Футбольний Паганіні. Піхальонок пройшов складний шлях, щоб потрапити в збірну України
Вважається одним з найталановитіших гравців покоління.
Один з найталановитіших гравців покоління, який довго не міг знайти себе.
25-річний Олександр Піхальонок до цієї Ліги Націй не грав за збірну України в офіційних матчах. Мав виклик минулого року, але до заявки на матчі не потрапляв. Проте в останніх товариських матчах він двічі забив та у червневому календарі збірної може стати джокером та дуже важливим гравцем ротації.
Шлях до збірної в Піхальонка був непростим та нетиповим.
У футбол привів тато-футзаліст
«Якби не батько, я б з вами тут не розмовляв. Я йому дуже вдячний, завдяки йому в дитинстві дуже багато займався», – сказав Олександр Піхальонок після дебютного матчу за збірну України. Олександра в 7-річному віці відвели до школи «Шахтаря» в рідному Донецьку, а вже через 10 років він грав за команду U-19 у фіналі Юнацької ліги УЄФА.
Батькові присвячений ігровий номер Олександра – 76-й: «Це рік народження мого батька. Ця цифра теж подобається, як і 8 та 10, але поки не хочу міняти та навіть про це думати», – говорив хавбек.
Піхальонок-старший свого часу виступав за футзальний «Шахтар», а також грав у міні-футбол. Чи виїхали батьки з рідного окупованого Донецька – невідомо, Олександр не особливо афішує особисте життя.
Був серед наймолодших у фіналі ЮЛЧ-2015
У тому фіналі Юнацької ліги УЄФА проти «Челсі» Піхальонок був разом з Олегом Гладченком в старті єдиними футболістами 1997 року народження, коли всі інші в команді – 1996-го. Олександр вважався великим талантом в академії, в якій ріс поруч з Олександром Зінченком, Миколою Матвієнком, Віктором Коваленком та іншими.
«Після юнацької Ліги чемпіонів ходили якісь чутки щодо зацікавленості кількох клубів, але це просто чутки. Якоїсь конкретики, можливо, й не було. До мене нічого не доходило», – згадує Піхальонок.
Визнавали другим найкращим гравцем України U-21, коли грав за «Маріуполь»
У випадку з ним період біля Азовського моря не був засланням непотрібного футболіста. Піхальонок справді мав потенціал, який почав розкривати якраз в «Маріуполі». Тоді команду тренував Олександр Бабич, який спочатку мало довіряв гравцеві, але згодом зробив основним. Він провів дуже вдалий рік, а у голосуванні за найкращого гравця України U-21 поступився лише Віктору Циганкову.
«У «Маріуполі», після сезону, коли ми посіли четверте місце, ми розпочали розмову з керівництвом – мене були готові відпустити. Були пропозиції з Бельгії – «Генк» хотів орендувати, а також з Угорщини – від «Ференцвароша», оренда з правом викупу», – згадує Піхальонок.
Тоді ж він поступово став ключовим гравцем центру поля в збірній U-21. Головний тренер Олександр Головко побудував гру команди в центрі поля через Піхальонка.
Дебютував за «Шахтар» при Фонсеці, але розраховувати на нього почав лише Каштру
Через кілька тижнів після святкування 20-річчя Олександр дебютував за першу команду «Шахтаря» в УПЛ. Тоді тренером був Паулу Фонсека, проте він не дуже робив ставку на молодь. Тому після півріччя тренувань з першою командою Піхальонок поїхав знайомим маршрутом молодих гірників – набиратися досвіду в «Маріуполі».
Після 1,5 років Олександра в азовській команді у «Шахтар» прийшов Луїш Каштру. Новий тренер проаналізував гру орендованих в «Маріуполь» та особливо виокремив Олександра – його запросили на літні збори з гірниками. Каштру бачив у ньому заміну Тарасу Степаненку. На зборах Піхальонок виграв конкуренцію у В’ячеслава Танковського та став дублером незмінного опорника «Шахтаря».
Тяжка травма змусила пропустити майже рік
Піхальонку судилося зіграти за гірників лише 18 хвилин у двох матчах на початку сезону – порвав хрестоподібні зв’язки та вилетів на пів року. А коли був близьким до повернення на поле – через ковід чемпіонат призупинили. Але цей факт лише допоміг Олександру, адже збори він не проходив, а під час відновлення УПЛ мав приблизно ту ж форму, що й одноклубники.
«Коли повернувся через сім місяців, зрозумів, що дуже скучив за футболом, тоді як конкуренція у команді була величезна. Спочатку я не потрапляв навіть у заявку, а якщо й потрапляв, то не виходив, тож перед новим сезоном попросився в оренду. Каштру три рази не відпускав мене, і лише вчетверте погодився, бо я дуже сильно просив. Такий період у кар’єрі був, що дуже скучив за футболом і сидіти на лаві запасних не хотілося від слова зовсім. Можна було просто збожеволіти», – згадував Піхальонок.
Склав потужний дует з Ігнатенком у «Дніпрі-1»
«Дніпро-1» кликав Олександра в оренду ще при Дмитру Михайленку, а перехід оформили вже для нового тренера – Ігора Йовічевича. Переїхав до дніпрян він разом зі своїм колегою по центру поля Данилом Ігнатенком.
Цей дует став ключовим для системи гри Йовічевича. Ідеальне поєднання інтелектуального футболу Піхальонка з силовим Ігнатенка. Вони чудово доповнювали один одного, а також компенсовували недоліки. Це принесло суттєвий взаємний прогрес.
«Я грав як у дублі «Шахтаря», так і в «Маріуполі» з Ігнатенком. У нього більше акцент на захист та відбір м’яча. Ми давно граємо разом і розуміємо один одного з пів слова», – говорить Піхальонок.
До зими Олександр адаптовувався, але після зборів став безапеляційно основним футболістом «Дніпра-1». Це призвело до рідкісного випадку в сучасному українському футболі – дніпряни викупили Піхальонка в «Шахтаря».
Його другий сезон в «Дніпрі-1» розвивався за ще ліпшим графіком. Але потім взимку Ігнатенко переїхав у «Бордо», а звикати до гри без Данила не встиг – РФ вторгнулася в Україну.
У топ-3 УПЛ за числом розумних пасів
У Wyscout поняття «розумні паси» – креативні передачі, які розбивають оборону суперника та розвивають атаку. Піхальонок віддав 27 таких пасів у своєму найкращому сезоні в «Маріуполі» та замкнув топ-10 УПЛ. Але зараз за половину сезону в «Дніпрі-1» він зробив 20 розумних передач та поступається лише динамівцям Віталію Буяльському (33) та Віктору Циганкову (29).
Чого лише вартий блискучий асист Піхальонка на Вагнера минулого сезону.
Йовічевич називає його Паганіні. Порівняння з великим італійським скрипалем-віртуозом та компазитором не випадкове. Вся справа в стилі гри Олександра.
«Він бачить футбол по-іншому, б’є по м’ячу по-іншому – той звучить інакше, якщо ти стоїш поруч. Справа не в бутсах, це футбольний інтелект. У нього в голові вже сталося те, що буде на полі за кілька секунд. Він читає гру та грає на такій паузі, в особливому стилі», – каже тренер «Дніпра-1». Олександр відповів, що тренер перебільшує.
Забив у дебютному та другому матчах за збірну України, продав свою футболку для допомоги ЗСУ
Вперше Піхальонка викликали в збірну в жовтні 2021-го, але його чекало розочарування – не потрапив навіть до заявки. Довелось чекати ще подан пів року, щоб зіграти свої перші матчі в благодійному турне. Які насправді навіть не будуть рахуватися в залік матчів за збірну, бо навіть не є офіційно товариськими.
Удар і справді ще одна чеснота Піхальонка. Цього сезону він забив 5 м’ячів в УПЛ, коли xG склав всього 3,73. Причина – удари з дальньої дистанції. 2 з 5 голів у чемпіонаті були з-за меж штрафного. Саме таким чином він потрапив точно в нижній кут воріт «Боруссії» М в дебютні хвилини за збірну України.
А в наступному матчі проти «Емполі» відзначився вже з меж штрафної, але дуже чітким ударом в штангу, від якої влетіло в сітку.
Піхальонок, який є уродженцем Донецька, ще й долучився до благодійного аукціону на підтримку ЗСУ. Він виставив свою ігрову футболку, на якій розписалися колеги по збірній. Її вдалося продати за 52 тисячі гривень, які підуть підрозділу Володимира Сениці – колишньому футболісту «Карпат», який зараз боронить Україну зі зброєю в руках.
Також Піхальонок передавав ще одну футболку для аукціону, який проводиться за підтримки Tribuna.com.
Має проблеми з атлетизмом, які компенсовує інтелектом
Не один Йовічевич говорить про футбольний IQ Піхальонка. На цьому наголошував і Василь Кобін: «Настільки інтелігентний хлопець, в Україні мало таких футболістів».
«Піхальонок – дуже якісний опорний півзахисник. Він грав із Зінченком, я у Сашка навіть думку питав – вони виросли та грали разом. Я розраховую на Піхальонка, провів із ним розмову – він залишив дуже приємне враження.
Поговорили про принципи гри, показав, чим він має займатися на полі, все зрозумів. Він – талановитий футболіст, вважаю, у нього все вийде», – каже головний тренер збірної Олександр Петраков.
До речі, вперше Піхальонок та Петраков перетнулися саме в дорослій команді, на рівні юнаків та молоді не працювали разом. В U-21 футболіст грав під керівництвом Олександра Головка, який відзначає розуміння гри колишнього підопічного.
«Відчуття, що він має внутрішній GPRS. Тільки починається футбол, він одразу вмикається, бачить і відчуває все. Чого не вистачає? Атлетизму», – говорить Головко.
Піхальонок не відзначається особливими антропометричними даними – зріст 179 см, вага трохи більш як 70 кг. Але Олександр рівняється на гру Крооса, Бускетса, де Йонга та Модрича, тому старається єдиноборства компенсовувати хорошим пасом та вибором позиції.
Єдина червона в кар’єрі – за нецензурну лайку в сторону Монзуль
Піхальонок – один з найдисциплінованіших в Україні футболістів своєї позиції. Має всього 9 жовтих карток у 71 матчі в УПЛ.
Червону в кар’єрі отримав лише одного разу, та й то не за фол проти суперника. Влітку 2021-го Катерина Монзуль працювала головною арбітринею на матчі дніпрян з «Десною». Тоді вже ближче до кінця зустрічі Піхальонок побачив перед собою жовту за розмови, але це лише вибило його з рівноваги – він нагородив Монзуль ще й нецензурною лайкою. Арбітриня одразу ж показала другу жовту.
«Так, я можу бути в чомусь винним, але якщо за кожен мат та емоції давати червоні картки, то з кожної команди будуть видаляти по 4-5 осіб за гру. Футбол – це емоції», – не заспокоювався після матчу Піхальонок.
Така поведінка Олександра вразила, бо всі звикли, що він спокійний та ввічливий футболіст. Реакція «Дніпра-1» була миттєвою – оштрафували гравця та попросили УАФ дати можливість Піхальонку зателефонувати Монзуль, щоб попросити вибачення.
«Всі знайомі з ним люди можуть підтвердити думку, що він дуже скромний, інтелігентний та вихований хлопець. І тому нас подвійно здивувала ця ситуація та виплеск його емоцій. Він повністю визнає, що був не правий у цьому моменті. Бо є підґрунтя для такого сплеску – він до останнього не знав, чи візьме участь у матчі. Він грав із незалікованою травмою, а ще за три дні до матчу у нього народився син», – говорив виконавчий директор дніпрян Андрій Русол.
Вболіває за «Арсенал», не виключає переходу до «Динамо»
Піхальонок, як і всі амбіційні українські футболісти, бажає поїхати в європейський чемпіонат.
«Думаю, кожен футболіст хоче поїхати до Європи, спробувати себе у сильнішому чемпіонаті. Якихось окремих переваг у мене немає. Я стежу практично за всіма лігами – кожен чемпіонат по-своєму хороший. Вже давно за лондонський «Арсенал» вболіваю. На жаль, не все гаразд у них складається. Сподіваюся, надалі у них все буде добре», – говорить хавбек «Дніпра-1».
Коли його поставили перед гіпотетичним вибором – лавка у топ-клубі чи лідер середняка – Піхальонок як голодний до футболу гравець обрав другий варіант. А на питання про можливий перехід в «Динамо» відповів так: «Життя покаже. Сам розумієш, що ніколи не знаєш, що станеться в майбутньому, і як складеться життя».
Зараз життя складається так, що Піхальонок – лідер «Дніпра-1» та гравець ротації збірної України. Враховуючи щільний графік національної команди, точно повинен отримати шанс забити Шотландії (1 червня), Ірландії (8 та 14 червня) та Вірменії (11 червня). Сподіваємося до цього списку додати ще й Уельс (якщо пройдемо Шотландію, то 5 червня).
Фото: УАФ, «Шахтар», FootBoom, «Дніпро-1»
