«Розмов про збірну України не було». Поспілкувались з Гінзбургом під старт «Прометея» у Єврокубку
Про склад, суперників, амбіції та мрії.
4 жовтня єдиний представник українського баскетболу у міжнародних змаганнях, «Прометей», розпочав виступи у регулярному чемпіонаті Єврокубка – переміг німецький «Гамбург» (97:77).
Минулого сезону команда Ронена Гінзбурга зуміла здивувати всіх – з першої ж спроби повторила найкращий результат в історії нашого клубного баскетболу, дійшовши до півфіналу змагання (вперше там був «Будівельник» у сезоні-2012/13). І у новому спробує якщо не повторити успіх, то принаймні довести, що він точно не був випадковим.
Перед відкриттям тренувального табору «титанів» наприкінці серпня баскетбольна редакція Tribuna.com поспілкувалась із спортивним директором клубу Броніславом Вавжинчиком – про особливості комплектації складу, втрату Ді Джея Стефенса та потенційні складнощі адаптації зіркового новачка Дейвона Ріда, який у попередньому сезоні грав за «Денвер» та «Лейкерс», до європейського баскетболу. А минулого тижня – детально розібрала нові виклики команди у присвяченому сезону «Прометея» випуску «Сумської експертизи».
І, звісно, перед стартом Єврокубка ми не могли не поговорити із самим Гінзбургом – і про «Прометей», і про чемпіонат світу з баскетболу, і навіть про інформацію стосовно можливості призначення ізраїльського фахівця у національну команду України, що обговорювалася кілька місяців тому, перед оголошенням Віталія Степановського.
«Цьогоріч у нас більше гравців, ширша ротація, але все вирішуватиме командна хімія»
– Як взагалі ваш настрій перед початком нового міжнародного сезону?
– Як завжди. Я працюю тренером вже скільки – 20 чи 25 років, – але я завжди із нетерпінням чекаю на початок нового сезону. Звісно, зараз у нас є певні моменти, які потребують швидкого вирішення, але загалом я щасливий. Ми відкриваємо сезон домашнім матчем, на гру прийде чимало вболівальників, чимало українців, тож я щасливий.
– У якому стані зараз знаходиться команда, наскільки добре вона взагалі готова до початку сезону? Ми знаємо, що «Прометей» має певні кадрові проблеми. Хто готовий грати тут і зараз, а хто – ні?
– Підготовка була не надто доброю, бо у нас було багато травм. Для Арнольдаса Кульбоки цей сезон вже, скоріш за все, завершено, тільки зараз повернулись Калеб Агада та Іссуф Санон, щойно приєднався до команди Рашард Келлі. Вони не тренувались із нами. Сам процес, сам тренувальний збір – із цим усе було в порядку, але у нас чимало нових гравців, це нова команда, якщо порівнювати із попереднім сезоном, тож нам ще потрібен деякий час для того, щоб краще познайомитись один із одним.
Але сезон не чекає, він починається вже зараз, і ми маємо бути готовими та показати себе якнайкраще.
– Після завершення попереднього сезону ви одразу сказали, що у новому «Прометей» кадрово буде зовсім іншою командою. Спочатку ми не дуже у це вірили, але зараз бачимо, що майже повністю змінилась легіонерська частина ростеру, до команди приєдналися кілька нових українців. Як взагалі проходив цей процес перебудови, що було вашим пріоритетом під час пошуку нових гравців?
– Одразу скажу, що ми хотіли зберегти ще одного-двох гравців із минулорічного складу «Прометея», але була одна проблема – вони отримали кращі пропозиції. Це стосується, перш за все, Ді Джея Стефенса. Ді Джей Кеннеді був травмований, тож ми знали та розуміли, що нам доведеться шукати нових виконавців.
Акцентувалися ми на тому, що нам потрібні гравці, які підходять під наш стиль баскетболу. Також ми хотіли підсилити окремі позиції, які були проблемними у попередньому сезоні. Але літо не було легким з точки зору пошуку виконавців. Ми запросили до команди кількох баскетболістів, які раніше ніколи не грали на цьому рівні, які не мають досвіду виступів у Єврокубку, проте я вірю, що все спрацює.
Взагалі я задоволений тими гравцями, яких мі підписали у міжсезоння. Травма Кульбоки – певна проблема, яка нашкодила нам, але загалом я сподіваюсь, що ми знайшли хороших баскетболістів.
– Підписання Кульбоки виглядало так, що «Прометей» хоче покращити кидкову складову у грі команди. Але коли він травмувався і стало зрозумілим, що це надовго, ви запросили до команди не іншого гравця такого ж профілю, а більш атлетичного Келлі. Чому вирішили не шукати іншого шутера?
– Навіть влітку знайти гравця із таким кидком, як в Кульбоки – завдання не з легких. А зараз – тим більше, бо на ринку не сказати, щоб залишилось багато якісних виконавців. Зазвичай коли хтось із баскетболістів травмується у листопаді чи грудні, і тобі потрібно виходити на трансферний ринок, гравців з потрібними тобі характеристиками там може не бути взагалі. Тим більше, гравців зі снайперськими якостями Кульбоки.
Тож ми повинні були шукати компромісне рішення, дивитися на інші варіанти – на баскетболістів більш атлетичних, можливо, не настільки яскравих шутерів, але людей, що можуть суттєво допомогти нам, наприклад, у захисті. Проте теоретично наша цьогорічна команда має бути кращою за минулорічну.
– Яким із літніх трансферів ви задоволені найбільше? Чи є якийсь один конкретний баскетболіст, якого ви хотіли бачити у складі «Прометея» більше за інших?
– Я взагалі зараз не можу сказати, що я задоволений – спочатку баскетболісти мають показати, на що вони здатні, в офіційних матчах. Якщо розбирати конкретні приклади – ми запросили Маркуса Кіна, тому що я думаю, що він може добре показати себе у цій команді. Але давайте повернемось до цього питання за два місяці – тоді я вже точно зможу сказати, чи задоволений я, чи ні.
– Чи можемо ми сказати, що нова команда «Прометея» якісніша та глибша за минулорічну? Бо наприкінці попереднього сезону, коли пішла серія травм, було помітно, що вам просто кількісно не вистачало гравців.
– Теоретично – так. Але якщо повертатись у попередній сезон – точніше, буде більш правильним брати разом два попередніх сезони, коли у нас був приблизно один і той самий кістяк складу, – «Прометей» демонстрував гру кращу за наші кадрові можливості. Цьогоріч, дійсно, у нас більше гравців, у нас ширша ротація, але у підсумку все вирішуватиме командна хімія. Чи спрацює вона, ми дізнаємось за кілька місяців. На папері – так, зараз у нас глибша команда, більше опцій, але подивимось, як воно буде в офіційних матчах.
«Напевно, це добре, що в плей-оф Єврокубка будуть мінісерії. Але у нас складна група, і спочатку ми маємо потрапити в топ-6»
– Влітку 2023-го ви вперше за тривалий час не працювали із національною командою. Чи допомогло вам це підготуватися краще до клубного сезону, чи, навпаки, ви сумували за атмосферою великих турнірів збірних?
– Після десяти років роботи зі збірною Чехії це було питанням відпочинку. Особисто для мене це було добре, тому що у мене була можливість трохи перевести подих. Я не можу сказати, що раніше моя робота у національній команді якось впливала на обов’язки клубні – влітку я завжди був сконцентрований на пошуку та підписанні нових гравців. Але, знову ж, я відпочив і вважаю, що залишити посаду у збірній було хорошим рішенням.
– У попередньому сезоні «Прометей» потужно виступив у Єврокубку – для команди, що дебютувала у турнірі, дійти до півфіналу з першої ж спроби було фантастичним досягненням. Але чи не здається вам, що новий розіграш має бути складнішим? Суперники вже знають, що у вас міцна команда, будуть краще підготовленими до зустрічей із «Прометеєм», та й група, до якої ви потрапили, дуже потужна.
– Минулорічна команда була чудовою. Ми виграли 13 поспіль матчів у Єврокубку – не думаю, що є багато команд, яким таке ж досягнення підкорювалось раніше. Але нам варто припинити порівнювати цьогорічну команду з попередньою.
Якщо ми повернемось назад, то згадаємо, що минулий регулярний чемпіонат Єврокубка «Прометей» розпочав так собі – йшов 2-2 чи 3-3 після стартових турів, і лише з часом знайшов свій ритм. Усі поважають «Прометей», усі знають, що ми побудували хорошу команду, але якщо подивитись на склад учасників нашої групи – вона справді божевільна. Дуже багато клубів із серйозними амбіціями. Також система турніру трохи змінилась, тепер з групи виходять шість команд замість восьми, тож тиску, очевидно, буде більше.
– Півфінали та фінал Єврокубка відтепер проходитимуть не в форматі одного матчу, а у вигляді серії до двох перемог однієї з команд. Як вважаєте, нова формула може допомогти «Прометею» на пізніх стадіях турніру?
– Я дивлюсь на новий сезон так само, як і на попередній – спочатку ми маємо потрапити до першої шістки турнірної таблиці своєї групи, а далі вже вирішувати проблеми по мірі їхнього надходження. Напевно, так, це добре, що будуть мінісерії, бо склад у «Прометея» зараз глибокий, якщо не втрутяться ще якісь травми. Але зараз це не перший пріоритет. У нас складна група, і ми маємо завершити її у топ-6.
– Окрім нових легіонерів, влітку у «Прометея» з’явились і нові українці – спочатку ви підписали довгостроковий контракт із Андрієм Войналовичем, а потім, вже під час підготовки, коли травмувався Кульбока, уклали угоду із В’ячеславом Бобровим, досвідченим баскетболістом нашої національної збірної. Якою ви бачите їхню роль у команді?
– Підписуючи Андрія, ми думали про перспективу – про те, що він отримає досвід виступів у хороших турнірах та тренувань із сильними гравцями. У Латвійсько-естонській лізі він отримуватиме достатньо змагальних хвилин, а у Єврокубку все залежатиме від ситуації. Я сприймаю цю історію як процес, що триватиме два-три роки – за цей час він має стати баскетболістом, повністю готовим для цього рівня. Але Войналович отримуватиме можливості – наприклад, під час підготовки до сезону, коли у нас було чимало травм, він мав непогані хвилини у передсезонних матчах, і це також добре для нього.
Що стосується Боброва, це наслідок тієї кадрової ситуації, що склалася у «Прометеї». Від початку у нас не було планів укладати із ним угоду, але потім травмувався Кульбока, у нас з’явилася вакансія на четвертій позиції, і я вирішив, що правильнішим буде запросити українського гравця, аніж шукати ще одного іноземця. Якою буде його роль у команді, побачимо у майбутньому, але, безумовно, він дуже досвідчений баскетболіст, який розуміє гру.
– У Боброва контракт із «Прометеєм» до завершення сезону, чи це короткострокова угода?
– Зараз у нього контракт на декілька місяців. А далі ми будемо дивитись на нашу ситуацію із травмами і взагалі на те, як виглядатиме команда.
– Десь із місяць тому я спілкувався зі спортивним директором «Прометея» Броніславом Вавжинчиком, і він натякнув на те, що існує імовірність повернення до команди Ді Джея Кеннеді, якщо він швидко відновиться після своєї травми коліна та буде готовий грати. Чи актуальне ще це питання для «Прометея», чи вже ні?
– Все залежатиме від того, чи буде у нас потреба у гравцеві на його позиції, і як проходитиме його реабілітація. Прямо зараз це питання для нас точно не актуальне, проте ми можемо повернутися до нього за один-два місяці, залежно від обставин. Але сьогодні такого варіанту на столі у нас немає.
– Одне з найбільш цікавих спостережень стосовно нового складу «Прометея» полягає у тому, що зараз в команді немає чистого плеймейкера, баскетболіста, який грав би від передачі – такого, яким у попередніх сезонах був Денис Лукашов. Як ви плануєте обходитись без такого виконавця, чи хтось із наявних візьме на себе цю роль?
– Маркус Кін – хороший скорер, але він має почати більше думати й про пасову гру. Ілля Сидоров – також, і, як мені видається, Агада теж прогресує у цьому напрямку. Я згоден із тим, що у нас немає зовсім вже чистого плеймейкера, усі наші захисники – більше скорери. Але у цьому і полягатиме наш тест у новому сезоні – ми маємо вчитись робити й інших гравців на майданчику кращими. У товариських матчах все виглядало доволі непогано, і я думаю, що все добре у нас буде і у поєдинках офіційних.
– Кого прямо зараз ви бачите головними конкурентами «Прометея» у групі Єврокубка?
– У «Венеції» хороша команда. Безумовно, «Бешикташ». Не думаю, що мені взагалі треба щось розповідати про «Ховентут». «Хапоель»… Я сам з Ізраїлю, мені добре відомо, що там відбувається – у команди з’явився новий спонсор, і вони зібрали склад десь на сім-вісім мільйонів євро. Це я вже назвав чотири команди, а є й інші – ті ж «Лондон Лайонс» теж цілком можуть бути конкурентними. І навіть «Вулвз». Тут не можна виокремити когось одного – є сім-вісім клубів, які мають хороші традиції, які поклали на стіл великі гроші, і які будуть боротися.
Але головна команда нашої групи для мене – це «Париж». Вони зібрали дуже непоганий ростер, забравши п’ятьох чи шістьох гравців із минулорічного складу «Бонна», який виграв баскетбольну Лігу чемпіонів, разом із головним тренером. Також вони фантастично розпочали національний чемпіонат, здобувши чотири перемоги, причому всі – із різницею під 30 очок (вже після розмови із Гінзбургом «Париж» розгромив «Вулвз» у першому турі регулярного чемпіонату Єврокубка з рахунком 105:78 – прим. авт.).
Тож дуже багато хороших команд, але і у «Прометея» теж дуже хороша команда. Ми все побачимо у регулярному сезоні.
«Влітку не вислуховував пропозиції від інших клубів. Ми з агентом просто одразу відмовляли всім»
– Безумовно, ви спілкувались із президентом клубу Володимиром Дубинським перед початком сезону. Яке завдання він перед вами ставить?
– Коли ми спілкувалися із ним взагалі вперше, «Прометей» йшов десь на четвертій чи п’ятій позиції в українському чемпіонаті, а президент хотів із часом грати у Євролізі. Так і зараз – це людина, яка завжди думає лише про успіх, яка хоче бачити команду найкращою. Я поважаю це його бажання, і думаю, що воно дуже допомагає йому у житті та бізнесі – що він завжди цілить дуже високо, ставить максимальну мету.
Що стосується нового сезону, Дубинський хоче, щоб команда грала у хороший баскетбол, у баскетбол видовищний, і щоб на наші домашні матчі приходило чимало вболівальників. Це для нього теж дуже важливо.
– «Прометей» вже розпочав сезон у Латвійсько-естонській лізі, де вважається великим фаворитом на підсумкову перемогу. Чи змінилось щось за літо у ставленні клубу до цього турніру, чи вас цікавить лише титул?
– Звісно, титул. Ситуація у ЛЕБЛ відрізняється від тої, що ми маємо у Єврокубку – у цій лізі «Прометей» має найкращу команду із найсильнішим складом та найбільшим бюджетом. Так, є три-чотири клуби, які можуть створити нам певні проблеми, але врешті-решт ми маємо доходити до фіналу і вигравати цей фінал.
Можливо, ми не виграємо абсолютно всі матчі, що зіграємо у Латвійсько-естонській лізі, можливо, нам не вдасться пройти сезон взагалі без поразок, але це не надто важливо. Головне – що ми маємо бути у фіналі та здобувати титул.
– Наскільки уважно ви слідкували за чемпіонатом світу з баскетболу, що проходив у вересні? Чи були якісь збірні, що вас здивували?
– Дивився. Здивувала Латвія – вона дуже нагадала мені збірну Чехії на чемпіонаті світу 2019 року (тоді чехи під керівництвом Гінзбурга посіли підсумкове шосте місце – прим. авт.). На турнірі були команди із більш гучними прізвищами у складі, аніж у латвійців, але вони грали у чудовий баскетбол як команда, як і ми у 2019-му. Було дуже приємно бачити їх у боротьбі за високі місця, приємно дивитись на їхній баскетбол.
Американці, як завжди, розчарували. Не можна не відзначити збірну Німеччини, яка вперше в історії стала чемпіоном світу, але все ж у цій команді було багато гравців з НБА та Євроліги, виконавців дуже високого рівня, якщо порівнювати їхню команду із латвійською. Але Німеччина та Латвія – дві збірні, чий баскетбол мені сподобався найбільше.
– Чи було для вас спостереження за чемпіонатом світу ще й можливістю придивитися до певних гравців, яких можна було б потім запросити у клуб, чи підписати баскетболіста після якісного ЧС просто нереально?
– Коли розпочинався чемпіонат світу з баскетболу, склад «Прометея» на новий сезон був вже повністю укомплектований. Але це й насправді неможливо. Хіба що, може, гравця зі збірної типу Латвії, але ми вже були укомплектовані на цих позиціях.
– А яким ви бачите майбутнє чеської баскетбольної програми? Влітку молодіжна збірна України грала з чехами на одному чемпіонаті Європи у дивізіоні Б, і Чехія той турнір виграла. Можемо казати про якесь яскраве майбутнє?
– Головний тренер чеської молодіжки Лукаш Півода був моїм асистентом у національній команді впродовж останніх трьох років, тож влітку ми, звісно, спілкувались із ним впродовж чемпіонату Європи. Майбутнє дійсно виглядає хорошим, є два-три баскетболісти, які на довгі роки можуть стати важливими гравцями першої збірної, але цей процес займе певний час. Зараз для Чехії дуже важливо, щоб лідери цього покоління гравців продовжували приїздити до національної збірної, тому що процес переходу від чемпіонату серед молоді у дивізіоні Б до головної команди тривалий, нелегкий та вимогливий. Проте, так, я розмовляв із тренером, і він дуже задоволений тими перспективами, які він побачив.
– Що стосується особисто вас – чи були у вас після потужного сезону із «Прометеєм» у Єврокубку пропозиції від інших клубів?
– Були, але я навіть не можу назвати це пропозиціями – просто були клуби, які цікавились, чи можу я бути доступним на тренерському ринку. Але усім мій агент відповідав однаково – що у мене є чинний контракт із «Прометеєм». Життєвий досвід навчив мене, що якщо ти щасливий у якомусь одному місці, не потрібно нічого змінювати – про які б гроші чи інші переваги не йшлося. Тому справа навіть не доходила до того, щоб я вислуховував якісь конкретні пропозиції. Ми просто одразу відмовляли усім.
– Влітку з’являлась інформація про те, що ваша кандидатура розглядалась на посаду головного тренера національної збірної України. Чи обговорювалась із вами така можливість?
– Ні, особисто зі мною з цього приводу ніхто не розмовляв. Та й загалом у збірної України вже є хороший тренер.
– І останнє питання – якщо б сезон завершувався завтра, де б ви хотіли бачити «Прометей»?
– Святкуючим у Дніпрі. Щоб війна закінчилась, ми здобули титул, пробились до Євроліги та змогли б відсвяткувати це в Україні.
Фото: БК «Прометей» / Facebook
