в пріоритеті тільки ти сам. Чекати на якусь допомогу не доводиться, поки сам не попросиш».
🔹 В тому ж інтерв'ю Мурза повідомив, що отримав російський паспорт, але не сильно горів бажанням віддавати український:
🗣 «Я нічого не порушував і від українського громадянства не відмовлявся. Вони не мають права позбавляти мене громадянства. Тільки якщо провернуть все за якимись новими правилами – тут я вже нічого не вдію. Сьогодні я повноцінний громадянин РФ. Зараз це пріоритет, тут не користуюся українським паспортом. Найголовніше, щоб у мене не забрали російський паспорт».
Дядько Мурзи – агент Ордеця. Він відмовляв Артура їхати до Росії
🔹 Дядько Артура – футбольний агент Едуард Мурза. Він працює з іншим скандальним українцем Іваном Ордецем, який не поїхав з росії після 24 лютого, а тільки пізніше перейшов в німецький «Бохум». Донька Едуарда Софія – дружина грузинського вінгера Георгія Цітаішвілі, права на якого досі належать «Динамо».
Едуард Мурза та Софія
🔹 Цікаво, що Едуард Мурза довгий час представляв і інтереси Артура, але, як розповів футболіст, вони розійшлись саме на фоні його переїзду в росію. Виявляється, Артур вже давно хотів там грати, але агент його відговорював та натомість організовував переходи в європейські клуби:
🗣 «Мені дуже прикро, що саме він не зміг допомогти з переходом в Росію. Але головне, що наше співробітництво закінчилося. Чим довше тягнулося, тим було б гірше.
Ми перестали спілкуватися після мого переїзду в Росію. Прийшлося конфліктувати, коли він дізнався про моє рішення. Коли почали приходити пропозиції з Росії, він дізнався про це і питав: «Чому мимо мене? Не треба туди їхати» – «Тому що я багато разів просив, а ти не допоміг, допомогли інші».
Очно ми не лаялися, але заочно, думаю, один на одного злимося. Але він мій дядько, не відмовляюся від нього. Думаю, одного разу все налагодиться. У мене завжди було бажання грати в Росії, але не вистачало конкретних дій і вдалого збігу обставин. А ось минулого літа ми з дружиною вирішили купити квартиру в Москві».
🔹 При цьому Мурза в тому ж інтерв'ю стверджує, що його дядько не був ідеологічним противником переїзду до росії, а просто не бачив в цьому сенсу:
🗣 «Ідеологічно він не був категоричним противником переїзду в Росію, але вважав, що без єврокубків там робити нічого і десь в Європі все одно краще, ніж в Росії. Я вважав по-іншому».
Загалом інтерв'ю Мурзи буквально списане з пропагандистських методичок Кремля
Якщо вас обурили попередні заяви футболіста, то це – лише початок. Його перше велике інтерв'ю, яке вже кілька разів згадувалося в цьому матеріалі, буквально списане з пропагандистських методичок Кремля про Україну. Ось лише короткі тези:
🗣 «Бачив, як Донецьк страждає. Він страждав цілих вісім років! Коли в лютому 2022 року розпочалася СВО, я не здивувався – знав, що все йде саме до цього».
🗣 «Мама особливо не хвилювалася, бо спостерігала за бойовими діями ще з 2014 року, а ось дружина була в паніці. Я намагався її заспокоїти: «Це робиться не проти звичайних людей, а проти ворогів».
🗣 «Моя тітка живе в Москві, тому в батьків є можливість переїхати. Але навіть у найскладнішу хвилину вони хочуть залишатися там. Люблять свій дім, свій край і вже в складі Росії сподіваються на краще».
🗣 «Після успішного дебюту в Латвії я без пояснення причин просто перестав потрапляти до заявки. Напевно, вони бачили у мені ізгоя. Припускаю, через те, що говорю тільки російською і не закутуюся в український прапор…
…Своїм принципам ніколи не зміню: не хочу закутуватися у прапор, значить, не буду!»
🗣 «Після переходу у дорослий футбол почав відчувати упереджене ставлення до себе, особливо на Західній Україні. Я грав у «Волині» з Луцька. Там могли на тренуванні в стику звалити, а потім добити словесно: «У своєму Донецьку будеш так падати!»
🗣 «Я вважаю себе патріотом свого дому і малої батьківщини, а не зрадником. Я приїжджав у свій дім у важкі і неспокійні хвилини. Кричати, що вигідно, і робити справжні вчинки – зовсім різні речі. Я звик робити вчинки. Деякі кричать, що я зрадник, а самі сидять в європейських країнах, поки їхня батьківщина переживає найскладніші хвилини».
🗣 «Мене виховали на дружбі між українцями та росіянами. Я завжди шанував і шаную перемоги наших дідів, які вони здобували разом. Після 2014 року все це зламалося, Росія раптом стала для України ворогом. Але в моїй голові це неможливо. Росія завжди буде для мене братньою країною. А ось ті, хто сидять за океаном, не наші друзі».
