Подвійний оберт: Як Брет Харт переміг Стіва Остіна і зробив його зіркою
Обговорення майбутніх реслінг матчів часто зводиться до питання - кому з реслерів більше потрібна перемога? Якщо один з реслерів вже статусна зірка, якій жодна поразка не завадить, а в суперниках хтось з молодих кому потрібна велика перемога, хочеться щоб перемогу віддали молодому реслеру. Йому ця перемога дасть можливість вийти на новий рівень.
Власне так і робляться зірки. Більш статусні зірки програють новим і в нас новий цар звірів, король королів, і так далі. Багато реслерів самі раді програти якщо це комусь допоможе розвинути свого персонажа. Кріс Джеріко в 2002 буквально сварився з Вінсом Макменом за те щоб програти молодому Джону Сіні. Брет Харт не шукав таких легких шляхів. Він зробив зірку зі Стіва Остіна, але для цього він його переміг - в одному з найкращих матчів в історії реслінгу. Але спершу трохи історії.
То були темні часи. 1995-1996 напевно найгірші роки в історії WWE. Цікавих моментів було мінімум. Шоу тих років виглядають ніби по них пройшлися дементори і висмоктали все цікаве. А потім ще в WCW почнеться вторгнення Аутсайдерів (Ізгоїв), перехід Халка Хогана на темну сторону і формування NWO, яким протистояв загадковий воїн одинак Стінг в нуарному стилі. А ще в WCW також пачка була іменитих легенд.
І звісно все це відбилося на фінансовому стані компанії. Шоу погано продавалися і повернулися на невеликі арени, телерейтинги були низькі, а Вінс Макмен рахував кожну тисячу яку він платив реслерам.
З історичними періодами це можна порівняти з раннім середньовіччям. Стара цивілізація вже впала, а нова ще не з’явилася. WWE вже відійшли від мультяшного реслінгу вісімдесятих, але ще не знайшли своє нове обличчя. Новим обличчям WWEстала кривава гримаса Стіва Остіна.
Стів Остін з’явився в WWE на початку 1996 року. Починав він в образі Рингмайста, протеже Теда Дібіасі, який вручив йому титул чемпіона на мільйон доларів. Але толку з цього було небагато. З цікавого за цей період тільки те що Остін в перший же місяць потрапив в Королівську битву і випадково вилетів з неї на кілька хвилин швидше ніж мав би. Від Дібіасі позбулися, а також позбулися залишків волосся Стіва, і відправили шукати новий образ.
Перший серйозний пуш Остін отримав дуже швидко – він став Королем рингу 1996. Спершу турнір мав виграти Тріпл Ейч, але стався інцидент в Медісон-Сквер-Гарден. Учасники закулісного угруповання «Кліка» в складі Шон Майклз, Кевін Неш (Дізель), Скот Холл (Рейзор Рамон) та Тріпл Ейч проводили між собою матч 2х2. Це був останній матч для Неша та Холла в WWE, тож після матчу четверо друзів обійнялися, хоча по сюжету вони ворогували, і цим вперше відкрито показали глядачам що реслінг це не дуже по справжньому. Неш та Холл пішли з компанії, їх вже не покараєш, Майклз був однією з головних зірок компанії, його теж не чіпали, тому віддувався за всіх один Хантер. А перемогу в турнірі віддали Остіну і він не підвів.
На церемонії нагородження він видав найважливіше промо в своїй кар’єрі. Яскраве і агресивне, чого так не вистачало в ті роки. Перед нагородженням в нього ще був матч проти Джейсона Арндта, що тоді виступав в образі християнина і постійно цитував релігійні книги. На що Стів відповів: «Ти сидиш там разом зі своє Біблією, молишся і все таке. Говориш про свої псалми, говориш про Євангеліє 3:16 від Івана… Остін 3:16 говорить, що він надер твою дупу». Як ви могли помітити «Остін 3:16» міцно закріпилося за ним. І це те що треба було WWEв той момент. Наглий, грубий, лайливий, і дуже харизматичний Стів Остін притягував увагу глядачів.
Остін 3:16
Швидкий прогрес вже в перший рік закинув його в район мейневенту де він отримав дуже тривале протистояння проти Брета Харта. Після Реслманії Харт взяв відпустку на пів року. Восени Остін почав заочно його діставати і викликати на матч, чого й добився. І повернення було вдалим. Вже їхній перший матч на Survivor Series 1996 показав що Остін реслер рівня мейневенту. В кінці матчу Остін спробував задушити Харта з заду, але той перевів це в своє утримання та переміг (повтор фінішу матчу з Пайпером). Сюжетно після нього нічого не змінилося: хіл Остін продовжив діставати Харта і вимагати ще один матч.
Наступного разу вони зустрінуться на Royal Rumble 1997 імені Стіва Остіна (один з найкращих Рамблів). На цьому Рамблі Остін викидав суперників з рингу, а поки чекав на нових віджимався та показував на не існуючий годинник на руці сидячи на третьому канаті, тобто розважався як міг.
В фінальній п’ятірці залишилися Остін, Харт, Трунар, Вейдер та фейковий Дізель (складні були часи). Террі Фанк та Менкайнд, які вже вилетіли, влаштували бійку за рингом і відволікли на себе всіх суддів. Тим часом Харт викинув Остіна через третій канат. Але так як ніхто з суддів цього не побачив, Остін тихенько повернувся на ринг, викинув Вейдера та Тейкера що возилися біля канатів з одного боку, а потім викинув Брета Харта, який щойно викинув фейкового Дізеля. Таким чином Остін вкрав перемогу Харта.
На наступному ж Ро Брет вийшов на ринг щоб в перед глядачами висказати свої претензії Вінсу прямо в обличчя за ненадану обіцяну можливість боротися за титул. Вінс обіцяв Брету бій за титул після Survivor Series, але цього не трапилося бо вліз Шон Майклз. Він виграв Роял Рамбл, але в нього вкрали цю перемогу. Брет заявив що: «його обламав Шон Майклз, його обламав Стів Остін, його обламали WWF, і його обламав Вінс Макмен, і він йде» (менш як за рік все окрім Остіна стане правдою, але це зовсім інша історія та інший пост). Після цього вийшов Остін і навздогін Брету сказав хай валить в свою Канаду і плаче там.
Остіна визнали переможцем Рамблу, але титульний матч на Манії не дали. Щоб вирішити ситуацію з фіналом Рамбла і визначити претендента на титул призначили матч на вибування за участі фінальної четвірки Рамбла: Стіва Остіна, Брета Харта, Вейдера та Андертейкера. І Брет повернувся заради цього поєдинку.
На Роял Рамблі відбулася ще одна важлива подія. Шон Майклз виграв в Сіда титул чемпіона WWF. Спершу на Реслманію планували матч-реванш Харта проти Майклза. Брет мав виграти той чотиристоронній матч і стати претендентом, а на Манії повернути собі титул. Минулого року він програв Майклзу, а цього року Шон мав повернути борг. Але Шон «втратив свою посмішку», тобто злився з матчу. Сказав що в нього страшна травма коліна і здав пояс. Але після Манії Шон досить швидко знайшов свою посмішку та повернувся. Як би не було, але Майклз пішов і Стів Остін виграв щасливий квиток.
В матчі на In your house: Final four 1997 розіграли вже не статус претендента, а вакантний титул. І його як і планувалося виграв Брет Харт. Але вже наступного дня він програв титул Сіду через втручання Остіна. І їм призначили той самий матч больових на Wrestlemania 13.
По дорозі на Манію Брет втратив ще одну можливість виграти титул та зачитав чергове промо як його всі обламали. В іншому шлях до Манії був досить стандартним: Харт фейс - Остін хіл. Зате матч на Манії був особливим.
Подвійний оберт
Це великий матч. Харт виходив на матч як фейс, як народний герой, як чоловік якого підтримує публіка. Остін як хіл, якого теж досить тепло прийняли, але все таки як хіла і це все рівно ніщо в порівнянні з тим як зустріли Харта. Сам поєдинок описувати не буду, я рекомендую вам його самостійно глянути , я торкнуся тільки головної ідеї.
Хід поєдинку розвивався навколо того як Харт працював над ногою Остіна, намагався її травмувати та вийти на свій традиційний больовий Шарпшутер. Остін не дуже давався, тому Харт починав працювати брудніше та жорсткіше. В кінці поєдинку він взяв Остіна в Шарпшутер, але Стів не здавався, довго терпів та знепритомнів від болю. Суддя Кен Шемрок присудив перемогу Харту, але Брет не був цьому сильно радий.
Не довго святкуючи Брет продовжив травмувати ногу Стіва вже після матчу. Заспокоїти його зміг тільки кидок від Шемрока. Брет від пропозиції побитися відмовився та під букання та факи від фанатів пішов за лаштунки. Це дуже добре ілюструє ця картинка.
Стів Остін важко піднявся і під овації та скандування «Остін, Остін» від глядачів покульгав за лаштунки. В глядачів тепер новий герой. Але перед тим від провів Станер судді що прийшов йому на допомогу. Нові герої поводяться по новому.
Продовження
Наступного дня на Роу Харт вийшов на ринг і зачитав вже звичне промо про те як його всі обламали, перечислив всі свої біди, тільки тепер зробив винними ще й американських фанатів. А також почав вимагати більше поваги до себе (прямо як СМ Панк в 2012). Згадав він і Шона Майклза, який не забарився вийти на ринг і відповісти. На що Брет відповів підлою атакою зі спини на травмовану ногу Майклза. Пізніше він долучився до коментаторів щоб посваритися з Макменом в ефірі, а після матчу атакував молодого Роккі Майвіа і спробував його ногу також травмувати. Перехід в хіли остаточно завершився.
Наступного тижня Брет зупинив жорсткий бій між Оуеном Хартом та Британським Бульдогом і заявив що сім’я важливіше за все. Він помирив командних чемпіонів та сформував нове антиамериканське угруповання – Нову Фундацію Хартів. Також до них приєдналися Джим Нейтхарт та Браян Піломан. Особливістю Фундації Хартів було те що майже всі вони родичі (вважайте що The Bloodline). Єдиним не родич та американець Браян Піллман (вважайте що Семі Зейн). На тому шоу також повернувся Стів і врятував Роккі Майвіа від побиття Хартами.
Протистояння Остіна тепер вже з всіма Хартами продовжилося аж до серпневого SummerSlam де Стів отримав травму шиї в матчі проти Оуена. Втім повернувся він також в матчі проти Оуена на Survivor Series. І це протистояння було дуже вигідне для Остіна. Якщо Харти були антиамериканцями то Стів Остін був максимально американським американцем з Техасу. Так Стів Остін йшов до статусу головної зірки компанії.
На СаммерСлем Брет Харт став чемпіоном WWF. Напевно на наступну Реслманію планували матч реванш між ним та Остіном. Але цього реваншу так і не відбулося. У вечір коли Стів Остін повернувся після травми Брет покинув компанію.
Ви напевно помітили що цей пост більше про Брета Харта ніж про Стіва Остіна? Я починав писати його саме про Остіна, але Харт це величина. Цей рік від його повернення на Survivor Series 1996 і до його відходу на Survivor Series 1997 він протягнув компанію на собі. Брет був ключовою фігурою всіх сюжетів. Разом з Остіном він був найцікавішим персонажем шоу. Цей рік і цей матч показують що Брет Харт по праву називав себе - найкращий реслер що був, найкращий реслер що є, і найкращий реслер що коли небудь буде.
Брет витягнув компанію з дупи, а вона його туди послала