Цікаві історії ЧС: асист від поліцейського, тренери збірних підробляли суддями, песик помочився на форварда Англії
Перший випуск.
22-й чемпіонат світу в історії вже зовсім близько. Він уперше пройде аж у листопаді, що само собою – цікавий факт. Tribuna.com разом з найбільшою у світі кріптобіржею Binance вирішила зібрати найбільш незвичайні моменти в історії ЧС. Розповідатимемо про них поступово – по 5 у кожному випуску.
Постараємося підбирати непопсові та маловідомі факти. Або відомі, але які все одно можуть підняти настрій або здивувати.
Тренери команд-учасниць паралельно були суддями матчів
Перша історія має бути родом із першого чемпіонату світу – логічно ж? Незважаючи на гучну назву, рівень організації турніру був далеким від ідеального (м'яко кажучи). Здається, якби тоді був інтернет та ТБ-трансляції, ЧС-1930 став би тотальною добіркою кумедних епізодів. Взяти хоча б той факт, що на тому турнірі в ролі суддів матчу побували одразу два головних тренери збірних-учасниць.
Болівієць Улісес Сауседо точно не може записати собі у досягнення виступ збірної Болівії під своїм керівництвом – 0:6 за два матчі та останнє місце у групі В із Бразилією та Югославією. Однак для нього, на відміну від його підопічних, турнір після невдачі не закінчився. Сауседо паралельно з цим був суддею: 5 матчів відпрацював лайнсменом, 1 – у ролі головного. І ця єдина зустріч була незабутньою для нього. Аргентина та Мексика повторили результат недавнього манчестерського дербі, настрілявши на двох дев'ять голів. Заслуга болівійського судді-тренера у цьому дуже помітна – він призначив аж три пенальті.
Сауседо – другий праворуч
Цікаво, що лайнсменом у тій грі був Константин Редулеску – головний тренер збірної Румунії за сумісництвом. Його команда, на відміну від хлопців Сауседо, змогла виграти одну гру, але все одно також не вийшла з групи з Уругваєм і Перу. Сам же Редулеску, окрім матчів біля керма збірної, провів ще кілька ігор у ролі бокового судді. Унікальний персонаж для румунського спорту – під його керівництвом збірна грала і на наступних двох ЧС, а у перервах між цим він не лише судив, а й був учасником Зимової Олімпіади 1936 року, беручи участь у змаганнях з бобслею.
Цей список міг би поповнити уругваєць Анібаль Техада, але у нього все було навпаки – на тому чемпіонаті він був суддею, а через 14 років розпочав тренерську кар'єру.
А уявіть, якби таке явище збереглося до наших днів: Олег Блохін у перервах між матчами з Іспанією та Тунісом у 2006-му бере день відпустки, щоб побути лайнсменом на грі Німеччина – Польща.
Форвард збірної Англії став навкарачки, щоб зловити песика, який вибіг на поле. А він помочився на нього
Джиммі Грівз досі посідає перше місце за кількістю забитих голів у вищому англійському дивізіоні (357), шість разів ставав найкращим бомбардиром сезону в чемпіонаті, входить до Зали слави англійського футболу, брав бронзу на Євро-1968 і був одним із тих, хто здобув легендарну для Англії перемогу на ЧС-1966. Але його називають найнещаснішим чемпіоном світу. Про причини такого звання рік тому розповідав наш блогер, а ми розповімо кумедну історію, яка сталася з Джиммі за чотири роки до тріумфу його збірної.
Чвертьфінал ЧС-1962 Бразилія – Англія запам'ятався не лише чудовою грою Гаррінчі, який оформив дубль (3:1 у підсумку), але й курйозним випадком у першому таймі. Під час атаки бразильців на поле вибіг пес, який явно хотів пограти з гравцями. Самі футболісти були проти, тож почали по черзі намагатися спіймати гостя, але той, демонструючи непоганий дриблінг, успішно обходив їх усіх. Грівз першим зрозумів: хочеш зловити собаку – думай, як собака. Форвард англійців став на четвереньки, чим привернув увагу тварини і змусив її зупинитися. А потім різким рухом схопив пса та передав працівникам стадіону.
Пізніше сам Грівз зізнавався, що під час нетривалого контакту собака встигла помочитися на його футболку. «Тоді у тебе була лише одна сорочка, тому мені довелося грати в ній. Від мене так погано пахло, це було жахливо. Але принаймні це означало, що бразильські захисники трималися подалі від мене», – сміявся потім Джиммі.
До речі, того року в Англії найпопулярнішим собачим прізвиськом стало... Грівзі! А Гаррінча забрав того чорного песика із собою до Бразилії, назвавши його Бі – на честь другого чемпіонства бразильців (bi-campeões).
Чехословак став одноосібно найкращим бомбардиром ЧС після своєї смерті
Ми з вами навряд чи багато чули про Олдржиха Неєдли. Не дуже високий форвард, який забивав у середньому по 0,77 голів за гру, бігав до 40 років. Але всю кар'єру провів у чемпіонаті Чехословаччини. Проте встиг засвітитися і на світовому рівні, прийнявши участь у двох чемпіонатах світу.
1934-го Неєдли став одним із героїв збірної Чехословаччини, відзначаючись мінімум по одному разу в кожному з матчів на шляху до фіналу. У самому фіналі він не забив, а його команда програла господарям чемпіонату італійцям 1:2. Але сам форвард став найкращим бомбардиром турніру із чотирма голами. Щоправда, ділив це звання з Анджело Ск'явіо (Італія, забив переможний у фіналі) та Едмундом Коненом (Німеччина).
Чехословацькі представники ще тоді, у 30-х, говорили, що Олдржиха треба вважати одноосібним найкращим бомбардиром ЧС-1938, бо на його рахунку не 4, а 5 м'ячів. Вся справа у хет-трику німцям у півфіналі. Довгий час в офіційних протоколах вказували, що на рахунку Неєдли дубль у тому матчі, але 2006-го ФІФА все ж таки визнала, що форвард забив усі голи чехословаків у тій зустрічі.
Олдржих помер через три дні після старту ЧС-1990 (який, до речі, теж проходив в Італії) так і не дізнавшись, що досягнення було підкориговано на його користь. З іншої сторони – Ск'явіо та Конен теж не дізналися про те, що вони більше не вважаються найкращими бомбардирами того чемпіонату світу. Усі троє померли протягом трьох місяців – з березня по червень 1990-го.
Асист у виконанні поліцейського на першому ЧС
Ще один мінус відсутності трансляцій першого чемпіонату світу – немає переконливих доказів для деяких історій, в які важко повірити. Одна з таких трапилася у матчі Уругвай – Югославія.
То був півфінал турніру. Якщо югославів і вважали за андердогами тієї зустрічі, то мінімальними. І те – за рахунок того, що протистояли їм господарі турніру. Європейці проскочили групу, обігравши Бразилію та Болівію із загальним рахунком 6:1. Навряд чи хтось міг припустити, що з таким самим рахунком вони програють уругвайцям. Югослави відкрили рахунок вже на 4-й хвилині, але потім отримали по три голи у кожному з таймів. Найцікавішим, спірним та загадковим був третій.
Є дві версії легенди. У першій – атака уругвайців на 31-й хвилині завершилася тим, що м'яч вийшов за межі поля, але поліцейський, який стояв за воротами, повернув м'яч у поле, після чого атака господарів продовжилася, а форвард уругвайців Ансельмо оформив дубль. У другій – полісмен не просто повернув м'яч у поле, а ще й видав точну передачу на Ансельмо, оформивши таким чином асист. Що поєднує обидві версії – суддя, який проморгав епізод і зарахував гол.
Стовідсоткових підтверджень реальності цієї події знайти не вдалося, але ця історія блукає інтернетом майже всіма мовами. Але чи варто сильно вимагати доказів від турніру, який проходив понад 90 років тому? Давайте повіримо.
***
Через 90 років сучасний футбол став ультратехнологічним. Ми вже не можемо ігнорувати вплив технологій на розвиток улюбленого спорту – а ще краще: варто підтримувати сучасні інновації.
Замість колекційних футболок чи автографів від улюбленого спортсмена тепер можна придбати спеціальні фан-токени. Токен – це цифровий сертифікат, який гарантує зобов’язання компанії перед його власником, аналог акцій на фондовій біржі у світі криптовалют.
Одним із найвідоміших фан-токенів є FC Porto (PORTO) – це службовий токен футбольного клубу «Порту». PORTO, що був запущений у 2021 році через розпродаж Binance Launchpad, надає власникам токенів певні привілеї.
Ті, хто володіють токенами PORTO можуть брати участь у голосуванні за рішення, пов'язані з клубом, як-от вибір пісні для розминки та вітального повідомлення для відображення у наступному матчі. PORTO також можна використовувати у вигляді ставок, щоб заробити додаткові винагороди на платформі Binance Fan Token Platform. На відміну від біткоїна (BTC) та ефіру (ETH), вартість яких схильна до впливу фондового та інших ринків та залежить від багатьох макроекономічних та соціальних факторів, фан-токени мають цінність, яка базується на унікальних перевагах, які він приносить шанувальникам.
Протест гравця збірної Заїра, який розцінили як незнання правил футболу
Ви можете не знати, хто виграв ЧС-1974 або де він проходив, але це відео точно зустрічали хоча б раз. Збірна Бразилії готується виконати штрафний удар у грі із Заїром (зараз – ДР Конго), але гравець команди, що захищається, після свистка вибігає зі стінки і пуляє м'яч подалі від своїх воріт.
«Ахахаха, ці африканці навіть правила не вивчили», – могли б ви подумати. І тоді багато хто справді так подумав. Але все зовсім не так, як здається на перший погляд.
Збірна Заїра цілком справедливо може вважатися найгіршою командою в історії чемпіонатів світу. 1974-го вони потрапили в одну групу з Югославією, Шотландією та Бразилією. Передбачувано набрали нуль очок і забили нуль голів. Але поразка від югославів була зовсім ганебною – аж 0:9. Після того матчу гравців закрили в готелі, президент країни надіслав свою гвардію, члени якої передали загрозу – якщо в останньому матчі групового етапу команда пропустить понад три м'ячі від бразильців, то їм не дадуть повернутися додому. Варто уточнити, що на той час країною керував диктатор Мобуту.
Бразилія після двох турів несподівано мала лише два очки та дві нульові нічиї, тому настрій команди Загалло з Жаірзіньо та Рівеліно у складі був більш ніж бойовим. 85 хвилина, рахунок 3:0 на користь бразильців, а тут вони ще й штрафний заробили. У небезпечній близькості від воріт. Далі є дві версії того, що сталося.
Перша: захисник Заїра Ілунга Мвепу вибив м'яч, щоб затримати час і хоч якимось чином не дати фаворитам забити четвертий гол. Друга: сам Мвепу в інтерв'ю пізніше заявляв, що він у такий спосіб висловив протест через відмову чиновників із федерації футболу виплачувати гравцям преміальні за участь на турнірі. За його словами, він сподівався, що суддя взагалі видалить його.
Додому гравці добиралися з пригодами, усім футболістам, які грали у закордонних клубах, було наказано повернутися до рідного чемпіонату, а диктатор Мобуту не дозволив команді брати участь у наступному відборі на ЧС. Але це історія для окремого тексту.
***
Ця серія статей виходить за підтримки Binance. До речі, зареєструвавшись за посиланням, ви зможете поринути у світ криптовалют та отримати кешбек 300$, виконавши прості завдання.
Докладніше про Binance Fan Token – тут:
Photo credit: Eurosport; BBC; Schirner Sportfoto Archiv; Achim Scheidemann/GlobalLookPress
