Tribuna/Бокс/Блоги/AlphaCody/5 майбутніх чемпіонів UFC, яким зараз менше 30

5 майбутніх чемпіонів UFC, яким зараз менше 30

Друг Серхіо Рамоса, новий Конор та інші.

Блог — AlphaCody
17 лютого, 10:25
7
5 майбутніх чемпіонів UFC, яким зараз менше 30

Якщо минулий рік у найпопулярнішому ММА-промоушені світу запам'ятався несподіваними новими володарями поясів (чого тільки вартий успіх Алекси Грассо, Шона О'Меллі та Шона Стрікленда, який починав 2023-й у Fight Night, будучи 7-м номером напівважкої ваги, а закінчив упевненою перемогою над Адесаньєю у титульнику), то 2024-й може стати роком молодих чемпіонів.

Поняття «молодий» в UFC – дуже розпливчасте. Наприклад, Дрікусу дю Плессі, який відібрав у Стрікленда пояс на початку цього року, 30 років, але, здається, його шлях у промоушені тільки починається. Те саме стосується й тимчасового чемпіона у важкій вазі Тома Аспіналла.

Ми вирішили зібрати п'ятірку бійців UFC, які мають шанси взяти титул якщо не у 2024-му, то хоча б просто у найближчі кілька років, але яким менше 30 років. Ну і в черговий раз спробуємо переконати вас у тому, що цей промоушен хоч і наповнений представниками РФ, але все ж таки в ньому багато й інших персон, за якими дійсно цікаво спостерігати.

Джек Делла Маддалена, 27 років

Напівсередня вага (№11)

Рекорд: 16-2

Відразу скажемо – не дивуйтеся, що в цьому матеріалі буде аж три представники напівсередньої ваги. Так, там ще з літа 2022-го чемпіоном є Леон Едвардс, але ямаєць все ще не справляє враження бійця, який триматиме у себе титул дуже довго. А також згадайте, що сталося в середній вазі за останні півтора роки – коли здавалося, що в Ісраеля Адесаньї просто немає конкурентів у цій ваговій категорії, аж 4 бійці стали чемпіонами з листопада 2022-го (сам Ізі, Алекс Перрейра, Шон Стрікленд, Дрікус дю Плессі). Чому б не очікувати чогось такого й від напівсереднього?

Джек Делла Маддалена увійшов до різних добірок головних проспектів UFC ще кілька років тому, коли тільки дебютував у промоушені. Незважаючи на не найбільш вражаючий рекорд на момент дебюту (10-2), він швидко довів, що не загубиться у головній лізі світу. З січня 2022-го Джек видав серію переконливих перемог, послідовно нокаутувавши Піта Родрігеса, Рамазана Емєєва та Денні Робертса, а потім задушив Ренді Брауна. За три із цих чотирьох боїв він отримав бонуси – виступ вечора.

Потім, щоправда, були не дуже переконливі, але все-таки перемоги над Басілем Хафезом і Кевіном Голландом. Що показово – в обох випадках руку Делли Маддалени підіймали після роздільного рішення суддів. Однак австралієць все ж таки встиг показати свій клас, хоча помітно, що з підвищенням рівня опозиції у нього виникає все більше проблем.

Він молодий, тому час для прогресу є. Напевно, у Джека найменші шанси на титул у 2024-му у цій добірці (все-таки треба ще пройти 2-3 бійця з вищим рейтингом), але якщо він попрацює над собою, то цілком може розраховувати на титульні бої та перемоги у них.

До речі, зараз Делла Маддалена йде на серії із 16 перемог поспіль. Так-так, єдині дві поразки в кар'єрі відбулися у двох його перших професійних боях у цьому виді спорту.

Ієн Мачадо Геррі, 26 років

Напівсередня вага (№10)

Рекорд: 13-0

Якщо ви скучили за бійцями, які влаштовують трешток і викликають роздратування своєю поведінкою як в октагоні, так і поза ним, то Ієн Мачадо Геррі – чудовий варіант, щоб заповнити цю прогалину. Ви ж не думаєте всерйоз, що Конор усе ж повернеться? Що цікаво – Ієн теж ірландець.

Він увірвався в UFC у листопаді 2021-го після двох років у британському промоушені Cage Warriors, де йому вдалося завоювати титул чемпіона у напівсередній вазі, а також набити рекорд 7-0. У дебютному поєдинку на новому собі місці Геррі ефектно нокаутував Джордана Вільямса наприкінці першого раунду. Потім були не дуже видовищні перемоги одноголосним рішенням над Деріаном Віксом і Гейбом Гріном, але після цього Єн зрозумів, що для того, щоб прискорити свій рух до топів, потрібно бути ефектним. У 2023-му нокаутував китайця Суна Кенаня, а потім Деніела Родрігеса, за що отримав грошовий бонус.

Геррі зрозумів, що цього теж замало, тому вирішив взяти приклад із Конора Макгрегора – ні тільки фірмовий стиль ходи, а й увімкнув трешток. Бій проти ветерана промоушену Ніла Мегні не віщував якогось конфлікту між бійцями. 36-річний Ніл чергує перемоги з поразками та завжди готовий виступити проти нерейтингових бійців. Однак Іен обрав його у ролі суперника, на якому можна зробити собі репутацію поганого хлопця. Ірландець впевнено контролював поєдинок, забрав перемогу рішенням суддів (один навіть підрахував 30-24), проте більше запам'ятався тим, що показував супернику середній палець під час бою та провокував його. Пізніше Геррі пояснив, що Мегні викликав у нього неприязнь через те, що Ніл зізнався, що часом використовує силу у вихованні своєї дитини. Однак це здавалося лише непереконливим виправданням.

У Геррі цікаве життя поза октагоном. Він одружений на дівчині, яка на 14 років старша за нього, навіть додав її прізвище (Мачадо) до свого. Разом вони виховують її сина, а наприкінці минулого року в ММА-ком'юніті пустили чутку, що разом із парою та дитиною в одному будинку живе ще й колишній чоловік цієї дівчини – той також є особистим нутриціологом Ієна. Сама дівчина, до речі, прославилася також тим, що написала книгу, в якій навчала дівчат завойовувати серця спортсменів.

Все це призвело до глузувань. Найактивнішим був, звичайно, Шон Стрікленд. Мабуть, детально не розписуватимемо, як саме Шон тролив ірландця, ви і самі здогадуєтеся.

Також минулого року стало відомо, що витівки Іена не подобаються не лише фанатам. До певного моменту він тренувався у залі чемпіона UFC у напівсередній вазі Леона Едвардса, але минулого року стало відомо, що ірландця звідти вигнали: «Геррі був зайвим. Це вже втретє, коли його виганяють. Він дивний хлопець, з яким важко порозумітися. Куди б він не пішов, усюди з ним камера. Хоч би де він не був, там буде його дружина з дитиною... Коротше, підозрілий тип», – казав Леон.

У грудні 2023-го він мав побитися з Вісенте Люке, але бій було скасовано. Офіційно – Геррі захворів. Але перед турніром він зізнавався, що побоюється за безпеку своєї сім'ї. Найближчий бій Ієн проведе незабаром – 17 лютого битиметься з Джеффом Нілом на UFC 298. Якщо ірландець переможе, то до титульного поєдинку може бути всього пару боїв. Чи зможе? Чому б і ні. Відкинувши убік його поведінку, варто визнати, що він класний боєць.

Бо Нікал, 28 років

Середня вага (поза рейтингом)

Рекорд: 5-0

А це – єдиний боєць у цьому матеріалі, хто поки що перебуває поза рейтингом своєї вагової категорії. Хоча майже немає сумнівів, що дуже скоро Нікал там буде. Достатньо просто перемогти Коді Брендеджа на ювілейному та зірковому UFC 300, який відбудеться 13 квітня. Коді хоч і нерейтинговий боєць, але місце в топі середньої ваги для Бо точно знайдуть, якщо він пройде і цього суперника.

Напевно, вас дивує рекорд Нікала. Він прийшов в UFC минулого року, коли у нього були ще скромніші 3-0, проте дебют американця викликав інтерес. Справа в тому, що до 26 років Бо взагалі не мав професійних боїв у ММА-кар'єрі. Він прославився тим, що провів 123 поєдинки з боротьби на студентському рівні. Рекорд там – 120-3. У цьому виді спорту він здобув кілька золотих медалей як на місцевому рівні, так і на міжнародному – наприклад, взяв першість світу серед борців до 23 років 2019 року в Угорщині. Намагався пробитися до команди США на Олімпіаду-2020, але поступився у відборі.

До дебюту в UFC він підходив, маючи за плечима 161 поєдинок у боротьбі, тому всі розуміли, в якому стилі діятиме іменитий дебютант. У першому раунді Бо легко задушив Джеймі Пікетта. Яке ж було здивування, коли у своєму другому бою в промоушені Нікал ефектно нокаутував Вела Вудберна через 38 секунд після початку.

Звичайно, є відчуття, що керівництво промоушену буде всіляко просувати Бо – він був зіркою ще до свого дебюту, а зараз готується битися на головному турнірі року. А якщо він зуміє комбінувати перемоги сабмішенами та нокаутами, то не здивуємося, якщо вже наприкінці року американець буде у гонці за титул. Але навіть якщо його рекорд буде забруднений поразкою (або кількома), то він ще має купу часу, щоб попрацювати над собою, йому лише недавно виповнилося 28.

Поки що Нікал діє правильно за всіма напрямами – у тому числі й медійно. Розуміючи, який він викликає інтерес, Бо не соромиться кидати виклик бійцям із топу дивізіону. Наприклад, Хамзату Чимаєву: «Мені здається, що UFC не хотів, щоб я приїхав до Абу-Дабі, маючи 10 днів у запасі, і розніс би їхнього хлопчика на очах його рідного натовпу», – заявив американець, коли йому не захотіли організовувати бій зі шведом із Чечні.

Напівлегка вага (№3)

Рекорд: 14-0

А ось хто є найближчим до титулу в цьому списку. Так, це трохи читерство – вносити у добірку бійця, який битиметься за титул вже 18 лютого. Однак, хіба можна було проігнорувати в такому матеріалі 27-річного хлопця з рекордом 14-0? Та й не факт, що йому вдасться відібрати пояс у Алекса Волкановського, тож це його місце в цьому тексті ще й з прицілом на можливу поразку від австралійця та потенційне повернення до чемпіонської гонки.

Топурія – боєць, за якого вболівають одразу у трьох країнах. Він народився в Німеччині в грузинській родині, а в 15 років перебрався на південний схід Іспанії в Аліканте, де й почав займатися змішаними бойовими єдиноборствами. Має чорний пояс з бразильського джіу-джитсу, але може перемагати і нокаутами – з грудня 2020-го до березня 2022-го у нього була серія з трьох перемог після точних ударів у стійці.

До дебюту в UFC встиг побитися аж у шести промоушенах, заглядав навіть у легку вагу, але потім все ж таки вирішив, що ідеально почуває себе саме у напівлегкій. До головної організації світу прийшов у 23-річному віці з рекордом 8-0. Вже після третьої своєї перемоги потрапив до рейтингу дивізіону, після чого послідовно розібрався з Джеєм Гербертом, Брайсом Мітчеллом (9-й номер рейтингу на момент бою) та міцним Джошем Емметтом (5-й номер рейтингу на момент бою). За битву з Емметом отримав бонус – бій вечора.

До титульника Топурія підходить з рекордом 14-0, але є все ж таки побоювання, що цей нуль незабаром може зникнути (хоча у себе в інстаграмі в описі Ілля вже поставив 15-0 – натякаючи, що бій з Волкановським буде для нього легкою прогулянкою). Але із справді небезпечних бійців на його шляху поки що був лише Емметт. Настільки ранній титульник (нагадаємо, ще три бої тому він був поза рейтингом дивізіону) став можливим, зокрема, і через збіг обставин. Алекс Волкановський вирішив не робити довгу паузу після невдалого заходу в легку вагу, тому попросив бій на початок 2024-го. З Яїром Родрігесом, другим номером дивізіону, австралієць бився зовсім нещодавно (у липні минулого року), тому керівництво промоушену вирішило влаштувати битву з Топурією.

Сам грузино-іспанець більш ніж впевнений у собі. Він не лише підредагував опис профілю в інстаграмі, але й за будь-якої нагоди намагається переконати публіку, що легко розправиться з Алексом.

«Якщо ти йдеш за моїм нуликом, приготуйся піти ні з чим. Я не віддам тобі жодного дюйма. Твій час минув, просто зроби ласку – з'явись на бій», – нещодавно писав у соцмережах Ілля. А також пообіцяв, що закінчить поєдинок у першому раунді. Волкановський скромно відповідає, що дасть супернику урок.

Топурія потрапляє в заголовки ще й за вчинки поза октагоном. Наприклад, торік став учасником бійки в одному із барів Іспанії. Невідомий чоловік підійшов до бійця, коли той грав в автомат, штовхнув Ілію в плече, а той відповів трьома ударами, після чого хлопець упав на підлогу.

А ще у нього є брат, який нещодавно підписав контракт з UFC. Незважаючи на те, що Топурія живе в Іспанії (і всіляко намагається переконати керівництво організації привезти туди турнір, навіть вибрав місце – «Сантьяго Бернабеу»), він не відокремлює себе і від грузинського суспільства. Коли в Грузії після протестів було відхилено закон про іноземних агентів, Ілія писав в інстаграмі: «Ви не змусите нас мовчати. Ми зробили це». Також він має одного дуже зіркового друга – Серхіо Рамоса. Якось вони списалися в директі, висловивши один одному повагу, а після перемоги на Емметтом іспанський захисник привітав Топурію публічно, назвавши його «братом».

Напівсередня вага (№3)

Рекорд: 18-0

І нарешті – боєць, у чиєму чемпіонстві найменше сумнівів. Напівсередньоваговик із Казахстану, яким вразив вже, здається, усіх. Навіть колишніх суперників, як це було у випадку зі Стівеном Томпсоном, якого він задушив на UFC 296 у грудні: «Я не очікував, що він так сильно боротиметься, тому що зазвичай він цього не робить. Я думав, буде як у його бою проти Ніла – він частіше проходив у стійці. Але коли тебе перемагають так впевнено...»

У промоушені Дейни Вайта Рахмонов дебютував у жовтні 2020-го. За допомогою гільйотини задушив бразильця Алекса Олівейру. Вже після трьох перемог потрапив до топу свого дивізіону. Шавкат любить душити своїх суперників, хоча запам'ятався і ефектною перемогою над Карлстоном Гаррісом, коли добив суперника після удару ногою з розвороту. Але все ж таки у 90% випадків від Рахмонова варто очікувати самбішенів. Один із них, проти Джеффа Ніла, увійшов до топ-3 найкращих в UFC у 2023 році. Також варто наголосити і на характері бійця. Наприклад, на бій зі Стівеном Томпсоном він вийшов із травмою ноги, проте це не завадило йому задушити суперника у другому раунді. Усе це викликає страх у суперників.

Найбільш оптимальним варіантом для наступного суперника має стати Белал Мухаммад, який зараз займає друге місце у дивізіоні. Але Белал то заявляє, що не битиметься з Рахмоновим, хоче одразу титульник, то каже, що саме Шавкат стане наступною його жертвою. Якщо їхній бій відбудеться, то переможець вийде на поєдинок за пояс проти Леона Едварда – чинного володаря.

Ну і головний факт про Рахмонова – усі свої 18 перемог він здобув достроково. Навіть у UFC у нього рідко виникають серйозні проблеми. Прямо зараз він на першому місці у списку бійців, які йдуть на серії з фінішів – у нього їх 6, за ним Бенуа Сен-Дені із серією з 5 дострочок і Карлос Ульберг, у якого їх 4. Не здивує і той факт, що у Рахмонова вже три бонуси за бій вечора та виступ вечора. Справжній топ, але все ж таки хочеться ще подивитися, як він пройде перевірку в боях з елітою напівсередньої ваги.

Багато хто підкреслює і суто людську сторону Шавката. Тоні Фергюсон, який любить словесно зарубатися з кожним другим бійцем промоушену, хвалив Рахмонова за скромність і поважне ставлення – той подарував Ель Кукую подарунки з Казахстану. А нещодавно в мережі з'явилося відео, на якому Шавкат самостійно помив підлогу у залі після свого тренування. Звичайно, трештоку чи штовхання суперників на битві поглядів від нього ви теж ніколи не дочекаєтесь.

***

Кого б ви додали до цієї добірки? Можливо, Бенуа Сен-Дені чи Тацуро Тайру? Чи вірите, що поразки Габріеля Бонфіма та Рауля Росаса зроблять їх ще сильнішими на шляху до титулу?

Фото: UFC, Matt Davies/Global Look Press, Louis Grasse/Global Look Press

Найкраще у блогахБільше цікавих постів

Інші пости блогу

Всі пости