«Плювати на політику, нам потрібні всі найкращі». Французи вилетіли з ЧС за два матчі – і розкритикували федерацію за бан гравців з російських клубів
Ніколя Батюм наговорив зайвого після сенсаційної поразки від Латвії.
Третій ігровий день баскетбольного чемпіонату світу, що проходить у Японії, Індонезії та Філіппінах, видався неймовірно багатим на несподівані результати:
🔸 Домінікана з суперзіркою НБА Карлом-Ентоні Таунсом підтвердила свій статус темної конячки чемпіонату – перемогла італійців з рахунком 86:82 та максимально наблизила себе до виходу у другий раунд.
🔸 Африканський домінатор Ангола (грає на ЧС вдев’яте в історії – це абсолютний рекорд континенту) довела, що була б найкращою командою планети, якби у баскетболі потрібно було б лише захищатися – шокувала Філіппіни 80:70 лайнапом з трьома номінальними центровими, майже повністю вимкнувши з гри Джордана Кларксона (21 очко, але лише 7/22 з поля).
🔸 Японці вперше з 1964 року обіграли на великому турнірі збірних європейську команду – перестріляли фінів 98:88 у захоплюючому трилері, головним героєм якого став 172-сантиметровий захисник Юкі Кавамура (25 очок, 4/7 триочкових та дев’ять результативних передач).
Франція вилетіла з боротьби за медалі після двох матчів: програла тридцятку Канаді, пропустила ривок Латвії
Але головний апсет дня створили латвійці – зробили крутезний камбек у поєдинку зі страшною Францією та вже після двох турів першого групового раунду позбавили команду Венсана Коллє (з 2011 року вона брала нагороди на семи з десяти великих турнірів збірних – з останніх, бронзу на ЧС-2019 та срібло на Олімпіаді-2020 і Євробаскеті-2022) навіть теоретичних шансів продовжити боротьбу за нагороди.
Французи, яких у стартовому турі ЧС знищила Канада (65:95), впевнено вели матч, але усе перевернулося із ніг на голову у заключній чверті:
🔹 номінальний фаворит програв битву других юнітів на початку фінальної десятихвилинки (та й в цілому не забивав з гри майже шість хвилин) – від впевнених 13 очок переваги дуже швидко залишилась половина;
🔹 стартового плеймейкера французів Нандо де Коло вилучили в середині чверті – догравати поєдинок на м’ячі довелось 25-річному Сільвену Франциско, який, на відміну від переважної більшості партнерів, взагалі не мав досвіду виступів на змаганнях такого рівня;
🔹 тренер збірної Латвії Лука Банкі тверезо оцінив ситуацію і блискуче перебудував захист – у заключні хвилини його підопічних цікавив лише Еван Фурньє (27 очок загалом, але лише два з них у заключні 10 хвилин, причому обидва – із лінії штрафних);
🔹 решту зробила відмінна гра 23-річного захисника Артурса Загарса у нападі – за відсутності Крістапса Порзінгіса і травми ветерана Дайріса Бертанса (стартував, набрав вісім очок за шість хвилин, але взагалі не виходив на майданчик після перерви) він взяв лідерство на себе, настрілявши 22 пункти і кинувши 4/6 з поля у заключній чверті.
Франція мала шанс врятувати свій чемпіонат світу триочковим під сирену, але його чомусь взявся виконувати Франциско – і схибив. Латвійці перемогли 88:86, достроково гарантували собі вихід у наступний раунд (у першому турі вони розтрощили відверто пасажирський Ліван 109:70) і відправили іменитого суперника у турнір за 17-32 місця. Який для французів нічого не вирішуватиме – путівка в основний кваліфаєр Олімпіади-2024 їх не цікавить, бо вони й так потраплять у фінальну частину як господарі.
Лідер збірної розкритикував федерацію – за те, що до збірної не викликаються гравці з російських клубів
Після фіаско слово у мікст-зоні взяв головний ветеран команди Ніколя Батюм (дебютував у 2011-му і майже не пропускає великі турніри збірних – з семи згаданих вище медальних брав участь у шести), прямо натякнувши на провальний вибір фінальної заявки на турнір – їй очевидно не вистачило плеймейкінгу, скорингу та енергії з лави запасних:
«По гарячих слідах це велике розчарування, ми зламалися ментально, ми зламалися фізично, ми не були згуртованими.
Цей матч уособлює те, що відбувалося в останні 5-6 тижнів. Ми дуже хороша команда, і ми показали, що можемо бути на вершині в Європі та світі. Але всі повинні поставити собі запитання: гравці, тренери, федерація. Усі. Звичайно, ми, гравці, облажалися, але кожен повинен подивитися на себе збоку. У мене залишився один рік із цією командою. У Парижі нам потрібні всі. Нам потрібні найкращі умови.
Мені плювати на політику, нам потрібна найкраща французька команда на Олімпіаді. Я зіпсував свій останній чемпіонат світу, і це мене бісить», – заявив форвард.
Більш ніж очевидна критика рішення французької федерації не викликати у збірну баскетболістів, які поїхали за кривавими грошима у російські клуби. Таких загалом чимало (більше з європейських країн у Лізі ВТБ хіба що представників Сербії, але це якраз і не дивно), але акцент тут потрібно робити на двох прізвищах – головному плеймейкері французького покоління Тома Ертелі, що грає за «Зеніт», та важливому для цієї команди на кількох попередніх турнірах форварді-снайпері Аматі Мбає, що цього літа змінив «Анадолу Ефес» на ЦСКА.
Ситуація насправді дуже дивна – бо з тією кількістю таланту, що є у французькому баскетболі (достатньо сказати, що цьогорічний молодіжний Євробаскет вони впевнено виграли навіть без головних проспектів вікової групи – Віктора Вембаньями, Біляла Кулібалі та Усмана Дьєнга, а на чемпіонаті світу серед 19-річних стали другими, залишивши без нагород американців), з відсутністю двох гравців навіть не рівня НБА можна та треба жити.
Але тепер дуже цікаво буде постежити за діями французької федерації – чи залишиться вона принциповою у ставленні до гравців, що виступають у країні-агресорці, чи все ж спасує перед ризиком провалитися на домашніх Іграх.
Фото: World Cup 2023 / FIBA
