Незаслужене звільнення Мальдіні не стало катастрофою, але й без нього краще не стало. З чим Мілан увійшов в новий сезон
Після незаслуженого звільнення Мальдіні та Массари було багато дискусій та побоювань за майбутнє Мілана. Звільнення саме незаслужене, адже саме ці люди створили цю команду, але навіть без них катастрофи не трапилося. Джеффрі Монкада продовжив розвиток команди так як це робив Мальдіні. Що й не дивно, адже він частиною попередньої команди.
Мілан нарешті провів активну трансферну кампанію, яка стала найбільшою з 2019 року
Вхідні трансфери відбулися тільки після продажу когось з лідерів, що було очікувано. Я думав що доведеться пожертвувати одразу Леау, але він підписав новий контракт тож обійшлися тільки втратою Тоналлі. І це найкращий можливий варіант. Леау, Тео, Томорі, Меньян та Беннасер важливіші гравці, а продавати за 70 мільйонів більше нема кого.
Також активно розпродали гравців ротації. Якщо минулого року ще зберігали чемпіонський склад, то зараз вже нема що зберігати і відбулося максимальне очищення команди. Це якщо не заробіток, то хоча б заощадження коштів.
Мілан витратив найбільше в Серії А і знову готовий поборотися за чемпіонство
Мілан серйозно посилив лінії півзахисту та особливо атаки. В Піолі нарешті є хороші гравці атаки на обох флангах. Пулісік та Чуквезе будуть конкурувати за позицію справа в атаці. Окафор може підміняти Леау та Жиру. А під кінець навіть взяли Йовіча в оренду. Правда хорошого форварда в безплатну оренду не віддають, тож з трансфером форварда цього року не вийшло.
В півзахисті ситуація не така однозначна. Втрата Тоналлі відчутна, а Лофтус-Чік це не заміна Тоналлі, а доповнення до півзахисту. Але все рівно Мілан отримав трьох нових гравців в центр поля, що було дуже потрібно команді. І якщо Тоналлі це втрата в якості, то за Діасом та Де Кеетеларе ми сумувати не будемо. Тож в середньому півзахист точно не став слабшим.
Нові трансфери вже дали результат. В Пулісіка вже два голи, в Райндерса та Лофтус-Чіка по асисту плюс зароблений пенальті в останнього. Не дарма Пулісіка та Лофтус-Чіка вели аж пів року, тож наступного року можна очікувати не наступні трансфери з лави запасних Челсі.
З таким оновленням Мілан має і буде боротися за чемпіонство.
Чому з новим керівництвом не стало краще
Нове керівництво досить вдало провело свою першу трансферну кампанію, але чи змінилося щось в трансферній стратегії клубу? Ні. Мілан продовжує купувати молодих гравців на перспективу, або вже сформованих, але дешевих, гравців другого плану. І тут Мілан різко здав в рівні трансферів.
Більшість гравців це просто «затички» на позицію. Хто з гравців куплених цього року досягне рівня Тео, Леау, Беннасера, Томорі, Тоналлі? Хто з них цього ж рівня таланту? Кого з цих гравців потім можна продати за 70 мільйонів? Можливо Муса такий гравець. Можливо здоровий Пулісік стане топ гравцем, але давайте не будемо тішити себе ілюзіями.
Мілан цього року зібрав команду Ребічів. Це хороші трансфери і вони дадуть швидкий результат тут і зараз, але в довготривалій перспективі Мілан не зробив великих трансферів. Повторюю що Мілан буде боротися за чемпіонство цього сезону, але це команда на рік-два. Команда Ребічів, яка прийде і дасть результат, але потім швидко закінчиться. І за два-три роки нас чекає нова перебудова.
І я не можу сильно звинувачувати в цьому Монкаду. Після звільнення Мальдіні в нього не було особливого вибору як діяти. Джері Кардінале хоче дешевий футбол. А з таким таким баченням футболу від власника клубу багато не зробиш. Але навіть в такій ситуації Мілан отримав бойовий склад на сезон.
