Баскетбольні вихідні Дніпрянина 3.0.
З тим, як я часто став бувати у Києві мені схоже треба перейменуватися з Дніпрянина на Кієвлянина. Всім привіт, на зв’язку Дніпрянин! З останнього сторі-тріпа пройшло прям зовсім мало часу, але знаю, що Вам заходить така тематика та і в мене самого руки чешуться щось нове написати, тому зустрічайте третю частину Футбольних (закреслено) Баскетбольних вихідних Дніпрянина. Невеличка передмова. Після повернення з останньої поїздки все, чим я займався у період “між Києвом і Києвом” - це лікування та похід на “Дніпро-1” - “Рух” з дебютом в якості спецкореспондента “ФутболХаб”, але останнє - це тема для окремої статті. І ось, якось я гортав стрічку у Інсті, і на мені спрацював таргет на всі 100% - реклама театральної вистави по одній з моїх улюблених книг - “Квіти для Елджернона” 17 березня. На жаль, не в Дніпрі. Але кого це може зупинити? Я ще 1 березня запропонував своїй подрузі Насті сходити на цю виставу більше як підтримати розмову, ніж реальну пропозицію, але до мого подиву після деяких перемовин, вона погодилась. Ми поїхали на вечірньому суботньому потязі та планувалися повернутися у понеділок зранку у Дніпро. Цього разу ніяких особливих пригод не було, як і особливих зборів (а навіщо - по суті туди й назад подорож). Знову потрапили на дуже зручний потяг Дніпро - Хелм і впродовж поїздки декілька разів точно жартували, що треба проїхати Київ та прямувати до кінцевої зупинки. Купе було дуже зручне, а ще зручнішим його зробила відсутність сусідів з верхніх полиць. Приїхали прямо дуже рано, десь о 6 з чимось ранку.
Поки всі заклади закриті, вирішили прогулятися ранковим Києвом. Тим паче на відміну від мене, Анастасія у Києві буває досить рідко. Місцевий друг допоміг з маршрутом і ми десь за 4 години встигли обійти наступний маршрут: Маріїнський парк, пройти повз стадіон “Динамо”, пройти по якомусь прикольному мосту з коментарями від киян, піднятися до Арки свободи українського народу, міст Кличка, парк Володимирська гірка, Михайлівський собор, Золоті ворота та закінчити прогулянку в Домінос Піца (база для моїх поїздок у столицю).
Авжеж, під час подорожі ми потрапили на черговий блокпост, який вже не перший раз у Києві примушує мене обходити територію якимись забутими стежками. Також під час прогулянки побачили білку - суїцидницю, якогось підозрілого чувака у балаклаві у парку, який виглядав як грабіжник (ми ще з цього півдня ржали) та музей Водоканалу.
Далі по маршруту був ПС “Венето”, де відбувався баскетбольний бабл, учасниками якого були: БК “Дніпро”, “Черкаські Мавпи”, “Київ - Баскет”, “Запоріжжя”, “Старий Луцьк” та “Кривбас”.
Сходити на виїзний матч на баскетбол виявилось дуже непоганою ідеєю, але треба було добратися до цього “Венето”, який знаходився у спальному районі Києва. Мапи Гугла радили сісти на маршрутку з пересадкою на швидкісний трамвай. Щодо останнього це моє особисте розчарування, бо ніякої швидкості не було, виявляється у Києві так просто називають нові трамваї, а я очікував на якесь наземне метро. Звісно, ми не послухалися Гугла, бо Настя бажала наїздити на метро на рік вперед, так як місто Дніпро таке бажання втілити може дуже обмежено. Усі найближчі входи до метро чомусь були зачинені й нам прийшлося повертатися аж до Золотих воріт.
Як результат, ми майже повністю пропустили першу чверть матчу “Дніпра” та “Мавп”. Фанати баскетболу з Дніпра вже знають, чим був визначним цей матч, але давайте послідовно. Сам район дуже сильно нагадував мені Тополь у Дніпрі, типовий спальний район без якогось особливого двіжу. ПС “Венето” невеликий, затишний, домашня арена “Київ Баскету”, є фан-шоп, можна придбати каву до матчу. Так вийшло, що ми сіли якраз поруч з родиною, яка вболівала за “Дніпро”, тому емоції від матчу у нас були симетричні. Прийшлося провести Насті брифінг щодо правил баскетболу, хто є хто і все таке, але до її честі - вона сприймала інформацію швидко та зовсім тупих питань не ставила. Та і я не то що експерт у баскетболі, іноді бувають ситуації на майданчику не зрозумілі і для мене.
“Дніпро” програв, перший і єдиний матч у регулярному чемпіонаті Я назвав це “фактор Насті”. Як раз, буде можливість перевірити роботу цього фактору на цих вихідних, коли ці суперники зустрінуться знову вже в плей-офф і для “чистоти експерименту” мене на матчі не буде (Апдейт - “Дніпро” знову програв).
Далі була перерва між цими та наступними матчами, вистава починалася о 18:00, тому в нас ще був час подивитися хоча б половину “Київ Баскету” та “Запоріжжя”. Тим більш, Насті дуже сильно зайшов баскетбол, навіть більше, ніж мені, я все ж людина футбольна. Ми прогулялися цим районом, зайшли до парку поруч, там навіть було невеличке озеро, у якому плавали лебеді.
На матч “Київ Баскету” прийшло значно більше людей, мабуть, через фактор господарів і їх дійсно підтримували. Ну не сказати, щоб сильно, але на заклик місцевого коментатора “Київ” - відповідали по черзі “Київ” або “Баскет”, я так і не зрозумів який варіант заряду вірний. Сам матч затягнувся, дуже багато пауз, тайм-аутів, відеопереглядів. Настільки затягнувся, що на початку 4 чверті нам прийшлося вже викликати таксі та там же додивлятися матч, який у підсумку завершився перемогою господарів 77-65, хоча більшість матчу була рівною.
Вистава “Квіти для Єлджернона” відбувалася у будинку художника чи художників (я досі не знаю точну назву). Саму виставу ставив “Дикий театр”, з концептом якого я познайомився вперше. Їх “дикість” полягає в палінні, споживанні алкоголю на сцені на інтеракціями з глядачами. Мене, як людину, що не палить трохи нервували ці моменти паління, бо більше, вони не були прямо обов’язковими у конкретних сценах. Але окей. Ще з несподіваного було дізнатися, що директором цього театру є Ярослава Кравченко з “Телебачення Торонто.
“КдЭ” не почали вчасно і це зіграло трохи пізніше свою роль. Нас запустили всередину і ми десь зайву півгодини чекали у холі. Потім були звичні 3 дзвоники і вистава розпочалася. Місця у нас були просто топ, десь 3 або 4 ряд. Я дивився буквально з відкритим ротом і боявся, щоб щось не пропустити. Спойлерів щодо сюжету не буде, бо цей твір обов’язково треба самостійно прочитати, подивитися фільм або виставу. Під час антракту більшість людей пішли на “туалетну паузу”, а я як справжній театрал взяв мені та партнерці по бутерброду та чарці “Ягермейстеру”. Ми через це навіть трохи запізнилися на відновлення спектаклю.
До кінця було приблизно 20 хвилин і…пролунала повітряна тривога. Що є звичною справою у Дніпрі, для тендітних киян виявилось причиною для завершення спектаклю. Директор театру повідомила нам, що через країну-терориста виставу закінчено, а її кінець ми зможемо подивитися у соцмережах театру. Схоже, що більшість людей якось не повірили цієї інформації й ми у тому числі, тому прийшлося особисто перепитати у пані Ярослави у холі. Виявилося, що потім вони банально не встигнуть повернути усіх до зали (може треба тоді було починати вчасно виставу?), але то вже таке…
Я був втомлений як фізично, так і морально. Дуже засмутилися, що на найцікавішому місці вистава перервалася. Ще і дощ почався, тому з ненайкращим настроєм ми пішли на вечерю до індійського кафе неподалік. Там же знайшли запис вистави на Ютюб ще з минулого року. Автор взяв якусь м’ясну жижу - фірмову індійську страву, Настя взяла більш традиційний для українців рамен. По напоях вже не згадую, що пила Настя, але я взяв щось типу йогурту, також індійський фірмовий напій. Їжа була не дуже, кінцівка вистави дуже сумна, вони вирішили не змінювати якось оригінальну кінцівку, і як нам здалося - дуже сумбурна.
Морально перегорівши, йшли до вокзалу майже мовчки, що незвично, як для мене, так і для Насті. У поїзді заснули майже одразу, а зранку вона відправилась на навчання, а я на роботу.
Ось так пройшли баскетбольні вихідні Дніпрянина. Сподіваюсь, вам було цікаво, бо за час написання цієї статі я ще встиг з’їздити у Рівне до друзів, завітати на домашню арену “Вереса”, але ще не вирішив, чи хочу я про це писати.
Завтра вирішальний матч плейоф БК “Дніпро” та “Черкаських Мавп”, сподіваюсь, що ця стаття буде прологом до перемоги дніпрян. Тільки Дніпро - тільки перемога! Ну і звісно, якщо бажаєте більше унікального контенту про дніпровський футбол (а може і баскетбол) - ласкаво прошу у ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ АВТОРА.
