Голодна зграя вовків. Команда з 11-м посівом вийшла в Ф4 «Божевілля» – але це не типова Попелюшка
Історичний березень від Норт Керолайна Стейт.
Потрапляння команди із двозначним номером посіву не те, що у топчетвірку найкращих студентських баскетбольних програм США, а навіть у чвертьфінал «Березневого божевілля» – це зазвичай суперсенсація.
Ще зовсім свіжий у пам’яті забіг університету Лойола-Чикаго у національний півфінал в 2018-му – це справді було епічно, а сестра Джейн, капелан навчального закладу, яка у серпні відсвяткує (принаймні, ми на це сподіваємось) свій 105-й день народження, стала легендою студентського баскетболу. У 2016-му Сірак’юз, поважна програма загалом, але без значного обсягу таланту у конкретному сезоні, шокував усіх завдяки фірмовому зонному захисту – тепер його ми бачимо щодня у виконанні команд НБА (минулорічні «Лейкерс», наприклад, дійшли до фіналу конференції багато в чому завдяки формації 2-1-2 на власній половині майданчика).
2024-й подарував нового андердога, що здивував усіх – команда університету Норт Керолайна Стейт вперше за 40 років пробилася у фінал чотирьох студентського плей-оф аж із 11-м номером посіву. Але її сторілайн – незвичний навіть для NCAA, де ми, здавалося б, бачили вже все, що тільки можна, навіть у 21 сторіччі. Не кажучи вже про історію загалом.
Але не спішіть думати, що якомусь лівому коледжу (у Сполучених Штатах їх називають мід-мейджорами) просто пощастило із сіткою, суперниками та влучаннями на останніх секундах. «Вулфпек» – сенсація зовсім іншого штибу, яку дуже складно підігнати під загальну систему.
🔹 Норт Керолайна Стейт представляє дуже сильну конференцію ACC – у ній між собою рубляться Дьюк та Північна Кароліна, згаданий вище Сірак’юз, а найсвіжіший чемпіонський титул має взагалі університет Вірджинії, що виграв «Березневе божевілля» у 2019-му завдяки 27-очковому перформансу Деандре Хантера з «Атланти» у фіналі проти Тексас Тек.
Проте сезон «вовча зграя» провела такий собі – лише 9 перемог в 20 поєдинках регулярного чемпіонату всередині АСС і тільки десяте місце у турнірній таблиці (ще нижче опинились, зокрема, Джорджія Тек Кріса Боша та Стефона Марбері і сумнозвісний Луївіль, що втратив усе після скандалу навколо Ріка Пітіно – зокрема, й привабливість для школярів-рекрутів). Ніхто не бачив цей навчальний заклад серед університетів, які могли б отримати запрошення у «Березневе божевілля» від виборчої комісії – єдиним шляхом у великі матчі для «Вулфпек» була перемога в плей-оф конференції, куди команда теж заходила із двозначним номером посіву.
🔹 В плей-оф АСС Норт Керолайна Стейт створила майже неможливе (так, це було значно складніше, ніж дійти до Ф4 «Божевілля») – здобула п’ять перемог поспіль за п’ять днів над дійсно топовими суперниками. Дьюк дотиснула у клатчі, Вірджинію – в овертаймі, а у фіналі конференції впевнено розібралась із головною студентською програмою свого штату – 84:76 проти Північної Кароліни, яка виграла регулярний чемпіонат АСС і отримала один із чотирьох перших посівів вже у самому «Божевіллі».
Цей результат у сукупності з декількома іншими (наприклад, неочікуваною перемогою університету Дюкейн зі шкільним тренером Леброна Джеймса Кітом Дембротом у конференції Atlantic 10 нашого Максима Шульги) значно ускладнив життя виборчій комісії – за підрахунками американських аналітиків, плей-оф щонайменше трьох, а то й чотирьох конференцій виграли команди, які точно не потрапили б у «Божевілля» будь-яким іншим чином. Однією з них якраз і була Норт Керолайна Стейт, що забрала автоматичну путівку в загальний плей-оф NCAA – це позбавило місця у турнірній сітці декількох видовищних команд, які свої поєдинки на виліт програли (зокрема, Індіану Стейт, що із першим посівом вийшла у фінал чотирьох NIT – турніру на виліт для найкращих команд, що не запросили у «Божевілля»).
🔹 Після перемоги в одній з найконкурентніших конференцій перші раунди «Березневого божевілля» вийшли для «Вулфпек» прогулянкою. Помучитись довелось лише із сенсаційним Оклендом з шаленими вболівальниками (тими самими, що намагалися завадити суперникам влучати штрафні, голячи одне одного на студентській трибуні прямо під час матчів) та хедлайнером першого тижня Джеком Гьолке – за два поєдинки у «Божевіллі» він завалив 16 триочкових з відсотком за 40, вже на старті вибивши Кентуккі із кількома потенційними топпіками драфту-2024.
«Голден Грізліз» «вовча зграя» пройшла лише в додатковій п’ятихвилинці – а от із Тексас Тек, Маркетт і Дьюком (знову!) значних проблем не мала. Друга за три тижні перемога над сусідами з АСС з рахунком 76:64 забезпечила місце у національному фіналі чотирьох, але тепер вже не була сприйнята як шалений апсет. Норт Керолайна Стейт – не Попелюшка, не мід-мейджор, що випадково стрибає значно вище голови, а достатньо талановита команда, що неймовірно вчасно вийшла на власний пік. І заходить у квітень на серії у дев’ять перемог поспіль – причому всі вони здобуті у зустрічах на виліт без права на помилку.
🔹 Загалом у грі «Вулфпек» немає чогось зовсім вже унікального. Головний тренер цієї програми – Кевін Кіттс, що свого часу асистував Пітіно у Луївіллі, а власне резюме зробив в середині 2010-х, двічі поспіль вивівши у «Божевілля» заштатний університет Північної Кароліни у Вілмінгтоні. А різницю більше за інших робить 23-річний центр Ді Джей Бьорнс, для якого Норт Керолайна Стейт – вже третя програма у тривалій студентській кар’єрі.
Першим університетом бігмена мав стати Теннессі, але за «волонтерів» Бьорнс не провів жодного матчу – вирішив пропустити весь дебютний сезон в NCAA для того, щоб поборотися із зайвою вагою (подивитесь хайлайти – зрозумієте, про що йдеться). Впевненості у власних силах він набрався за три роки у скромному Вінтропі, а у майці «Вулфпек» запалює – вже у «Божевіллі» у нього був, наприклад, 29-очковий поєдинок проти Дьюка.
Якщо ви не застали виступи Пшемека Карновського за університет Гонзаги (це було б, напевно, найбільш влучне порівняння), співставити роль Бьорнса у Норт Керолайна Стейт можна з тією, що Онджей Балвін має в «Прометеї» у матчах Латвійсько-естонської ліги. Тобто, в Ді Джея є дві дійсно сильні риси – заштовхувати м’яч у кошик разом з опонентом, коли того залишають тримати Бьорнса один в один, і пасувати з даблтімів. Роздає він дійсно класно: на дев’ятиматчевому переможному ривку «Вулфпек» в Ді Джея 3,5 асисти у середніх цифрах і дві гри з сімома передачами (важливо, що проти дійсно сильних суперників – Північної Кароліни в плей-оф конференції та Маркетт у «Божевіллі»).
🔹 Національний півфінал за участі Бьорнса – обов’язковий для перегляду (він запланований на суботу, 6 квітня), бо у ньому на Ді Джея чекає протиборство з головною зіркою американського студентського баскетболу двох останніх сезонів. Зак Іді феноменальним дабл-даблом з 40 очок та 16 підбирань вивів у фінал чотирьох університет Пердью, довівши, що він зробив висновки з минулорічного «Божевілля» – коли його команду, посіяну першою, вже у стартовому раунді вибив коледж Фейрлі Дікінсон, про існування якого до березня 2023-го взагалі ніхто не знав і не чув.
А ще Іді значно вищий за Бьорнса (224 сантиметри зросту проти 206) і має понад 130 кілограмів живої ваги – якщо ви взагалі не слідкуєте за студентським баскетболом, то могли бачити його на минулорічному чемпіонаті світу, де він іноді отримував хвилини у бронзовій збірній Канади. На кону для Зака – вибір у першому раунді найближчого драфту НБА, куди він зміг піднятися у моках впродовж статистично дуже сильного сезону. Хоча як дуже габаритний, але достатньо повільний гравець виглядатиме у найсильнішій лізі світу, питання із зірочкою – нездатність встигати за швидкістю гри називають потенційно головною проблемою Іді на наступному рівні.
🔹 В іншому півфіналі (матчі фіналу чотирьох прийматиме домашня арена клубу НФЛ «Аризона Кардіналз» у Глендейлі, що здатна вміщувати до 78 тисяч глядачів) університет Алабами спробує створити головний апсет року – і зупинити фантастичний Юконн, який, здається, зовсім не став слабшим після втрати Джордана Гокінса, Андре Джексона та Адами Саного, що минулого літа перейшли у профі (перший – у ротації «Нового Орлеану», другий має контракт з «Мілвокі», а Саного знищує все живе у Лізі розвитку, виступаючи за фарм «Чикаго» – у нього там 20+10 у середніх цифрах).
«Хаскіз» Дена Гьорлі – суперфаворит усього «Березневого божевілля», залізний претендент на перший захист титулу чемпіона NCAA з часів університету Флориди з Елом Горфордом («Гейторз» брали титули у 2006 та 2007 роках) і команда взагалі без слабких місць. Лише один матч плей-оф NCAA університет Коннектикуту виграв з різницею меншою за 25 очок, а ще у них є 218-сантиметровий Донован Клінган, якому прогнозують вибір у лотереї драфту-2024 – тобто, у потенційному фіналі ані Бьорнс, ані Іді не мають ставати для цих хлопців серйозною перепоною.
