Христина Дмитренко: «Після гонки підійшов тренер з топової збірної, сказав, що я класно рухалася»

«Після хвороби мені було цікаво і трохи страшно стартувати — все ж командна гонка, боялася підвести. Але після цієї гонки я зрозуміла, що дуже швидко відновлююся після хвороби. Думаю, вже у Швейцарії буду в тих самих кондиціях, що й у Швеції, якщо не краще.

Сил вистачило. І легко, в кайф гонку пробігла. Але на заключному колі виникли певні проблеми, тому не змогла поборотися до останнього. Але нічого, я впевнена, що перебуваю на правильному шляху. Правильно зробили, що перечекали цю хворобу, і на цей момент я дуже класно почуваюся.

Звісно, хотілося двічі відстрілятися з п’яти. За десятибальною шкалою — сім з половиною мені.

Було неочікувано (прим. – бути фінішеркою), але я не боялася. Було лячнувато за свій стан, що може «порубати» після хвороби. Але все обійшлося.

Коли вже стояла на старті, почалася пристрілка, то я зрозуміла, що все буде добре, не переживала через це. І взагалі в мене немає такого мандражу, нормально все сприймаю, підходжу з холодною головою, це не впливає на стрільбу. На трасі теж можу все контролювати. Тому нормально.

Не скажу, що з кимось вдалося поборотися ходом. Хтось обходив по дистанції, хтось був недалеко від мене. Але все ж це були конкуренти, на голову вищі від мене. Але я старалася не відставати, тактично проходити дистанцію. Сильно не відпускала, зоровий контакт був. Але щоб поборотися — такого не було.

Відчувала, що класно біжу. Після гонки підійшов тренер з топової збірної, сказав, що я класно рухалася. Після хвороби, можливо, мені такі слова потрібні, аби впевненіше досягати цілі», – сказала Дмитренко.

В естафеті Україна стала 10-ю.